Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У період існування Герцогства Буковина у краї діяли наступні установи та організації:
Земельні та лісові установи
Крайові комісії Буковини в справах відміни та викупу кріпо сних повинностей та врегулювання сервітутних питань (нім. Grundlasten Ablösung und Regulierungs-Landes Kommissionen der Bukowina).
Крайова комісія Буковини по відміні та викупу кріпосних повинностей (1853−1858) (нім. K. k. Grudentlastungs-Ministerial-Kommission in Czernowitz).
Дирекція фонду в справах відміни та викупу кріпосних повинностей (1853−1866) (нім. Bukowiner k. k. Grundentlastungs-Fond Direktion).
Крайова комісія в справах викупу та врегулювання сервітутних справ (1856−1914) (нім. K. k. Grundlasten – Ablösungs und Regulierungs-Landes Kommission der Bukowina).
Комісія по виплаті компенсацій за відміну кріпосних повинностей (1856−1914) (нім. K. k. Landes – Regierung in Grundendlastungs – Sachen in Czernowitz).
Вказані комісії були створені в зв’язку з ліквідацією кріпацтва в Австрії 1848 р. на підставі цісарських указів від 9 серпня і 7 вересня 1848 р. та 5 липня 1853 р. для проведення земельної реформи на Буковині. Підпорядковувалися міністерству внутрішніх справта Буковинський крайовій управі. Займалися розглядом земельних конфліктів і майнових справ між землевласниками та селянами, а також їх врегулюванням, виплатою компенсацій землевласникам за викуп їх сервітутних прав. Перша з комісій була ліквідована в 1858 р., друга в 1866 р. в зв’язку із завершенням поставлених перед ними завдань, дві інших продовжували свою діяльність аж до початку Першої світової війни.
Дирекція обліку та реєстрації нерухомого майна на Буковині (нім. K. k. Grundsteuer-Evidenzhaltung) підпорядковувалась міністерству землеробства та нерухомого майна Австрії.
Крайова лісова інспекція (нім. K. k. Landes Forstinspektor Czernowitz) створена на підставі цісарського патенту від 3 грудня 1852 р. Ф. 250. Підпорядковувалась Буковинській крайовій управі та крайовій лісовій дирекції. До функцій інспекції входило: контроль і нагляд за станом лісових масивів в повітах, діяльністю деревообробних підприємств, облік диких тварин, тощо. Припинила свою діяльність 1918 р.
Лісництво адміністрації Православного релігійного фонду Буковини, с. Ревна на р. Прут Чернівецького повіту (нім. K. k. Forst und Domanen Verwaltung in Rewna Ocolul silvic Revna pe Prut judeţul Cernăuţi al administraţiei fondului religionar ortodox din Bucovina) засноване та діяло відповідно до цісарського указу Йозефа ІІ від 1786 р. “Про впорядкування лісів Буковини” та закону “Про застосування лісового кодексу на території Румунії” від 8 квітня 1910 р. (з поправками, внесеними та прийнятими у 1919 р. та 1923 р. ). Реорганізовано в 1919 р. У лісництві проводилися роботи з лісонасаджень, експлуатації лісових ділянок, обладнання розсадників, продажу лісовоїпродукції, встановлення лісових кордонів, збору насіння лісових культур. Ліквідоване 1944 р.
Лісництво адміністрації Православного релігійного фонду Буковини у с. Чудей Сторожинецького повіту (нім. K. k. Forst und Domanen Verwaltung in Czudin Ocolul silvic Ciudei judeţul Storojineţ al administraţiei fondului religionar din Bucovina) засноване та діяло відповідно до цісарського указу Йозефа ІІ від 1786 р. “Про впорядкування лісів Буковини” та закону “Про застосування лісового кодексу на території Румунії” від 8 квітня 1910 р. (з поправками, внесеними та прийнятими у 1919 р. та 1923 р. ). Реорганізовано в 1919 р. У лісництві проводилися роботи з контролю та нагляду за станом лісового фонду, проведенням лісових робіт, експлуатації лісових ділянок. Ліквідоване 1944 р.
Фінансові та промислові установи
Фінансова прокуратура в м. Львів (у справах Буковини) (нім. K. k. Finanzprokuratur in Lemberg (Angelegenheiten der Bukowina)) створена в період судової реформи 1852 р. на основі попередніх організацій: фінансового управління (1773−1775), фінансової колегії (1775−1852), фінансової палати (1852). До 1867 р. поширювала свою діяльність і на територію Буковини. Фінансова прокуратура захищала інтереси держави в спірних судових справах, представляла висновки в питаннях, що торкалися державного майна, сприяла підписанню договорів стосовно державного майна. Ліквідована в 1867 р. коли була створена фінансова прокуратура в м. Чернівці. Документи фонду являють собою частину документів Галицької фінансової прокуратури і відносяться до управління Буковиною. Надійшли вони зі Львова, коли Буковина стала автономним краєм. Основний фонд зберігається в Центральному державному історичному архіві у м. Львів.
Центральна окружна комісія по встановленню земельних податків на Буковині (нім. K. k. Bukowiner Grund-Steuer-Regulierungs-Kommission) створена 1819 р. Складалася з двох підкомісій: комісії із складання земельних кадастрів та комісії з оцінювання земельного доходу. До функцій комісії складання земельних кадастрів входило: вимірювання земельних ділянок, складання поземельної карти для кожної громади краю з метою складання кадастрів, графічне описання меж громад. До складу комісії входили: військовий комісар, інженер-топограф, землемір, представник правління громади та 2 члени громади. Комісія з оцінювання земельного доходу займалася встановленням чистого доходу з земельних ділянок і визначенням оцінки доходу в грошах. До складу комісії входили: комісар по оцінці, геодезист, землемір та ін. Центральна окружна комісія з встановлення земельних податків на Буковині була підпорядкована Галицькій Надвірній комісій з земельних податках у м. Львові.
Фінансова прокуратура м. Чернівці (нім. K. k. Finanz−Prokuratur. Czernowitz) створена на підставі розпорядження міністерства фінансів від 8 грудня 1867 р. Розпочала діяльність 31 грудня. Захищала інтереси держави в спірних судових справах, представляла висновки з питань, що стосувалися державного майна, сприяла укладанню договорів, де мова йшла про державне майно. Функціями фінансової прокуратури були правовий захист і ведення процесів, що стосувалися державного майна, незалежно від того, в розпорядженні якого міністерства чи управління воно знаходилося, регулювання його обігу та попередження роздрібнення і збитків, подання на вимогу державних установ висновків відносно державного майна та його фондів, юридична допомога в справі прийому державними установами державного майна, консультації при оформленні відповідної документації. Очолював фінансову прокуратуру фінансовий прокурор. Підпорядковувалася міністерству фінансів. Фінансова прокуратура м. Чернівці припинила свою діяльність 1918 р. в зв’язку з ліквідацією австрійських державних установ на Буковині.
Крайова табула Буковини м. Чернівці (нім. Bukowinische Landtafel in Czernowitz) створена 1791 р. на підставі придворного декрету від 5 лютого 1791 р. при Чернівецькому дистриктному суді. Створена з метою обліку нерухомого майна, підтвердження та зміцнення системи збору податків, займалася договорами купівлі-продажу, заповітами. У Крайовій табулі відклалися документи спеціальної комісії з обміру поміщицьких, церковних та селянських землеволодінь, яка була створена в 1781 р. Закінчила свою роботу в 1784 р. і передала 175 протоколів під назвою “Акти Метцгера про встановлення кордонів” відповідним дистриктним судам. Ці матеріали були передані Крайовій табулі, яка вносила подальші зміни до книг реєстрації нерухомого майна. У 1804 р. Крайова табула була передана у ведення Дворянського суду Буковини. Ліквідована 1896 р. Її функції перейшли до відділу кадастрів Крайового суду Буковини.
Крайова фінансова дирекція в м. Львів (нім. K. k. Galizische Finanz Landes Direktion) створена 1850 р. Підпорядковувалась мністерству фінансів. Здійснювала фінансовий контроль за діяльністю державних маєтків, соляних копалень, солеварень та інших підприємств, керувала державними фондами, збиранням податків та мита. Припинила свою діяльність 1918 р.
Галицьке управління непрямих податків (нім. K. k. Galizische Kameral Gefällen Verwaltung ; K. k. vereinte Kameral Gefällen Verwaltung für Galizien und Bukowina).
Головна крайова каса Буковини (нім. K. k. Landeshauptkasse in Czernowitz) створена 1850 р. Підпорядковувалась Головній Надвірній бухгалтерії та Надвірній канцелярії, пізніше міністерству фінансів. Здійснювала розрахунки державних установ та доміній, прийом та видачу коштів, проводила різні фінансові операції, здійснювала контроль за правильним проведенням касових операцій, вела журнали прийому та видачі коштів. Ліквідована 1918 р.
Кооперативне кредитно-ощадне товариство громади Ставчани. Кооперативно-кредитно-ощадне товариство громади Ставчани було зареєстровано рішенням Крайового суду Буковини від 8 вересня 1905 р. Товариство об’єднувало мешканців громади, які мали земельну власність і ґрунтувалося на взаємній поруці з метою надання матеріальної допомоги. До функцій товариства входило: надання кредитів членам товариства на утримання господарства, купівля господарського реманенту, приймання грошей від громадян, членів громади під процентні вклади. Товариством керувало правління та рада правління, які обирались загальними зборами. Товариство існувало на принципах самофінансування, мало власний реманент і самостійний баланс. Кошти товариства створювались за рахунок вступних внесків членів товариства, добровільних пожертв громадян, за рахунок процентів від кредитів, наданих членам товариства. Розпорядником грошових коштів був голова ради товариства. Станом на початок 1907 р. товариство нараховувало 148 членів, а на кінець – 160. Підпорядковувалось Буковинській крайовій управі.
Управління копалень м. Львів (нім. K k Berghauptmannschaft. Lemberg) створене 1855 р. для управління видобутком чорного вугілля. Мало в підпорядкуванні гірничі комісаріати в населених пунктах Самбір, Коломия та Качика. Ліквідовано 1918 р.
Гірниче управління Буковини в громаді Качика (нім. K. k. Bukowiner Bergskomissariat in Kaczyka ; K. k. Revierbergsamt in Kaczyka) створено на основі патенту австрійського цісаря від 1 листопада 1781 р. “Про створення та компетенцію гірничих судів в громаді Качика”. Підпорядковувалося Надвірній Палаті в справах карбування монет та гірничої справи, Галицькому намісництву в м. Львові та Буковинській окружній управі. У 1850 р. гірничий суд мав назву гірничий комісаріат Буковини в громаді Качика, з 1853 р. перейшов у підпорядкування міністерства фінансів. У 1871 р. реорганізований в гірниче управління Першої інспекції для краю Буковина. Підпорядковувалося головному гірничому управлінню в м. Відень. Займалося наглядом за діяльністю підприємств гірничої промисловості, видачею дозволів на будівництво шахт, штолень. Складало звіти та огляди про стан гірничої промисловості. Ліквідовано 1918 р.
Солеварний завод у громаді Качика (нім. K. k Salinen−Verwaltung in Kaczyka). Качиковский солеварный завод створений приблизно 1800 р. як солеварня. Завод добував кам’яну сіль, випускав її в меленому та випареному вигляді. До 1850 р. підпорядковувався Галицькому намісництву в м. Львів та Буковинській окружній управі. Після 1850 р. − міністерству землеробства та гірничої справи, з 1853 − міністерству фінансів та гірничої справи. У роки Першої світової війни − управлінню фінансів військового генерал-губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни. Ліквідований 1918 р.
Установи шляхів сполучення
Акціонерне товариство залізниці Львів-Чернівці-Ясси (нім. Private Lemberg-Czernowitz-Jassy Eisenbahn-Gesellschaft) створене 1864 р. До листопада 1868 р. товариство називалось “Акціонерне товариство залізниць Львів-Чернівці”, з 1868 р. по 1940 рік – “Акціонерне товариство залізниць Львів-Чернівці-Ясси”. Правління товариства знаходилось в м. Відень, з травня 1920 р. – в м. Чернівці. Метою товариства було будівництво та експлуатація залізниць Львів-Чернівці-Ясси. Справами товариства керували загальні збори власників акцій, рада правління, яку очолював генеральний директор. Загальні збори акціонерів збиралися 1 раз на рік в м. Відень. Рада правління складалася з 12 членів, які обирали президента, віце-президента та виконавчий комітет в складі 3 осіб. На пропозицію президента або віце-президента обиралась Рада правління в м. Відень. У 1889 р. експлуатація залізниць на території Румунії була передана румунському уряду. Після розпаду Австро-Угорської монархії в 1918 р. частина залізниці Львів-Чернівці, Львів-Неполоківці залишилась у межах Польщі, а залізниця Неполоківці-Чернівці-Сучава з 12 листопада 1918 р. була передана в експлуатацію Румунії. З 4 травня 1920 р. правління товариства знаходилось у м. Чернівці і було під контролем румунського уряду. 2 червня 1921 р. була підписана угода з польським урядом на право експлуатації залізниці акціонерним товариством на території Польщі. Товариство припинило свою діяльність 1940 р.
Акціонерне товариство експлуатації місцевих залізниць Буковини (нім. Bukowiner Lokalbahnen) створене 15 липня 1883 р. на базі фірми з експлуатації залізниці Чернівці-Новоселиця. Підпорядковувалось генеральній дирекції австрійських державних залізниць у м. Відень, а з 1918 р. – румунській державі. До функцій акціонерного товариства входило будівництво та експлуатація місцевих залізниць Буковини, будівництво вузькоколійок, розширення та реконструкція залізниць. Одним із акціонерів був Православний релігійний фонд Буковини. Керівним органом правління була рада. До складу ради входило 8−16 осіб, дві третини з яких повинні були бути австрійськими громадянами, половина з них мала проживати на Буковині. Члени ради обирались на загальних зборах строком на 4 роки. З їх числа обирався президент та віце-президент. Рада керувала усіма справами акціонерного товариства. 1 січня 1894 р. залізниця Чернівці-Новоселиця була продана державі. Товариство припинило свою діяльність 1940 р.
Комерційне управління електромеханічних підприємств, м. Чернівці (нім. Regia publică comercială. Întreprinderile electromecanice a muni-cipiului Cernăuţi) створене 1887 р. при магістраті м. Чернівці для керівництва електростанціями, які забезпечували потреби міста в електроенергії. Рішенням примарії м. Чернівці від 4 серпня 1942 р. управління електромеханічних підприємств було об’єднане з водоканалом та перейменоване у Громадське комерційне управління. Ліквідоване у березні 1944 р.
Управління державних залізничних колій (нім. K. k. Betriebsleitung der österreichischen Staatsbahnen in Czernowitz).
Нове акціонерне товариство з експлуатації місцевої залізниці (нім. Neue Bukowiner Lokalbahn-Gesellschaft) створене 1897 р. До 1918 р. підпорядковувалось австрійській генеральній дирекції державних залізниць, а з листопада 1918 р. – румунській державі. Правління товариства знаходилось у Чернівцях. До складу ради правління входило 10 осіб, які обирались на загальних зборах. Рада правління обирала президента, віце-президента та виконавчий комітет в кількості 8-ми осіб. Рада правління була уповноважена керувати всіма справами акціонерного товариства. Справами товариства також керували загальні збори власників акцій та генеральний директор. Займалося будівництвом та експлуатацією залізниць: Глибока-Серет, Вижниця-Кути та ін.
Акціонерне товариство по експлуатації млинів, м. Чернівці (нім. Societatea pe acţiuni pentru exploatarea morilor).
Установи охорони здоров’я
Психіатрична лікарня м. Чернівці відкрита 1 травня 1902 р. До цього часу хворі лікувалися у психіатричному відділенні Чернівецької центральної лікарні. Після 1918 р. лікарня підпорядковувалася Державному секретаріату охорони здоров’я Буковини (закон від 19 грудня 1918 р. ), а з 1941 по 1944 р. – директорату охорони здоров’я та соціального забезпечення (закон від 4 вересня 1941 р. ) Під час війни (1941−1944) при лікарні були створені відділення для лікування поранених солдатів.
Релігійні установи
Буковинська Митрополія (нім. Bukowiner gr-or. bischöfliches Konsistorium). З початку XV століття до 1873 р. на території Буковини діяла православна єпархія на чолі з єпископом. Декретом австрійського цісаря від 23 січня 1873 р. Буковинська єпархія була реорганізована у митрополію на чолі з митрополитом. Першою дисциплінарно-судовою інстанцією для священиків з церковних справ була єпархіальна консисторія. До функцій митрополії входило: управління та нагляд за монастирями, церквами, наділення їх земельними ділянками, нагляд за духовними навчальними закладами та викладанням Закону Божого у школах і гімназіях, нагляд за церковним майном, розгляд майнових справ православного релігійного фонду Буковини, призначення священиків у парафії, вирішення питань з заробітної плати та пенсій, розгляд шлюбних справ. З червня 1940 р. по липень 1941 р. в зв’язку із встановленням радянської влади в Північній Буковині, адміністрація митрополії була переведена у м. Сучава. Під час Другої світової війни повернулась в м. Чернівці. 1944 р. ліквідована.
Адміністрація Православного релігійного фонду Буковини (нім. K. k. Direktion der Güter des Bukow. Gr.-or. Religionfondes in Czernowitz). Православний релігійний фонд створений 1786 р. постановою Придворної Військової Ради Австрії відповідно до “Духовного регламенту” австрійського уряду. Згідно Імператорського декрету від 17 березня 1791 р. управління фондом передано єпископу. З 31 липня 1870 р. підпорядкований міністерству освіти і віровизнань Австрії. Православний релігійний фонд Буковини очолював голова Буковинської крайової управи. З 1918 р., коли Буковина увійшла до складу Румунії, фонд було передано в підпорядкування митрополії Буковини і реорганізований в Адміністрацію православного релігійного фонду Буковини. Адміністрація мала такі функції: управління, збереження та використання коштів, лісових угідь, рибних господарств, будівництво та ремонт церков, парафіяльних будинків, шкіл, ліцеїв, гімназій, промислових підприємств, лікарень, утримання священиків та церковної обслуги, виплата стипендій незаможним студентам та матеріальної допомоги священикам та їх вдовам. Ліквідована у 1940 р., коли Північна Буковина увійшла до складу УРСР. У 1941 р. відновила свою діяльність і остаточно припинила її 1944 р.
Сеньйорат євангелічної Східної церковної округи Галичини та Буковини (нім. Die Galizische-Bukowinische Superintendatur A u H. B.) створений 1785 р., як Галицька суперінтендатура аугсбурзького та гельвецького віровизнання. Здійснювала нагляд за євангелічними церковними громадами та школами Галичини та Буковини. Одним із головних завдань громади було будівництво протестантських церков. У 1906 р. змінила свою назву на “Сеньйорат євангелічної Східної церковної округи Галичини та Буковини”, який діяв до 1918 р.
Євангелічна релігійна громада м. Чернівці (нім. Das evangelische Gemeide zu Czernowitz) розпочала свою діяльність в 1795 р. Об’єднувала християн-євангелістів, які проживали в м. Чернівці та передмістях, а також у всіх адміністративних повітах Буковини. Підпорядковувалась сеньйорату євангелістів Східного Церковного округу Галичини та Буковини, міністерству віровизнань та освіти Австрії. В румунський період – міністерству освіти та віровизнань Румунії. Громадою управляла церковна Рада та громадське представництво, які обиралися з членів громади на загальних зборах строком на 6 років. На чолі церковної ради стояв пастор. Метою громади було забезпечення релігійних, освітніх та благодійних потреб її членів.
Чернівецька міська єврейська релігійна громада м. Чернівці (нім. Israelitische Kultusgemeinde in Czernowitz) створена 1786 р. на підставі наказу австрійського цісаря “Про створення єврейської громади в м. Чернівці”. Єврейська релігійна громада м. Чернівців об’єднувала громадян, що сповідували іудаїзм і відносились до течії прогресивного іудаїзму. Діяльність громади розповсюджувалась на м. Чернівці, його передмістя та населені пункти, що відносились до Чернівецького повіту. Громада вважала своїм завданням виховання своїх членів в дусі загально-гуманістичного ідеалу, любові та шануванні Бога. Основним завданням громади були: проведення релігійних церемоній та свят, вивчення вірувань іудаїзму, суворе дотримання релігійних законів та відправлення культу, зберігання споруд, що належали громаді. Правління громади складалося з голови громади, уповноваженого голови та 5 старост, керівників секцій: по проведенню релігійного культу і релігійних обрядів, з питань освіти, по проведенню благодійної діяльності, з питань фінансування, з питань благоустрою лікарні та організації поховань. До кожної секції входило по 4 члени. Для задоволення духовних потреб віруючих вибирались головний і молодший рабини. У відповідності з Статутом громади 1897 р. станом на 12 серпня 1901 р. рабинат громади складався: з головного рабина, молодшого рабина, уповноваженого рабина, рабина-засідателя. Крім проведення богослужіння і проповідей у суботні та святкові дні, до компетенції рабина входило: ведення книг громадського стану, призначення головного та молодших канторів. Релігійна громада до 1919 р. підпорядковувалась Буковинській крайовій управі та міністерству віровизнань та освіти Австрії, а з 1919 р. до1940 р. – Генеральній дирекції віровизнань Румунії. Єврейська релігійна громада припинила свою діяльність у 1940 р. у зв’язку з ліквідацією Румунської адміністрації. Під час Другої світової війни знову відновила свою діяльність і остаточно припинила 1944 р.
Римо-католицька парафія м. Чернівці (нім. Römisch-katolische Pfarre in Czernowitz) створена 1776 р. До парафії належало місто Чернівці з передмістями, камеральні маєтки Чагор, Коровія, Великий Кучурів, Мамаївці, Остриця, Волока, а також громади Біла, Бурдей, Кам’яна, Михальча та ін. Входила до складу Львівської католицької архідієцизії. На чолі стояв парох, який призначався єпископом. Парафія об’єднувала католиків римо-католицького віровизнання. Ліквідована в 1940 р., відновила свою діяльність 1941 р., остаточно ліквідована 1944 р.
Див. також
Герцогство Буковина
Буковинська крайова управа
Освітні установи Герцогства Буковина
Джерела
Державний архів Чернівецької області. Путівник. Том 1. Фонди дорадянського періоду. Київ-Чернівці, 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U period isnuvannya Gercogstva Bukovina u krayi diyali nastupni ustanovi ta organizaciyi Zemelni ta lisovi ustanoviKrajovi komisiyi Bukovini v spravah vidmini ta vikupu kripo snih povinnostej ta vregulyuvannya servitutnih pitan nim Grundlasten Ablosung und Regulierungs Landes Kommissionen der Bukowina Krajova komisiya Bukovini po vidmini ta vikupu kriposnih povinnostej 1853 1858 nim K k Grudentlastungs Ministerial Kommission in Czernowitz Direkciya fondu v spravah vidmini ta vikupu kriposnih povinnostej 1853 1866 nim Bukowiner k k Grundentlastungs Fond Direktion Krajova komisiya v spravah vikupu ta vregulyuvannya servitutnih sprav 1856 1914 nim K k Grundlasten Ablosungs und Regulierungs Landes Kommission der Bukowina Komisiya po viplati kompensacij za vidminu kriposnih povinnostej 1856 1914 nim K k Landes Regierung in Grundendlastungs Sachen in Czernowitz Vkazani komisiyi buli stvoreni v zv yazku z likvidaciyeyu kripactva v Avstriyi 1848 r na pidstavi cisarskih ukaziv vid 9 serpnya i 7 veresnya 1848 r ta 5 lipnya 1853 r dlya provedennya zemelnoyi reformi na Bukovini Pidporyadkovuvalisya ministerstvu vnutrishnih spravta Bukovinskij krajovij upravi Zajmalisya rozglyadom zemelnih konfliktiv i majnovih sprav mizh zemlevlasnikami ta selyanami a takozh yih vregulyuvannyam viplatoyu kompensacij zemlevlasnikam za vikup yih servitutnih prav Persha z komisij bula likvidovana v 1858 r druga v 1866 r v zv yazku iz zavershennyam postavlenih pered nimi zavdan dvi inshih prodovzhuvali svoyu diyalnist azh do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Direkciya obliku ta reyestraciyi neruhomogo majna na Bukovini nim K k Grundsteuer Evidenzhaltung pidporyadkovuvalas ministerstvu zemlerobstva ta neruhomogo majna Avstriyi Krajova lisova inspekciya nim K k Landes Forstinspektor Czernowitz stvorena na pidstavi cisarskogo patentu vid 3 grudnya 1852 r F 250 Pidporyadkovuvalas Bukovinskij krajovij upravi ta krajovij lisovij direkciyi Do funkcij inspekciyi vhodilo kontrol i naglyad za stanom lisovih masiviv v povitah diyalnistyu derevoobrobnih pidpriyemstv oblik dikih tvarin tosho Pripinila svoyu diyalnist 1918 r Lisnictvo administraciyi Pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini s Revna na r Prut Cherniveckogo povitu nim K k Forst und Domanen Verwaltung in Rewna Ocolul silvic Revna pe Prut judeţul Cernăuţi al administraţiei fondului religionar ortodox din Bucovina zasnovane ta diyalo vidpovidno do cisarskogo ukazu Jozefa II vid 1786 r Pro vporyadkuvannya lisiv Bukovini ta zakonu Pro zastosuvannya lisovogo kodeksu na teritoriyi Rumuniyi vid 8 kvitnya 1910 r z popravkami vnesenimi ta prijnyatimi u 1919 r ta 1923 r Reorganizovano v 1919 r U lisnictvi provodilisya roboti z lisonasadzhen ekspluataciyi lisovih dilyanok obladnannya rozsadnikiv prodazhu lisovoyiprodukciyi vstanovlennya lisovih kordoniv zboru nasinnya lisovih kultur Likvidovane 1944 r Lisnictvo administraciyi Pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini u s Chudej Storozhineckogo povitu nim K k Forst und Domanen Verwaltung in Czudin Ocolul silvic Ciudei judeţul Storojineţ al administraţiei fondului religionar din Bucovina zasnovane ta diyalo vidpovidno do cisarskogo ukazu Jozefa II vid 1786 r Pro vporyadkuvannya lisiv Bukovini ta zakonu Pro zastosuvannya lisovogo kodeksu na teritoriyi Rumuniyi vid 8 kvitnya 1910 r z popravkami vnesenimi ta prijnyatimi u 1919 r ta 1923 r Reorganizovano v 1919 r U lisnictvi provodilisya roboti z kontrolyu ta naglyadu za stanom lisovogo fondu provedennyam lisovih robit ekspluataciyi lisovih dilyanok Likvidovane 1944 r Finansovi ta promislovi ustanoviFinansova prokuratura v m Lviv u spravah Bukovini nim K k Finanzprokuratur in Lemberg Angelegenheiten der Bukowina stvorena v period sudovoyi reformi 1852 r na osnovi poperednih organizacij finansovogo upravlinnya 1773 1775 finansovoyi kolegiyi 1775 1852 finansovoyi palati 1852 Do 1867 r poshiryuvala svoyu diyalnist i na teritoriyu Bukovini Finansova prokuratura zahishala interesi derzhavi v spirnih sudovih spravah predstavlyala visnovki v pitannyah sho torkalisya derzhavnogo majna spriyala pidpisannyu dogovoriv stosovno derzhavnogo majna Likvidovana v 1867 r koli bula stvorena finansova prokuratura v m Chernivci Dokumenti fondu yavlyayut soboyu chastinu dokumentiv Galickoyi finansovoyi prokuraturi i vidnosyatsya do upravlinnya Bukovinoyu Nadijshli voni zi Lvova koli Bukovina stala avtonomnim krayem Osnovnij fond zberigayetsya v Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi u m Lviv Centralna okruzhna komisiya po vstanovlennyu zemelnih podatkiv na Bukovini nim K k Bukowiner Grund Steuer Regulierungs Kommission stvorena 1819 r Skladalasya z dvoh pidkomisij komisiyi iz skladannya zemelnih kadastriv ta komisiyi z ocinyuvannya zemelnogo dohodu Do funkcij komisiyi skladannya zemelnih kadastriv vhodilo vimiryuvannya zemelnih dilyanok skladannya pozemelnoyi karti dlya kozhnoyi gromadi krayu z metoyu skladannya kadastriv grafichne opisannya mezh gromad Do skladu komisiyi vhodili vijskovij komisar inzhener topograf zemlemir predstavnik pravlinnya gromadi ta 2 chleni gromadi Komisiya z ocinyuvannya zemelnogo dohodu zajmalasya vstanovlennyam chistogo dohodu z zemelnih dilyanok i viznachennyam ocinki dohodu v groshah Do skladu komisiyi vhodili komisar po ocinci geodezist zemlemir ta in Centralna okruzhna komisiya z vstanovlennya zemelnih podatkiv na Bukovini bula pidporyadkovana Galickij Nadvirnij komisij z zemelnih podatkah u m Lvovi Finansova prokuratura m Chernivci nim K k Finanz Prokuratur Czernowitz stvorena na pidstavi rozporyadzhennya ministerstva finansiv vid 8 grudnya 1867 r Rozpochala diyalnist 31 grudnya Zahishala interesi derzhavi v spirnih sudovih spravah predstavlyala visnovki z pitan sho stosuvalisya derzhavnogo majna spriyala ukladannyu dogovoriv de mova jshla pro derzhavne majno Funkciyami finansovoyi prokuraturi buli pravovij zahist i vedennya procesiv sho stosuvalisya derzhavnogo majna nezalezhno vid togo v rozporyadzhenni yakogo ministerstva chi upravlinnya vono znahodilosya regulyuvannya jogo obigu ta poperedzhennya rozdribnennya i zbitkiv podannya na vimogu derzhavnih ustanov visnovkiv vidnosno derzhavnogo majna ta jogo fondiv yuridichna dopomoga v spravi prijomu derzhavnimi ustanovami derzhavnogo majna konsultaciyi pri oformlenni vidpovidnoyi dokumentaciyi Ocholyuvav finansovu prokuraturu finansovij prokuror Pidporyadkovuvalasya ministerstvu finansiv Finansova prokuratura m Chernivci pripinila svoyu diyalnist 1918 r v zv yazku z likvidaciyeyu avstrijskih derzhavnih ustanov na Bukovini Krajova tabula Bukovini m Chernivci nim Bukowinische Landtafel in Czernowitz stvorena 1791 r na pidstavi pridvornogo dekretu vid 5 lyutogo 1791 r pri Cherniveckomu distriktnomu sudi Stvorena z metoyu obliku neruhomogo majna pidtverdzhennya ta zmicnennya sistemi zboru podatkiv zajmalasya dogovorami kupivli prodazhu zapovitami U Krajovij tabuli vidklalisya dokumenti specialnoyi komisiyi z obmiru pomishickih cerkovnih ta selyanskih zemlevolodin yaka bula stvorena v 1781 r Zakinchila svoyu robotu v 1784 r i peredala 175 protokoliv pid nazvoyu Akti Metcgera pro vstanovlennya kordoniv vidpovidnim distriktnim sudam Ci materiali buli peredani Krajovij tabuli yaka vnosila podalshi zmini do knig reyestraciyi neruhomogo majna U 1804 r Krajova tabula bula peredana u vedennya Dvoryanskogo sudu Bukovini Likvidovana 1896 r Yiyi funkciyi perejshli do viddilu kadastriv Krajovogo sudu Bukovini Krajova finansova direkciya v m Lviv nim K k Galizische Finanz Landes Direktion stvorena 1850 r Pidporyadkovuvalas mnisterstvu finansiv Zdijsnyuvala finansovij kontrol za diyalnistyu derzhavnih mayetkiv solyanih kopalen solevaren ta inshih pidpriyemstv keruvala derzhavnimi fondami zbirannyam podatkiv ta mita Pripinila svoyu diyalnist 1918 r Galicke upravlinnya nepryamih podatkiv nim K k Galizische Kameral Gefallen Verwaltung K k vereinte Kameral Gefallen Verwaltung fur Galizien und Bukowina Golovna krajova kasa Bukovini nim K k Landeshauptkasse in Czernowitz stvorena 1850 r Pidporyadkovuvalas Golovnij Nadvirnij buhgalteriyi ta Nadvirnij kancelyariyi piznishe ministerstvu finansiv Zdijsnyuvala rozrahunki derzhavnih ustanov ta dominij prijom ta vidachu koshtiv provodila rizni finansovi operaciyi zdijsnyuvala kontrol za pravilnim provedennyam kasovih operacij vela zhurnali prijomu ta vidachi koshtiv Likvidovana 1918 r Kooperativne kreditno oshadne tovaristvo gromadi Stavchani Kooperativno kreditno oshadne tovaristvo gromadi Stavchani bulo zareyestrovano rishennyam Krajovogo sudu Bukovini vid 8 veresnya 1905 r Tovaristvo ob yednuvalo meshkanciv gromadi yaki mali zemelnu vlasnist i gruntuvalosya na vzayemnij poruci z metoyu nadannya materialnoyi dopomogi Do funkcij tovaristva vhodilo nadannya kreditiv chlenam tovaristva na utrimannya gospodarstva kupivlya gospodarskogo remanentu prijmannya groshej vid gromadyan chleniv gromadi pid procentni vkladi Tovaristvom keruvalo pravlinnya ta rada pravlinnya yaki obiralis zagalnimi zborami Tovaristvo isnuvalo na principah samofinansuvannya malo vlasnij remanent i samostijnij balans Koshti tovaristva stvoryuvalis za rahunok vstupnih vneskiv chleniv tovaristva dobrovilnih pozhertv gromadyan za rahunok procentiv vid kreditiv nadanih chlenam tovaristva Rozporyadnikom groshovih koshtiv buv golova radi tovaristva Stanom na pochatok 1907 r tovaristvo narahovuvalo 148 chleniv a na kinec 160 Pidporyadkovuvalos Bukovinskij krajovij upravi Upravlinnya kopalen m Lviv nim K k Berghauptmannschaft Lemberg stvorene 1855 r dlya upravlinnya vidobutkom chornogo vugillya Malo v pidporyadkuvanni girnichi komisariati v naselenih punktah Sambir Kolomiya ta Kachika Likvidovano 1918 r Girniche upravlinnya Bukovini v gromadi Kachika nim K k Bukowiner Bergskomissariat in Kaczyka K k Revierbergsamt in Kaczyka stvoreno na osnovi patentu avstrijskogo cisarya vid 1 listopada 1781 r Pro stvorennya ta kompetenciyu girnichih sudiv v gromadi Kachika Pidporyadkovuvalosya Nadvirnij Palati v spravah karbuvannya monet ta girnichoyi spravi Galickomu namisnictvu v m Lvovi ta Bukovinskij okruzhnij upravi U 1850 r girnichij sud mav nazvu girnichij komisariat Bukovini v gromadi Kachika z 1853 r perejshov u pidporyadkuvannya ministerstva finansiv U 1871 r reorganizovanij v girniche upravlinnya Pershoyi inspekciyi dlya krayu Bukovina Pidporyadkovuvalosya golovnomu girnichomu upravlinnyu v m Viden Zajmalosya naglyadom za diyalnistyu pidpriyemstv girnichoyi promislovosti vidacheyu dozvoliv na budivnictvo shaht shtolen Skladalo zviti ta oglyadi pro stan girnichoyi promislovosti Likvidovano 1918 r Solevarnij zavod u gromadi Kachika nim K k Salinen Verwaltung in Kaczyka Kachikovskij solevarnyj zavod stvorenij priblizno 1800 r yak solevarnya Zavod dobuvav kam yanu sil vipuskav yiyi v melenomu ta viparenomu viglyadi Do 1850 r pidporyadkovuvavsya Galickomu namisnictvu v m Lviv ta Bukovinskij okruzhnij upravi Pislya 1850 r ministerstvu zemlerobstva ta girnichoyi spravi z 1853 ministerstvu finansiv ta girnichoyi spravi U roki Pershoyi svitovoyi vijni upravlinnyu finansiv vijskovogo general gubernatorstva oblastej Avstro Ugorshini zajnyatih po pravu vijni Likvidovanij 1918 r Ustanovi shlyahiv spoluchennyaAkcionerne tovaristvo zaliznici Lviv Chernivci Yassi nim Private Lemberg Czernowitz Jassy Eisenbahn Gesellschaft stvorene 1864 r Do listopada 1868 r tovaristvo nazivalos Akcionerne tovaristvo zaliznic Lviv Chernivci z 1868 r po 1940 rik Akcionerne tovaristvo zaliznic Lviv Chernivci Yassi Pravlinnya tovaristva znahodilos v m Viden z travnya 1920 r v m Chernivci Metoyu tovaristva bulo budivnictvo ta ekspluataciya zaliznic Lviv Chernivci Yassi Spravami tovaristva keruvali zagalni zbori vlasnikiv akcij rada pravlinnya yaku ocholyuvav generalnij direktor Zagalni zbori akcioneriv zbiralisya 1 raz na rik v m Viden Rada pravlinnya skladalasya z 12 chleniv yaki obirali prezidenta vice prezidenta ta vikonavchij komitet v skladi 3 osib Na propoziciyu prezidenta abo vice prezidenta obiralas Rada pravlinnya v m Viden U 1889 r ekspluataciya zaliznic na teritoriyi Rumuniyi bula peredana rumunskomu uryadu Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi v 1918 r chastina zaliznici Lviv Chernivci Lviv Nepolokivci zalishilas u mezhah Polshi a zaliznicya Nepolokivci Chernivci Suchava z 12 listopada 1918 r bula peredana v ekspluataciyu Rumuniyi Z 4 travnya 1920 r pravlinnya tovaristva znahodilos u m Chernivci i bulo pid kontrolem rumunskogo uryadu 2 chervnya 1921 r bula pidpisana ugoda z polskim uryadom na pravo ekspluataciyi zaliznici akcionernim tovaristvom na teritoriyi Polshi Tovaristvo pripinilo svoyu diyalnist 1940 r Akcionerne tovaristvo ekspluataciyi miscevih zaliznic Bukovini nim Bukowiner Lokalbahnen stvorene 15 lipnya 1883 r na bazi firmi z ekspluataciyi zaliznici Chernivci Novoselicya Pidporyadkovuvalos generalnij direkciyi avstrijskih derzhavnih zaliznic u m Viden a z 1918 r rumunskij derzhavi Do funkcij akcionernogo tovaristva vhodilo budivnictvo ta ekspluataciya miscevih zaliznic Bukovini budivnictvo vuzkokolijok rozshirennya ta rekonstrukciya zaliznic Odnim iz akcioneriv buv Pravoslavnij religijnij fond Bukovini Kerivnim organom pravlinnya bula rada Do skladu radi vhodilo 8 16 osib dvi tretini z yakih povinni buli buti avstrijskimi gromadyanami polovina z nih mala prozhivati na Bukovini Chleni radi obiralis na zagalnih zborah strokom na 4 roki Z yih chisla obiravsya prezident ta vice prezident Rada keruvala usima spravami akcionernogo tovaristva 1 sichnya 1894 r zaliznicya Chernivci Novoselicya bula prodana derzhavi Tovaristvo pripinilo svoyu diyalnist 1940 r Komercijne upravlinnya elektromehanichnih pidpriyemstv m Chernivci nim Regia publică comercială Intreprinderile electromecanice a muni cipiului Cernăuţi stvorene 1887 r pri magistrati m Chernivci dlya kerivnictva elektrostanciyami yaki zabezpechuvali potrebi mista v elektroenergiyi Rishennyam primariyi m Chernivci vid 4 serpnya 1942 r upravlinnya elektromehanichnih pidpriyemstv bulo ob yednane z vodokanalom ta perejmenovane u Gromadske komercijne upravlinnya Likvidovane u berezni 1944 r Upravlinnya derzhavnih zaliznichnih kolij nim K k Betriebsleitung der osterreichischen Staatsbahnen in Czernowitz Nove akcionerne tovaristvo z ekspluataciyi miscevoyi zaliznici nim Neue Bukowiner Lokalbahn Gesellschaft stvorene 1897 r Do 1918 r pidporyadkovuvalos avstrijskij generalnij direkciyi derzhavnih zaliznic a z listopada 1918 r rumunskij derzhavi Pravlinnya tovaristva znahodilos u Chernivcyah Do skladu radi pravlinnya vhodilo 10 osib yaki obiralis na zagalnih zborah Rada pravlinnya obirala prezidenta vice prezidenta ta vikonavchij komitet v kilkosti 8 mi osib Rada pravlinnya bula upovnovazhena keruvati vsima spravami akcionernogo tovaristva Spravami tovaristva takozh keruvali zagalni zbori vlasnikiv akcij ta generalnij direktor Zajmalosya budivnictvom ta ekspluataciyeyu zaliznic Gliboka Seret Vizhnicya Kuti ta in Akcionerne tovaristvo po ekspluataciyi mliniv m Chernivci nim Societatea pe acţiuni pentru exploatarea morilor Ustanovi ohoroni zdorov yaPsihiatrichna likarnya m Chernivci vidkrita 1 travnya 1902 r Do cogo chasu hvori likuvalisya u psihiatrichnomu viddilenni Cherniveckoyi centralnoyi likarni Pislya 1918 r likarnya pidporyadkovuvalasya Derzhavnomu sekretariatu ohoroni zdorov ya Bukovini zakon vid 19 grudnya 1918 r a z 1941 po 1944 r direktoratu ohoroni zdorov ya ta socialnogo zabezpechennya zakon vid 4 veresnya 1941 r Pid chas vijni 1941 1944 pri likarni buli stvoreni viddilennya dlya likuvannya poranenih soldativ Religijni ustanoviBukovinska Mitropoliya nim Bukowiner gr or bischofliches Konsistorium Z pochatku XV stolittya do 1873 r na teritoriyi Bukovini diyala pravoslavna yeparhiya na choli z yepiskopom Dekretom avstrijskogo cisarya vid 23 sichnya 1873 r Bukovinska yeparhiya bula reorganizovana u mitropoliyu na choli z mitropolitom Pershoyu disciplinarno sudovoyu instanciyeyu dlya svyashenikiv z cerkovnih sprav bula yeparhialna konsistoriya Do funkcij mitropoliyi vhodilo upravlinnya ta naglyad za monastiryami cerkvami nadilennya yih zemelnimi dilyankami naglyad za duhovnimi navchalnimi zakladami ta vikladannyam Zakonu Bozhogo u shkolah i gimnaziyah naglyad za cerkovnim majnom rozglyad majnovih sprav pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini priznachennya svyashenikiv u parafiyi virishennya pitan z zarobitnoyi plati ta pensij rozglyad shlyubnih sprav Z chervnya 1940 r po lipen 1941 r v zv yazku iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi v Pivnichnij Bukovini administraciya mitropoliyi bula perevedena u m Suchava Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni povernulas v m Chernivci 1944 r likvidovana Administraciya Pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini nim K k Direktion der Guter des Bukow Gr or Religionfondes in Czernowitz Pravoslavnij religijnij fond stvorenij 1786 r postanovoyu Pridvornoyi Vijskovoyi Radi Avstriyi vidpovidno do Duhovnogo reglamentu avstrijskogo uryadu Zgidno Imperatorskogo dekretu vid 17 bereznya 1791 r upravlinnya fondom peredano yepiskopu Z 31 lipnya 1870 r pidporyadkovanij ministerstvu osviti i viroviznan Avstriyi Pravoslavnij religijnij fond Bukovini ocholyuvav golova Bukovinskoyi krajovoyi upravi Z 1918 r koli Bukovina uvijshla do skladu Rumuniyi fond bulo peredano v pidporyadkuvannya mitropoliyi Bukovini i reorganizovanij v Administraciyu pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini Administraciya mala taki funkciyi upravlinnya zberezhennya ta vikoristannya koshtiv lisovih ugid ribnih gospodarstv budivnictvo ta remont cerkov parafiyalnih budinkiv shkil liceyiv gimnazij promislovih pidpriyemstv likaren utrimannya svyashenikiv ta cerkovnoyi obslugi viplata stipendij nezamozhnim studentam ta materialnoyi dopomogi svyashenikam ta yih vdovam Likvidovana u 1940 r koli Pivnichna Bukovina uvijshla do skladu URSR U 1941 r vidnovila svoyu diyalnist i ostatochno pripinila yiyi 1944 r Senjorat yevangelichnoyi Shidnoyi cerkovnoyi okrugi Galichini ta Bukovini nim Die Galizische Bukowinische Superintendatur A u H B stvorenij 1785 r yak Galicka superintendatura augsburzkogo ta gelveckogo viroviznannya Zdijsnyuvala naglyad za yevangelichnimi cerkovnimi gromadami ta shkolami Galichini ta Bukovini Odnim iz golovnih zavdan gromadi bulo budivnictvo protestantskih cerkov U 1906 r zminila svoyu nazvu na Senjorat yevangelichnoyi Shidnoyi cerkovnoyi okrugi Galichini ta Bukovini yakij diyav do 1918 r Yevangelichna religijna gromada m Chernivci nim Das evangelische Gemeide zu Czernowitz rozpochala svoyu diyalnist v 1795 r Ob yednuvala hristiyan yevangelistiv yaki prozhivali v m Chernivci ta peredmistyah a takozh u vsih administrativnih povitah Bukovini Pidporyadkovuvalas senjoratu yevangelistiv Shidnogo Cerkovnogo okrugu Galichini ta Bukovini ministerstvu viroviznan ta osviti Avstriyi V rumunskij period ministerstvu osviti ta viroviznan Rumuniyi Gromadoyu upravlyala cerkovna Rada ta gromadske predstavnictvo yaki obiralisya z chleniv gromadi na zagalnih zborah strokom na 6 rokiv Na choli cerkovnoyi radi stoyav pastor Metoyu gromadi bulo zabezpechennya religijnih osvitnih ta blagodijnih potreb yiyi chleniv Chernivecka miska yevrejska religijna gromada m Chernivci nim Israelitische Kultusgemeinde in Czernowitz stvorena 1786 r na pidstavi nakazu avstrijskogo cisarya Pro stvorennya yevrejskoyi gromadi v m Chernivci Yevrejska religijna gromada m Chernivciv ob yednuvala gromadyan sho spoviduvali iudayizm i vidnosilis do techiyi progresivnogo iudayizmu Diyalnist gromadi rozpovsyudzhuvalas na m Chernivci jogo peredmistya ta naseleni punkti sho vidnosilis do Cherniveckogo povitu Gromada vvazhala svoyim zavdannyam vihovannya svoyih chleniv v dusi zagalno gumanistichnogo idealu lyubovi ta shanuvanni Boga Osnovnim zavdannyam gromadi buli provedennya religijnih ceremonij ta svyat vivchennya viruvan iudayizmu suvore dotrimannya religijnih zakoniv ta vidpravlennya kultu zberigannya sporud sho nalezhali gromadi Pravlinnya gromadi skladalosya z golovi gromadi upovnovazhenogo golovi ta 5 starost kerivnikiv sekcij po provedennyu religijnogo kultu i religijnih obryadiv z pitan osviti po provedennyu blagodijnoyi diyalnosti z pitan finansuvannya z pitan blagoustroyu likarni ta organizaciyi pohovan Do kozhnoyi sekciyi vhodilo po 4 chleni Dlya zadovolennya duhovnih potreb viruyuchih vibiralis golovnij i molodshij rabini U vidpovidnosti z Statutom gromadi 1897 r stanom na 12 serpnya 1901 r rabinat gromadi skladavsya z golovnogo rabina molodshogo rabina upovnovazhenogo rabina rabina zasidatelya Krim provedennya bogosluzhinnya i propovidej u subotni ta svyatkovi dni do kompetenciyi rabina vhodilo vedennya knig gromadskogo stanu priznachennya golovnogo ta molodshih kantoriv Religijna gromada do 1919 r pidporyadkovuvalas Bukovinskij krajovij upravi ta ministerstvu viroviznan ta osviti Avstriyi a z 1919 r do1940 r Generalnij direkciyi viroviznan Rumuniyi Yevrejska religijna gromada pripinila svoyu diyalnist u 1940 r u zv yazku z likvidaciyeyu Rumunskoyi administraciyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni znovu vidnovila svoyu diyalnist i ostatochno pripinila 1944 r Rimo katolicka parafiya m Chernivci nim Romisch katolische Pfarre in Czernowitz stvorena 1776 r Do parafiyi nalezhalo misto Chernivci z peredmistyami kameralni mayetki Chagor Koroviya Velikij Kuchuriv Mamayivci Ostricya Voloka a takozh gromadi Bila Burdej Kam yana Mihalcha ta in Vhodila do skladu Lvivskoyi katolickoyi arhidiyeciziyi Na choli stoyav paroh yakij priznachavsya yepiskopom Parafiya ob yednuvala katolikiv rimo katolickogo viroviznannya Likvidovana v 1940 r vidnovila svoyu diyalnist 1941 r ostatochno likvidovana 1944 r Div takozhGercogstvo Bukovina Bukovinska krajova uprava Osvitni ustanovi Gercogstva BukovinaDzherelaDerzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti Putivnik Tom 1 Fondi doradyanskogo periodu Kiyiv Chernivci 2006