Парша, також фавус (лат. favus «стільники», або tinea favosa) — це важка форма стригучого лишаю, шкірного інфекційного захворювання, спричиненого грибком-дерматофітом Trichophyton schoenleinii. Зазвичай вражає шкіру голови, але іноді зустрічається як оніхомікоз, [en] чи [en].
Парша (хвороба людини) | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
DiseasesDB | 32462 |
MeSH | D014007 |
Favus у Вікісховищі |
Вигляд
Неускладнений вигляд парші — це ряд жовтуватих круглих чашоподібних кірочок, згрупованих у вигляді сот, кожна кірка розміром приблизно з [en], з пучком волосся в центрі. Вони збільшуються в розмірах і покриваються кіркою, так що характерне [en] шкіри можна побачити лише навколо краю струпа. Часто присутній мишачий запах. Ріст триває кілька місяців, далі струп зникає, залишаючи блискучу голу ділянку без волосся. Захворювання носить хронічний характер, триває від десяти до двадцяти років. Воно викликане грибком, і патологічно є реакцією тканин на грибковий наріст.
Відкриття виду грибка
Фавус — перше грибкове захворювання людини, у якому був точно ідентифікований гриб (Йоганном Шенлейном у 1839 р.). Відкриття було опубліковано в короткій замітці з двадцяти рядків в Müllers Archiv за той рік (стор. 82). У 1841 році французький лікар угорського походження [en], незалежно від Шенлейна описав фавус, пов'язаний із грибком. Пізніше [en] назвав цей гриб Achorion schoenleinii на честь його першовідкривача.
У 1892 році Пол Герсон Унна описав два додаткових «види» гриба: Favus griseus і Favus sulphureus celerior. Це було до того, як вчені почали чітко розрізняти хвороби і їх збудників, тож ці неоднозначні назви, що походять від хвороб, наразі не використовуються ні в мікології, ні в дерматології.
Лікування
Аж до появи сучасних методів лікування фавус був широко поширений у всьому світі; до того, як Шенлейн визначив це захворювання як грибкове, його часто плутали з хворобою Гансена, більш відомою як проказа, й уражених європейців інколи відправляли у лепрозорій.
Через високу сприйнятливість цього виду грибка до протигрибкового препарату гризеофульвіну, хворобу було ліквідовано у більшості частин світу, за винятком сільської місцевості Центральної Азії та розрізнених сільських районів Африки. В основному ця хвороба пов'язана з демографічною бідністю та ізоляцією, але вона настільки легко піддається лікуванню, що входить до числа хвороб, які, найімовірніше, усуне сучасна медицина.
Примітки
- "" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
- Chisholm, 1911.
Список літератури
- Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 10. Cambridge University Press. с. 215. (англ.) - Kane, J., R.C. Summerbell, L. Sigler, S. Krajden, G. Land. 1997. Laboratory Handbook of Dermatophytes: A clinical guide and laboratory manual of dermatophytes and other filamentous fungi from skin, hair and nails. Star Publishers, Belmont, CA.
- Gräser Y, Kuijpers AF, Presber W, De Hoog GS (October 1999). Molecular taxonomy of Trichophyton mentagrophytes and T. tonsurans. Med. Mycol. 37 (5): 315—30. doi:10.1046/j.1365-280x.1999.00234.x. PMID 10520156.
Посилання
Класифікація | D
|
---|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Parsha Parsha takozh favus lat favus stilniki abo tinea favosa ce vazhka forma striguchogo lishayu shkirnogo infekcijnogo zahvoryuvannya sprichinenogo gribkom dermatofitom Trichophyton schoenleinii Zazvichaj vrazhaye shkiru golovi ale inodi zustrichayetsya yak onihomikoz en chi en Parsha hvoroba lyudini Specialnistinfekcijni hvorobiKlasifikaciya ta zovnishni resursiDiseasesDB32462MeSHD014007 Favus u VikishovishiViglyadFavus na golovi i nogah Favus na ruci Neuskladnenij viglyad parshi ce ryad zhovtuvatih kruglih chashopodibnih kirochok zgrupovanih u viglyadi sot kozhna kirka rozmirom priblizno z en z puchkom volossya v centri Voni zbilshuyutsya v rozmirah i pokrivayutsya kirkoyu tak sho harakterne en shkiri mozhna pobachiti lishe navkolo krayu strupa Chasto prisutnij mishachij zapah Rist trivaye kilka misyaciv dali strup znikaye zalishayuchi bliskuchu golu dilyanku bez volossya Zahvoryuvannya nosit hronichnij harakter trivaye vid desyati do dvadcyati rokiv Vono viklikane gribkom i patologichno ye reakciyeyu tkanin na gribkovij narist Vidkrittya vidu gribkaFavus pershe gribkove zahvoryuvannya lyudini u yakomu buv tochno identifikovanij grib Jogannom Shenlejnom u 1839 r Vidkrittya bulo opublikovano v korotkij zamitci z dvadcyati ryadkiv v Mullers Archiv za toj rik stor 82 U 1841 roci francuzkij likar ugorskogo pohodzhennya en nezalezhno vid Shenlejna opisav favus pov yazanij iz gribkom Piznishe en nazvav cej grib Achorion schoenleinii na chest jogo pershovidkrivacha U 1892 roci Pol Gerson Unna opisav dva dodatkovih vidi griba Favus griseus i Favus sulphureus celerior Ce bulo do togo yak vcheni pochali chitko rozriznyati hvorobi i yih zbudnikiv tozh ci neodnoznachni nazvi sho pohodyat vid hvorob narazi ne vikoristovuyutsya ni v mikologiyi ni v dermatologiyi LikuvannyaAzh do poyavi suchasnih metodiv likuvannya favus buv shiroko poshirenij u vsomu sviti do togo yak Shenlejn viznachiv ce zahvoryuvannya yak gribkove jogo chasto plutali z hvoroboyu Gansena bilsh vidomoyu yak prokaza j urazhenih yevropejciv inkoli vidpravlyali u leprozorij Cherez visoku sprijnyatlivist cogo vidu gribka do protigribkovogo preparatu grizeofulvinu hvorobu bulo likvidovano u bilshosti chastin svitu za vinyatkom silskoyi miscevosti Centralnoyi Aziyi ta rozriznenih silskih rajoniv Afriki V osnovnomu cya hvoroba pov yazana z demografichnoyu bidnistyu ta izolyaciyeyu ale vona nastilki legko piddayetsya likuvannyu sho vhodit do chisla hvorob yaki najimovirnishe usune suchasna medicina Primitki na vebsajti Dorland s Medical Dictionary Chisholm 1911 Spisok literaturi Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Favus Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 10 Cambridge University Press s 215 angl Kane J R C Summerbell L Sigler S Krajden G Land 1997 Laboratory Handbook of Dermatophytes A clinical guide and laboratory manual of dermatophytes and other filamentous fungi from skin hair and nails Star Publishers Belmont CA Graser Y Kuijpers AF Presber W De Hoog GS October 1999 Molecular taxonomy of Trichophyton mentagrophytes and T tonsurans Med Mycol 37 5 315 30 doi 10 1046 j 1365 280x 1999 00234 x PMID 10520156 PosilannyaKlasifikaciyaDMeSH D014007