Формальне диференціювання — операція над елементами кільця многочленів або кільцем формальних степеневих рядів, повторює форму похідних з математичного аналізу. Алгебраїчна перевага формального диференціювання складається в тому, що воно не опирається на поняття границі, яке в загальному випадку неможливо визначити для кільця. Багато властивостей похідної вірні для формального диференціювання, проте деякі, особливо це стосується тверджень що містять числа, не вірні. В основному формальне диференціювання застосовується в алгебрі при перевірці кратності коренів поліномів.
Визначення
Визначення формального диференціювання таке: зафіксуємо кільце R (не обов'язково комутативне), нехай A = R [x] є кільцем многочленів над R. Тоді формальне диференціювання являє собою дію над елементами A, при якому, якщо
то формальна похідна дорівнює
як і у випадку многочленів над дійсними або комплексними числами.
Зауважимо, що вираз означає не множення в кільці, а де не використовується під знаком суми.
Слід зазначити, що для некомутативних кілець дане визначення має складність. Сама формула коректна, але стандартної форми для многочлена не існує. Використання такого визначення призводить до складнощів при доведенні формули.
Альтернативні варіанти визначення, які підходять для не комутативних кілець
Нехай для справедливо також Визначимо похідну для виразів типу и
Доведемо, що таке визначення дасть один і той же результат для виразу незалежно від способу його отримання, отже, визначення можна порівняти з .
Лінійність випливає з визначення.
Формула для похідної від многочлена (в стандартному вигляді для комутативний кілець) є наслідком визначення:
Властивості
Можна довести ряд наступних тверджень:
- Формальне диференціювання лінійне: для будь-яких двох многочленів f(x), g(x) і елементів r, s із R вірно
- Якщо R не комутативне, існує інший вид властивості лінійності, при якому r і s розташовуються праворуч. Якщо в R немає одиничного елемента, то формула не приводиться до виду суми многочленів або суми одного многочлена і кратного іншому многочлену.
- Для формального диференціювання виконується правило добутку:
- Відзначимо важливість порядку множників в разі не комутативними кільця R.
Дві дані властивості роблять D похідною над A.
Застосування
Похідна дозволяє визначити наявність кратних коренів: якщо R є полем, то R [x] є евклідовим кільцем, для якого можна визначити поняття кратності кореня; для многочлена f (x) і елемента r з R існує невід'ємне ціле число mr і многочлен g (x), такі, що
де g(r) не рівне 0. mr показує кратність r як кореня f. З правила добутку слідує, що mr також є кількістю застосувань операції диференціювання, які можна провести над f (x) до тих пір, поки r не перестане бути коренем многочлена що залишився. Незважаючи на те, що не будь-який многочлен степеня n в R [x] має n коренів з урахуванням кратності (це лише максимальна кількість), можна перейти до розширення поля, в якому це твердження справедливе (див. Алгебраїчне замикання). Після переходу до розширення поля можна знайти кратний корінь, який не є коренем над R. Наприклад, якщо R є полем з трьома елементами, то многочлен
не має коренів в R; але формальна похідна дорівнює нулю, оскільки 3 = 0 в R і в будь-якому розширенні R, тому при переході до алгебраїчного замикання ми виявимо кратний корінь, який неможливо знайти в R. Отже, формальне диференціювання дозволяє створити ефективне поняття кратності. Воно є особливо важливим у теорії Галуа, в рамках якої проводиться відмінність між і несепарабельними розширеннями поля.
Відповідність аналітичній похідній
Якщо кільце чисел R комутативне, то існує інше еквівалентне визначення формальної похідної, що нагадує визначення з диференціального аналізу. Елемент Y-X кільця R[X,Y] є дільником Yn - Xn при будь-якому невід'ємному цілому n, отже, є дільником f (Y) - f (X) при будь-якому многочлені f. Позначимо неповну частку (в R [X, Y]) як g:
тоді нескладно довести, що g (X, X) (в R [X]) збігається з формальним визначенням похідної f, зазначеним вище.
Таке визначення похідної придатне для формальних степеневих рядів в припущенні комутативного кільця чисел.
Примітки
- Lang, Serge (2002), Algebra, Graduate Texts in Mathematics, 211 (Revised third ed.), New York: , , MR 1878556, Zbl 0984.00001
- Michael Livshits, You could simplify calculus, arXiv:0905.3611v1
- Корені многочленів.Теорема Безу. Схема Горнера. StudFiles (рос.). Процитовано 2 січня 2019.
- ГАЛУА ТЕОРИЯ - это... Что такое ГАЛУА ТЕОРИЯ?. Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Процитовано 2 січня 2019.
- Хмельницький національний університет. dn.khnu.km.ua. Процитовано 31 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Formalne diferenciyuvannya operaciya nad elementami kilcya mnogochleniv abo kilcem formalnih stepenevih ryadiv povtoryuye formu pohidnih z matematichnogo analizu Algebrayichna perevaga formalnogo diferenciyuvannya skladayetsya v tomu sho vono ne opirayetsya na ponyattya granici yake v zagalnomu vipadku nemozhlivo viznachiti dlya kilcya Bagato vlastivostej pohidnoyi virni dlya formalnogo diferenciyuvannya prote deyaki osoblivo ce stosuyetsya tverdzhen sho mistyat chisla ne virni V osnovnomu formalne diferenciyuvannya zastosovuyetsya v algebri pri perevirci kratnosti koreniv polinomiv ViznachennyaViznachennya formalnogo diferenciyuvannya take zafiksuyemo kilce R ne obov yazkovo komutativne nehaj A R x ye kilcem mnogochleniv nad R Todi formalne diferenciyuvannya yavlyaye soboyu diyu nad elementami A pri yakomu yaksho f x a n x n a 1 x a 0 displaystyle f x a n x n cdots a 1 x a 0 to formalna pohidna dorivnyuye f x D f x n a n x n 1 2 a 2 x a 1 displaystyle f x Df x na n x n 1 cdots 2a 2 x a 1 yak i u vipadku mnogochleniv nad dijsnimi abo kompleksnimi chislami Zauvazhimo sho viraz n a n displaystyle na n oznachaye ne mnozhennya v kilci a k 1 n a n displaystyle sum k 1 n a n de k displaystyle k ne vikoristovuyetsya pid znakom sumi Slid zaznachiti sho dlya nekomutativnih kilec dane viznachennya maye skladnist Sama formula korektna ale standartnoyi formi dlya mnogochlena ne isnuye Vikoristannya takogo viznachennya prizvodit do skladnoshiv pri dovedenni formuli f x b f x b displaystyle f x cdot b f x cdot b Alternativni varianti viznachennya yaki pidhodyat dlya ne komutativnih kilecNehaj dlya r R displaystyle r in R spravedlivo r 0 displaystyle r 0 takozh x 1 displaystyle x 1 Viznachimo pohidnu dlya viraziv tipu a b a b displaystyle a b a b i a b a b a b displaystyle a cdot b a cdot b a cdot b Dovedemo sho take viznachennya dast odin i toj zhe rezultat dlya virazu nezalezhno vid sposobu jogo otrimannya otzhe viznachennya mozhna porivnyati z a b a b b a b a displaystyle a b a b b a b a a b c a b c a b c a b c a b c a b c displaystyle a b c a b c a b c a b c a b c a b c a b c a b c a b c a b c a b c b c a b c a b c a b c displaystyle a bc a bc a bc a bc a b c bc a bc ab c abc a b a b c a b c a b c a b c a b c displaystyle a b ab c ab c ab c ab c ab c a b c a b c a b c a b c a b c a c b c a c b c displaystyle a b c a b c a b c a b c a b c a c b c ac bc a c b c a c b c a c a c b c b c a c a c b c b c displaystyle cdots a c b c ac bc a c ac b c bc cdots a c ac b c bc a c b c a c b c displaystyle ac bc ac bc Linijnist viplivaye z viznachennya Formula dlya pohidnoyi vid mnogochlena v standartnomu viglyadi dlya komutativnij kilec ye naslidkom viznachennya i a i x i i a i x i i a i x i a i x i i 0 x i a i j 1 i x j 1 x x i j i j 1 i a i x i 1 displaystyle sum i a i x i sum i a i x i sum i a i x i a i x i sum i 0x i a i sum j 1 i x j 1 x x i j sum i sum j 1 i a i x i 1 VlastivostiMozhna dovesti ryad nastupnih tverdzhen Formalne diferenciyuvannya linijne dlya bud yakih dvoh mnogochleniv f x g x i elementiv r s iz R virno r f s g x r f x s g x displaystyle r cdot f s cdot g x r cdot f x s cdot g x Yaksho R ne komutativne isnuye inshij vid vlastivosti linijnosti pri yakomu r i s roztashovuyutsya pravoruch Yaksho v R nemaye odinichnogo elementa to formula ne privoditsya do vidu sumi mnogochleniv abo sumi odnogo mnogochlena i kratnogo inshomu mnogochlenu Dlya formalnogo diferenciyuvannya vikonuyetsya pravilo dobutku f g x f x g x f x g x displaystyle f cdot g x f x cdot g x f x cdot g x Vidznachimo vazhlivist poryadku mnozhnikiv v razi ne komutativnimi kilcya R Dvi dani vlastivosti roblyat D pohidnoyu nad A ZastosuvannyaPohidna dozvolyaye viznachiti nayavnist kratnih koreniv yaksho R ye polem to R x ye evklidovim kilcem dlya yakogo mozhna viznachiti ponyattya kratnosti korenya dlya mnogochlena f x i elementa r z R isnuye nevid yemne cile chislo mr i mnogochlen g x taki sho f x x r m r g x displaystyle f x x r m r g x de g r ne rivne 0 mr pokazuye kratnist r yak korenya f Z pravila dobutku sliduye sho mr takozh ye kilkistyu zastosuvan operaciyi diferenciyuvannya yaki mozhna provesti nad f x do tih pir poki r ne perestane buti korenem mnogochlena sho zalishivsya Nezvazhayuchi na te sho ne bud yakij mnogochlen stepenya n v R x maye n koreniv z urahuvannyam kratnosti ce lishe maksimalna kilkist mozhna perejti do rozshirennya polya v yakomu ce tverdzhennya spravedlive div Algebrayichne zamikannya Pislya perehodu do rozshirennya polya mozhna znajti kratnij korin yakij ne ye korenem nad R Napriklad yaksho R ye polem z troma elementami to mnogochlen f x x 6 1 displaystyle f x x 6 1 ne maye koreniv v R ale formalna pohidna dorivnyuye nulyu oskilki 3 0 v R i v bud yakomu rozshirenni R tomu pri perehodi do algebrayichnogo zamikannya mi viyavimo kratnij korin yakij nemozhlivo znajti v R Otzhe formalne diferenciyuvannya dozvolyaye stvoriti efektivne ponyattya kratnosti Vono ye osoblivo vazhlivim u teoriyi Galua v ramkah yakoyi provoditsya vidminnist mizh i neseparabelnimi rozshirennyami polya Vidpovidnist analitichnij pohidnijYaksho kilce chisel R komutativne to isnuye inshe ekvivalentne viznachennya formalnoyi pohidnoyi sho nagaduye viznachennya z diferencialnogo analizu Element Y X kilcya R X Y ye dilnikom Yn Xn pri bud yakomu nevid yemnomu cilomu n otzhe ye dilnikom f Y f X pri bud yakomu mnogochleni f Poznachimo nepovnu chastku v R X Y yak g g X Y f Y f X Y X displaystyle g X Y frac f Y f X Y X todi neskladno dovesti sho g X X v R X zbigayetsya z formalnim viznachennyam pohidnoyi f zaznachenim vishe Take viznachennya pohidnoyi pridatne dlya formalnih stepenevih ryadiv v pripushenni komutativnogo kilcya chisel PrimitkiLang Serge 2002 Algebra Graduate Texts in Mathematics 211 Revised third ed New York Springer Verlag ISBN 978 0 387 95385 4 MR 1878556 Zbl 0984 00001 Michael Livshits You could simplify calculus arXiv 0905 3611v1 Koreni mnogochleniv Teorema Bezu Shema Gornera StudFiles ros Procitovano 2 sichnya 2019 GALUA TEORIYa eto Chto takoe GALUA TEORIYa Slovari i enciklopedii na Akademike ros Procitovano 2 sichnya 2019 Hmelnickij nacionalnij universitet dn khnu km ua Procitovano 31 grudnya 2018