Фортеця Комотіні Візантійські стіни Комотіні укріплення яке було споруджено на древній Егнатієвій дорозі нині розташован

Фортеця Комотіні (Візантійські стіни Комотіні) — укріплення, яке було споруджено на древній Егнатієвій дорозі, нині розташоване в м. Комотіні, Греція.

Фортеця Комотіні




41°07′14″ пн. ш. 25°23′58″ сх. д. / 41.12062500002777199° пн. ш. 25.39959200002777706° сх. д.Координати: 41°07′14″ пн. ш. 25°23′58″ сх. д. / 41.12062500002777199° пн. ш. 25.39959200002777706° сх. д.
Тип	фортеця
Країна	Греція
Розташування	Комотіні
Фортеця Комотіні (Греція)

Фортеця Комотіні у Вікісховищі

Історія

Фортеця мала стратегічне розташування на Егнатієвій дорозі і контролювала прохід від гір Родопи до Фракійського моря.

Є різні позиції щодо датування пам'ятки. За поширеною версією фортеця побудована Імператором Феодосієм I в ранньовізантійський період (в IV столітті н. е.). Цю теорію відстоював уродженець міста професор Кіріакідіс, який знайшов на північній вежі напис "writingεοδοσίου Κτίσμα" (будівля Феодосія). Також на користь цієї теорії свідчит її типове планування як пізньої римської фортеці (квадрибургій): квадратна форма, циліндричні вежі по кутах, багато прямокутних веж по боках, розташування на рівнинній місцевості.

Інша теорія вказує на те, що хоч укріплення і розташовані на жвавій дороз, про нього немає жодних історичних згадок до XIV століття, не зважаючи військові конфлікти та набіги в цій частині Греції. Тому вважається, що це залишки фортеці, побудованої після руйнування болгарами у 1206 році грецького міста ^[en]. Зокрема, про фортецю немає згадок у візантійського історика Прокопія Кесарійськиого, який писав про всі інші фортеці в цій місцевості.

Перша згадка фортеці зазначена в праці "Римська історія" історика ^[en], який писав, що Іоанн VI Кантакузин у 1343 р. розмістив тут свій табір. Сам Кантакузин в мемуарах, згадує місто як Кумутзіна. Також місто згадується в османській “Хроніці Умур-паші” — документі XV століття.

У 1363 році фортеця була захоплена османами, які володіли нею до 1912 року.

Архітектура

Фортеця була чотиригранною з чотирма входами, два з яких — північний та південний були основними, 16 вежами (4 циліндричні та 12 прямокутних) і мала мур 9,6 метра у висоту та такою довжиною стін: захід 125 м., північ 118 м., схід 131 м., південь 116 м. Циліндричні вежі, розташовані на кутах, мали діаметр 6,5 м. Прямокутні вежі (по 3 на кожній стіні) мали ширину 6,5-8,5 м. та виступали на 4,5-5,5 м за фасад муру. Стіни побудовані за такою схемою: шари каміння, склеєні між собою цементом і зміцнені 3 паралельними шарами цегли, висотою 30 см (по чотири цегли на шар у висоту). Пеший зміцнюючий шар цегли розташований на висоті 1 м від поверхні землі, а наступні повторюються через кожні 2 метри.

Сьогодення

Сьогодні руїни укріплення розташовані в центрі сучасного міста на території двох його кварталів, а всередині руїн знаходиться церква Успіння Богородиці, яка датується 1800 р. На початку ХХ століття всередині стін жила єврейська громада, а район називався Еврагія. При цьому єврейська синагога була зруйнована в 1994 році. Укріплення були у відносно хорошому стані до початку ХХ століття, проте був зруйнований османською, болгарською та грецькою владою. Зокрема з каменів стін османи збудували мечать, а болгари зруйнували вежі, залишивши лише частину стін.

Для підтримання та відновлення проекту фортеця була включена в оперативну програму Македонія - Фракія 2007-2013. Програма включає рекламу пам'яток, які існують навколо фортеці.

Див. також

Примітки

Ήρθε η ώρα να αποκαλυφθεί το Βυζαντινό Τείχος Κομοτηνής, 13 Μαρτίου, 2015 εφημερίδα ΧΡΟΝΟΣ^{[недоступне посилання з Σεπτέμβριος 2019]}
Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
. www.komotini.gr. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
Μελκίδη Χρύσα (25 жовтня 2006). Κομοτηνή. Δικτυακή Πύλη για την ανάδειξη της ιστορικής και της πολιτιστικής φυσιογνωμίας της Περιφέρειας Ανατολικής Μακεδονίας και Θράκης. Процитовано 17 липня 2011.
. www.emtgreece.com (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
Θωμάς Σταμούλης (5 жовтня 2011). Ακολουθώντας τα χνάρια των Εβραίων της Κομοτηνής. Εφημερίδα Παρατηρητής. Процитовано 11 листопада 2011.^{[недоступне посилання з Οκτώβριος 2019]}
Θρασύβουλος Ορ. Παπαστράτης (23 лютого 2010). . ΟΔΟΣ - Εβδομαδιαία εφημερίδα της Καστοριάς. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 2 листопада 2011.
Komotini Castle. www.barclaycardtravel.com (англ.). 22 жовтня 2017. Процитовано 17 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
. Archaeology and arts. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 8 Δεκεμβρίου 2015.

[:0-1] Ήρθε η ώρα να αποκαλυφθεί το Βυζαντινό Τείχος Κομοτηνής, 13 Μαρτίου, 2015 εφημερίδα ΧΡΟΝΟΣ^{[недоступне посилання з Σεπτέμβριος 2019]}

[:1-2] Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.

[:3-3] . www.komotini.gr. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.

[perifereia_politistikos_odhgos_komotini2-4] Μελκίδη Χρύσα (25 жовтня 2006). Κομοτηνή. Δικτυακή Πύλη για την ανάδειξη της ιστορικής και της πολιτιστικής φυσιογνωμίας της Περιφέρειας Ανατολικής Μακεδονίας και Θράκης. Процитовано 17 липня 2011.

[:2-5] . www.emtgreece.com (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.

[parathrhths_evraioi_sxoleia_komotini-6] Θωμάς Σταμούλης (5 жовтня 2011). Ακολουθώντας τα χνάρια των Εβραίων της Κομοτηνής. Εφημερίδα Παρατηρητής. Процитовано 11 листопада 2011.^{[недоступне посилання з Οκτώβριος 2019]}

[odos_kastoria_staxtes_dakrya_sth_limnh-7] Θρασύβουλος Ορ. Παπαστράτης (23 лютого 2010). . ΟΔΟΣ - Εβδομαδιαία εφημερίδα της Καστοριάς. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 2 листопада 2011.

[8] Komotini Castle. www.barclaycardtravel.com (англ.). 22 жовтня 2017. Процитовано 17 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[9] . Archaeology and arts. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 8 Δεκεμβρίου 2015.