Михайло Якович Фененко (23 жовтня 1860 — імовірно 1918) — генерал-майор Російської Імператорської армії, Георгіївський кавалер. Герой Першої світової війни́.
Фененко Михайло Якович | |
---|---|
Генерал-майор | |
Загальна інформація | |
Народження | 23 жовтня 1860 с. Макове, Глухівський повіт, Чернігівська губернія |
Смерть | 1918 (?) |
Військова служба | |
Приналежність | Російська імперія |
Рід військ | Піхота |
Війни / битви | Перша світова війна |
Командування | |
156-й піхотний Єлисаветпольський полк | |
Нагороди та відзнаки | |
Фененко Михайло Якович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 23 жовтня 1860 р. З дворянського роду Фененків. Син колезського секретаря Якова Михайловича Фененка та Ганни Петрівни Кравченко.
Закінчив Ярославську військову прогімназію і Тифліське піхотне юнкерське училище. Випущений у Єлисаветпольський 156-й піхотний полк.
Почав службу 11.08.1878 р. Прапорщик (ст. 23.05.1883 р.). Підпоручик (ст. 30.08.1884 р.). Поручик (ст. 30.08.1888 р.). Штабс-капітан квітень 1899 р.; (ст. 15.03.1899 р.; за відмінну службу). Капітан (ст. 06.05.1900 р.). На 01.01.1909 р. у тому ж чині та полку. Підполковник (ст. 26.02.1909 р.). На 15.05.1913 р. у тому ж чині та полку. Полковник (пр. 06.06.1914 р.; ст. 06.05.1914 р.; за відмінну службу). Участник Першої світової війни у складі того ж полку. Командир Єлисаветпольського 156-го піхотного полку (з 29.11.1915 р. по жовтень 1917 р.). На 01.08.1916 р. і 01.1917 р. у тому ж чині та посаді. Генерал-майор (пр. 20.05.1917 р.; ст. 03.02.1916 р.; на підставі Георгіївського статуту). З 22.10.1917 р. — командир 2-ї бригади 39-ї піхотної дивізії (1-й Кавказький армійський корпус).
Після жовтневого перевороту 1917 року 39-та піхотна дивізія організовано вийшла з Туреччини (Сарикамиш), де героїчно тримала фронт, та опинилася в самому центрі бурхливих революційних подій на Кубані. За неперевіреними даними, генерал-майор М. Я. Фененко, імовірно, був убитий «червоними дербентцями» навесні 1918 р. разом з іншими офіцерами дивізії на залізничній станції Ладозька (станиця Ладозька на Кубані).
Участь у бойових діях
"1 Кавказский корпус всю войну дрался на Кавказе. Им командовали генерал Берхман и генерал Калитин, 20-я пехотная дивизия вскоре его покинула. Что же касается богатырской 39-й, то каждый её полк стоил целой дивизии. Вспомним знаменитое дело дербентцев при Сарыкамыше, где рота Вашакидзе взяла Исхана-пашу и его трех начальников дивизий. Вспомним кубинцев при Азап-Кее, штурм Эрзерума — бакинцев Пирумова на Далангезе, елисаветпольцев Фененко при Чобан-Деде. А затем мамахатунские и эрзинджанские бои, где каждый из полков 39-й дивизии уничтожил по две дивизии отборной турецкой пехоты — дарданелльских победителей. Корпус взял за всю войну до 400 орудий, из них 265 — на штурме Эрзерума."
А. Керсновский. «История русской армии».
Родина
- Дружина — Крижановська Софія Єлисеївна.
- Син — Фененко Георгій Михайлович (11.06.1888 — ?).
Випускник 2-го Київського Миколаївського військового училища. Випуск 01.10.1915 р. — у прапорщики з юнкерів із зарахуванням до армійської піхоти. Учасник Першої світової війни. Підпоручик (1916), 477-й піхотний Калязинський полк.
- Син — Фененко Вадим Михайлович (1.08.1893 — січень 1942).
Учасник Першої світової війни. Штабс-капітан 4-го Фінляндського стрілецького полку. Нагороджений Орденом Святого Георгія IV-го ступеня, ВП от 01.09.1915 р.
У Добровольчеській армії: з вересня 1918 р. у 9-й роті 1-го Офіцерського генерала Маркова полку.
Помер (загинув) у блокадному Ленінграді. Місце поховання невідоме.
Нагороди
- Орден Св. Анни 3-го ст. (ВП 05.02.1906)
- Орден Святого Станіслава 2-го ст. (17.03.1913)
- Орден Святого Володимира 4-го ст. (20.03.1914)
- Мечі та бант до ордена Святого Володимира 4-го ст. (ВП 18.07.1915)
- Орден Святої Анни 2-го ст. з мечами (ВП 27.11.1915)
- Золота зброя «За хоробрість» (ВП 07.01.1916):
«Его Императорское Величество, въ присутствіи своемъ в Царской Ставке, Января 7-го дня 1916 года, соизволилъ отдать слѣдующій приказъ:
Утверждается пожалованіе Главнокомандующимъ Кавказскою арміею, за отличія в дѣлахъ противъ непріятеля, по удостоенію Местной Думы, изъ лицъ, имѣющихъ Георгіевское Оружіе:
Георгіевскаго Оружія:
Командиру 156-го пѣхотнаго Елисаветпольскаго Генерала Князя Циціанова полка, Михаилу Фененко за то,что состоя штабъ-офицеромъ этого полка и будучи назначенъ начальникомъ весьма важнаго участка позиціи на высоте 808, около селенія Алтунъ-Булахъ, имѣя подъ своей командой около 3-хъ баталіоновъ пѣхоты съ пулеметами, въ теченіе 8 дней съ 19-го по 26-е Декабря 1914 года отбилъ цѣлый рядъ ожесточенныхъ атакъ турокъ, производимыхъ превосходными силами какъ днемъ, такъ и ночью.
Автор: Его Императорское Величество, 1916-01-07».
- Орден Святого Георгія 4-го ст. (ВП 09.07.1916):
«Государь Императоръ, по удостоенію Петроградской Думы ордена Святаго Георгія, Всемилостивѣйше соизволилъ пожаловать:
Орденъ Св. Великомученика и Побѣдоносца Георгія 4-й степени:
Командиру 156-го пѣхотнаго Елисаветпольскаго Генерала Князя Циціанова полка, Полковнику Михаилу Фененко за то, что, будучи назначенъ въ періодъ штурма Деве-Бойненскихъ позицій, съ 29-го Января по 3-е Февраля 1916 года начальникомъ правой штурмовой колонны, направленной для штурма форта Чобанъ-Деде, онъ, въ ночь съ 29-го на 30-е Января, штыковымъ ударомъ, неоднократно подвергая свою жизнь явной опасности отъ сильнаго ружейнаго и артиллерійскаго огня противника, сбилъ турокъ съ укрѣпленной передовой позиціи на горѣ Кузу-Кей-Тепеси, захвативъ при этомъ въ плѣнъ 108-й пѣхотный турецкій полкъ въ составѣ 450-ти нижнихъ чиновъ при 8-ми офицерахъ; вслѣдъ за тѣмъ послѣ ряда боевъ, въ ночь на 2-е Февраля, совмѣстно съ Бакинцами и Дербентцами, взялъ, послѣ ожесточенныхъ атакъ, фортъ Чобанъ-Деде, что повлекло за собой паденіе всѣхъ прочихъ фортовъ Деве-Бойненской позиціи.
Автор: Его Императорское Величество, 1916-07-09».
- Орден Святого Володимира 3-го ст. з мечами (ВП 09.08.1916)
- Мечі до ордена Святого Станіслава 2-го ст. (ВП 16.12.1916)
- Высочайшие благоволения ВП 05.07.1916 та 21.12.1916 (обидва — за бойові відзнаки)
- Медаль "В память 300-летия царствования Дома Романовых" (ВП 21.02.1913)
- Медаль "В память царствования императора Александра III" для ношения на груди на лентах Св. Александра Невского
(ВП 01.08.1896)
Джерела
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М., 2003.
- Егоров Н. Д. Русский генералитет накануне Гражданской войны. (Материалы к биографическому справочнику). — М., 2004.
- ВП 1914—1917 и ПАФ 1917.
- Список подполковникам по старшинству. Составлен по 15.05.1913. С-Петербург, 1913.
- Список полковникам по старшинству. Составлен по 01.08.1916. Петроград, 1916.
- Русский Инвалид. № 162, 1917.
- Русский Инвалид. № 164, 1915.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Fenenko Mihajlo Yakovich Fenenko 23 zhovtnya 1860 imovirno 1918 general major Rosijskoyi Imperatorskoyi armiyi Georgiyivskij kavaler Geroj Pershoyi svitovoyi vijni Fenenko Mihajlo Yakovich General majorZagalna informaciyaNarodzhennya 23 zhovtnya 1860 1860 10 23 s Makove Gluhivskij povit Chernigivska guberniyaSmert 1918 Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Rosijska imperiyaRid vijsk PihotaVijni bitvi Persha svitova vijnaKomanduvannya156 j pihotnij Yelisavetpolskij polkNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira III stupenya z mechami Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya z mechamiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Fenenko Mihajlo Yakovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 23 zhovtnya 1860 18601023 r Z dvoryanskogo rodu Fenenkiv Sin kolezskogo sekretarya Yakova Mihajlovicha Fenenka ta Ganni Petrivni Kravchenko Zakinchiv Yaroslavsku vijskovu progimnaziyu i Tifliske pihotne yunkerske uchilishe Vipushenij u Yelisavetpolskij 156 j pihotnij polk Pochav sluzhbu 11 08 1878 r Praporshik st 23 05 1883 r Pidporuchik st 30 08 1884 r Poruchik st 30 08 1888 r Shtabs kapitan kviten 1899 r st 15 03 1899 r za vidminnu sluzhbu Kapitan st 06 05 1900 r Na 01 01 1909 r u tomu zh chini ta polku Pidpolkovnik st 26 02 1909 r Na 15 05 1913 r u tomu zh chini ta polku Polkovnik pr 06 06 1914 r st 06 05 1914 r za vidminnu sluzhbu Uchastnik Pershoyi svitovoyi vijni u skladi togo zh polku Komandir Yelisavetpolskogo 156 go pihotnogo polku z 29 11 1915 r po zhovten 1917 r Na 01 08 1916 r i 01 1917 r u tomu zh chini ta posadi General major pr 20 05 1917 r st 03 02 1916 r na pidstavi Georgiyivskogo statutu Z 22 10 1917 r komandir 2 yi brigadi 39 yi pihotnoyi diviziyi 1 j Kavkazkij armijskij korpus Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku 39 ta pihotna diviziya organizovano vijshla z Turechchini Sarikamish de geroyichno trimala front ta opinilasya v samomu centri burhlivih revolyucijnih podij na Kubani Za neperevirenimi danimi general major M Ya Fenenko imovirno buv ubitij chervonimi derbentcyami navesni 1918 r razom z inshimi oficerami diviziyi na zaliznichnij stanciyi Ladozka stanicya Ladozka na Kubani Uchast u bojovih diyahShtab 39 yi pihotnoyi diviziyi Sarikamish 1 Kavkazskij korpus vsyu vojnu dralsya na Kavkaze Im komandovali general Berhman i general Kalitin 20 ya pehotnaya diviziya vskore ego pokinula Chto zhe kasaetsya bogatyrskoj 39 j to kazhdyj eyo polk stoil celoj divizii Vspomnim znamenitoe delo derbentcev pri Sarykamyshe gde rota Vashakidze vzyala Ishana pashu i ego treh nachalnikov divizij Vspomnim kubincev pri Azap Kee shturm Erzeruma bakincev Pirumova na Dalangeze elisavetpolcev Fenenko pri Choban Dede A zatem mamahatunskie i erzindzhanskie boi gde kazhdyj iz polkov 39 j divizii unichtozhil po dve divizii otbornoj tureckoj pehoty dardanellskih pobeditelej Korpus vzyal za vsyu vojnu do 400 orudij iz nih 265 na shturme Erzeruma A Kersnovskij Istoriya russkoj armii RodinaDruzhina Krizhanovska Sofiya Yeliseyivna Sin Fenenko Georgij Mihajlovich 11 06 1888 Vipusknik 2 go Kiyivskogo Mikolayivskogo vijskovogo uchilisha Vipusk 01 10 1915 r u praporshiki z yunkeriv iz zarahuvannyam do armijskoyi pihoti Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Pidporuchik 1916 477 j pihotnij Kalyazinskij polk Sin Fenenko Vadim Mihajlovich 1 08 1893 sichen 1942 Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Shtabs kapitan 4 go Finlyandskogo strileckogo polku Nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Georgiya IV go stupenya VP ot 01 09 1915 r U Dobrovolcheskij armiyi z veresnya 1918 r u 9 j roti 1 go Oficerskogo generala Markova polku Pomer zaginuv u blokadnomu Leningradi Misce pohovannya nevidome NagorodiOrden Sv Anni 3 go st VP 05 02 1906 Orden Svyatogo Stanislava 2 go st 17 03 1913 Orden Svyatogo Volodimira 4 go st 20 03 1914 Mechi ta bant do ordena Svyatogo Volodimira 4 go st VP 18 07 1915 Orden Svyatoyi Anni 2 go st z mechami VP 27 11 1915 Zolota zbroya Za horobrist VP 07 01 1916 Ego Imperatorskoe Velichestvo v prisutstvii svoem v Carskoj Stavke Yanvarya 7 go dnya 1916 goda soizvolil otdat slѣduyushij prikaz Utverzhdaetsya pozhalovanie Glavnokomanduyushim Kavkazskoyu armieyu za otlichiya v dѣlah protiv nepriyatelya po udostoeniyu Mestnoj Dumy iz lic imѣyushih Georgievskoe Oruzhie Georgievskago Oruzhiya Komandiru 156 go pѣhotnago Elisavetpolskago Generala Knyazya Cicianova polka Mihailu Fenenko za to chto sostoya shtab oficerom etogo polka i buduchi naznachen nachalnikom vesma vazhnago uchastka pozicii na vysote 808 okolo seleniya Altun Bulah imѣya pod svoej komandoj okolo 3 h batalionov pѣhoty s pulemetami v techenie 8 dnej s 19 go po 26 e Dekabrya 1914 goda otbil cѣlyj ryad ozhestochennyh atak turok proizvodimyh prevoshodnymi silami kak dnem tak i nochyu Avtor Ego Imperatorskoe Velichestvo 1916 01 07 Orden Svyatogo Georgiya 4 go st VP 09 07 1916 Gosudar Imperator po udostoeniyu Petrogradskoj Dumy ordena Svyatago Georgiya Vsemilostivѣjshe soizvolil pozhalovat Orden Sv Velikomuchenika i Pobѣdonosca Georgiya 4 j stepeni Komandiru 156 go pѣhotnago Elisavetpolskago Generala Knyazya Cicianova polka Polkovniku Mihailu Fenenko za to chto buduchi naznachen v period shturma Deve Bojnenskih pozicij s 29 go Yanvarya po 3 e Fevralya 1916 goda nachalnikom pravoj shturmovoj kolonny napravlennoj dlya shturma forta Choban Dede on v noch s 29 go na 30 e Yanvarya shtykovym udarom neodnokratno podvergaya svoyu zhizn yavnoj opasnosti ot silnago ruzhejnago i artillerijskago ognya protivnika sbil turok s ukrѣplennoj peredovoj pozicii na gorѣ Kuzu Kej Tepesi zahvativ pri etom v plѣn 108 j pѣhotnyj tureckij polk v sostavѣ 450 ti nizhnih chinov pri 8 mi oficerah vslѣd za tѣm poslѣ ryada boev v noch na 2 e Fevralya sovmѣstno s Bakincami i Derbentcami vzyal poslѣ ozhestochennyh atak fort Choban Dede chto povleklo za soboj padenie vsѣh prochih fortov Deve Bojnenskoj pozicii Avtor Ego Imperatorskoe Velichestvo 1916 07 09 Orden Svyatogo Volodimira 3 go st z mechami VP 09 08 1916 Mechi do ordena Svyatogo Stanislava 2 go st VP 16 12 1916 Vysochajshie blagovoleniya VP 05 07 1916 ta 21 12 1916 obidva za bojovi vidznaki Medal V pamyat 300 letiya carstvovaniya Doma Romanovyh VP 21 02 1913 Medal V pamyat carstvovaniya imperatora Aleksandra III dlya nosheniya na grudi na lentah Sv Aleksandra Nevskogo VP 01 08 1896 DzherelaZalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M 2003 Egorov N D Russkij generalitet nakanune Grazhdanskoj vojny Materialy k biograficheskomu spravochniku M 2004 VP 1914 1917 i PAF 1917 Spisok podpolkovnikam po starshinstvu Sostavlen po 15 05 1913 S Peterburg 1913 Spisok polkovnikam po starshinstvu Sostavlen po 01 08 1916 Petrograd 1916 Russkij Invalid 162 1917 Russkij Invalid 164 1915