Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франсеск Франсіско Пі і Марґаль кат Francesc Pi i Margall ісп Francisco Pi y Margall нар 19 квітня 1824 Барселона пом 29

Франсеск Пі-і-Марґаль

Франсеск Пі-і-Марґаль

Франсеск (Франсіско) Пі-і-Марґаль (кат. Francesc Pi i Margall, ісп. Francisco Pi y Margall; нар. 19 квітня 1824, Барселона — пом. 29 листопада 1901, Мадрид) — іспанський політичний діяч каталонського походження, філософ, юрист, історик та письменник, очільник виконавчої влади та уряду за часів Першої іспанської республіки. Його сини Франсіско Пі-і-Арсуаґа та Хоакін Пі-і-Арсуаґа так само стали видатними політичними діячами.

Франсеск Пі-і-Марґаль
кат. Francesc Pi i Margall
кат. Francesc Pi i Margall
image
Франсеск Пі-і-Марґаль
кат. Francesc Pi i Margall
image Президент Першої Іспанської республіки
11 червня 1873 — 18 липня 1873
ПопередникЕстаніслао Фіґерас
НаступникНіколас Салмерон-і-Алонсо
image Голова Ради міністрів Першої Іспанської Республіки
11 червня 1873 — 18 липня 1873
ПрезидентЕстаніслао Фіґерас
ПопередникЕстаніслао Фіґерас
НаступникНіколас Салмерон-і-Алонсо
image Міністр внутрішніх справ Іспанії
11 лютого 1873 — 18 липня 1873
ПопередникМануель Руїс Соррилья
НаступникЕлеутеріо Майсоннаве
image Депутат Генеральних Кортесів
19 лютого 1869 — 8 січня 1874
17 червня 1886 — 29 листопада 1901
Народився29 квітня 1824(1824-04-29)[1][3]
Барселона, Іспанія[4]
Помер29 листопада 1901(1901-11-29)[1][3][…](77 років)
Мадрид, Іспанія[4]
Похованийd[5]
Відомий якполітик, філософ, історик, письменник, правник, есперантист, адвокат, економіст, журналіст, міністр
КраїнаІспанія
НаціональністьКаталонець
ОсвітаБарселонський університет
Alma materБарселонський університет
Політична партіяДемократична партія[d] (1868) і d
У шлюбі зd[7]
Дітиd і d
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Був республіканцем та прихильником федеративного устрою Іспанії, перебував під впливом Прудона, був близький до демократичного та лібертарно соціалізму. Будучи противником іспанської монархії був підданий цензурі, сидів у в'язниці, згодом опинився у вигнанні. Після Славної революції був депутатом Генеральних кортесів , в яких очолював фракцію Федеративної партії і міністром внутрішніх справ при Естаніслао Фіґерасі. Після відставки Фіґерасі, Кортеси обрали Пі-і-Марґаля Президентом, пост на якому йому довелося відстоювати проект федеральної конституції 1873 року в умовах Третьої карлистской війни і кантональної революції. Після повстання кантону Картахени подав у відставку, зважаючи на неможливість подальшого виконання своїх обов'язків.

Його інтелектуальна діяльність була присвячена в основному питанням історії, філософії та мистецтва. Пі-і-Марґаль вважається одним з найбільш представницьких та просунутих мислителів другої половини XIX століття. Він є автором великої кількості праць. Пі-і-Марґаль виконував обов'язки редактора і директора в різних газетах. Перебував у контакті з найбільшими інтелектуалами свого часу й користувався високою репутацією як в Іспанії, так і поза її межами. Завдяки своїй незаплямованою біографії, порядності та відданості політичним ідеалам, став однією з ключових фігур іспанської демократичної традиції.

Життєпис

Франсеск Пі-і-Марґаль народився 19 квітня 1824 року в Барселоні, у сім'ї найманого ткача. Рано виявив видатні здібності і жагу до знань. Вступив у семінарію. коли йому виповнилося сім років, для вивчення богослов'я та латині. У ті ж роки народився його рідний брат — гравер та художник Хоакін Пі-і-Марґаль.

image
Хоакін Пі-і-Марґаль

Після семінарії Франсеск Пі-і-Марґаль вступив до Барселонського університету, де закінчив філософський та продовжив навчання на юридичному факультеті. Своє навчання Пі-і-Марґаль оплачував сам, заробляючи приватними уроками.

З раннього віку відчував потяг до літератури. Цей потяг зросла в контакті з групою Каталонська письменників романтиків, зокрема, Мануелем Мілою-і-Фонтаналс та Пабло Піферрером.

У 1842 році він опублікував працю «Каталонія» («Cataluña»), єдиний том видання «Мальовнича Іспанія» («España pintoresca») — ілюстровану працю, у якій передбачалося включити всі регіони Іспанії. Це відбувалося тоді, коли Барселона повстала проти політики регента Еспартеро, після чого місто було піддано артилерійському обстрілу з фортеці Монжуїк.

Згодом. у 1847 році, Пі-і-Марґаль переїхав у Мадрид і в 24-річному віці отримав докторський ступінь у області права. Гроші на навчання він заробляв, даючи приватні уроки, публікуючи театральні рецензії та статті у газеті «El Correo», а також працюючи фахівцем з реклами в каталонському банку. Незабаром він залишив роботу в газеті, яка закрилася після виходу в світ його полемічних статей про католицизм, історію та політичну економію під час правління Рамона Нарваеса.

У 1849 році Пі-і-Марґаль визначив свою майбутню політичну позицію, піддавши критиці партійну систему Іспанії, що склалася при Ізабеллі II. На його думку, всі три системні партії: Ліберальний союз, Модерадос та Прогресивна партія, протидіяли встановленню справжньої демократії в Іспанії.

Після смерті його друга Пабло Піферрера, Пі-і-Марґаль почав працювати над «Пам'яттю та красою Іспанії» («Recuerdos y bellezas de España»), працею, яка за його задумом повинна була складатися з літографій пейзажів з усієї Іспанії. Закінчивши тому, присвячений Каталонії, він взявся за Андалусію, для чого неодноразово відвідував її. У 1851 році Пі-і-Марґаль почав писати «Історія живопису» («Historia de la pintura»), працю над якою йому довелося припинити через звинувачення в антихристиянстві. Католицька церква почала чинити тиск на уряд Браво Мурільо, тому він розпорядитися вилучити працю. Пі-і-Марґаль та його видавець уникли суду тільки тому, що скарга на них була подана не в установлений законом термін. Пі-і-Марґалю також довелося відмовитися від праці над «Спогади та красуні Іспанії» («Recuerdos y Bellezas de España»), попри те, що були зібрані всі матеріали для написання. З цього моменту він публікувався в пресі під псевдонімом. Незабаром Пі-і-Марґаль представив «Дослідження Середньовіччя» («Estudios sobre la Edad Media»). Ця праця також була заборонена церквою, та не побачила світ до 1873 року.

У 1854 році, після Вікальваради, Пі-і-Марґаль сховався від поліцейського переслідування у Берґарі (Гіпускоа), яка в той час ще зберігала деякі зі своїх давніх територіальних привілеїв. Там він присвятив себе вивченню Країни Басків. Результати були опубліковані у барселонському часописі «El Museo Universal» під назвою «Історії та звичаї баскського народу» («Historias y costumbres del pueblo vasco»).

Сім'я

Під час свого перебування у Берґарі він познайомився з Петрою Арсуаґою Ґойкоечеа, на якій одружився 22 червня 1854 року, незабаром після заручин. З дітей подружжя вижили тільки троє: сини Франсиско (що став депутатом Кортесов після смерті батька) та Хоакін (закінчив та опублікував деякі з праць Пі-і-Марґаль), а також дочка Долорес.

Праці

  • 1841 — «Мальовнича Іспанія» (ісп. La España Pintoresca)
  • 1851 — «Історія живопису» (ісп. Historia de la Pintura)
  • 1854 — «Ехо революції» (ісп. El eco de la revolución)
  • 1855 — «Реакція та революція» (ісп. La reacción y la revolución)
  • 1864 — «Декларація тридцяти» (ісп. Declaración de los treinta)
  • 1873 — «Дослідження Середньовіччя» (ісп. Estudios de la Edad Media)
  • 1874 — «Республіка 1873 року» (ісп. La República de 1873)
  • 1876 — «Літературні скарби» (ісп. Joyas literarias)
  • 1877 — «Національності» (ісп. Las nacionalidades)
  • 1878 — «Загальна історія Америки» (ісп. Historia General de América)
  • 1880 — «Федерація» (ісп. La Federación)
  • 1883 — «Федеративна конституція» (ісп. Constitución federal)
  • 1884 — «Зауваження про характер дона Хуана Теноріо» (ісп. Observaciones sobre el carácter de Don Juan Tenorio)
  • 1884 — «Боротьба наших днів» (ісп. Las luchas de nuestros días)
  • 1894 — «Програма Федеративної партії» (ісп. Programa del Partido Federal)
  • ? — «Перші діалоги» (ісп. Primeros diálogos)
  • ? — «Амадей Савойський» (ісп. Amadeo de Saboya)
  • 1902 — «Історія Іспанії XIX століття. Політичні, економічні, суспільні та мистецькі події. Детальний опис подій та розгорнута критика лічостей» (ісп. Historia de España en el siglo XIX. Sucesos políticos, económicos, sociales y artísticos, acaecidos durante el mismo. Detallada narración de sus acontecimientos y extenso juicio crítico de sus hombres), у співавторстві з Франсіско Пі-і-Арсуаґою

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. M. Dolores Jiménez-Blanco Pi i Margall, Francisco // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T067632
    d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q103961840d:Track:Q810196d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
  3. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
  4. Пи-и-Маргаль Франсиско // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. http://ccaa.elpais.com/ccaa/2012/05/07/madrid/1336405317_755244.html
  6. Palacios A. Desde Madrid. El cementerio civil // El Pueblo — Tortosa: 1929. — вип. 2905. — P. 2.
    d:Track:Q27860360d:Track:Q27860354d:Track:Q12812
  7. https://books.google.es/books?id=wwoqhT0TURsC&pg=PA16
  8. Vilches García, 2001, с. 61.
  9. Каталонський національний рух
  10. Varios autores (2014). Gran Enciclopedia Catalana (web) (catalán) . Joaquim Pi i Margall.[недоступне посилання з липня 2019]
  11. Santamaría (2006).(ісп.)


image Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Естаніслао Фіґерас 		image Президент Першої Іспанської Республіки
11 червня 1873 — 18 липня 1873 		image Наступник
Попередник
Естаніслао Фіґерас 		image Голови Ради міністрів Першої Іспанської Республіки
11 червня 1873 — 18 липня 1873 		image Наступник

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fransesk Fransisko Pi i Margal kat Francesc Pi i Margall isp Francisco Pi y Margall nar 19 kvitnya 1824 Barselona pom 29 listopada 1901 Madrid ispanskij politichnij diyach katalonskogo pohodzhennya filosof yurist istorik ta pismennik ochilnik vikonavchoyi vladi ta uryadu za chasiv Pershoyi ispanskoyi respubliki Jogo sini Fransisko Pi i Arsuaga ta Hoakin Pi i Arsuaga tak samo stali vidatnimi politichnimi diyachami Fransesk Pi i Margal kat Francesc Pi i Margallkat Francesc Pi i MargallFransesk Pi i Margal kat Francesc Pi i MargallPrezident Pershoyi Ispanskoyi respubliki11 chervnya 1873 18 lipnya 1873PoperednikEstanislao FigerasNastupnikNikolas Salmeron i AlonsoGolova Radi ministriv Pershoyi Ispanskoyi Respubliki11 chervnya 1873 18 lipnya 1873PrezidentEstanislao FigerasPoperednikEstanislao FigerasNastupnikNikolas Salmeron i AlonsoMinistr vnutrishnih sprav Ispaniyi11 lyutogo 1873 18 lipnya 1873PoperednikManuel Ruyis SorrilyaNastupnikEleuterio MajsonnaveDeputat Generalnih Kortesiv19 lyutogo 1869 8 sichnya 187417 chervnya 1886 29 listopada 1901Narodivsya29 kvitnya 1824 1824 04 29 1 3 Barselona Ispaniya 4 Pomer29 listopada 1901 1901 11 29 1 3 77 rokiv Madrid Ispaniya 4 Pohovanijd 5 Vidomij yakpolitik filosof istorik pismennik pravnik esperantist advokat ekonomist zhurnalist ministrKrayinaIspaniyaNacionalnistKatalonecOsvitaBarselonskij universitetAlma materBarselonskij universitetPolitichna partiyaDemokratichna partiya d 1868 i dU shlyubi zd 7 Ditid i d Mediafajli u Vikishovishi Buv respublikancem ta prihilnikom federativnogo ustroyu Ispaniyi perebuvav pid vplivom Prudona buv blizkij do demokratichnogo ta libertarno socializmu Buduchi protivnikom ispanskoyi monarhiyi buv piddanij cenzuri sidiv u v yaznici zgodom opinivsya u vignanni Pislya Slavnoyi revolyuciyi buv deputatom Generalnih kortesiv v yakih ocholyuvav frakciyu Federativnoyi partiyi i ministrom vnutrishnih sprav pri Estanislao Figerasi Pislya vidstavki Figerasi Kortesi obrali Pi i Margalya Prezidentom post na yakomu jomu dovelosya vidstoyuvati proekt federalnoyi konstituciyi 1873 roku v umovah Tretoyi karlistskoj vijni i kantonalnoyi revolyuciyi Pislya povstannya kantonu Kartaheni podav u vidstavku zvazhayuchi na nemozhlivist podalshogo vikonannya svoyih obov yazkiv Jogo intelektualna diyalnist bula prisvyachena v osnovnomu pitannyam istoriyi filosofiyi ta mistectva Pi i Margal vvazhayetsya odnim z najbilsh predstavnickih ta prosunutih misliteliv drugoyi polovini XIX stolittya Vin ye avtorom velikoyi kilkosti prac Pi i Margal vikonuvav obov yazki redaktora i direktora v riznih gazetah Perebuvav u kontakti z najbilshimi intelektualami svogo chasu j koristuvavsya visokoyu reputaciyeyu yak v Ispaniyi tak i poza yiyi mezhami Zavdyaki svoyij nezaplyamovanoyu biografiyi poryadnosti ta viddanosti politichnim idealam stav odniyeyu z klyuchovih figur ispanskoyi demokratichnoyi tradiciyi ZhittyepisFransesk Pi i Margal narodivsya 19 kvitnya 1824 roku v Barseloni u sim yi najmanogo tkacha Rano viyaviv vidatni zdibnosti i zhagu do znan Vstupiv u seminariyu koli jomu vipovnilosya sim rokiv dlya vivchennya bogoslov ya ta latini U ti zh roki narodivsya jogo ridnij brat graver ta hudozhnik Hoakin Pi i Margal Hoakin Pi i Margal Pislya seminariyi Fransesk Pi i Margal vstupiv do Barselonskogo universitetu de zakinchiv filosofskij ta prodovzhiv navchannya na yuridichnomu fakulteti Svoye navchannya Pi i Margal oplachuvav sam zaroblyayuchi privatnimi urokami Z rannogo viku vidchuvav potyag do literaturi Cej potyag zrosla v kontakti z grupoyu Katalonska pismennikiv romantikiv zokrema Manuelem Miloyu i Fontanals ta Pablo Piferrerom U 1842 roci vin opublikuvav pracyu Kataloniya Cataluna yedinij tom vidannya Malovnicha Ispaniya Espana pintoresca ilyustrovanu pracyu u yakij peredbachalosya vklyuchiti vsi regioni Ispaniyi Ce vidbuvalosya todi koli Barselona povstala proti politiki regenta Espartero pislya chogo misto bulo piddano artilerijskomu obstrilu z forteci Monzhuyik Zgodom u 1847 roci Pi i Margal pereyihav u Madrid i v 24 richnomu vici otrimav doktorskij stupin u oblasti prava Groshi na navchannya vin zaroblyav dayuchi privatni uroki publikuyuchi teatralni recenziyi ta statti u gazeti El Correo a takozh pracyuyuchi fahivcem z reklami v katalonskomu banku Nezabarom vin zalishiv robotu v gazeti yaka zakrilasya pislya vihodu v svit jogo polemichnih statej pro katolicizm istoriyu ta politichnu ekonomiyu pid chas pravlinnya Ramona Narvaesa U 1849 roci Pi i Margal viznachiv svoyu majbutnyu politichnu poziciyu piddavshi kritici partijnu sistemu Ispaniyi sho sklalasya pri Izabelli II Na jogo dumku vsi tri sistemni partiyi Liberalnij soyuz Moderados ta Progresivna partiya protidiyali vstanovlennyu spravzhnoyi demokratiyi v Ispaniyi Pislya smerti jogo druga Pablo Piferrera Pi i Margal pochav pracyuvati nad Pam yattyu ta krasoyu Ispaniyi Recuerdos y bellezas de Espana praceyu yaka za jogo zadumom povinna bula skladatisya z litografij pejzazhiv z usiyeyi Ispaniyi Zakinchivshi tomu prisvyachenij Kataloniyi vin vzyavsya za Andalusiyu dlya chogo neodnorazovo vidviduvav yiyi U 1851 roci Pi i Margal pochav pisati Istoriya zhivopisu Historia de la pintura pracyu nad yakoyu jomu dovelosya pripiniti cherez zvinuvachennya v antihristiyanstvi Katolicka cerkva pochala chiniti tisk na uryad Bravo Murilo tomu vin rozporyaditisya viluchiti pracyu Pi i Margal ta jogo vidavec unikli sudu tilki tomu sho skarga na nih bula podana ne v ustanovlenij zakonom termin Pi i Margalyu takozh dovelosya vidmovitisya vid praci nad Spogadi ta krasuni Ispaniyi Recuerdos y Bellezas de Espana popri te sho buli zibrani vsi materiali dlya napisannya Z cogo momentu vin publikuvavsya v presi pid psevdonimom Nezabarom Pi i Margal predstaviv Doslidzhennya Serednovichchya Estudios sobre la Edad Media Cya pracya takozh bula zaboronena cerkvoyu ta ne pobachila svit do 1873 roku U 1854 roci pislya Vikalvaradi Pi i Margal shovavsya vid policejskogo peresliduvannya u Bergari Gipuskoa yaka v toj chas she zberigala deyaki zi svoyih davnih teritorialnih privileyiv Tam vin prisvyativ sebe vivchennyu Krayini Baskiv Rezultati buli opublikovani u barselonskomu chasopisi El Museo Universal pid nazvoyu Istoriyi ta zvichayi baskskogo narodu Historias y costumbres del pueblo vasco Sim yaPid chas svogo perebuvannya u Bergari vin poznajomivsya z Petroyu Arsuagoyu Gojkoechea na yakij odruzhivsya 22 chervnya 1854 roku nezabarom pislya zaruchin Z ditej podruzhzhya vizhili tilki troye sini Fransisko sho stav deputatom Kortesov pislya smerti batka ta Hoakin zakinchiv ta opublikuvav deyaki z prac Pi i Margal a takozh dochka Dolores Praci1841 Malovnicha Ispaniya isp La Espana Pintoresca 1851 Istoriya zhivopisu isp Historia de la Pintura 1854 Eho revolyuciyi isp El eco de la revolucion 1855 Reakciya ta revolyuciya isp La reaccion y la revolucion 1864 Deklaraciya tridcyati isp Declaracion de los treinta 1873 Doslidzhennya Serednovichchya isp Estudios de la Edad Media 1874 Respublika 1873 roku isp La Republica de 1873 1876 Literaturni skarbi isp Joyas literarias 1877 Nacionalnosti isp Las nacionalidades 1878 Zagalna istoriya Ameriki isp Historia General de America 1880 Federaciya isp La Federacion 1883 Federativna konstituciya isp Constitucion federal 1884 Zauvazhennya pro harakter dona Huana Tenorio isp Observaciones sobre el caracter de Don Juan Tenorio 1884 Borotba nashih dniv isp Las luchas de nuestros dias 1894 Programa Federativnoyi partiyi isp Programa del Partido Federal Pershi dialogi isp Primeros dialogos Amadej Savojskij isp Amadeo de Saboya 1902 Istoriya Ispaniyi XIX stolittya Politichni ekonomichni suspilni ta mistecki podiyi Detalnij opis podij ta rozgornuta kritika lichostej isp Historia de Espana en el siglo XIX Sucesos politicos economicos sociales y artisticos acaecidos durante el mismo Detallada narracion de sus acontecimientos y extenso juicio critico de sus hombres u spivavtorstvi z Fransisko Pi i ArsuagoyuPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 M Dolores Jimenez Blanco Pi i Margall Francisco Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T067632 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103961840d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Pi i Margal Fransisko Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http ccaa elpais com ccaa 2012 05 07 madrid 1336405317 755244 html Palacios A Desde Madrid El cementerio civil El Pueblo Tortosa 1929 vip 2905 P 2 d Track Q27860360d Track Q27860354d Track Q12812 https books google es books id wwoqhT0TURsC amp pg PA16 Vilches Garcia 2001 s 61 Katalonskij nacionalnij ruh Varios autores 2014 Gran Enciclopedia Catalana web catalan Joaquim Pi i Margall nedostupne posilannya z lipnya 2019 Santamaria 2006 isp Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Poperednik Estanislao Figeras Prezident Pershoyi Ispanskoyi Respubliki 11 chervnya 1873 18 lipnya 1873 NastupnikPoperednik Estanislao Figeras Golovi Radi ministriv Pershoyi Ispanskoyi Respubliki 11 chervnya 1873 18 lipnya 1873 Nastupnik

Дата публікації:
Топ