Ухуште (ісп. Ujuxte) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Реталулеу (Гватемала).
Ухуште | |
---|---|
Ухуште в докласичний період | |
Країна | Гватемала |
Регіон | Реталулеу |
Історія | |
Датування | 1200 до н. е. — 200 |
Періоди | Докласичний період |
Археологічна культура | мая |
Історія
Утворено близько 1200 року до н. е. Тривалий час являло собою самостійне політичне утворення — до 800 року до н. е. місто площею 4 км2. Мешканці міста підтримували політично-економічні зв'язки з Ель-Месаком, Ла-Бланкою, Ісапою та Камінальхую.
Період піднесення припав на V ст. до н. е. До 300 року до н. е. територія міста значно розширилася. Цей час в історії Ухуште важливий з точки зору отримання сучасними вченими інформації щодо розвитку соціальної стратифікації, появи еліти, процесу урбанізації в цій області загалом. Посилення збіглося з послабленням культури ольмеків та занепадом Ель-Месака і Ла-Бланки. Разом з державою в городищі Такалік-Абахо правителі Ухуште контролювали цей район.
Протягом 300—200 років до н. е. відбулося значне послаблення політії, визнане політичну та економічну зверхність Ісапи, яке тривало до 100 року до н. е. Надалі перебувало в політичній орбіті Камінальхю. Водночас тоді почався занепад держави і поселення. Його остаточно залишено близько 200 року. Причини цього остаточно не з'ясовані.
Опис
Розташовано на відстані 12 км від Тихого океану, неподалік від руїн Ель-Месак і Ла-Бланка, 40 км від Такалік-Абахо. Є найбільшою археологічною пам'яткою докласичного періоду, що виявлено на тихоокеанському узбережжі Гватемали.
Загальна площа становить 200 га з близько 200 земляними насипами, під якими поховані стародавні будови. За планом Ухуште утворено сусіднє невеличке старовинне місто (тепер руїни) Чікірінес.
Тривалий час будови створювалися в рамках ольмецької традиції. Більшість курганів міста мають орієнтацію близько 35° на схід від півночного магнітного полюсу. Кургани, що датують кінцем докласичного періоду, мають орієнтацію на 55° на схід від півночі.
Найбільшим є курган 1, що розташований на північний захід центральної площі. Він заввишки 20 м, для його утворення знадобилося більше 60000 м3 землі. На північний схід від цієї ж площі містить курган 2, що заввишки 16 м. Поруч з курганом 2 є ще 7 менших курганів на високій платформі. Курган 1 й 2 в давнину складали ритуально-адміністративний центр Ухуште. Найвищі точки обох курганів орієнтовані на схід сонця та місце весняного і осіннього рівнодення. Вчені розглядають їх як пункти астрологічних досліджень: під час літнього сонцестояння сонце встає з-за вулкана Тахумулько на східному горизонті, в лінії безпосередньо над головною площею.
На південь від кургану 2 знаходиться масивний майданчик для гри у м'яч, утворений курганами 3 і 4 (кожен з них заввишки 7 м). Частина кургану 4 й сусідній з 5 утворювали старовинний дворик зі східного боку майданчику, представляючи замкнутий житловий район місцевої знаті. У цьому місці знайдену велику кількість кераміки докласичного типу.
Житлові райони простолюдинів (землеробів, ремісників та ін.) рощташовувалися на околицях міста.
Історія досліджень
Археологічні розкопки почалися наприкінці 1990-х років. Активізувалися дослідження із впровадженням Археологічного проекту Ухуште у 2000-х роках. Наразі ним керують фахівці університету Сан-Карлоса (Гватемала).
Джерела
- Poe, Wm. Clay (2002) History of Archaeological Research at Ujuxte Sonoma State University. (англ.)
Посилання
- Ujuxte [недоступне посилання з листопада 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uhushte isp Ujuxte ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Retaluleu Gvatemala UhushteUhushte v doklasichnij periodKrayinaGvatemalaRegionRetaluleuIstoriyaDatuvannya1200 do n e 200PeriodiDoklasichnij periodArheologichna kulturamayaIstoriyaUtvoreno blizko 1200 roku do n e Trivalij chas yavlyalo soboyu samostijne politichne utvorennya do 800 roku do n e misto plosheyu 4 km2 Meshkanci mista pidtrimuvali politichno ekonomichni zv yazki z El Mesakom La Blankoyu Isapoyu ta Kaminalhuyu Period pidnesennya pripav na V st do n e Do 300 roku do n e teritoriya mista znachno rozshirilasya Cej chas v istoriyi Uhushte vazhlivij z tochki zoru otrimannya suchasnimi vchenimi informaciyi shodo rozvitku socialnoyi stratifikaciyi poyavi eliti procesu urbanizaciyi v cij oblasti zagalom Posilennya zbiglosya z poslablennyam kulturi olmekiv ta zanepadom El Mesaka i La Blanki Razom z derzhavoyu v gorodishi Takalik Abaho praviteli Uhushte kontrolyuvali cej rajon Protyagom 300 200 rokiv do n e vidbulosya znachne poslablennya politiyi viznane politichnu ta ekonomichnu zverhnist Isapi yake trivalo do 100 roku do n e Nadali perebuvalo v politichnij orbiti Kaminalhyu Vodnochas todi pochavsya zanepad derzhavi i poselennya Jogo ostatochno zalisheno blizko 200 roku Prichini cogo ostatochno ne z yasovani OpisRoztashovano na vidstani 12 km vid Tihogo okeanu nepodalik vid ruyin El Mesak i La Blanka 40 km vid Takalik Abaho Ye najbilshoyu arheologichnoyu pam yatkoyu doklasichnogo periodu sho viyavleno na tihookeanskomu uzberezhzhi Gvatemali Zagalna plosha stanovit 200 ga z blizko 200 zemlyanimi nasipami pid yakimi pohovani starodavni budovi Za planom Uhushte utvoreno susidnye nevelichke starovinne misto teper ruyini Chikirines Trivalij chas budovi stvoryuvalisya v ramkah olmeckoyi tradiciyi Bilshist kurganiv mista mayut oriyentaciyu blizko 35 na shid vid pivnochnogo magnitnogo polyusu Kurgani sho datuyut kincem doklasichnogo periodu mayut oriyentaciyu na 55 na shid vid pivnochi Najbilshim ye kurgan 1 sho roztashovanij na pivnichnij zahid centralnoyi ploshi Vin zavvishki 20 m dlya jogo utvorennya znadobilosya bilshe 60000 m3 zemli Na pivnichnij shid vid ciyeyi zh ploshi mistit kurgan 2 sho zavvishki 16 m Poruch z kurganom 2 ye she 7 menshih kurganiv na visokij platformi Kurgan 1 j 2 v davninu skladali ritualno administrativnij centr Uhushte Najvishi tochki oboh kurganiv oriyentovani na shid soncya ta misce vesnyanogo i osinnogo rivnodennya Vcheni rozglyadayut yih yak punkti astrologichnih doslidzhen pid chas litnogo soncestoyannya sonce vstaye z za vulkana Tahumulko na shidnomu gorizonti v liniyi bezposeredno nad golovnoyu plosheyu Na pivden vid kurganu 2 znahoditsya masivnij majdanchik dlya gri u m yach utvorenij kurganami 3 i 4 kozhen z nih zavvishki 7 m Chastina kurganu 4 j susidnij z 5 utvoryuvali starovinnij dvorik zi shidnogo boku majdanchiku predstavlyayuchi zamknutij zhitlovij rajon miscevoyi znati U comu misci znajdenu veliku kilkist keramiki doklasichnogo tipu Zhitlovi rajoni prostolyudiniv zemlerobiv remisnikiv ta in roshtashovuvalisya na okolicyah mista Istoriya doslidzhenArheologichni rozkopki pochalisya naprikinci 1990 h rokiv Aktivizuvalisya doslidzhennya iz vprovadzhennyam Arheologichnogo proektu Uhushte u 2000 h rokah Narazi nim keruyut fahivci universitetu San Karlosa Gvatemala DzherelaPoe Wm Clay 2002 History of Archaeological Research at Ujuxte Sonoma State University angl PosilannyaUjuxte nedostupne posilannya z listopada 2017