Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття може містити . (травень 2018) |
У́стя — село Рівненського району Рівненської області, у складі Корецької громади, колишній центр Устянської сільської ради. Населення — 797 осіб.
| село Устя | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Корецька міська громада |
| Облікова картка | Устя |
| Основні дані | |
| Засноване | 1564 |
| Населення | 797 |
| Територія | 4,033 км² |
| Поштовий індекс | 34710 |
| Телефонний код | +380 3651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°47′09″ пн. ш. 27°12′08″ сх. д. / 50.78583° пн. ш. 27.20222° сх. д.Координати: 50°47′09″ пн. ш. 27°12′08″ сх. д. / 50.78583° пн. ш. 27.20222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 201 м |
| Водойми | річки Случ та Корчик |
| Найближча залізнична станція | |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Рівненська область, Корецький район, с. Устя, індекс |
| Сільський голова | Маркевич Андрій Андрійович |
| Карта | |
  Устя | |
 Устя | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Історія села від найдавніших часів до XIX століття
Місцевість, де розташовано село Устя, заселялось людьми з давніх часів. Про це свідчать крем'яні знаряддя праці доби палеоліту, знайдені на території села. В 1930 — х роках поблизу села велися розкопки польськими археологами (Я.Фітцке). В результаті розкопок було виявлене поселення, та курган — могильник часів Київської Русі. Очевидно, що приблизно в VI—VII століттях територія села, як і вся Рівненщина, була заселена слов'янськими племенами. Відомо, що Кореччина була прикордонням між землями волинян, які мешкали на захід від р. Горині, та древлян (на схід від Случа). Але яке саме з цих племен населяло ці землі, достеменно невідомо, оскільки розкопки проводилися недостатньо і багато стародавніх курганів залишилось нерозкопаними. До цих пір збереглися поховальні кургани біля річки Корчик, на Шопах, в лісі в урочищі Кашневищина. Відомо також, що річка Случ, яка протікає через село, була природним східним кордоном Волині. Це дає підставу твердити, що мабуть територія села входила до Волинського князівства.
З XIV століття дана територія, як і вся Волинь, знаходиться під владою Великого князівства Литовського.
У 1569 році в м. Люблін було укладено унію Великого князівства Литовського і Польським королівством, внаслідок чого утворилася нова держава — Річ Посполита. Волинь разом з Київщиною та Брацлавщиною відійшла до Польщі. Так село опинилося під владою Польщі. Жителі села, як і всі українські селяни протягом XVI століття потрапили в кріпосну залежність від польських феодалів. В 1629 році в селі було 104 дими.
Біля села є урочище Полеглище, де за народними переказами полягло багато польської шляхти та козаків. Достеменно відомо, але ці відомості цілком могли б мати місце, адже, відомо, що окремі козацькі загони заходили до Корця. Сутичка між польським та козацьким загонами могла б відбутися неподалік села.
Після національно — визвольної війни українського народу 1648—1657 років проти Польщі Волинь залишилася під Польщею.
В 1686 році було підписано Вічний мир між Росією та Польщею. Згідно даного договору Правобережна Україна, а отже і Устя, відходила під протекторат Польщі. Так, Устя, як і вся Кореччина, ще більш як на 100 років опинилась в межах Речі Посполитої.
Після 3 — х поділів Польщі (1772, 1793, 1795), за наслідками яких вона втратила свою державність, Волинь стала частиною Російської імперії. Наприкінці XVIII століття на Правобережній Україні створено три губернії Київську, Волинську, Подільську. Наш край було включено до Волинської губернії. У Волинській губернії виділялись такі повіти: Житомирський, Новоград — Волинський, Овруцький, Рівненський, Ковельський, Луцький та інші. Такий адміністративний поділ зберігався до кінця правління російського царизму.
На території Волинської губернії було 13 міст, 134 містечок, 9682 села. Серед цих 9683 сіл було і село Устя, яке входило до складу Селищської волості Рівненського повіту. Так село Устя, як і вся Волинь, опинились під владою Росії.
Устя в XIX — на початку XX століття (до 1917 року)
В XIX столітті село Устя належало поміщикам Зеленським і передавалось від покоління до покоління. В їх користуванні на хуторі Суконя була суконна фабрика, яка діяла з 1816 до 1845 року. Тут працювало до 30 робітників. Обсяг виробництва -475 аршинів сукна нарік. В першій половині XIX століття в селах Корецького району існувало 11 підприємств з виробництва сукна, яке переважно використовувалось для пошиття верхнього одягу.
Найбільшими були:
- Сторожівське підприємство, на якому вироблялося сукна на 3750 крб.;
- Головницьке — на 3480 крб,;
- Устянське — на 3480 крб.;
Зеленським також належав потужний водяний млин, аналогічні млини були в В.Межирічах та Сторожові. Середньорічна кількість пудів перемелу становила 36000.
Відомо, що наприкінці XIX — на початку XX століття Зеленським належало 150 десятин орної землі, 200 десятин лісу, 49 десятин лугів. В маєтку пана постійно працювало 6 наймитів.
У 1884 році було завершено будівництво церкви в їм 'я Різдва Пресвятої Богородиці. Кількість православних прихожан у 80 роках XIX століття — 533. В1957 році приміщення церкви загорілося від попадання блискавки.
Відразу після пожежі розпочався ремонт і того ж року храм було відбудовано. Будь — яке транспортне сполучення до села було відсутнє. В цей період визначається, багатонаціональний статус села — тут мешкали не лише українці, але й поляки, чехи, євреї.
До речі, міграцію можна й тепер встановити за деякими місцевими прізвищами -Червінька, Юзвінські, Мазури і т. д.
На початку XX століття, як і раніше, абсолютна більшість населення були хліборобами. Але крім хліборобства, у селі займалися бондарством, бджільництвом, ткацтвом, ковальством.
Після Столипінської реформи багатші селяни заснували хутірські господарства, зводили нові будівлі, закладали сади, тощо, і таким чином, центр села з усіх доків доповнювався розрізненими садибами хуторами.
Освітня справа аж до наших часів була занедбаною. У XIX на початку ХХстоліття лише окремі мешканці мали освіту, були грамотними. Жодного навчального закладу в селі не було аж до 20 — х років XX століття. Діти, які мали можливість навчатися (а таких було одиниці) відвідували школи або в сусідній Городниці, або в Сторожові. По — справжньому освіта розгортається лише в повоєнний час, коли тут було засновано в 1946 році неповну семирічну школу.
Устя в 1917—1945 роках.
Перша радянська окупація почалась у січні 1918 року. Після цього влада змінювалась кілька разів. У 1920 році польські війська окупували село.
Згідно Ризького мирного договору 1921 року, який був підписаний між РРФСР, УРСР і Польщею, село Устя, як і вся Кореччина, опинилась під владою Польщі.
Більшість селян жили бідно. В хатах не було підлоги, покрівля — солом 'яна. Одяг в основному був самотканий з конопель і льону. Селяни платили також загальнодержавні та місцеві податки.
Польський уряд вже в 1921 році взяв напрям на колонізацію навчальних закладів. Згідно закону 1924 року українські школи закривали і на їх місці створювали двомовні з переважанням польської мови.Така школа в 20-х роках XX століття була відкрита і в с. Устя.
В цей час в селі існував магазин (склеп), власником якого був єврей Хірік Йось. Згідно пакту Молотова — Ріббентропа 1939 року, Червона Армія 17 вересня 1939 року перейшла радянсько — польський кордон і всю Західну Україну, яка була під Польщею-, було включено до УРСР. Устя було включено до Ровенського повіту
У 1940 році в селі було створено колгосп ім. Леніна.
2 липня 1941 року село було окуповане німецькими загарбниками. Молодь вивозили до Німеччини на примусові роботи.
6 січня 1944 року радянські війська повернули під контроль село.
Використовуючи вдале розташування села, наявність хутірських господарств, вояки окремих загонів УПА ще до 50-х років вели боротьбу із комуністичним режимом.
Село в 1945—1991 роках
По війні розпочинається облаштування мирного життя та «радянізація», яка була перервана Другою світовою війною. Відновлює роботу Сільська Рада, а також: йде відбудова колгоспного господарства. У 1947 році в селі уже не було жодного селянина одноосібника. Люди по — різному ставилися до колективізації. Одні охоче йшли до колгоспу, інші бажання такого не проявляли. Тому небажаючих залучали примусово.
На початку 50-х років в хатах селян появилась електроенергія. В 1959 році побудовано клуб, будинок сільради, правління колгоспу, сільмаг, бібліотеку. А також: розширилось будівництво житлових будинків.
В результаті укрупнення колгоспів, до колгоспу ім. Леніна (пізніше перейменовано в колгосп «Заповіт Ілліча») було включено колгоспи сіл Дерманки і Франкополя. Напрям господарства колгоспу льоно — картопляний, зерновий, розвиток тваринництва, вирощування, хмелю.
За Радянської влади в результаті реформи с. Устя перебувало в складі Соснівського району д о. 1961 року, з 1961 по 1967ріку складі Березніського, з 1967 і до наших днів — Корецького району Рівненської області. Мають мешканці нашого села і нагороди за сумлінну працю та успіхи у виробництві. Так, були нагороджені: доярка Шевчук Г. М. -орденом Леніна, Мазурець М. Х. — «Знаком Пошани», тракторист Трофимчук В. П. — орденом Трудової Слави, Голос Н. Я., Гривенюк М. О., Рибак СІ., Шилан Я. Є., Захлинюк І. С. — медаллю "За трудову доблесть ".
Після Великої вітчизняної війни по — справжньому розвивається освіта. В 1946році в селі було засновано неповну семирічну школу, яка з 1958року стає восьмирічною, а з 1967 — повною середньою.
У 70-80 роках в селі будується баня, пилорама, їдальня, амбулаторія. При клубі розпочинає діяльність вокально — інструментальний ансамбль "Случани ".
До 90 — х років XX століття безсумнівно, що обличчя села радикально змінилося, зріс добробут селян, але чимало залишилось і нерозв'язаних проблем. В першу чергу — це дорога до районного центру, яка потребує ремонту та мости через річки Случ та Корчик. Адже, в період весняної повені околиці Закорчик та Суконя відірвані від центру, а це спричиняє багато незручностей для мешканців, особливо дітей, які пропускають заняття в школі.
Село сьогодні (1991—2003 рр.)
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила історичний документ — Акт проголошення незалежності України, отже, 24 серпня 1991 року перестала існувати УРСР, На політичній карті світу з'явилася нова незалежна держава — Україна. Верховною Радою було вирішено провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності. Під час референдуму абсолютна більшість мешканців села Устя (до 90 відсотків) заявила про своє бажання бачити Україну незалежною самостійною державою.
3 цього часу починається новий етап в житті селян.
Колгосп «Заповіт Ілліча», який змінив назву на КСП «Устянське», проіснував до 1999 року. В грудні 1999 року створено сільськогосподарський виробничий кооператив «Надслучанський». До кооперативу вступила невелика кількість колишніх колгоспників. Решта селян надали перевагу індивідуальному господарюванню.
Сьогодні в селі працюють також: декілька приватних дрібних підприємств — млин, пилорама, кафе «Юлія» та «Мира» і магазин-кафе «Берізка». В користуванні жителів села — аптека, відділення зв'язку, бібліотека, амбулаторія.
Сумно наводити сучасні статистичні дані щодо кількості населення, адже кількість мешканців села останнім часом стрімко падає.
Погляньмо на статистику, якщо в 1994році в селі проживало 915 чоловік, то в 1995—845, 1996—833, 2003—780 чоловік.
Кулінарія
Село має унікальний кулінарний рецепт - гречаний кисіль. Він має тверду консистенцію. Кисіль нарізали кубиками, посипали дрібною сіллю та поливали лляною олією. А коли його подавали за стіл, це ніби був натяк — трапеза закінчена.
Сучасність
[1] (1991—2003 рр.)
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України, отже, 24 серпня 1991 року перестала існувати УРСР, На політичній карті світу з'явилася нова незалежна держава — Україна. Верховною Радою було вирішено провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності. Під час референдуму абсолютна більшість мешканців села Устя (до 90 відсотків) заявила про своє бажання бачити Україну незалежною самостійною державою.
3 цього часу починається новий етап в житті селян.
Колгосп «Заповіт Ілліча», який змінив назву на КСП «Устянське», проіснував до 1999 року. В грудні 1999 року створено сільськогосподарський виробничий кооператив «Надслучанський». До кооперативу вступила невелика кількість колишніх колгоспників. Решта селян надали перевагу індивідуальному господарюванню.
Сьогодні в селі працюють також: декілька приватних дрібних підприємств — млин, пилорама, кафе «Юлія» та «Мира» і магазин-кафе «Берізка». В користуванні жителів села — аптека, відділення зв'язку, бібліотека, амбулаторія.
Сумно наводити сучасні статистичні дані щодо кількості населення, адже кількість мешканців села останнім часом стрімко падає.
Погляньмо на статистику, якщо в 1994 році в селі проживало 915 чоловік, то в 1995—845, 1996—833, 2003—780 чоловік.
24.02.2019 року на зборах релігійна громада села Устя Корецького району ухвалила рішення про перехід з московського патріархату до Православної Церкви України. За таке рішення проголосували більшість присутніх на зборах.
Відомі люди
Народились
- Кухарчук Юрій Васильович — археолог, кандидат історичних наук.
Див. також
Примітки
- Гречаний кисіль: делікатес, який готують господині Великої Клецьки, Усті й Франкополя
- Публічно-шкільна бібліотека с.Устя - Головна сторінка. ustyabibl.at.ua. Процитовано 13 жовтня 2017.
- Більшість "за": ще одна церква на Рівненщині оголосила про перехід до ПЦУ (Фото). charivne.info. Процитовано 6 березня 2019.
| Ця стаття не містить . (липень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni traven 2018 U stya selo Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti u skladi Koreckoyi gromadi kolishnij centr Ustyanskoyi silskoyi radi Naselennya 797 osib selo Ustya Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Korecka miska gromada Oblikova kartka Ustya Osnovni dani Zasnovane 1564 Naselennya 797 Teritoriya 4 033 km Poshtovij indeks 34710 Telefonnij kod 380 3651 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 47 09 pn sh 27 12 08 sh d 50 78583 pn sh 27 20222 sh d 50 78583 27 20222 Koordinati 50 47 09 pn sh 27 12 08 sh d 50 78583 pn sh 27 20222 sh d 50 78583 27 20222 Serednya visota nad rivnem morya 201 m Vodojmi richki Sluch ta Korchik Najblizhcha zaliznichna stanciya Misceva vlada Adresa radi Rivnenska oblast Koreckij rajon s Ustya indeks Silskij golova Markevich Andrij Andrijovich Karta Ustya Ustya Mapa Ustya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Ustya IstoriyaPam yatnik voyinam odnoselchanam s Ustya JPG Istoriya sela vid najdavnishih chasiv do XIX stolittya Miscevist de roztashovano selo Ustya zaselyalos lyudmi z davnih chasiv Pro ce svidchat krem yani znaryaddya praci dobi paleolitu znajdeni na teritoriyi sela V 1930 h rokah poblizu sela velisya rozkopki polskimi arheologami Ya Fitcke V rezultati rozkopok bulo viyavlene poselennya ta kurgan mogilnik chasiv Kiyivskoyi Rusi Ochevidno sho priblizno v VI VII stolittyah teritoriya sela yak i vsya Rivnenshina bula zaselena slov yanskimi plemenami Vidomo sho Korechchina bula prikordonnyam mizh zemlyami volinyan yaki meshkali na zahid vid r Gorini ta drevlyan na shid vid Slucha Ale yake same z cih plemen naselyalo ci zemli dostemenno nevidomo oskilki rozkopki provodilisya nedostatno i bagato starodavnih kurganiv zalishilos nerozkopanimi Do cih pir zbereglisya pohovalni kurgani bilya richki Korchik na Shopah v lisi v urochishi Kashnevishina Vidomo takozh sho richka Sluch yaka protikaye cherez selo bula prirodnim shidnim kordonom Volini Ce daye pidstavu tverditi sho mabut teritoriya sela vhodila do Volinskogo knyazivstva Z XIV stolittya dana teritoriya yak i vsya Volin znahoditsya pid vladoyu Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1569 roci v m Lyublin bulo ukladeno uniyu Velikogo knyazivstva Litovskogo i Polskim korolivstvom vnaslidok chogo utvorilasya nova derzhava Rich Pospolita Volin razom z Kiyivshinoyu ta Braclavshinoyu vidijshla do Polshi Tak selo opinilosya pid vladoyu Polshi Zhiteli sela yak i vsi ukrayinski selyani protyagom XVI stolittya potrapili v kriposnu zalezhnist vid polskih feodaliv V 1629 roci v seli bulo 104 dimi Bilya sela ye urochishe Poleglishe de za narodnimi perekazami polyaglo bagato polskoyi shlyahti ta kozakiv Dostemenno vidomo ale ci vidomosti cilkom mogli b mati misce adzhe vidomo sho okremi kozacki zagoni zahodili do Korcya Sutichka mizh polskim ta kozackim zagonami mogla b vidbutisya nepodalik sela Pislya nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rokiv proti Polshi Volin zalishilasya pid Polsheyu V 1686 roci bulo pidpisano Vichnij mir mizh Rosiyeyu ta Polsheyu Zgidno danogo dogovoru Pravoberezhna Ukrayina a otzhe i Ustya vidhodila pid protektorat Polshi Tak Ustya yak i vsya Korechchina she bilsh yak na 100 rokiv opinilas v mezhah Rechi Pospolitoyi Pislya 3 h podiliv Polshi 1772 1793 1795 za naslidkami yakih vona vtratila svoyu derzhavnist Volin stala chastinoyu Rosijskoyi imperiyi Naprikinci XVIII stolittya na Pravoberezhnij Ukrayini stvoreno tri guberniyi Kiyivsku Volinsku Podilsku Nash kraj bulo vklyucheno do Volinskoyi guberniyi U Volinskij guberniyi vidilyalis taki poviti Zhitomirskij Novograd Volinskij Ovruckij Rivnenskij Kovelskij Luckij ta inshi Takij administrativnij podil zberigavsya do kincya pravlinnya rosijskogo carizmu Na teritoriyi Volinskoyi guberniyi bulo 13 mist 134 mistechok 9682 sela Sered cih 9683 sil bulo i selo Ustya yake vhodilo do skladu Selishskoyi volosti Rivnenskogo povitu Tak selo Ustya yak i vsya Volin opinilis pid vladoyu Rosiyi Ustya v XIX na pochatku XX stolittya do 1917 roku V XIX stolitti selo Ustya nalezhalo pomishikam Zelenskim i peredavalos vid pokolinnya do pokolinnya V yih koristuvanni na hutori Sukonya bula sukonna fabrika yaka diyala z 1816 do 1845 roku Tut pracyuvalo do 30 robitnikiv Obsyag virobnictva 475 arshiniv sukna narik V pershij polovini XIX stolittya v selah Koreckogo rajonu isnuvalo 11 pidpriyemstv z virobnictva sukna yake perevazhno vikoristovuvalos dlya poshittya verhnogo odyagu Najbilshimi buli Storozhivske pidpriyemstvo na yakomu viroblyalosya sukna na 3750 krb Golovnicke na 3480 krb Ustyanske na 3480 krb Zelenskim takozh nalezhav potuzhnij vodyanij mlin analogichni mlini buli v V Mezhirichah ta Storozhovi Serednorichna kilkist pudiv peremelu stanovila 36000 Vidomo sho naprikinci XIX na pochatku XX stolittya Zelenskim nalezhalo 150 desyatin ornoyi zemli 200 desyatin lisu 49 desyatin lugiv V mayetku pana postijno pracyuvalo 6 najmitiv U 1884 roci bulo zaversheno budivnictvo cerkvi v yim ya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Kilkist pravoslavnih prihozhan u 80 rokah XIX stolittya 533 V1957 roci primishennya cerkvi zagorilosya vid popadannya bliskavki Vidrazu pislya pozhezhi rozpochavsya remont i togo zh roku hram bulo vidbudovano Bud yake transportne spoluchennya do sela bulo vidsutnye V cej period viznachayetsya bagatonacionalnij status sela tut meshkali ne lishe ukrayinci ale j polyaki chehi yevreyi Do rechi migraciyu mozhna j teper vstanoviti za deyakimi miscevimi prizvishami Chervinka Yuzvinski Mazuri i t d Na pochatku XX stolittya yak i ranishe absolyutna bilshist naselennya buli hliborobami Ale krim hliborobstva u seli zajmalisya bondarstvom bdzhilnictvom tkactvom kovalstvom Pislya Stolipinskoyi reformi bagatshi selyani zasnuvali hutirski gospodarstva zvodili novi budivli zakladali sadi tosho i takim chinom centr sela z usih dokiv dopovnyuvavsya rozriznenimi sadibami hutorami Osvitnya sprava azh do nashih chasiv bula zanedbanoyu U XIX na pochatku HHstolittya lishe okremi meshkanci mali osvitu buli gramotnimi Zhodnogo navchalnogo zakladu v seli ne bulo azh do 20 h rokiv XX stolittya Diti yaki mali mozhlivist navchatisya a takih bulo odinici vidviduvali shkoli abo v susidnij Gorodnici abo v Storozhovi Po spravzhnomu osvita rozgortayetsya lishe v povoyennij chas koli tut bulo zasnovano v 1946 roci nepovnu semirichnu shkolu Ustya v 1917 1945 rokah Persha radyanska okupaciya pochalas u sichni 1918 roku Pislya cogo vlada zminyuvalas kilka raziv U 1920 roci polski vijska okupuvali selo Zgidno Rizkogo mirnogo dogovoru 1921 roku yakij buv pidpisanij mizh RRFSR URSR i Polsheyu selo Ustya yak i vsya Korechchina opinilas pid vladoyu Polshi Bilshist selyan zhili bidno V hatah ne bulo pidlogi pokrivlya solom yana Odyag v osnovnomu buv samotkanij z konopel i lonu Selyani platili takozh zagalnoderzhavni ta miscevi podatki Polskij uryad vzhe v 1921 roci vzyav napryam na kolonizaciyu navchalnih zakladiv Zgidno zakonu 1924 roku ukrayinski shkoli zakrivali i na yih misci stvoryuvali dvomovni z perevazhannyam polskoyi movi Taka shkola v 20 h rokah XX stolittya bula vidkrita i v s Ustya V cej chas v seli isnuvav magazin sklep vlasnikom yakogo buv yevrej Hirik Jos Zgidno paktu Molotova Ribbentropa 1939 roku Chervona Armiya 17 veresnya 1939 roku perejshla radyansko polskij kordon i vsyu Zahidnu Ukrayinu yaka bula pid Polsheyu bulo vklyucheno do URSR Ustya bulo vklyucheno do Rovenskogo povitu U 1940 roci v seli bulo stvoreno kolgosp im Lenina 2 lipnya 1941 roku selo bulo okupovane nimeckimi zagarbnikami Molod vivozili do Nimechchini na primusovi roboti 6 sichnya 1944 roku radyanski vijska povernuli pid kontrol selo Vikoristovuyuchi vdale roztashuvannya sela nayavnist hutirskih gospodarstv voyaki okremih zagoniv UPA she do 50 h rokiv veli borotbu iz komunistichnim rezhimom Selo v 1945 1991 rokah Po vijni rozpochinayetsya oblashtuvannya mirnogo zhittya ta radyanizaciya yaka bula perervana Drugoyu svitovoyu vijnoyu Vidnovlyuye robotu Silska Rada a takozh jde vidbudova kolgospnogo gospodarstva U 1947 roci v seli uzhe ne bulo zhodnogo selyanina odnoosibnika Lyudi po riznomu stavilisya do kolektivizaciyi Odni ohoche jshli do kolgospu inshi bazhannya takogo ne proyavlyali Tomu nebazhayuchih zaluchali primusovo Na pochatku 50 h rokiv v hatah selyan poyavilas elektroenergiya V 1959 roci pobudovano klub budinok silradi pravlinnya kolgospu silmag biblioteku A takozh rozshirilos budivnictvo zhitlovih budinkiv V rezultati ukrupnennya kolgospiv do kolgospu im Lenina piznishe perejmenovano v kolgosp Zapovit Illicha bulo vklyucheno kolgospi sil Dermanki i Frankopolya Napryam gospodarstva kolgospu lono kartoplyanij zernovij rozvitok tvarinnictva viroshuvannya hmelyu Za Radyanskoyi vladi v rezultati reformi s Ustya perebuvalo v skladi Sosnivskogo rajonu d o 1961 roku z 1961 po 1967riku skladi Berezniskogo z 1967 i do nashih dniv Koreckogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Mayut meshkanci nashogo sela i nagorodi za sumlinnu pracyu ta uspihi u virobnictvi Tak buli nagorodzheni doyarka Shevchuk G M ordenom Lenina Mazurec M H Znakom Poshani traktorist Trofimchuk V P ordenom Trudovoyi Slavi Golos N Ya Grivenyuk M O Ribak SI Shilan Ya Ye Zahlinyuk I S medallyu Za trudovu doblest Pislya Velikoyi vitchiznyanoyi vijni po spravzhnomu rozvivayetsya osvita V 1946roci v seli bulo zasnovano nepovnu semirichnu shkolu yaka z 1958roku staye vosmirichnoyu a z 1967 povnoyu serednoyu U 70 80 rokah v seli buduyetsya banya pilorama yidalnya ambulatoriya Pri klubi rozpochinaye diyalnist vokalno instrumentalnij ansambl Sluchani Do 90 h rokiv XX stolittya bezsumnivno sho oblichchya sela radikalno zminilosya zris dobrobut selyan ale chimalo zalishilos i nerozv yazanih problem V pershu chergu ce doroga do rajonnogo centru yaka potrebuye remontu ta mosti cherez richki Sluch ta Korchik Adzhe v period vesnyanoyi poveni okolici Zakorchik ta Sukonya vidirvani vid centru a ce sprichinyaye bagato nezruchnostej dlya meshkanciv osoblivo ditej yaki propuskayut zanyattya v shkoli Selo sogodni 1991 2003 rr 24 serpnya 1991 roku Verhovna Rada URSR uhvalila istorichnij dokument Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini otzhe 24 serpnya 1991 roku perestala isnuvati URSR Na politichnij karti svitu z yavilasya nova nezalezhna derzhava Ukrayina Verhovnoyu Radoyu bulo virisheno provesti respublikanskij referendum na pidtverdzhennya Akta progoloshennya nezalezhnosti Pid chas referendumu absolyutna bilshist meshkanciv sela Ustya do 90 vidsotkiv zayavila pro svoye bazhannya bachiti Ukrayinu nezalezhnoyu samostijnoyu derzhavoyu 3 cogo chasu pochinayetsya novij etap v zhitti selyan Kolgosp Zapovit Illicha yakij zminiv nazvu na KSP Ustyanske proisnuvav do 1999 roku V grudni 1999 roku stvoreno silskogospodarskij virobnichij kooperativ Nadsluchanskij Do kooperativu vstupila nevelika kilkist kolishnih kolgospnikiv Reshta selyan nadali perevagu individualnomu gospodaryuvannyu Sogodni v seli pracyuyut takozh dekilka privatnih dribnih pidpriyemstv mlin pilorama kafe Yuliya ta Mira i magazin kafe Berizka V koristuvanni zhiteliv sela apteka viddilennya zv yazku biblioteka ambulatoriya Sumno navoditi suchasni statistichni dani shodo kilkosti naselennya adzhe kilkist meshkanciv sela ostannim chasom strimko padaye Poglyanmo na statistiku yaksho v 1994roci v seli prozhivalo 915 cholovik to v 1995 845 1996 833 2003 780 cholovik KulinariyaSelo maye unikalnij kulinarnij recept grechanij kisil Vin maye tverdu konsistenciyu Kisil narizali kubikami posipali dribnoyu sillyu ta polivali llyanoyu oliyeyu A koli jogo podavali za stil ce nibi buv natyak trapeza zakinchena Suchasnist 1 1991 2003 rr 24 serpnya 1991 roku Verhovna Rada URSR prijnyala istorichnij dokument Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini otzhe 24 serpnya 1991 roku perestala isnuvati URSR Na politichnij karti svitu z yavilasya nova nezalezhna derzhava Ukrayina Verhovnoyu Radoyu bulo virisheno provesti respublikanskij referendum na pidtverdzhennya Akta progoloshennya nezalezhnosti Pid chas referendumu absolyutna bilshist meshkanciv sela Ustya do 90 vidsotkiv zayavila pro svoye bazhannya bachiti Ukrayinu nezalezhnoyu samostijnoyu derzhavoyu 3 cogo chasu pochinayetsya novij etap v zhitti selyan Kolgosp Zapovit Illicha yakij zminiv nazvu na KSP Ustyanske proisnuvav do 1999 roku V grudni 1999 roku stvoreno silskogospodarskij virobnichij kooperativ Nadsluchanskij Do kooperativu vstupila nevelika kilkist kolishnih kolgospnikiv Reshta selyan nadali perevagu individualnomu gospodaryuvannyu Sogodni v seli pracyuyut takozh dekilka privatnih dribnih pidpriyemstv mlin pilorama kafe Yuliya ta Mira i magazin kafe Berizka V koristuvanni zhiteliv sela apteka viddilennya zv yazku biblioteka ambulatoriya Sumno navoditi suchasni statistichni dani shodo kilkosti naselennya adzhe kilkist meshkanciv sela ostannim chasom strimko padaye Poglyanmo na statistiku yaksho v 1994 roci v seli prozhivalo 915 cholovik to v 1995 845 1996 833 2003 780 cholovik 24 02 2019 roku na zborah religijna gromada sela Ustya Koreckogo rajonu uhvalila rishennya pro perehid z moskovskogo patriarhatu do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Za take rishennya progolosuvali bilshist prisutnih na zborah Vidomi lyudiNarodilis Kuharchuk Yurij Vasilovich arheolog kandidat istorichnih nauk Div takozhMarininsko Ustyanski granitiPrimitkiGrechanij kisil delikates yakij gotuyut gospodini Velikoyi Klecki Usti j Frankopolya Publichno shkilna biblioteka s Ustya Golovna storinka ustyabibl at ua Procitovano 13 zhovtnya 2017 Bilshist za she odna cerkva na Rivnenshini ogolosila pro perehid do PCU Foto charivne info Procitovano 6 bereznya 2019 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2014