Фейрі (англ. Fairy) – в фольклорі германських і кельтських народів, перш за все – шотландців, ірландців і валлійців, загальне найменування надприродних істот.
Походження
Шотландські оповіді свідчать, про те, що це занепалі ангели, сущі біси, тоді як валлійські називають Фейрі душами мертвих. Існує також гіпотеза, що це мерці, що встали з могил (зомбі). Звісно ж, що більшість Фейрі відносяться – за термінологією Д. К. Зеленіна – до небіжчиків і лише деякі – скажімо, Туата Де Дананн або сиди – мають божественне походження.
Зовнішній вигляд
Всі без виключення фейрі мають надзвичайну неземну красу, затьмарену якоюсь потворністю. Наприклад, жінки-еле красуні, але якщо подивитись на них зі спини, виявиться, що вони мають порожні потилиці. Шотландські глейстиги носять довгий одяг, щоб приховати свої цапині копита. Шотландські хромушки – кульгають. Тобто фейрі завжди можна відрізнити від людини за якою-небудь тілесною вадою. Деякі мають одне око, або не мають носа. Інші мають ікла або руки з перетинками. Стосовно одягу, всі фейрі надають перевагу зеленому кольору. Але фейрі також полюбляють носити одяг червоного, блакитного або білого кольору. Наряд фейрі зазвичай складають зелена куртка, темні штани і червона шапка або капелюх, іноді - з пером сови.Зустрічаються і такі фейрі, які вважають за краще вбрання з моху або опалого листя - і навіть зі склеєних росою павутинок. Фейрі можуть бути як високими, так і низькими. Мають загострені догори вуха. Досвідчені люди помічають інші особливості: перетинчасті лапи або вивернуті задом наперед ступні, носи без ніздрів, розкосі очі або хвіст, що стирчить з-під одягу.
Типи
- Бродячі – найчисленніша група (до них також відносяться героїчні фейрі). Вони різні за зростом, за видом і за характером, від злісних і кровожерних слуає до крихітних піксі, що засинають в чашечках квіток.
- Самотні – група, що зла і вважає за краще спілкуванню самотність. Виключенням є брауні. Відрізняються від бродячих тим, що надають перевагу одягу червоного кольору, в той час як перші – зеленому одягу.
- Приручені – група, що відділилась від своїх "побратимів" та приєдналась до людей.
Види
- Феї (англ. fae або фейрі - faerie) – надприродні істоти, що мають вигляд прекрасних молодих жінок або огидних старих (іноді - з крилами). Наділені здатністю робити чудеса і змінювати за бажанням свій зовнішній вигляд. Бувають як добрими, так і злими.
- Ельфи (нім. Elbe, англ. Elf, elves, шведок, elf, elva (альви в німецькій міфології) – нижчі духи, родичі гмурів (гномів), які не терплять підземель, тому їм важко ховатися від людей.
- Діні Ші – в ірландському фольклорі істоти, які, за переказами колись були богами, потім стали лицарями, які в жодній битві не зазнали поразки, а під кінець перетворилися на фейрі.
- Брауні або браун – англійський домовик-фейрі, що з'являється тільки вночі. Нешкідлива істота.
- Тілвіт тег – у валлійському фольклорі золотоволосі фейрі.Нешкідливі та дружелюбні істоти.
Спосіб життя
Поведінка
Фейрі поділяються на добрих та злих. Добрі досить дружелюбно відносяться до людей, рідко дозволяють собі нечестиві вчинки, але не проти побешкетувати. Злі ж навпаки не упустять можливості надурити людину. Саме злі фейрі викрадають людський скот та дітей, замість яких залишають "підкидьків". Інколи наказують людям вбивати собі подібних, але їх легко надурити, вбивши корову чи коня. Зазвичай добрі та злі фейрі знаходяться поруч, тому, якщо комусь причинять шкоду, інші починають мстити. У загальному і цілому всі фейрі живуть за прислів'ям: «Що твоє, то моє, а що моє – нікому не віддам». Фейрі, навіть злі, не брешуть, а всього-на-всього лукавлять; кажуть правду, але так, що не всякий зрозуміє істинний сенс слів.
Оселі
Найчастіше фейрі селяться в пагорбах. Ці пагорби називаються «ноу» і діляться на дві частини – зовнішню («шийно») і внутрішню («бру» або «тудмен»). Шийно являє собою печеру, а бру – залу зі стелею, яка спирається на колони. У бру зазвичай проживають відразу кілька сімейств фейрі, а в тулменах мешкають фейрі-одинаки. Між іншим, на пагорбах, про яких відомо, що в них мешкають фейрі, не слід будувати житлові будинки, церкви або замки, бо істоти можуть перенести ці будівлі на інше місце.
Ремесла
Фейрі – чудові майстри. Вчать майстерству людей. Фейрі славляться як вправні ковалі. Перш за все це відноситься до карликів. які викували безліч скарбів і зброю. Але це сумнівний факт, адже фейрі не можуть доторкнутися до заліза. Лепрекони вправні в шитті взуття. У шахтах і копальнях працюють кобольди і стуканці. До того ж, фейрі чудово справляються з домашньою роботою.
Розваги
Героїчні фейрі, такі, як діні ші, проводять час в аристократичних насолодах – танцюють, співають, полюють, влаштовують прогулянки верхи. Крім того, вони постійно воюють один з одним, і з людьми. Крім того, фейрі займаються спортом – зокрема, грають в м'яч. У них популярні футбол і трав'яний хокей, а також шахи. Між іншим, вони великі шахісти, і більшість гросмейстерів-людей не можуть їх перемогти.
Література
- Королев. К.М. Энциклопедия сверхъестественных существ. М.; СПб., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fejri angl Fairy v folklori germanskih i keltskih narodiv persh za vse shotlandciv irlandciv i vallijciv zagalne najmenuvannya nadprirodnih istot PohodzhennyaShotlandski opovidi svidchat pro te sho ce zanepali angeli sushi bisi todi yak vallijski nazivayut Fejri dushami mertvih Isnuye takozh gipoteza sho ce merci sho vstali z mogil zombi Zvisno zh sho bilshist Fejri vidnosyatsya za terminologiyeyu D K Zelenina do nebizhchikiv i lishe deyaki skazhimo Tuata De Danann abo sidi mayut bozhestvenne pohodzhennya Zovnishnij viglyadVsi bez viklyuchennya fejri mayut nadzvichajnu nezemnu krasu zatmarenu yakoyus potvornistyu Napriklad zhinki ele krasuni ale yaksho podivitis na nih zi spini viyavitsya sho voni mayut porozhni potilici Shotlandski glejstigi nosyat dovgij odyag shob prihovati svoyi capini kopita Shotlandski hromushki kulgayut Tobto fejri zavzhdi mozhna vidrizniti vid lyudini za yakoyu nebud tilesnoyu vadoyu Deyaki mayut odne oko abo ne mayut nosa Inshi mayut ikla abo ruki z peretinkami Stosovno odyagu vsi fejri nadayut perevagu zelenomu koloru Ale fejri takozh polyublyayut nositi odyag chervonogo blakitnogo abo bilogo koloru Naryad fejri zazvichaj skladayut zelena kurtka temni shtani i chervona shapka abo kapelyuh inodi z perom sovi Zustrichayutsya i taki fejri yaki vvazhayut za krashe vbrannya z mohu abo opalogo listya i navit zi skleyenih rosoyu pavutinok Fejri mozhut buti yak visokimi tak i nizkimi Mayut zagostreni dogori vuha Dosvidcheni lyudi pomichayut inshi osoblivosti peretinchasti lapi abo vivernuti zadom napered stupni nosi bez nizdriv rozkosi ochi abo hvist sho stirchit z pid odyagu TipiBrodyachi najchislennisha grupa do nih takozh vidnosyatsya geroyichni fejri Voni rizni za zrostom za vidom i za harakterom vid zlisnih i krovozhernih sluaye do krihitnih piksi sho zasinayut v chashechkah kvitok Samotni grupa sho zla i vvazhaye za krashe spilkuvannyu samotnist Viklyuchennyam ye brauni Vidriznyayutsya vid brodyachih tim sho nadayut perevagu odyagu chervonogo koloru v toj chas yak pershi zelenomu odyagu Prirucheni grupa sho viddililas vid svoyih pobratimiv ta priyednalas do lyudej VidiFeyi angl fae abo fejri faerie nadprirodni istoti sho mayut viglyad prekrasnih molodih zhinok abo ogidnih starih inodi z krilami Nadileni zdatnistyu robiti chudesa i zminyuvati za bazhannyam svij zovnishnij viglyad Buvayut yak dobrimi tak i zlimi Elfi nim Elbe angl Elf elves shvedok elf elva alvi v nimeckij mifologiyi nizhchi duhi rodichi gmuriv gnomiv yaki ne terplyat pidzemel tomu yim vazhko hovatisya vid lyudej Dini Shi v irlandskomu folklori istoti yaki za perekazami kolis buli bogami potim stali licaryami yaki v zhodnij bitvi ne zaznali porazki a pid kinec peretvorilisya na fejri Brauni abo braun anglijskij domovik fejri sho z yavlyayetsya tilki vnochi Neshkidliva istota Tilvit teg u vallijskomu folklori zolotovolosi fejri Neshkidlivi ta druzhelyubni istoti Sposib zhittyaPovedinka Fejri podilyayutsya na dobrih ta zlih Dobri dosit druzhelyubno vidnosyatsya do lyudej ridko dozvolyayut sobi nechestivi vchinki ale ne proti pobeshketuvati Zli zh navpaki ne upustyat mozhlivosti naduriti lyudinu Same zli fejri vikradayut lyudskij skot ta ditej zamist yakih zalishayut pidkidkiv Inkoli nakazuyut lyudyam vbivati sobi podibnih ale yih legko naduriti vbivshi korovu chi konya Zazvichaj dobri ta zli fejri znahodyatsya poruch tomu yaksho komus prichinyat shkodu inshi pochinayut mstiti U zagalnomu i cilomu vsi fejri zhivut za prisliv yam Sho tvoye to moye a sho moye nikomu ne viddam Fejri navit zli ne breshut a vsogo na vsogo lukavlyat kazhut pravdu ale tak sho ne vsyakij zrozumiye istinnij sens sliv Oseli Najchastishe fejri selyatsya v pagorbah Ci pagorbi nazivayutsya nou i dilyatsya na dvi chastini zovnishnyu shijno i vnutrishnyu bru abo tudmen Shijno yavlyaye soboyu pecheru a bru zalu zi steleyu yaka spirayetsya na koloni U bru zazvichaj prozhivayut vidrazu kilka simejstv fejri a v tulmenah meshkayut fejri odinaki Mizh inshim na pagorbah pro yakih vidomo sho v nih meshkayut fejri ne slid buduvati zhitlovi budinki cerkvi abo zamki bo istoti mozhut perenesti ci budivli na inshe misce Remesla Fejri chudovi majstri Vchat majsterstvu lyudej Fejri slavlyatsya yak vpravni kovali Persh za vse ce vidnositsya do karlikiv yaki vikuvali bezlich skarbiv i zbroyu Ale ce sumnivnij fakt adzhe fejri ne mozhut dotorknutisya do zaliza Leprekoni vpravni v shitti vzuttya U shahtah i kopalnyah pracyuyut koboldi i stukanci Do togo zh fejri chudovo spravlyayutsya z domashnoyu robotoyu Rozvagi Geroyichni fejri taki yak dini shi provodyat chas v aristokratichnih nasolodah tancyuyut spivayut polyuyut vlashtovuyut progulyanki verhi Krim togo voni postijno voyuyut odin z odnim i z lyudmi Krim togo fejri zajmayutsya sportom zokrema grayut v m yach U nih populyarni futbol i trav yanij hokej a takozh shahi Mizh inshim voni veliki shahisti i bilshist grosmejsteriv lyudej ne mozhut yih peremogti LiteraturaKorolev K M Enciklopediya sverhestestvennyh sushestv M SPb 2002