Федеральна війна, також Велика війна, П'ятирічна війна (ісп. Guerra Federal, Guerra Larga, o Guerra de los Cinco Años) — збройний конфлікт у Венесуелі, що мав характер громадянської та партизанської воєн, який стався в 1859—1863 роках між місцевими лібералами-федералістами з одного боку і консерваторами, які бажали мати землю і владу, а також тими, хто відмовився проводити реформи з іншого боку; за масштабами — найбільший подібний конфлікт на території Венесуели після закінчення війни за незалежність.
Федеральна війна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
У таборі лібералів-федералістів. 1860 рік | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
[en] | |||||||||
Командувачі | |||||||||
Езеккіль Самора Хуан Фалькон Антоніо Бланко | Хосе Паес Хуліан Кастро | ||||||||
Сили | |||||||||
10 000 осіб (1858-1859) 20 000 осіб (1859-1860) |
Внаслідок такої політики уряду ліберали виступили за надання провінціям ширшої автономії. У лютому 1859 року ліберали-федералісти під проводом прихильника соціальної справедливості і рівності Езеккіля Самори підняли повстання в місті Коро, розташованому на північному заході країни. Їх підтримали селяни, а також міські бідняки та чорношкірі, яких, попри скасування рабства 1854 року, продовжували використовуватися як рабів[2].
Попри відсутність централізованого командування, спираючись лише на підтримку народу, у вересні 1859 року, в ході битви при Сабана-де-ла-Крус, і в грудні того ж ходу, в ході [es], вони завдали важкої поразки консерваторам. 10 січня 1860 року Самора помер від кульового поранення в голову і до влади в середовищі лібералів прийшли помірно налаштовані політики.
У квітні 1863 року делегати обох сторін на [es] [es], що поклала край військовим діям[2].
У їх ході в державі, чисельність населення якої на той момент становила 1 млн осіб, загинули, зокрема від голоду та хвороб, сотні тисяч людей.
Примітки
- La Guerra Federal (1859-1863). RENa (ісп.). rena.edu.ve. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - Прохоров, М..
Література
- Федеральная война // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federalna vijna takozh Velika vijna P yatirichna vijna isp Guerra Federal Guerra Larga o Guerra de los Cinco Anos zbrojnij konflikt u Venesueli sho mav harakter gromadyanskoyi ta partizanskoyi voyen yakij stavsya v 1859 1863 rokah mizh miscevimi liberalami federalistami z odnogo boku i konservatorami yaki bazhali mati zemlyu i vladu a takozh timi hto vidmovivsya provoditi reformi z inshogo boku za masshtabami najbilshij podibnij konflikt na teritoriyi Venesueli pislya zakinchennya vijni za nezalezhnist Federalna vijnaU tabori liberaliv federalistiv 1860 rikData20 lyutogo 1859 24 kvitnya 1863MisceVenesuela shtati Barinas Portugesa Kohedes Apure Miranda i GuarikoPrichinavidmova provoditi reformiRezultatperemoga liberaliv federalistiv es formuvannya federalistskogo uryaduStoroni en KomanduvachiEzekkil Samora Huan Falkon Antonio BlankoHose Paes Hulian KastroSili10 000 osib 1858 1859 20 000 osib 1859 1860 Vnaslidok takoyi politiki uryadu liberali vistupili za nadannya provinciyam shirshoyi avtonomiyi U lyutomu 1859 roku liberali federalisti pid provodom prihilnika socialnoyi spravedlivosti i rivnosti Ezekkilya Samori pidnyali povstannya v misti Koro roztashovanomu na pivnichnomu zahodi krayini Yih pidtrimali selyani a takozh miski bidnyaki ta chornoshkiri yakih popri skasuvannya rabstva 1854 roku prodovzhuvali vikoristovuvatisya yak rabiv 2 Popri vidsutnist centralizovanogo komanduvannya spirayuchis lishe na pidtrimku narodu u veresni 1859 roku v hodi bitvi pri Sabana de la Krus i v grudni togo zh hodu v hodi es voni zavdali vazhkoyi porazki konservatoram 10 sichnya 1860 roku Samora pomer vid kulovogo poranennya v golovu i do vladi v seredovishi liberaliv prijshli pomirno nalashtovani politiki U kvitni 1863 roku delegati oboh storin na es es sho poklala kraj vijskovim diyam 2 U yih hodi v derzhavi chiselnist naselennya yakoyi na toj moment stanovila 1 mln osib zaginuli zokrema vid golodu ta hvorob sotni tisyach lyudej PrimitkiLa Guerra Federal 1859 1863 RENa isp rena edu ve Arhiv originalu za 30 kvitnya 2015 Procitovano 28 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Prohorov M LiteraturaFederalnaya vojna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros