Франсі́шку Жозé де Ласерда-е-Альмейда (порт. Francisco José de Lacerda e Almeida, 1753 —18 жовтня 1798) — португальський мандрівник, дослідник Африки, один з керівників португальської колоніальної адміністрації на півдні континенту.
Франсішку де Ласерда | |
---|---|
порт. Francisco José de Lacerda e Almeida | |
Народився | 1753 Сан-Паулу |
Помер | 18 жовтня 1798 Казембе |
Підданство | Королівство Португалія |
Національність | португалець |
Діяльність | мандрівник-дослідник, математик, астроном |
Відомий завдяки | дослідник |
Alma mater | Коїмбрський університет |
Знання мов | португальська |
Конфесія | католицтво |
Рід | Ласерда |
Батько | Жозе Антоніо де Ласерда |
Мати | Франсиска де Алмейда Паїс |
|
Життєпис
Походив з родини ідальго Ласерда. Син португальського капітана Жозе Антоніо де Ласерда, який прибув до Бразилії з Португалії, відкривши в Сан-Паулу аптеку. Його мати Франсиска де Алмейда Паїс походила з заможно португало-бразильської родини. Народився у 1753 році в місті Сан-Паулу. 1770 року вступив до університету Коїбри, спочатку на філософський факультет, а 1771 році також й на математичний. 1777 року отримав докторський ступінь з математики і астрономії.
У 1780 році увійшов до складу комісія, яка повинна була визначити кордони між португальським віцекоролівством Бразилією і іспанським віцекоролівством Ріо-де-ла-Плата в районі сучасних Мату-Гросу і Болівії (відповідно до договору в Сан-Ільдефонсо). Ласерду при цьому призначено капітаном областей Пара, Ріо-Негро, Мату-Гросу, Куяба. Роботи було завершено у 1790 році.
У 1791 році повернувся до Португалії, де став професором Королівської академії військово-морської гвардії. 1797 року призначено губернатором замбезі в Мозамбіку. Того ж року прибув на місце призначення. Відразу взявся до справи: дослідив найбільшу річку Західної Африки — Кунене, що протікає між Конго і Помаранчевої, виявивши її судноплавність в середній течії до порогів. Тоді ж він переконався, що її верхів'я зближуються з верхів'ями іншої великої річки — Кубанго, що тече на південний схід. Ласерда вирішив, що Кубанго пов'язана з Замбезі. Це невірне припущення було спростовано Давидом Лівінгстоном.
Ф. Ласерда був стривожений британської експансією в Південній Африці: він вважав, що вона загрожує роз'єднаним португальським приморським колоніям. Щоб уберегтися від цього він планував пов'язати Анголу і Мозамбік суцільною смугою португальських володінь в басейні верхньої і середньої Замбезі, тоді майже невідомого європейцям. Уряд Португалії схвалив цей план, надавши кошти на організацію великої експедиції в «країну Казембе». Спочатку пробну експедицію здійснив торговець Мануель Пірейра, які розвідав шлях.
3 липня 1798 року де Ласерда вийшов з Тете (узбережжя Мозамбіку) на північний захід, пройшов біля озера Ньяса і болота Бангвеулу, переправився через річку Чамбезі. У жовтні того ж року досяг східної частини держави Лунда. Помер під час експедиції. Експедиція Ласерда, що пройшла близько 1400 км вглиб континенту, була першою великою мандрівкою європейців в центральні райони Африки на південь від екватора. Решта членів експедиції в липні рушили в зворотний шлях і в листопаді повернулися в Тете. Зібраний цінний географічний матеріал було засекречено.
Творчість
Щоденники Ласерда, що мають велику географічну та історико-етнографічну цінність, були опубліковані португальською мовою невеликими тиражами в 1830 і 1844 роках, англійською мовою — в 1873 році.
Джерела
- Arlindo Barbeitos, Angola/Portugal: des identités coloniales équivoques, 2009, p. 51
- Magnus Roberto de Mello Pereira e André Akamine Ribas — «Francisco José de Lacerda e Almeida — Um astrônomo paulista no sertão africano», Editora Universidade Federal do Paraná (Coleção Ciência e Império), 2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransi shku Zhoze de Laserda e Almejda port Francisco Jose de Lacerda e Almeida 1753 18 zhovtnya 1798 portugalskij mandrivnik doslidnik Afriki odin z kerivnikiv portugalskoyi kolonialnoyi administraciyi na pivdni kontinentu Fransishku de Laserdaport Francisco Jose de Lacerda e AlmeidaNarodivsya1753 1753 San PauluPomer18 zhovtnya 1798 KazembePiddanstvoKorolivstvo PortugaliyaNacionalnistportugalecDiyalnistmandrivnik doslidnik matematik astronomVidomij zavdyakidoslidnikAlma materKoyimbrskij universitetZnannya movportugalskaKonfesiyakatolictvoRidLaserdaBatkoZhoze Antonio de LaserdaMatiFransiska de Almejda Payis Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Laserda Zhittyepisred Pohodiv z rodini idalgo Laserda Sin portugalskogo kapitana Zhoze Antonio de Laserda yakij pribuv do Braziliyi z Portugaliyi vidkrivshi v San Paulu apteku Jogo mati Fransiska de Almejda Payis pohodila z zamozhno portugalo brazilskoyi rodini Narodivsya u 1753 roci v misti San Paulu 1770 roku vstupiv do universitetu Koyibri spochatku na filosofskij fakultet a 1771 roci takozh j na matematichnij 1777 roku otrimav doktorskij stupin z matematiki i astronomiyi U 1780 roci uvijshov do skladu komisiya yaka povinna bula viznachiti kordoni mizh portugalskim vicekorolivstvom Braziliyeyu i ispanskim vicekorolivstvom Rio de la Plata v rajoni suchasnih Matu Grosu i Boliviyi vidpovidno do dogovoru v San Ildefonso Laserdu pri comu priznacheno kapitanom oblastej Para Rio Negro Matu Grosu Kuyaba Roboti bulo zaversheno u 1790 roci U 1791 roci povernuvsya do Portugaliyi de stav profesorom Korolivskoyi akademiyi vijskovo morskoyi gvardiyi 1797 roku priznacheno gubernatorom zambezi v Mozambiku Togo zh roku pribuv na misce priznachennya Vidrazu vzyavsya do spravi doslidiv najbilshu richku Zahidnoyi Afriki Kunene sho protikaye mizh Kongo i Pomaranchevoyi viyavivshi yiyi sudnoplavnist v serednij techiyi do porogiv Todi zh vin perekonavsya sho yiyi verhiv ya zblizhuyutsya z verhiv yami inshoyi velikoyi richki Kubango sho teche na pivdennij shid Laserda virishiv sho Kubango pov yazana z Zambezi Ce nevirne pripushennya bulo sprostovano Davidom Livingstonom F Laserda buv strivozhenij britanskoyi ekspansiyeyu v Pivdennij Africi vin vvazhav sho vona zagrozhuye roz yednanim portugalskim primorskim koloniyam Shob uberegtisya vid cogo vin planuvav pov yazati Angolu i Mozambik sucilnoyu smugoyu portugalskih volodin v basejni verhnoyi i serednoyi Zambezi todi majzhe nevidomogo yevropejcyam Uryad Portugaliyi shvaliv cej plan nadavshi koshti na organizaciyu velikoyi ekspediciyi v krayinu Kazembe Spochatku probnu ekspediciyu zdijsniv torgovec Manuel Pirejra yaki rozvidav shlyah 3 lipnya 1798 roku de Laserda vijshov z Tete uzberezhzhya Mozambiku na pivnichnij zahid projshov bilya ozera Nyasa i bolota Bangveulu perepravivsya cherez richku Chambezi U zhovtni togo zh roku dosyag shidnoyi chastini derzhavi Lunda Pomer pid chas ekspediciyi Ekspediciya Laserda sho projshla blizko 1400 km vglib kontinentu bula pershoyu velikoyu mandrivkoyu yevropejciv v centralni rajoni Afriki na pivden vid ekvatora Reshta chleniv ekspediciyi v lipni rushili v zvorotnij shlyah i v listopadi povernulisya v Tete Zibranij cinnij geografichnij material bulo zasekrecheno Tvorchistred Shodenniki Laserda sho mayut veliku geografichnu ta istoriko etnografichnu cinnist buli opublikovani portugalskoyu movoyu nevelikimi tirazhami v 1830 i 1844 rokah anglijskoyu movoyu v 1873 roci Dzherelared Arlindo Barbeitos Angola Portugal des identites coloniales equivoques 2009 p 51 Magnus Roberto de Mello Pereira e Andre Akamine Ribas Francisco Jose de Lacerda e Almeida Um astronomo paulista no sertao africano Editora Universidade Federal do Parana Colecao Ciencia e Imperio 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fransishku de Laserda amp oldid 43344262