Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гали на Іва нівна Уство льська 17 червня 1919 19190617 22 грудня 2006 радянська і російська композиторка Уствольська Гал

Уствольська Галина Іванівна

Уствольська Галина Іванівна

Гали́на Іва́нівна Уство́льська (17 червня 1919(19190617) — 22 грудня 2006) — радянська і російська композиторка.

Уствольська Галина Іванівна
рос. Галина Ивановна Уствольская
Основна інформація
Дата народження17 червня 1919(1919-06-17)[1][2][3]
Місце народженняПетроград, Російська СФРР
Дата смерті22 грудня 2006(2006-12-22)[4][1][…] (87 років)
Місце смертіСанкт-Петербург, Росія
Похованняd
ГромадянствоРосійська СФРР, СРСР і Росія
Професіїкомпозиторка класичної музики, музикантка, музична педагогиня, композиторка
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
ВчителіШостакович Дмитро Дмитрович
Відомі учніd і d
Інструментифортепіано
Жанрисимфонія
ЗакладСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
image
ustvolskaya.org/eng

Біографія

Народилася 17 червня 1919 року в Петрограді. Закінчила Ленінградську консерваторію в 1947 році (клас Дмитра Шостаковича). У 1950-х роках Уствольська відходить від вчителя і рухається до власної, гранично аскетичної музичної мови, для якого характерна висока зосередженість, рідкісний драматизм, насиченість духовним пошуком.

З вересня 1947 року по лютий 1977-го вела факультатив з композиції в ленінградському Музичному училищі ім. Н. А. Римського-Корсакова.

Твори Уствольської виконувалися вкрай рідко. Справжнє визнання прийшло до композиторки тільки в кінці 1980-х років, — після того, як на ленінградському концерті виявився директор найбільшого [de] Юрген Кехель і нідерландський музикознавець Елмер Шенбергер. Шенбергер був настільки вражений почутим, що не пошкодував коштів на те, щоб цей концерт прозвучав у Європі. Незабаром був організований ряд міжнародних фестивалів музики Уствольської (1995, 1996, 2005 — Амстердам, 1998 — Відень, 1999 — Берн, 2001 — Варшава, 2004 — ), а видавництво «Сікорскі» придбало права на публікацію її творів. На пропозиції емігрувати з Росії завжди була однозначна відмова: все життя композитора була пов'язане із Санкт-Петербургом, який вона залишала лише кілька раз, їдучи на закордонні гастролі (Відень, Берн, Бастад, Амстердам). Галина Іванівна Уствольська вела самітницьке життя, до останніх днів продовжуючи творити.

Померла 22 грудня 2006 року в Санкт-Петербурзі на 88-му році життя. Похована на Волковському лютеранському кладовищі, 11-й ділянці.

Родина

Чоловік — Костянтин Багренін, композитор, народився в 1941 р. Шлюб зареєстрований у 1965 р.

Творчість

Широко цитуються слова Віктора Сусліна, з яким пані Уствольська перебувала в дружньому листуванні і який готував публікацію її творів у видавництві «Сікорськи». Суслін називав її «голосом з „Чорної діри“ Ленінграда, епіцентру комуністичного терору, міста, що пережило вельми жахливі страждання і муки війни». Уствольській подобалося це порівняння (яке вона сама вигадала, написавши комусь в листі, що її музика — це «Musik aus dem schwarzen Loch»), хоча історія, політика та суспільне життя її абсолютно не цікавили. По-справжньому її цікавила тільки власна музика. І це було більше, ніж інтерес — постійний і інтенсивний процес виробництва обіймав всі її думки. Композитор Борис Тищенко порівнював її музику з «вузькістю лазерного променя, що пронизує метал».

Виконавці

До творів Уствольської зверталися такі виконавці, як Анатолій Ведерніков, Мстислав Ростропович, Олексій Любимов, Олег Малов, Іван Соколов, Рейнберт де Леу, Френк Деньєр, Маріанна Шредер, Антоній Баришевський та ін.

Визнання

Шостакович у своєму Струнному квартеті № 5 і в дев'ятій п'єсі Сюїти на вірші Мікеланджело використовував другу тему з фіналу Тріо для кларнета, скрипки та фортепіано Уствольської.

Уствольська — лауреат Гейдельберзької премії за досягнення в галузі мистецтва (1992). У 1993 році Американський біографічний інститут назвав її людиною року. Про неї знято два документальних фільми нідерландським телебаченням у 1994 та 2005 роках, а також російським телеканалом «Культура» в 2004 році. На батьківщині твори Уствольської виконувалися рідко і почали дещо частіше звучати лише після 1991 року. У рік 90-річчя в Москві і Санкт-Петербурзі (2009) пройшли два ювілейних концерти, організованих Олексієм Любимовим. В інших країнах інтерес до музики Уствольської значно вище.

Твори

  • Концерт для фортепіано, струнного оркестру і литавр (1946)
  • Перша соната для фортепіано (1947)
  • «Сон Степана Разіна». Билина для баса та симфонічного оркестру (1948)
  • Тріо для кларнета, скрипки та фортепіано (1949)
  • Октет для двох гобоїв, чотирьох скрипок, литавр і фортепіано (1949—1950)
  • Друга соната для фортепіано (1951)
  • Третя соната для фортепіано (1952)
  • Соната для скрипки і фортепіано (1952)
  • Дванадцять прелюдій для фортепіано (1953)
  • Сюїта для симфонічного оркестру («Спортивна») (1955)
  • Перша симфонія для великого оркестру і двох солістів-хлопчиків. Текст Дж. Родарі (1955)
  • Четверта соната для фортепіано (1957)
  • Поема № 1 («Вогні в степу») (1958)
  • Поема № 2 («Подвиг героя») (1959)
  • Великий дует для віолончелі та фортепіано (1959)
  • Дует для скрипки і фортепіано (1964)
  • Композиція № 1. Dona nobis pacem для флейти піколо, туби і фортепіано (1970—1971)
  • Композиція № 2. Dies irae для восьми контрабасів, ударних і фортепіано (1972—1973)
  • Композиція № 3. Benedictus, qui venit.  для чотирьох флейт, чотирьох фаготів і фортепіано (1974—1975)
  • Друга симфонія «Справжня, Вічна Доброта» для оркестру і голосу соло. Текст Германа Розслабленого (1979)
  • Третя симфонія «Ісусе Месія, спаси нас!» для духових, ударних, контрабаса, читця і фортепіано. Текст Германа Розслабленого (1983)
  • Четверта симфонія «Молитва», для контральто, труби, фортепіано і тамтама. Текст Германа Розслабленого (1985—1987)
  • П'ята соната для фортепіано (1986)
  • Шоста соната для фортепіано (1988)
  • П'ята симфонія «Amen», для скрипки, гобоя, труби, труби, ударних і соліста (1989—1990)

Література про композитора

  • Суслин В. Музыка духовной независимости: Галина Уствольская // Музыка из бывшего СССР / Под ред. В. Ценовой. М.: Композитор, 1996, с. 141—156 (на англ. яз.: Suslin V. The music of Spiritual Independence: Galina Ustvolskaya// «Ex oriente…I»: Ten Composers from the former USSR/ Ed. by Valeria Tsenova. Berlin: Verlag Ernst Kuhn, 2002, pp. 207—266).
  • Гладкова О. Галина Уствольская. Музыка как наваждение. М.: Музыка, 1999 (на нем. яз.: Gladkowa O.I. Galina Ustwolskaja: Musik als magische Kraft. Berlin: Kuhn, 2001).
  • Сакральная символика в жанрах инструментального творчества. Галина Уствольская // История отечественной музыки второй половины XX века. Учебник/ Отв. ред. Т. Н. Левая. — Санкт-Петербург: Композитор, 2005.
  • Бокман С. Музыка Галины Уствольской// Журнал «Дельфис» — № 74(2) — 2013 г.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #12290592X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. http://www.therestisnoise.com/2006/12/galina_ustvolsk.html
  5. Официальный сайт Галины Уствольской
  6. Музыка Галины Уствольской (видео)
  7. Ближайшие концерты Г. Уствольской

Посилання

  • Офіційний сайт
  • Галина Іванівна Уствольська
  • RussianComposers.Ru — сучасні російські композитори / Композитори / Галина Уствольська
  • Репортаж про концерт в Маріїнському театрі в 2009 році
  • Стаття про творчість(англ.). Автор Ian MacDonald
  • Сторінка на сайті IMDb
  • Стрічка.ру — Уривок про Уствольської з книги Д. Бавильского «Бесіди з сучасними композиторами»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gali na Iva nivna Ustvo lska 17 chervnya 1919 19190617 22 grudnya 2006 radyanska i rosijska kompozitorka Ustvolska Galina Ivanivnaros Galina Ivanovna UstvolskayaOsnovna informaciyaData narodzhennya17 chervnya 1919 1919 06 17 1 2 3 Misce narodzhennyaPetrograd Rosijska SFRRData smerti22 grudnya 2006 2006 12 22 4 1 87 rokiv Misce smertiSankt Peterburg RosiyaPohovannyadGromadyanstvoRosijska SFRR SRSR i RosiyaProfesiyikompozitorka klasichnoyi muziki muzikantka muzichna pedagoginya kompozitorkaOsvitaSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVchiteliShostakovich Dmitro DmitrovichVidomi uchnid i dInstrumentifortepianoZhanrisimfoniyaZakladSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaNagorodiustvolskaya org engBiografiyaNarodilasya 17 chervnya 1919 roku v Petrogradi Zakinchila Leningradsku konservatoriyu v 1947 roci klas Dmitra Shostakovicha U 1950 h rokah Ustvolska vidhodit vid vchitelya i ruhayetsya do vlasnoyi granichno asketichnoyi muzichnoyi movi dlya yakogo harakterna visoka zoseredzhenist ridkisnij dramatizm nasichenist duhovnim poshukom Z veresnya 1947 roku po lyutij 1977 go vela fakultativ z kompoziciyi v leningradskomu Muzichnomu uchilishi im N A Rimskogo Korsakova Tvori Ustvolskoyi vikonuvalisya vkraj ridko Spravzhnye viznannya prijshlo do kompozitorki tilki v kinci 1980 h rokiv pislya togo yak na leningradskomu koncerti viyavivsya direktor najbilshogo de Yurgen Kehel i niderlandskij muzikoznavec Elmer Shenberger Shenberger buv nastilki vrazhenij pochutim sho ne poshkoduvav koshtiv na te shob cej koncert prozvuchav u Yevropi Nezabarom buv organizovanij ryad mizhnarodnih festivaliv muziki Ustvolskoyi 1995 1996 2005 Amsterdam 1998 Viden 1999 Bern 2001 Varshava 2004 a vidavnictvo Sikorski pridbalo prava na publikaciyu yiyi tvoriv Na propoziciyi emigruvati z Rosiyi zavzhdi bula odnoznachna vidmova vse zhittya kompozitora bula pov yazane iz Sankt Peterburgom yakij vona zalishala lishe kilka raz yiduchi na zakordonni gastroli Viden Bern Bastad Amsterdam Galina Ivanivna Ustvolska vela samitnicke zhittya do ostannih dniv prodovzhuyuchi tvoriti Pomerla 22 grudnya 2006 roku v Sankt Peterburzi na 88 mu roci zhittya Pohovana na Volkovskomu lyuteranskomu kladovishi 11 j dilyanci RodinaCholovik Kostyantin Bagrenin kompozitor narodivsya v 1941 r Shlyub zareyestrovanij u 1965 r TvorchistShiroko cituyutsya slova Viktora Suslina z yakim pani Ustvolska perebuvala v druzhnomu listuvanni i yakij gotuvav publikaciyu yiyi tvoriv u vidavnictvi Sikorski Suslin nazivav yiyi golosom z Chornoyi diri Leningrada epicentru komunistichnogo teroru mista sho perezhilo velmi zhahlivi strazhdannya i muki vijni Ustvolskij podobalosya ce porivnyannya yake vona sama vigadala napisavshi komus v listi sho yiyi muzika ce Musik aus dem schwarzen Loch hocha istoriya politika ta suspilne zhittya yiyi absolyutno ne cikavili Po spravzhnomu yiyi cikavila tilki vlasna muzika I ce bulo bilshe nizh interes postijnij i intensivnij proces virobnictva obijmav vsi yiyi dumki Kompozitor Boris Tishenko porivnyuvav yiyi muziku z vuzkistyu lazernogo promenya sho pronizuye metal VikonavciDo tvoriv Ustvolskoyi zvertalisya taki vikonavci yak Anatolij Vedernikov Mstislav Rostropovich Oleksij Lyubimov Oleg Malov Ivan Sokolov Rejnbert de Leu Frenk Denyer Marianna Shreder Antonij Barishevskij ta in ViznannyaShostakovich u svoyemu Strunnomu kvarteti 5 i v dev yatij p yesi Syuyiti na virshi Mikelandzhelo vikoristovuvav drugu temu z finalu Trio dlya klarneta skripki ta fortepiano Ustvolskoyi Ustvolska laureat Gejdelberzkoyi premiyi za dosyagnennya v galuzi mistectva 1992 U 1993 roci Amerikanskij biografichnij institut nazvav yiyi lyudinoyu roku Pro neyi znyato dva dokumentalnih filmi niderlandskim telebachennyam u 1994 ta 2005 rokah a takozh rosijskim telekanalom Kultura v 2004 roci Na batkivshini tvori Ustvolskoyi vikonuvalisya ridko i pochali desho chastishe zvuchati lishe pislya 1991 roku U rik 90 richchya v Moskvi i Sankt Peterburzi 2009 projshli dva yuvilejnih koncerti organizovanih Oleksiyem Lyubimovim V inshih krayinah interes do muziki Ustvolskoyi znachno vishe TvoriKoncert dlya fortepiano strunnogo orkestru i litavr 1946 Persha sonata dlya fortepiano 1947 Son Stepana Razina Bilina dlya basa ta simfonichnogo orkestru 1948 Trio dlya klarneta skripki ta fortepiano 1949 Oktet dlya dvoh goboyiv chotiroh skripok litavr i fortepiano 1949 1950 Druga sonata dlya fortepiano 1951 Tretya sonata dlya fortepiano 1952 Sonata dlya skripki i fortepiano 1952 Dvanadcyat prelyudij dlya fortepiano 1953 Syuyita dlya simfonichnogo orkestru Sportivna 1955 Persha simfoniya dlya velikogo orkestru i dvoh solistiv hlopchikiv Tekst Dzh Rodari 1955 Chetverta sonata dlya fortepiano 1957 Poema 1 Vogni v stepu 1958 Poema 2 Podvig geroya 1959 Velikij duet dlya violoncheli ta fortepiano 1959 Duet dlya skripki i fortepiano 1964 Kompoziciya 1 Dona nobis pacem dlya flejti pikolo tubi i fortepiano 1970 1971 Kompoziciya 2 Dies irae dlya vosmi kontrabasiv udarnih i fortepiano 1972 1973 Kompoziciya 3 Benedictus qui venit dlya chotiroh flejt chotiroh fagotiv i fortepiano 1974 1975 Druga simfoniya Spravzhnya Vichna Dobrota dlya orkestru i golosu solo Tekst Germana Rozslablenogo 1979 Tretya simfoniya Isuse Mesiya spasi nas dlya duhovih udarnih kontrabasa chitcya i fortepiano Tekst Germana Rozslablenogo 1983 Chetverta simfoniya Molitva dlya kontralto trubi fortepiano i tamtama Tekst Germana Rozslablenogo 1985 1987 P yata sonata dlya fortepiano 1986 Shosta sonata dlya fortepiano 1988 P yata simfoniya Amen dlya skripki goboya trubi trubi udarnih i solista 1989 1990 Literatura pro kompozitoraSuslin V Muzyka duhovnoj nezavisimosti Galina Ustvolskaya Muzyka iz byvshego SSSR Pod red V Cenovoj M Kompozitor 1996 s 141 156 na angl yaz Suslin V The music of Spiritual Independence Galina Ustvolskaya Ex oriente I Ten Composers from the former USSR Ed by Valeria Tsenova Berlin Verlag Ernst Kuhn 2002 pp 207 266 Gladkova O Galina Ustvolskaya Muzyka kak navazhdenie M Muzyka 1999 na nem yaz Gladkowa O I Galina Ustwolskaja Musik als magische Kraft Berlin Kuhn 2001 Sakralnaya simvolika v zhanrah instrumentalnogo tvorchestva Galina Ustvolskaya Istoriya otechestvennoj muzyki vtoroj poloviny XX veka Uchebnik Otv red T N Levaya Sankt Peterburg Kompozitor 2005 ISBN 5 7379 0277 3 Bokman S Muzyka Galiny Ustvolskoj Zhurnal Delfis 74 2 2013 g PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12290592X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www therestisnoise com 2006 12 galina ustvolsk html Oficialnyj sajt Galiny Ustvolskoj Muzyka Galiny Ustvolskoj video Blizhajshie koncerty G UstvolskojPosilannyaOficijnij sajt Galina Ivanivna Ustvolska RussianComposers Ru suchasni rosijski kompozitori Kompozitori Galina Ustvolska Reportazh pro koncert v Mariyinskomu teatri v 2009 roci Stattya pro tvorchist angl Avtor Ian MacDonald Storinka na sajti IMDb Strichka ru Urivok pro Ustvolskoyi z knigi D Bavilskogo Besidi z suchasnimi kompozitorami

Дата публікації:
Топ