Фортеця Сан-Луїс (ісп. Fortaleza San Luis) розташована біля річки Яке-дель-Норте на південному заході Сантьяго-де-лос-Кабальєрос, Домініканська Республіка. Форт був місцем кількох битв під час війни за відновлення незалежності. Фортеця Сан-Луїс також служила муніципальною в'язницею, а потім форт був перетворений на музей.
Музей фортеці Сан-Луїс | |
---|---|
Museo de la Fortaleza San Luis | |
19°26′54″ пн. ш. 70°42′10″ зх. д. / 19.448247° пн. ш. 70.70282° зх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Домініканська Республіка[1] |
Розташування | Сантьяго-де-лос-Трейнта-Кабальєрос, Домініканська Республіка |
Засновано | 2004 |
Фортеця Сан-Луїс (Домініканська Республіка) | |
Історія
Форт протягом усієї своєї історії був життєво важливим для захисту та контролю другого міста Домініканської Республіки — Сантьяго, а, отже, і всього регіону долини Сібао. Після проголошення незалежності від Гаїті і побоюючись повторного вторгнення Гаїті, тоді президент Педро Сантана попросив про повторне приєднання Домініканської Республіки до Іспанії в березні 1861 року. Іспанія направила піхотинців під командуванням полковника Рамона де Порталу у Санто-Домінго для зайняття форту. Рішення Сантани не було популярним серед націоналістичного руху, і почалася Війна за відновлення незалежності. Домініканські сили перемогли іспанські війська, і до вересня 1863 року форт був знову захоплений. Після відновлення республіки форт був перетворений у військове училище, яке в 1875 році закінчило свій перший клас курсантів на курсах підготовки офіцерів батальйону «Яке».
У 1881 р. форт додав новий гарнізон поряд з арсеналом, а в 1884 р. до форту був доданий військовий госпіталь. У 1886 році президент Улісе Горо подарував Сантьяго-де-лос -Кабальєросу годинникову вежу, яка була встановлена у Фортеці Сан-Луїс.
Під час окупації Сполученими Штатами Америки Домініканської Республіки 1 500 морських піхотинців утримували Форталезу Сан-Луїс. У 1924 р. після досягнення політичних цілей «стабілізації» морська піхота покинула форт.
Ремонт
У 2004 році форт був відремонтований і перетворений на музей. Проект фінансувався урядом, приватним сектором та меценатами. Вартість першого етапу проекту склала 83 966,00 песо.
Галерея
- Під владою американської морської піхоти
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Hechos históricos acontecidos en la Fortaleza San Luis. GasCaribe.net. 2005. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 26 липня 2010. [Архівовано 2010-07-09 у Wayback Machine.]
- A BRIEF HISTORY OF THE 4TH MARINES. Historical Division Headquarters, U.S. Marine Corps. 1970. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2010. [Архівовано 2017-08-29 у Wayback Machine.]
- Hechos históricos acontecidos en la Fortaleza San Luis. GasCaribe.net. 2005. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 26 липня 2010. [Архівовано 2010-07-09 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortecya San Luyis isp Fortaleza San Luis roztashovana bilya richki Yake del Norte na pivdennomu zahodi Santyago de los Kabalyeros Dominikanska Respublika Fort buv miscem kilkoh bitv pid chas vijni za vidnovlennya nezalezhnosti Fortecya San Luyis takozh sluzhila municipalnoyu v yazniceyu a potim fort buv peretvorenij na muzej Muzej forteci San LuyisMuseo de la Fortaleza San Luis19 26 54 pn sh 70 42 10 zh d 19 448247 pn sh 70 70282 zh d 19 448247 70 70282TipmuzejKrayina Dominikanska Respublika 1 RoztashuvannyaSantyago de los Trejnta Kabalyeros Dominikanska RespublikaZasnovano2004Fortecya San Luyis Dominikanska Respublika Zmist 1 Istoriya 2 Remont 3 Galereya 4 PrimitkiIstoriyared Fort protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi buv zhittyevo vazhlivim dlya zahistu ta kontrolyu drugogo mista Dominikanskoyi Respubliki Santyago a otzhe i vsogo regionu dolini Sibao Pislya progoloshennya nezalezhnosti vid Gayiti i poboyuyuchis povtornogo vtorgnennya Gayiti todi prezident Pedro Santana poprosiv pro povtorne priyednannya Dominikanskoyi Respubliki do Ispaniyi v berezni 1861 roku Ispaniya napravila pihotinciv pid komanduvannyam polkovnika Ramona de Portalu u Santo Domingo dlya zajnyattya fortu Rishennya Santani ne bulo populyarnim sered nacionalistichnogo ruhu i pochalasya Vijna za vidnovlennya nezalezhnosti Dominikanski sili peremogli ispanski vijska i do veresnya 1863 roku fort buv znovu zahoplenij Pislya vidnovlennya respubliki fort buv peretvorenij u vijskove uchilishe yake v 1875 roci zakinchilo svij pershij klas kursantiv na kursah pidgotovki oficeriv bataljonu Yake 2 U 1881 r fort dodav novij garnizon poryad z arsenalom a v 1884 r do fortu buv dodanij vijskovij gospital U 1886 roci prezident Ulise Goro podaruvav Santyago de los Kabalyerosu godinnikovu vezhu yaka bula vstanovlena u Forteci San Luyis Pid chas okupaciyi Spoluchenimi Shtatami Ameriki Dominikanskoyi Respubliki 1 500 morskih pihotinciv utrimuvali Fortalezu San Luyis 3 U 1924 r pislya dosyagnennya politichnih cilej stabilizaciyi morska pihota pokinula fort Remontred U 2004 roci fort buv vidremontovanij i peretvorenij na muzej Proekt finansuvavsya uryadom privatnim sektorom ta mecenatami Vartist pershogo etapu proektu sklala 83 966 00 peso 4 Galereyared nbsp Pid vladoyu amerikanskoyi morskoyi pihotiPrimitkired GeoNames 2005 d Track Q830106 Hechos historicos acontecidos en la Fortaleza San Luis GasCaribe net 2005 Arhiv originalu za 9 lipnya 2010 Procitovano 26 lipnya 2010 Arhivovano 2010 07 09 u Wayback Machine A BRIEF HISTORY OF THE 4TH MARINES Historical Division Headquarters U S Marine Corps 1970 Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 26 lipnya 2010 Arhivovano 2017 08 29 u Wayback Machine Hechos historicos acontecidos en la Fortaleza San Luis GasCaribe net 2005 Arhiv originalu za 9 lipnya 2010 Procitovano 26 lipnya 2010 Arhivovano 2010 07 09 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fortecya San Luyis amp oldid 43919408