Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франц Шта нгль нім Franz Stangl 26 березня 1908 28 червня 1971 Дюссельдорф Гауптштурмфюрер СС комендант концентраційних

Франц Штангль

Франц Штангль


Франц Шта́нгль (нім. Franz Stangl; *26 березня 1908,  — †28 червня 1971, Дюссельдорф) — Гауптштурмфюрер СС, комендант концентраційних таборів — Собібор; Треблінка.

Франц Штангль
Franz Stangl
image
комендант м.Собібор
 
Народження: 26 березня 1908(1908-03-26)
image , Німецька імперія
Смерть: 28 червня 1971(1971-06-28) (63 роки)
Дюссельдорф
Причина смерті: серцева недостатність
Країна: Австрія і Австро-Угорщина
Релігія: d
Партія: НСДАП
 
Військова служба
Роки служби: 1939—1945
Звання: Гауптштурмфюрер
Битви: Друга Світова Війна
Нагороди:
image
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
image
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
image
Почесний знак Кобург

image Медіафайли у Вікісховищі

Народився 26 березня 1908 р. в містечку в Австрії в сім'ї військовослужбовця. З 1923 р. у віці 15-и років, працював на текстильній фабриці. В 1931 р. пішов на службу в земельну поліцію Лінца і досить швидко дослужився до чиновника політичного відділу поліції, що вів боротьбу, як з лівими, так і з правими силами. В 1934 р. приєднався до нацистського руху.

У березні 1938 р. вступив в НДСАП (нім. NSDAP) в Австрії. В листопаді 1940 р. покликаний до Берліна, де йому було доручено по лінії СС керувати здійсненням програми евтаназії (умертвіння) в інституті в Хартгеймі, поблизу Лінца. За допомогою евтаназії передбачалося знищувати психічнохворих і важкохворих людей, які не піддаються лікуванню.

У березні 1942 р. керував створенням концентраційного табору Собібор, а через два місяця став його комендантом і пробув на цій посаді до вересня цього ж року. У вересні 1942 р. призначений на посаду коменданта концентраційного табору смерті Треблінка. За час його керівництва табором, там було знищено близько 700 (за іншими даними 900) тис. людей. Шлях до Треблінки відкривався наступним чином; Будівля (довгий барак) була обладнана газовими камерами, розташовувалась зліва. Одразу по лівій стороні за цим довгим бараком розпочинався, як казали німці «Reise bis Himmel» (шлях до небес). На великому відкритому майданчику працював так званий «сортувальний загін», який розбирав гору речей померлих. Неподалік розміщувався екскаватор, який викопував ями для трупів. 2 серпня 1943 р. відбулося масове повстання в таборі, декілька сотень в'язнів зуміли втекти. Згодом повстання було придушене. Штангль через місяць разом зі своїм штабом були переведені в Трієст. Там він працював в концентраційному таборі Сан-Сабба — головному таборі на Адріатичному узбережжі.

В 1945 р. повернувся в Австрію, де був заарештований. В 1948 р. організував втечу і через Італію добрався в Сирію, де жив під власним прізвищем. В 1951 р. переїхав в Бразилію. Жив і працював в містечку Сан-Пауло. На початку 60-их рр. його особу було ідентифіковано, і його заарештували. В 1967 р. виданий владі Федеративної Республіки Німеччини. В 1970 р. засуджений до довічного позбавлення волі.

Очолюючи «фабрику смерті» Треблінка, Штангль все ж таки залишався люблячим чоловіком та батьком. Якось в інтерв'ю запитали його дружину Терезу Штангль:

«Як ви гадаєте, що би було, якщо б ви в якийсь момент поставили чоловіка перед вибором — Я розумію загрожуючу для тебе небезпеку, але попереджую: або ти йдеш геть зі своєї страшної роботи, або ми з дітьми йдемо геть від тебе?»

Тереза Штангль:

«Напевне, якщо б я поставила його перед вибором — Треблінка або я — він би… так… він, зрештою, вибрав би мене…»

Помер 28 червня 1971 р. у в'язниці Дюссельдорфа.

Нагороди

Джерела

  • Heiner Lichtenstein: Franz Paul Stangel. Kommandant eines Vernichtungslagers. In: Heiner Lichtenstein: Im Namen des Volkes? Eine persönliche Bilanz der NS-Prozesse. Köln 1984, ISBN 3-7663-0442-9, S. 196—210.
  • Gitta Sereny: Into that Darkness. An Examination of Conscience. London 1974, ISBN 0-330-25016-7.
  • Gitta Sereny: Am Abgrund: Gespräche mit dem Henker. Franz Stangl und die Morde von Treblinka. Piper, München 1995, ISBN 3-492-11867-4.
  • Ernst Klee, Willi Dreßen, Volker Rieß (Hrsg.): «Schöne Zeiten». Judenmord aus der Sicht der Täter und Gaffer, S.Fischer Verlag, Frankfurt am Main 1988, ISBN 3-10-039304-X.
  • Ernst Klee: Deutsche Medizin im Dritten Reich. Karrieren vor und nach 1945. S.Fischer 2001, ISBN 3-10-039310-4. Kapitel 10: Die Täter waren Reichsdeutsche: Österreich. Seite 215ff. Quelle: Urteil LG Düsseldorf gegen Stangl vom 22. Dezember 1970. 8 Ks 1/69.
  • Tom Segev: Die Soldaten des Bösen. Zur Geschichte der KZ-Kommandanten. Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1992, ISBN 3-499-18826-0.
  • Gerald Steinacher: Nazis auf der Flucht. Wie Kriegsverbrecher über Italien nach Übersee entkamen 1946—1955. Studien-Verlag, Innsbruck-Wien-Bozen 2008, ISBN 3-7065-4026-6.
  • Israel Gutman (Hrsg.): Enzyklopädie des Holocaust — Die Verfolgung und Ermordung der europäischen Juden, Piper Verlag, München/Zürich 1998, 3 Bände, ISBN 3-492-22700-7.
  • Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998,
image Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franc Shta ngl nim Franz Stangl 26 bereznya 1908 28 chervnya 1971 Dyusseldorf Gauptshturmfyurer SS komendant koncentracijnih taboriv Sobibor Treblinka Franc Shtangl Franz Stangl komendant m Sobibor Narodzhennya 26 bereznya 1908 1908 03 26 Nimecka imperiyaSmert 28 chervnya 1971 1971 06 28 63 roki DyusseldorfPrichina smerti serceva nedostatnistKrayina Avstriya i Avstro UgorshinaReligiya dPartiya NSDAP Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1939 1945 Zvannya Gauptshturmfyurer Bitvi Druga Svitova Vijna Nagorodi Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Pochesnij znak Koburg Mediafajli b u Vikishovishi Narodivsya 26 bereznya 1908 r v mistechku v Avstriyi v sim yi vijskovosluzhbovcya Z 1923 r u vici 15 i rokiv pracyuvav na tekstilnij fabrici V 1931 r pishov na sluzhbu v zemelnu policiyu Linca i dosit shvidko dosluzhivsya do chinovnika politichnogo viddilu policiyi sho viv borotbu yak z livimi tak i z pravimi silami V 1934 r priyednavsya do nacistskogo ruhu U berezni 1938 r vstupiv v NDSAP nim NSDAP v Avstriyi V listopadi 1940 r poklikanij do Berlina de jomu bulo dorucheno po liniyi SS keruvati zdijsnennyam programi evtanaziyi umertvinnya v instituti v Hartgejmi poblizu Linca Za dopomogoyu evtanaziyi peredbachalosya znishuvati psihichnohvorih i vazhkohvorih lyudej yaki ne piddayutsya likuvannyu U berezni 1942 r keruvav stvorennyam koncentracijnogo taboru Sobibor a cherez dva misyacya stav jogo komendantom i probuv na cij posadi do veresnya cogo zh roku U veresni 1942 r priznachenij na posadu komendanta koncentracijnogo taboru smerti Treblinka Za chas jogo kerivnictva taborom tam bulo znisheno blizko 700 za inshimi danimi 900 tis lyudej Shlyah do Treblinki vidkrivavsya nastupnim chinom Budivlya dovgij barak bula obladnana gazovimi kamerami roztashovuvalas zliva Odrazu po livij storoni za cim dovgim barakom rozpochinavsya yak kazali nimci Reise bis Himmel shlyah do nebes Na velikomu vidkritomu majdanchiku pracyuvav tak zvanij sortuvalnij zagin yakij rozbirav goru rechej pomerlih Nepodalik rozmishuvavsya ekskavator yakij vikopuvav yami dlya trupiv 2 serpnya 1943 r vidbulosya masove povstannya v tabori dekilka soten v yazniv zumili vtekti Zgodom povstannya bulo pridushene Shtangl cherez misyac razom zi svoyim shtabom buli perevedeni v Triyest Tam vin pracyuvav v koncentracijnomu tabori San Sabba golovnomu tabori na Adriatichnomu uzberezhzhi V 1945 r povernuvsya v Avstriyu de buv zaareshtovanij V 1948 r organizuvav vtechu i cherez Italiyu dobravsya v Siriyu de zhiv pid vlasnim prizvishem V 1951 r pereyihav v Braziliyu Zhiv i pracyuvav v mistechku San Paulo Na pochatku 60 ih rr jogo osobu bulo identifikovano i jogo zaareshtuvali V 1967 r vidanij vladi Federativnoyi Respubliki Nimechchini V 1970 r zasudzhenij do dovichnogo pozbavlennya voli Ocholyuyuchi fabriku smerti Treblinka Shtangl vse zh taki zalishavsya lyublyachim cholovikom ta batkom Yakos v interv yu zapitali jogo druzhinu Terezu Shtangl Yak vi gadayete sho bi bulo yaksho b vi v yakijs moment postavili cholovika pered viborom Ya rozumiyu zagrozhuyuchu dlya tebe nebezpeku ale poperedzhuyu abo ti jdesh get zi svoyeyi strashnoyi roboti abo mi z ditmi jdemo get vid tebe Tereza Shtangl Napevne yaksho b ya postavila jogo pered viborom Treblinka abo ya vin bi tak vin zreshtoyu vibrav bi mene Pomer 28 chervnya 1971 r u v yaznici Dyusseldorfa NagorodiAvstrijskij Orel na zeleno bilij strichci 1934 Pochesnij znak Koburg Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami 1 go klasu z mechami 1942 za robotu u KT Treblinka orden vruchenij osobisto Genrihom GimmleromDzherelaHeiner Lichtenstein Franz Paul Stangel Kommandant eines Vernichtungslagers In Heiner Lichtenstein Im Namen des Volkes Eine personliche Bilanz der NS Prozesse Koln 1984 ISBN 3 7663 0442 9 S 196 210 Gitta Sereny Into that Darkness An Examination of Conscience London 1974 ISBN 0 330 25016 7 Gitta Sereny Am Abgrund Gesprache mit dem Henker Franz Stangl und die Morde von Treblinka Piper Munchen 1995 ISBN 3 492 11867 4 Ernst Klee Willi Dressen Volker Riess Hrsg Schone Zeiten Judenmord aus der Sicht der Tater und Gaffer S Fischer Verlag Frankfurt am Main 1988 ISBN 3 10 039304 X Ernst Klee Deutsche Medizin im Dritten Reich Karrieren vor und nach 1945 S Fischer 2001 ISBN 3 10 039310 4 Kapitel 10 Die Tater waren Reichsdeutsche Osterreich Seite 215ff Quelle Urteil LG Dusseldorf gegen Stangl vom 22 Dezember 1970 8 Ks 1 69 Tom Segev Die Soldaten des Bosen Zur Geschichte der KZ Kommandanten Rowohlt Reinbek bei Hamburg 1992 ISBN 3 499 18826 0 Gerald Steinacher Nazis auf der Flucht Wie Kriegsverbrecher uber Italien nach Ubersee entkamen 1946 1955 Studien Verlag Innsbruck Wien Bozen 2008 ISBN 3 7065 4026 6 Israel Gutman Hrsg Enzyklopadie des Holocaust Die Verfolgung und Ermordung der europaischen Juden Piper Verlag Munchen Zurich 1998 3 Bande ISBN 3 492 22700 7 Prominente ohne Maske Drittes Reich FZ Verlag 1998 ISBN 3924309396 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ