Франс Кордова

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кордова (значення).

Франс Кордова (фр. France Anne-Dominic Córdova; нар. 5 серпня 1947, Париж, Франція) — американська діячка науки та вищої школи, астрофізик. З 2014 року директор Національного наукового фонду. Емерит-президент Університету Пердью і емерит-канцлер Каліфорнійського університету в Ріверсайді, екс-віцеканцлер Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, екс-шеф-вчена НАСА, також працювала в Університеті штату Пенсильванія і Лос-Аламоській національній лабораторії, заслужений професор, National Associate of the National Academies.

Франс Кордова
Народилася	5 серпня 1947(1947-08-05) (76 років) Париж, Франція
Країна	США
Діяльність	астроном, викладачка університету
Alma mater	Каліфорнійський технологічний інститут Стенфордський університет ^d
Заклад	Університет Каліфорнії Смітсонівський інститут Університет штату Пенсильванія Університет Каліфорнії в Санта-Барбарі Національний науковий фонд Університет Пердью Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Лос-Аламоська національна лабораторія
Посада	^d і ^d
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	Американське астрономічне товариство^[1] Американська академія мистецтв і наук МАС
Нагороди	^d (2012) ^d ^d ^d премія Лео Сіларда (2020)
Франс Кордова у Вікісховищі

Біографія

Латиноамериканка. Виросла в Каліфорнії в багатодітній родині — старшою з 12 дітей; батько — мексикано-американець Фредерік Кордова, мати — ірландка-американка Джоан Макгіннес; сім'я повернулася з Європи в США в 1953 році.

Закінчивши Стенфордський університет (бакалавр англійської мови cum laude, 1969), зайнялася журналістикою, співпрацювала в LA Times. У 1979 році отримала ступінь доктора філософії з фізики в Каліфорнійському технологічному інституті, перед тим попрацювавши там і в MIT. Потім працювала астрофізиком в Лос-Аламоській національній лабораторії, досліджуючи білі карлики і пульсари, досягла там посади заступниці груп-лідера з астрономії та астрофізики (в 1988 році). Там же познайомилася і одружилася з Крістіаном Фостером. У 1989—1993 рр. професорка і завідувачка кафедри астрономії та астрофізики Університету штату Пенсильванія.

У 1993—1996 рр. шеф-вчена НАСА, наймолодша і перша жінка на цій посаді. З 1997 року професор фізики і віцеканцлер з досліджень Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, а з 2002 року канцлер Каліфорнійського університету в Ріверсайді. З 2007 року президент Університету Пердью, з 2012 року емерит-президент.

Була головою Ради регентів Смітсонівського інституту (з 2012, член з 2009), піклувальницею Клініки Майо, членом Національної наукової ради, входила до ради директорів ^[en]. Член Американської академії мистецтв і наук, фелло Американської асоціації сприяння розвитку науки і ^[en].

Відзначена вищою відзнакою НАСА — медаллю ^[en] (1996), ^[en] (2000), Distinguished Alumna Стенфорду (2007), Citation for Leadership and Achievement від Council for Scientific Society Presidents (2018), введена в Зал слави лідерства в STEM журналу US News (2018). Удостоєна кількох почесних докторських ступенів.

Опублікувала понад 150 наукових робіт.

Одружена з Крістіаном Фостером, має двоє дітей.

Посилання

• Національний науковий фонд
• Hispanic Americans in Physics
• Почесний доктор Університету Пердью
• Madalyn Weston. Celebrating Women in STEM: Dr. France A. Córdova (March 8, 2018)
• https://www.techer.caltech.edu/france-crdova/

Примітки

1. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513
2. . Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
3. https://www.usnews.com/news/stem-solutions/articles/2018-01-24/national-science-foundation-director-france-cordova-says-federal-funding-is-instrumental-to-scientific-discovery