Володи мир Хоми ч Фене нко 10 лютого 1841 18410210 27 січня 1916 судовий діяч сенатор член Верховного кримінального суду

Володи́мир Хоми́ч Фене́нко (*10 лютого 1841(18410210) — †27 січня 1916) — судовий діяч, сенатор, член Верховного кримінального суду Російської імперії.

Володимир Хомич Фененко

Правлячий Сенат, Сенатор

Народження:

10 лютого 1841
Кролевецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія

Смерть:

27 січня 1916 (74 роки)
Петроград, Російська імперія

Поховання:

Орел

Країна:

Російська імперія

Релігія:

православ'я

Освіта:

Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Рід:

Фененки

Нагороди:

Орден Святої Анни 2 ступеня	Орден Святого Володимира 3 ступеня	Орден Святого Олександра Невського	Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня	Орден Святого Станіслава 1 ступеня	Орден Святого Володимира 2 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фененко.

Православний. З дворянського роду Фененків. Народився в маєтку Морозівка (с.Камінь) Кролевецького повіту Чернігівської губернії в родині Кролевецького повітового судді Хоми Олександровича Фененка та його дружини Варвари Олександрівни.

У 1862 році закінчив юридичний факультет Київського Університету Святого Володимира зі званням дійсного студента. Наступного року захистив дисертацію, за яку був удостоєний ступеня кандидата прав.

Державну службу почав у 1862 році, в якості виконуючого обов'язки на посаді судового слідчого 2-го дільниці Орловського повіту, в якій і був затверджений у 1865 році. Наступного року був переведений на ту ж посаду в 2-гу дільницю міста Орла, а у 1867 році призначений товаришем прокурора Орловського окружного суду. У 1870 році був призначений прокурором зазначеного суду, в 1877 році — його головою, а в 1883 році — прокурором Саратовської судової палати. В 1893 році на Володимира Хомича покладено було огляд проваджень Оренбурзької палати кримінального і цивільного суду, судових слідчих і прокурорського нагляду Оренбурзької губернії і судових установлень і прокурорського нагляду Тургайської області, а в наступному році — такий же нагляд по Астраханській губернії.

28 листопада 1894 року призначений сенатором, присутнім у кримінальному касаційному департаменті Сенату. У 1899 році був покликаний до участі у Вищому дисциплінарному присутствії, а в 1902 році і до участі в Сполученому присутствії 1-го і касаційних департаментів для перегляду судових рішень губернських присутствій. У 1912 році був посвячений в дійсні таємні радники.

Помер 27 січня 1916 року в Петрограді. Похований в Орлі. Був неодружений.

Нагороди

Орден Святої Анни 2-го ст. (1871)
Орден Святого Володимира 3-го ст. (1882)
Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1889)
Орден Святої Анни 1-го ст. (1892)
Орден Святого Володимира 2-го ст. (1898)
Орден Білого Орла (1903)
Орден Святого Олександра Невського (01.01.1907, діамантові знаки до цього ордена пожалувані 20.11.1914)

медаль «В память царствования императора Александра III»
медаль «В память 300-летия царствования дома Романовых»
«Знак отличия беспорочной службы за L лет»
знак «В память 200-летия Правительствующего Сената»

Іноземні нагороди

чорногорський Орден князя Данила I 3-го ст.

Джерела

Правительствующий Сенат. — Санкт-Петербург, 1912. — С. 119.
Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1 сентября 1914 года. — Пг., 1914. — С. 97.
Мурзанов Н. А. Словарь русских сенаторов, 1711—1917 гг. — СПб., 2011. — С. 451.