Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мольнар Примітки Ференц Мольнаругор Molnár FerencІм я при народженніФе

Ференц Молнар

Ференц Молнар
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мольнар.

Ференц Мольнар
угор. Molnár Ferenc
image
Ім'я при народженніФеренц Нойман
Народився12 січня 1878(1878-01-12)
Будапешт
Помер1 квітня 1952(1952-04-01) (74 роки)
Нью-Йорк
·злоякісна пухлина
Країнаimage Угорщина
Національністьєврей
Діяльністьроманіст, драматург
Alma materЖеневський університет
Закладd
Мова творівугорська
Роки активності1908—1952
Magnum opusп'єса «Чорт» (1907), п'єса «Ліліом» (1909)
Родичіd, d і d
У шлюбі зШарі Федак[1], d[2][1] і Лілі Дарваш[3]
Дітиd
Нагороди
image
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
image Ференц Мольнар у Вікісховищі

Фе́ренц Мольна́р (угор. Molnár Ferenc, 12 січня 1878, Будапешт — 1 квітня 1952, Нью-Йорк) — угорський письменник і драматург.

Мольнар був щирим прихильником Австро-Угорської імперії, працюючи воєнним кореспондентом під час Першої світової війни. Під час Другої світової війни він емігрував до Сполучених Штатів Америки через переслідування угорських євреїв нацистами.

Творчість

Як романіста Мольнара найкраще пам'ятають за романом «Хлопці з вулиці Пал», історією двох конкуруючих молодіжних банд Будапешту. Роман посів друге місце в угорському опитуванні щодо улюблених книг у 2005 році. Відома його угорсько-американська екранізація 1968 року (продюсер Ендре Бохем, режисер Золтан Фабрі).

Найпопулярнішими п'єсами Мольнара є «Ліліом» (1909), згодом адаптована в мюзикл «Карусель» (Carousel); «Гвардієць» (1910), що лягла в основу однойменного фільму, у якому знімалися Альфред Лант і Лінн Фонтенн (1931); а також «Лебідь» (1920).

Його фільм 1918 року «Чорт» був адаптований через три роки для американської аудиторії — в головній ролі Джордж Арлісс. Фільм «Лебідь» 1956 року, який до того знімався двічі, став передостаннім фільмом Грейс Келлі і вийшов у день її весілля з принцом Реньє.

Український незалежний театр поставив п'єсу «Чорт» у 1921 році.

Дві п'єси Мольнара були адаптовані для інших жанрів: «Добра фея» була адаптована сценаристом і режисером Престоном Стерджесом і знята в 1935 році з зіркою Маргарет Саллаван, а потім знову в 1947 році знята під назвою «Я буду твоєю» з Діною Дурбін. Ця п'єса також послужила основою для бродвейського мюзиклу «Загадай бажання» за книгою Стерджеса.

Кіноверсія оперети «Шоколадний солдат» використовувала сюжет «Гвардійця», а не сюжет оригінальної сценічної версії, яка була заснована на творі «Зброя і Людина» Бернарда Шоу, оскільки Б. Шоу не любив, щоб його твори адаптували до оперети.

П'єса «Олімпія» була адаптована для кіно двічі, вперше (досить невдало) як His Glorious Night (1929), а вдруге як «Подих скандалу» (1960) з Софі Лорен.

У 1961 році Біллі Вайлдер і Ізі Даймонд адаптували одноактну п'єсу Мольнара «EGy, kettő, Három» у фільм «Один, два, три» за участю Джеймса Кегні і Хорста Буххольца. Його п'єса «Гра в замку» («Játék a kastélyban») двічі була перекладена на англійську мову різними письменниками: Пелем Ґренвіль Вудгауз переклав її під назвою «The Play's the Thing», а Том Стоппард — під назвою «Rough Crossing».

Ференц Мольнар помер у 74 роки в Нью-Йорку, де оселився завдяки спеціальному міграційному законодавству, прийнятому Конгресом Сполучених Штатів. Чи став він громадянином США, невідомо.

Перша світова війна

1914 року Ференца Мольнара призвали в армію й відправили на фронт у Галичину, звідки він надсилав кореспонденцію у свою газету «Вечір», а звідти її передруковували «Морнінг пост Лондон» і «Нью-Йорк Таймс». 1916 року його статті вийшли у «Воєнному щоденнику кореспондента», за який імператор нагородив його офіцерським хрестом ордена Франца Йосифа.

Особисте життя

1922 року після шести років стосунків одружився зі співачкою і актрисою Шарі Федак. Вони розлучилися 1925 або 1926 року через взаємні звинувачення у зраді.

Романи

  • «Голодне місто» («Az éhes város»)
  • «Арештанти» («Rabok»)
  • «Історія покинутого човна» («Egy gazdátlan csónak története»)
  • «Андор» («Andor»)
  • «Єва» («Éva»)
  • «Добра фея» («A jó tündér»)
  • «Музика» («Muzsika»)
  • «Прощавай, моє кохання» («Jsten veled, szivem»)
  • «Хлопці з вулиці Пал» (A Pál utcai fiúk", 1906)

П'єси

  • «Чорт» («Az ördög», 1907) — поставлена українською мовою 1921 року
  • «Гвардієць» («A testör»)
  • «Лебідь» («A hattyú»)
  • «Вовк» («A farkas», 1912)
  • «Гра в замку» («Játék a kastélyban», 1926)
  • «Олімпія» («Olympia», 1928)
  • «Кришталеві черевички» («Üvegcipö», 1924)
  • «Чоловіча мода» («Úri divat»)
  • «Червоний млин» («A vörös malom»)
  • «Кохання небесне і земне» («Égi és földi szerelem», 1922)

Примітки

  1. https://archive.is/LlFtW
  2. https://archive.is/UipIc
  3. The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q54837
  4. . Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 19 червня 2016.

Джерела

  • Ференц Мольнар. «Раз, два, три» (1928) // Райдуга: Репертуар. зб. — К.: Мистецтво, 1989. — (Б-чка худож. самодіяльності). № 10 / Упоряд. Л. І. Барабан. — 224 с.

Посилання

  • Мольнар, Ференц // Универсальная научно-популярная энциклопедия «Кругосвет» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Molnar Primitki Ferenc Molnarugor Molnar FerencIm ya pri narodzhenniFerenc NojmanNarodivsya12 sichnya 1878 1878 01 12 BudapeshtPomer1 kvitnya 1952 1952 04 01 74 roki Nyu Jork zloyakisna puhlinaKrayina UgorshinaNacionalnistyevrejDiyalnistromanist dramaturgAlma materZhenevskij universitetZakladdMova tvorivugorskaRoki aktivnosti1908 1952Magnum opusp yesa Chort 1907 p yesa Liliom 1909 Rodichid d i dU shlyubi zShari Fedak 1 d 2 1 i Lili Darvash 3 DitidNagorodiKavaler oficerskogo hresta ordena Franca Josifa Ferenc Molnar u Vikishovishi Fe renc Molna r ugor Molnar Ferenc 12 sichnya 1878 Budapesht 1 kvitnya 1952 Nyu Jork ugorskij pismennik i dramaturg Molnar buv shirim prihilnikom Avstro Ugorskoyi imperiyi pracyuyuchi voyennim korespondentom pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin emigruvav do Spoluchenih Shtativ Ameriki cherez peresliduvannya ugorskih yevreyiv nacistami TvorchistYak romanista Molnara najkrashe pam yatayut za romanom Hlopci z vulici Pal istoriyeyu dvoh konkuruyuchih molodizhnih band Budapeshtu Roman posiv druge misce v ugorskomu opituvanni shodo ulyublenih knig u 2005 roci Vidoma jogo ugorsko amerikanska ekranizaciya 1968 roku prodyuser Endre Bohem rezhiser Zoltan Fabri Najpopulyarnishimi p yesami Molnara ye Liliom 1909 zgodom adaptovana v myuzikl Karusel Carousel Gvardiyec 1910 sho lyagla v osnovu odnojmennogo filmu u yakomu znimalisya Alfred Lant i Linn Fontenn 1931 a takozh Lebid 1920 Jogo film 1918 roku Chort buv adaptovanij cherez tri roki dlya amerikanskoyi auditoriyi v golovnij roli Dzhordzh Arliss Film Lebid 1956 roku yakij do togo znimavsya dvichi stav peredostannim filmom Grejs Kelli i vijshov u den yiyi vesillya z princom Renye Ukrayinskij nezalezhnij teatr postaviv p yesu Chort u 1921 roci Dvi p yesi Molnara buli adaptovani dlya inshih zhanriv Dobra feya bula adaptovana scenaristom i rezhiserom Prestonom Sterdzhesom i znyata v 1935 roci z zirkoyu Margaret Sallavan a potim znovu v 1947 roci znyata pid nazvoyu Ya budu tvoyeyu z Dinoyu Durbin Cya p yesa takozh posluzhila osnovoyu dlya brodvejskogo myuziklu Zagadaj bazhannya za knigoyu Sterdzhesa Kinoversiya opereti Shokoladnij soldat vikoristovuvala syuzhet Gvardijcya a ne syuzhet originalnoyi scenichnoyi versiyi yaka bula zasnovana na tvori Zbroya i Lyudina Bernarda Shou oskilki B Shou ne lyubiv shob jogo tvori adaptuvali do opereti P yesa Olimpiya bula adaptovana dlya kino dvichi vpershe dosit nevdalo yak His Glorious Night 1929 a vdruge yak Podih skandalu 1960 z Sofi Loren U 1961 roci Billi Vajlder i Izi Dajmond adaptuvali odnoaktnu p yesu Molnara EGy ketto Harom u film Odin dva tri za uchastyu Dzhejmsa Kegni i Horsta Buhholca Jogo p yesa Gra v zamku Jatek a kastelyban dvichi bula perekladena na anglijsku movu riznimi pismennikami Pelem Grenvil Vudgauz pereklav yiyi pid nazvoyu The Play s the Thing a Tom Stoppard pid nazvoyu Rough Crossing Ferenc Molnar pomer u 74 roki v Nyu Jorku de oselivsya zavdyaki specialnomu migracijnomu zakonodavstvu prijnyatomu Kongresom Spoluchenih Shtativ Chi stav vin gromadyaninom SShA nevidomo Persha svitova vijna1914 roku Ferenca Molnara prizvali v armiyu j vidpravili na front u Galichinu zvidki vin nadsilav korespondenciyu u svoyu gazetu Vechir a zvidti yiyi peredrukovuvali Morning post London i Nyu Jork Tajms 1916 roku jogo statti vijshli u Voyennomu shodenniku korespondenta za yakij imperator nagorodiv jogo oficerskim hrestom ordena Franca Josifa Osobiste zhittya1922 roku pislya shesti rokiv stosunkiv odruzhivsya zi spivachkoyu i aktrisoyu Shari Fedak Voni rozluchilisya 1925 abo 1926 roku cherez vzayemni zvinuvachennya u zradi Romani Golodne misto Az ehes varos Areshtanti Rabok Istoriya pokinutogo chovna Egy gazdatlan csonak tortenete Andor Andor Yeva Eva Dobra feya A jo tunder Muzika Muzsika Proshavaj moye kohannya Jsten veled szivem Hlopci z vulici Pal A Pal utcai fiuk 1906 P yesi Chort Az ordog 1907 postavlena ukrayinskoyu movoyu 1921 roku Gvardiyec A testor Lebid A hattyu Vovk A farkas 1912 Gra v zamku Jatek a kastelyban 1926 Olimpiya Olympia 1928 Krishtalevi cherevichki Uvegcipo 1924 Cholovicha moda Uri divat Chervonij mlin A voros malom Kohannya nebesne i zemne Egi es foldi szerelem 1922 Primitkihttps archive is LlFtW https archive is UipIc The New York Times J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 1851 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q54837 Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 19 chervnya 2016 DzherelaFerenc Molnar Raz dva tri 1928 Rajduga Repertuar zb K Mistectvo 1989 B chka hudozh samodiyalnosti 10 Uporyad L I Baraban 224 s PosilannyaMolnar Ferenc Universalnaya nauchno populyarnaya enciklopediya Krugosvet 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ