Утґард (давньоісл. «зовнішній відгороджений простір», «околична земля»; давньосканд. Útgarðar) — в є трансцендентним світом, «зовнішнім» щодо земного, матеріального світу, який називається Мідґард, або «середній відгороджений простір», де мешкають люди. В деяких міфах Утґард розташовано в світі велетнів (йотунів) — Йотунгеймі, а іноді його й ототожнюють з ним. Цей світ, який існує за своїм особливим законом, не підкоряється світовому порядкові, встановленому тріадою «нових богів»-братів Одіном, Вілі та Ве; це світ демонічної магії, зіставний з «іншим», Тридев'ятим Царством, він є недоступним звичайним смертним, але можливий для обраних, які можуть потрапити туди в будь-який час в будь-якій точці Мідґарда, як це сталося одного разу з богом Тором та його супутниками (). В легенді про подорож Тора згадується велетень Утґарда-Локі як володар цього світу.
Космогонія та міфологічна географія германо-скандинавів сягають до індоєвропейської архаїки та є доволі складними, ця структура є багаторівневою: світотворення розпочалося з безодні Ґіннунґаґап (давньоісл. «зяюча безодня»), на стикові двох першосвітітв — вогняного Муспельгейма та сніжно-льодяного Ніфльгейма. Набагато пізніше троє богів-братів (див. вище) створили космос, в якому існує небо — світ богів-асів та майбутнього (Асґард), земля — світ людей та справжнього (Мідґард), підземелля — світ померлих пращурів та минулого (Гель). Ці три світи об'єднані як творчою волею їх творців, так й загальними законами метафізичного буття, які було закріплено корінням Світового Дерева — ясеня Іґґдрасіля: в кожен з них іде один з трьох коренів великого дерева. В Утґардові ж, який виник невідомо як (в пізніших міфах є спроби пояснити його походження працею велетня Нарві), коренів Іґґдрасіля нема, й боги-аси над ним влади не мають.
Література
- Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках. Образ мира и миры образов. — М.: ВЛАДОС, 1996.
- Маковский М. М. Язык — миф — культура. Символы жизни и жизнь символов. — М.: Инт-т русск. яз. им. В.Виноградова, 1996.
- Мифологический словарь / Под ред. Е. М. Мелетинского. — М.: БРЭ, Лада-Маком, 1992.
- Снорри Стурлусон. Круг земной (Heimskringla) / Ю. К. Кузьменко, О. А. Смирницкая, М. И. Стеблин-Каменский.. — М.: Наука, 1980. — 687 с. — (Литературные памятники).
- Стеблин-Каменский М. И. Миф. — Л.: Наука, 1976.
- Элиаде М. История веры и религиозных идей: От Гаутамы Будды до триумфа христианства. — М.: Академический проєкт, 2009.
Інше
- В комп'ютерній грі World of Warcraft: фортеця Утґард — фортеця, розташована у Ревучому Фйорді.
Це незавершена стаття з . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Utgard davnoisl zovnishnij vidgorodzhenij prostir okolichna zemlya davnoskand Utgardar v ye transcendentnim svitom zovnishnim shodo zemnogo materialnogo svitu yakij nazivayetsya Midgard abo serednij vidgorodzhenij prostir de meshkayut lyudi V deyakih mifah Utgard roztashovano v sviti veletniv jotuniv Jotungejmi a inodi jogo j ototozhnyuyut z nim Cej svit yakij isnuye za svoyim osoblivim zakonom ne pidkoryayetsya svitovomu poryadkovi vstanovlenomu triadoyu novih bogiv brativ Odinom Vili ta Ve ce svit demonichnoyi magiyi zistavnij z inshim Tridev yatim Carstvom vin ye nedostupnim zvichajnim smertnim ale mozhlivij dlya obranih yaki mozhut potrapiti tudi v bud yakij chas v bud yakij tochci Midgarda yak ce stalosya odnogo razu z bogom Torom ta jogo suputnikami Podorozh Tora do Utgardu V legendi pro podorozh Tora zgaduyetsya veleten Utgarda Loki yak volodar cogo svitu Kosmogoniya ta mifologichna geografiya germano skandinaviv syagayut do indoyevropejskoyi arhayiki ta ye dovoli skladnimi cya struktura ye bagatorivnevoyu svitotvorennya rozpochalosya z bezodni Ginnungagap davnoisl zyayucha bezodnya na stikovi dvoh pershosvititv vognyanogo Muspelgejma ta snizhno lodyanogo Niflgejma Nabagato piznishe troye bogiv brativ div vishe stvorili kosmos v yakomu isnuye nebo svit bogiv asiv ta majbutnogo Asgard zemlya svit lyudej ta spravzhnogo Midgard pidzemellya svit pomerlih prashuriv ta minulogo Gel Ci tri sviti ob yednani yak tvorchoyu voleyu yih tvorciv tak j zagalnimi zakonami metafizichnogo buttya yaki bulo zakripleno korinnyam Svitovogo Dereva yasenya Iggdrasilya v kozhen z nih ide odin z troh koreniv velikogo dereva V Utgardovi zh yakij vinik nevidomo yak v piznishih mifah ye sprobi poyasniti jogo pohodzhennya praceyu veletnya Narvi koreniv Iggdrasilya nema j bogi asi nad nim vladi ne mayut LiteraturaMakovskij M M Sravnitelnyj slovar mifologicheskoj simvoliki v indoevropejskih yazykah Obraz mira i miry obrazov M VLADOS 1996 Makovskij M M Yazyk mif kultura Simvoly zhizni i zhizn simvolov M Int t russk yaz im V Vinogradova 1996 Mifologicheskij slovar Pod red E M Meletinskogo M BRE Lada Makom 1992 Snorri Sturluson Krug zemnoj Heimskringla Yu K Kuzmenko O A Smirnickaya M I Steblin Kamenskij M Nauka 1980 687 s Literaturnye pamyatniki Steblin Kamenskij M I Mif L Nauka 1976 Eliade M Istoriya very i religioznyh idej Ot Gautamy Buddy do triumfa hristianstva M Akademicheskij proyekt 2009 InsheV komp yuternij gri World of Warcraft fortecya Utgard fortecya roztashovana u Revuchomu Fjordi Ce nezavershena stattya z Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi