Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Франсуа Ла Мот ле Вайє

Франсуа Ла Мот ле Вайє
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (листопад 2020)

Франсуа Ла Мот Ле Ває (фр. François de La Mothe Le Vayer), псевдонім Оросій Туберо (нар. 1588, Париж — помер 1672, Париж) — французький мислитель і письменник.

Франсуа Ла Мот Ле Ває
François de La Mothe Le Vayer
image
ПсевдоOrosius Tubero[1][2]
Народивсясерпень 1588
Париж, Королівство Франція
Помер9 травня 1672(1672-05-09)[3][4](83 роки)
Париж, Королівство Франція
Громадянствоimage Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьфілософ, письменник
Alma materУніверситет Пуатьє
Знання мовлатина[2] і французька[3][2]
ЧленствоФранцузька академія (9 травня 1672)[5]
Напрямокскептицизм
Magnum opusd
Посадаd[5]
Дітиd

Ла Мот Ле Ває — представник скептицизму у Франції; його філософія — щось середнє між філософіями Монтеня і Бейля. Ла Мот Ле Ває мав великі пізнання в історії, географії та літератури, якими користувався в стилі Монтеня; його діалектика відтворює Секста Емпірика, яким він захоплювався. У його пірронізмі немає ні гіркоти, ні сарказму; єдиним практичним висновком його філософії було прагнення досягти щастя шляхом індиферентизму.

Він став адвокатом у паризькому парламенті, зайнявши крісло батька, але незабаром подав у відставку. Його праці «фр. La Contrariété d'humeur entre la nation française et l'espagnole» (1636; «Конфлікт інтересів між французькою та іспанською націями») та «Considérations sur l’éloquence française» (1638; «Міркування щодо французького красномовства») принесли йому вступ до Французької академії у 1639 році. Він захоплювався могутнім кардиналом де Рішельє і був вихователем кількох знатних юнаків, у тому числі з 1652 по 1657 рік Людовика XIV, для яких він написав повну серію текстів. Король нагородив його, призначивши його історіографом Франції та радником держави.

Ранні роки

Ле Ває народився у Парижі, був членом знатної родини Мен. Його батько був прихильником паризького парламенту та автором цікавого трактату про функції послів під назвою Legatus, seu De legatorum privilegiis, officio et munere libellus (1579), проілюстрованого в основному з античної історії.

Кар'єра

Скромний, скептичний і зрідка непристойний у своїх латинських творах та у своїх віршах, він зробив себе персоною ґрата при французькому дворі, де лібертинізм в ідеях та моралі вітався із задоволенням. Окрім своїх навчальних праць, він написав «Jugement sur les anciens et principaux historiens grecs et latins» (1646); трактат під назвою «Du peu de certitude qu'il y a en histoire» (1668), який у певному сенсі позначає початок історичної критики у Франції; та скептичні діалоги, опубліковані посмертно під псевдонімом Орасій Туберо. Неповне видання його творів було опубліковане в Дрездені в 1756—1759 рр. Він сприяв популяризації скептицизму та Секста Емпіріка, зокрема, яких він назвав «божественними Секстами» (майже богохульство в католицькій Франції за часів Короля Сонця, що коштувало йому вищої державної посади).

Мольєр був його близьким другом, і, за чутками, більша частина іконоборчої сатири його п'єс була натхненна ерудованою та різкою (хоч і ретельно прихованою) критикою Ле Ває релігійного лицемірства — як це висловлено у другій версії його шедевра Тартуфа (1667) — який (за Робертом Макбрайдом) Франсуа захищав у в'їдливому та анонімному «Lettre sur la comédie de l'Imposteur» (1667) проти релігійної фракції при дворі Людовіка XIV. Мішель Фуко використав цю роботу як важливий матеріал у своєму знаменитому нарисі «Урядування».

Цитати

«Хороша думка, звідки б не була взята, набагато краще, ніж власна безглузда, не в образу будь сказано тим, що знаходять все в собі самих, не вдаючись ні до кого».

«Значна частина нашої досконалості полягає в тому, щоб помічати наші недосконалості».

Див. також

Примітки

  1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  2. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768. — Т. 16.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  5. Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066

Джерела


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2020 Fransua La Mot Le Vaye fr Francois de La Mothe Le Vayer psevdonim Orosij Tubero nar 1588 Parizh pomer 1672 Parizh francuzkij mislitel i pismennik Fransua La Mot Le VayeFrancois de La Mothe Le VayerPsevdoOrosius Tubero 1 2 Narodivsyaserpen 1588 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer9 travnya 1672 1672 05 09 3 4 83 roki Parizh Korolivstvo FranciyaGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistfilosof pismennikAlma materUniversitet PuatyeZnannya movlatina 2 i francuzka 3 2 ChlenstvoFrancuzka akademiya 9 travnya 1672 5 NapryamokskepticizmMagnum opusdPosadad 5 Ditid Mediafajli u Vikishovishi La Mot Le Vaye predstavnik skepticizmu u Franciyi jogo filosofiya shos serednye mizh filosofiyami Montenya i Bejlya La Mot Le Vaye mav veliki piznannya v istoriyi geografiyi ta literaturi yakimi koristuvavsya v stili Montenya jogo dialektika vidtvoryuye Seksta Empirika yakim vin zahoplyuvavsya U jogo pirronizmi nemaye ni girkoti ni sarkazmu yedinim praktichnim visnovkom jogo filosofiyi bulo pragnennya dosyagti shastya shlyahom indiferentizmu Vin stav advokatom u parizkomu parlamenti zajnyavshi krislo batka ale nezabarom podav u vidstavku Jogo praci fr La Contrariete d humeur entre la nation francaise et l espagnole 1636 Konflikt interesiv mizh francuzkoyu ta ispanskoyu naciyami ta Considerations sur l eloquence francaise 1638 Mirkuvannya shodo francuzkogo krasnomovstva prinesli jomu vstup do Francuzkoyi akademiyi u 1639 roci Vin zahoplyuvavsya mogutnim kardinalom de Rishelye i buv vihovatelem kilkoh znatnih yunakiv u tomu chisli z 1652 po 1657 rik Lyudovika XIV dlya yakih vin napisav povnu seriyu tekstiv Korol nagorodiv jogo priznachivshi jogo istoriografom Franciyi ta radnikom derzhavi Ranni rokiLe Vaye narodivsya u Parizhi buv chlenom znatnoyi rodini Men Jogo batko buv prihilnikom parizkogo parlamentu ta avtorom cikavogo traktatu pro funkciyi posliv pid nazvoyu Legatus seu De legatorum privilegiis officio et munere libellus 1579 proilyustrovanogo v osnovnomu z antichnoyi istoriyi Kar yeraSkromnij skeptichnij i zridka nepristojnij u svoyih latinskih tvorah ta u svoyih virshah vin zrobiv sebe personoyu grata pri francuzkomu dvori de libertinizm v ideyah ta morali vitavsya iz zadovolennyam Okrim svoyih navchalnih prac vin napisav Jugement sur les anciens et principaux historiens grecs et latins 1646 traktat pid nazvoyu Du peu de certitude qu il y a en histoire 1668 yakij u pevnomu sensi poznachaye pochatok istorichnoyi kritiki u Franciyi ta skeptichni dialogi opublikovani posmertno pid psevdonimom Orasij Tubero Nepovne vidannya jogo tvoriv bulo opublikovane v Drezdeni v 1756 1759 rr Vin spriyav populyarizaciyi skepticizmu ta Seksta Empirika zokrema yakih vin nazvav bozhestvennimi Sekstami majzhe bogohulstvo v katolickij Franciyi za chasiv Korolya Soncya sho koshtuvalo jomu vishoyi derzhavnoyi posadi Molyer buv jogo blizkim drugom i za chutkami bilsha chastina ikonoborchoyi satiri jogo p yes bula nathnenna erudovanoyu ta rizkoyu hoch i retelno prihovanoyu kritikoyu Le Vaye religijnogo licemirstva yak ce vislovleno u drugij versiyi jogo shedevra Tartufa 1667 yakij za Robertom Makbrajdom Fransua zahishav u v yidlivomu ta anonimnomu Lettre sur la comedie de l Imposteur 1667 proti religijnoyi frakciyi pri dvori Lyudovika XIV Mishel Fuko vikoristav cyu robotu yak vazhlivij material u svoyemu znamenitomu narisi Uryaduvannya Citati Horosha dumka zvidki b ne bula vzyata nabagato krashe nizh vlasna bezgluzda ne v obrazu bud skazano tim sho znahodyat vse v sobi samih ne vdayuchis ni do kogo Znachna chastina nashoyi doskonalosti polyagaye v tomu shob pomichati nashi nedoskonalosti Div takozhPlagiatPrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 T 16 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Babelio 2007 d Track Q2877812 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066DzherelaEtienne Essai sur La Mothe le Vayer P 1849 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907

Дата публікації:
Топ