Нідерландська школа[] (трапляється також назва франко-фламандська школа) — найбільша[] композиторська школа в музиці епохи Відродження.
Нідерландська школа | |
Країна | Бургундські Нідерланди |
---|
Нідерланди в XV–XVI ст. (їхня територія охоплювала нинішню північно-східну Францію, південно-західну Голландію, Бельгію, Люксембург) була економічно розвиненою країною з широкими торговельними зв'язками, розвинутою наукою і культурою. Розквіту досягло і музичне мистецтво — у країні були сотні хорових капел, у церквах проходили концерти органної музики, створювалися школи менестрелів, існували метризи — спеціальні школи-притулки при кафедральних соборах нідерландських міст, що готували висококваліфікованих співаків і органістів.
Найвидатніші нідерландські поліфоністи працювали в областях з валлонським населенням, розташованих поблизу Франції. Це, поряд з іншими факторами, привело до того, що нідерландська поліфонічна школа стала спадкоємицею французької поліфонічної культури. У той же час як музичну основу своїх творінь нідерландські майстри часто використовували фламандський фольклор.
Джерела нідерландської школи сягають зразків раннього багатоголосся (XII–XIII ст.). Для майстрів «першої нідерландської школи» дуже важливим виявився творчий досвід англійського композитора-поліфоніста .
Основне місце у творчості нідерландців займала церковна музика: меси, магніфікати, псалми. Разом з тим композитори нідерландської школи створювали й світські твори: багатоголосні пісні, балади. Духовні й світські риси вільно сполучалися в одному із провідних жанрів тієї епохи — мотеті. У творчості Жоскена Депре чільне місце посідає новий різновид цього жанру — мотет з наскрізною імітацією. Нідерландські композитори створили самобутній вокально-хоровий поліфонічний стиль.
У нідерландській школі звичайно розрізняють кілька періодів розвитку, причому кожен наступний починається ще в рамках попереднього:
- 1-й період, рання нідерландська школа («бургундська»), середина XV ст., представники: Гійом Дюфаї і Жиль Беншуа;
- 2-й період, так звана «друга нідерландська школа», 50-ті роки XV ст. — початок XVI ст., представники Йоганнес Окегем і Якоб Обрехт;
- 3-й період, 80-ті роки XV ст. — 1521 р., творчість Жоскена Депре;
- 4-й період, 1520–1560 рр., творчість і Клеменса Якоба;
- 5-й період, середина і кінець XVI ст., композиторська діяльність Орландо ді Лассо
До нідерландської школи відносять також А. Брюмеля, Луазе Компера, Александра Агрікола, П'єра де ля Рю та інших композиторів — учнів або прямих послідовників видатних нідерландських майстрів. Діяльність їх протікала не тільки в Нідерландах, але й в Італії, Австрії, Німеччині, Англії, Іспанії. Тому нідерландська школа вплинула на розвиток європейської музики, у першу чергу на розвиток поліфонічних жанрів. Впливи нідерландської школи можуть бути виявлені й у творах Й. С. Баха.
Література
- В. Коннов, Нидерландские композиторы XV–XVI веков. — Ленинград: Музыка, 1984.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niderlandska shkola dzherelo traplyayetsya takozh nazva franko flamandska shkola najbilsha dzherelo kompozitorska shkola v muzici epohi Vidrodzhennya Niderlandska shkola Krayina Burgundski NiderlandiFlamandskij kompozitor 15 stolittya G Dyufayi Dyufe Niderlandi v XV XVI st yihnya teritoriya ohoplyuvala ninishnyu pivnichno shidnu Franciyu pivdenno zahidnu Gollandiyu Belgiyu Lyuksemburg bula ekonomichno rozvinenoyu krayinoyu z shirokimi torgovelnimi zv yazkami rozvinutoyu naukoyu i kulturoyu Rozkvitu dosyaglo i muzichne mistectvo u krayini buli sotni horovih kapel u cerkvah prohodili koncerti organnoyi muziki stvoryuvalisya shkoli menestreliv isnuvali metrizi specialni shkoli pritulki pri kafedralnih soborah niderlandskih mist sho gotuvali visokokvalifikovanih spivakiv i organistiv Najvidatnishi niderlandski polifonisti pracyuvali v oblastyah z vallonskim naselennyam roztashovanih poblizu Franciyi Ce poryad z inshimi faktorami privelo do togo sho niderlandska polifonichna shkola stala spadkoyemiceyu francuzkoyi polifonichnoyi kulturi U toj zhe chas yak muzichnu osnovu svoyih tvorin niderlandski majstri chasto vikoristovuvali flamandskij folklor Dzherela niderlandskoyi shkoli syagayut zrazkiv rannogo bagatogolossya XII XIII st Dlya majstriv pershoyi niderlandskoyi shkoli duzhe vazhlivim viyavivsya tvorchij dosvid anglijskogo kompozitora polifonista Osnovne misce u tvorchosti niderlandciv zajmala cerkovna muzika mesi magnifikati psalmi Razom z tim kompozitori niderlandskoyi shkoli stvoryuvali j svitski tvori bagatogolosni pisni baladi Duhovni j svitski risi vilno spoluchalisya v odnomu iz providnih zhanriv tiyeyi epohi moteti U tvorchosti Zhoskena Depre chilne misce posidaye novij riznovid cogo zhanru motet z naskriznoyu imitaciyeyu Niderlandski kompozitori stvorili samobutnij vokalno horovij polifonichnij stil U niderlandskij shkoli zvichajno rozriznyayut kilka periodiv rozvitku prichomu kozhen nastupnij pochinayetsya she v ramkah poperednogo 1 j period rannya niderlandska shkola burgundska seredina XV st predstavniki Gijom Dyufayi i Zhil Benshua 2 j period tak zvana druga niderlandska shkola 50 ti roki XV st pochatok XVI st predstavniki Jogannes Okegem i Yakob Obreht 3 j period 80 ti roki XV st 1521 r tvorchist Zhoskena Depre 4 j period 1520 1560 rr tvorchist i Klemensa Yakoba 5 j period seredina i kinec XVI st kompozitorska diyalnist Orlando di Lasso Do niderlandskoyi shkoli vidnosyat takozh A Bryumelya Luaze Kompera Aleksandra Agrikola P yera de lya Ryu ta inshih kompozitoriv uchniv abo pryamih poslidovnikiv vidatnih niderlandskih majstriv Diyalnist yih protikala ne tilki v Niderlandah ale j v Italiyi Avstriyi Nimechchini Angliyi Ispaniyi Tomu niderlandska shkola vplinula na rozvitok yevropejskoyi muziki u pershu chergu na rozvitok polifonichnih zhanriv Vplivi niderlandskoyi shkoli mozhut buti viyavleni j u tvorah J S Baha LiteraturaV Konnov Niderlandskie kompozitory XV XVI vekov Leningrad Muzyka 1984