Усна історія — новий науковий напрям в історії, що інтенсивно розвивається з другої половини XX ст. Метод дослідження усної історії — глибинні інтерв'ю біографічного характеру (як правило, із застосуванням аудіо- та відеотехніки), за допомогою яких здійснюється фіксування суб'єктивного знання окремої людської особистості про епоху, в якій вона жила.
Термін «Усна історія»
Цей розділ не містить . |
Термін «усна історія» вперше запропонований (1852). Поширився завдяки науковим працям професора Колумбійського університету . Своїм існуванням цей термін завдячує мангетенському літератору Джозефу Ґоулду, випускникові Гарварду, який у середині 1930-х років заявив про свій намір (який, втім, так і не було реалізовано) написати книгу під назвою «Усна історія нашого часу». А вже у академічному контексті це поняття «усна історія» вперше застосовує Алан Невінс у 1938 році. нс. Незважаючи на те, що окремі дослідження із застосуванням методу усної історії проводилися ще в 1930-40-х роках, інституційне оформлення цей напрям отримав лише у 1948 році, коли зусиллями Алана Невінса та його послідовників було створено Центр дослідження усної історії при Колумбійському університеті у Нью-Йорку. У період стрімкого розвитку усної історії (наприкінці 1960-х — у 1970-х рр.) повсюдно виникають нові осередки, започатковуються архіви та колекції, реалізуються великі й малі проекти у найрізноманітніших ділянках. Було створено ключові центри з усної історії та фахові асоціації. У 1966 р. постала Асоціація усної історії у США (кількість членів якої за наступне десятиліття зросло на порядок — зі 100 до понад тисячі осіб), у 1970 — Австралії, у 1975 — Канаді, у 1973 — Великій Британії. У 1996 р. на ІХ міжнародній конференції з усної історії в Ґетеборзі (Швеція) було офіційно створено Міжнародну асоціацію усної історії. Австралійський дослідник Алістер Томсон відокремив чотири такі парадигми: Перша парадигма. 1940 — середина 1960-х рр. Повоєнний ренесанс спогаду як джерела «народної історії». Це був час становлення усноісторичних досліджень. Усна історія розглядалась як нова галузь історіографії. Цей період був пов'язаний із діяльністю перших фахівців у цій ділянці — Алана Невінса та Луїза Стара. Друга парадигма. Кінець 1960 — 1970-ті рр. Розвиток «постпозитивістських» підходів до пам'яті та суб'єктивності. Ця парадигма частково була відповіддю на позитивістську критику більшості традиційних істориків-документалістів з консервативними політичними поглядами, які побоювались демократизму «народної історії» (people's history) та атакували «ненадійність» пам'яті як її головну слабку ланку. Третя парадигма. 1980-ті рр. Трансформація розуміння ролі усного історика як інтерв'юера та аналітика. Трансформація стосувалась зміни підходу до об'єктивності усноісторичних досліджень. У науку прийшла генерація усних істориків, що здобула у цьому напрямку фахову освіту. Такі якісні зміни у складі дослідників стимулювали бурхливу дискусію про співвідношення академічності й аматорства в усній історії, адже остання, з одного боку, прагнула здобути статус повноцінної наукової дисципліни, з іншого — була соціально спрямованою та мала міцні зв'язки із громадами. Саме у цей період усна історія остаточно інституціоналізується, здобуває академічне визнання як особлива ділянка досліджень. Четверта парадигма. 1990 — початок 2000-х рр. Цифрова революція. Електронна пошта та Інтернет, безперечно, сприяють міжнародному діалогові усної історії. Нові цифрові технології переінакшують усталені шляхи запису, зберігання, каталогізації, інтерпретування, поширення та презентації усних історій.
Усна історія та міждисциплінарні студії
Цей розділ не містить . |
Через свою специфіку усна історія є дотичною до багатьох гуманітарних наук, а саме: етнографії, народознавства, етнології, соціології, психології, політології, фольклористики, мовознавства, журналістики тощо. Усна історія на тлі перелічених дисциплін представлена як методологія, а не як окрема галузь. Власне усні джерела застосовуються усіма переліченими дисциплінами у якості емпіричного матеріалу.
Найближче до площини «усної історії» у сьогоднішньому її розумінні знаходяться краєзнавчі та народознавчі студії. Збирання (фіксація) народних міфів, легенд, переказів, зразків народної творчості продовжило та зберегло колись традиційну практику звернення до усних джерел. Зв'язок усної історії з етнографією, краєзнавством, регіональною історією, етнологією, фольклористикою є настільки тісним, що уявити їх окремо досить складно.
До спектру суміжних галузей, що найближче знаходяться до усної історії, неодмінно слід віднести також і журналістику, яка хоча сама й залишається осторонь процесу історичної реконструкції минулого у науковому плані, проте продукт цієї галузі (статті періодичних газетних та журнальних видань), створений на основі методу інтерв'ювання, давно став невід'ємною складовою джерельної бази історичних досліджень.
Слід наголосити й на взаємозв'язку усної історії з доволі широким спектром наук, які входять до мовознавчого ряду: фонетикою, лінгвістикою, орфоепією, лексикологією, текстологією тощо. Даний зв'язок проглядається, передусім, на стадії «обробки» джерела, що являє собою транскрибування фонограми запису, тобто перетворення звуку на текст. При цьому, в основу міждисциплінарного діалогу в цьому випадку покладено грамотне застосування принципів, визначених мовними науками. Отже, усний історик, тобто дослідник, що працює з усними джерелами, в силу специфіки своєї роботи може вважати себе фахівцем одразу з цілої низки гуманітарних наук, з-поміж яких є дисципліни виразно історичні (краєзнавство, етнографія), так і інші, більш віддалені від нього науки (соціологія, психологія, журналістика, мовознавчі дисципліни тощо).
Усна історія в контексті історичної науки
Цей розділ не містить . |
На думку істориків, джерела повинні мати три ключові якості: фіксована форма, докладна хронологія, доказовість повідомлення. Усна історія ними не володіє, але це не означає, що вона не має права на існування. Адже, усна історія є наймогутнішим ресурсом соціальної історії. Усна спадщина дає можливість глибокого описового відтворення, але сама вона в остаточному рахунку потрапляє в пастку дрібного масштабу. У ній не слід шукати рушійні сили пояснювальних теорій історика. Сила усної історії — це сила будь-якої методологічно компетентної історії. Вона залежить від діапазону й розумності використання багатьох типів джерел, які поєднуються. Цей обов'язок стосується не тільки усних істориків як практиків нижчого мистецтва. Рух до постписьмової, по-новому глобальної, електронної усної й візуальної культури спростовує професійну самооцінку традиційної історіографії, що ґрунтується на документах. На думку Ґвіна Принса, усі історики рівні перед цим викликом, а польова робота безцінне доповнення до кабінетної роботи. Усна історія з її нюансами, гуманністю, часто з емоціями й завжди з розвинутим скептицизмом щодо повноти історичної праці насамперед звертається до таких історичних моментів праці історика, як традиція і пам'ять, минуле і сучасне.
Джерела
- Алістер Томсон (Монаш, Австралія) Чотири зміни парадигм в усній історії
- Сучасний огляд радикального потенціалу усної історії див. у вступі до: Green J. Engaging in people's history: the Massachusetts History Workshop // Presenting the Past: Essays on History and the Public / Edited by S. P. Benson et al.Philadelphia, 1986.P. 337—359.
- Усна історія. Методичні рекомендації.
- Всеукраїнський круглий стіл «Усна історія в Україні: сучасність та перспективи».
- Центр усної історії Мелітопольського державного педагогічного університету
- «Усна історія: теорія і практика»
- Грінченко Г. Г. Усна історія: Методичні рекомендації з організації дослідження: Для студентів і аспірантів. — Х.: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2007.
- Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади // Україна модерна — Число 11/ 2007. — С. 7-20.
- Середа В., Малес Л. Усна історія як метод і методологія: деякі проблеми створення та інтерпретації усноісторичних джерел // Україна модерна — Число 11/ 2007. — С. 159—165.
Література
- Усна історія: люди та долі / [уклад. Т. В. Кузнець та ін.]. — Умань: Вид. Сочінський М. М., 2018. — 132 с. — .
- Усна історія України: навч. посіб. / Б. Чорномаз. — Київ: Талком, 2019. — 160 с. — .
Посилання
- Про Науково-дослідну лабораторія «Історичне краєзнавство Уманщини», яка реалізовує науковий проект «Сторінки усної історії Уманщини».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Usna istoriya novij naukovij napryam v istoriyi sho intensivno rozvivayetsya z drugoyi polovini XX st Metod doslidzhennya usnoyi istoriyi glibinni interv yu biografichnogo harakteru yak pravilo iz zastosuvannyam audio ta videotehniki za dopomogoyu yakih zdijsnyuyetsya fiksuvannya sub yektivnogo znannya okremoyi lyudskoyi osobistosti pro epohu v yakij vona zhila Termin Usna istoriya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Termin usna istoriya vpershe zaproponovanij 1852 Poshirivsya zavdyaki naukovim pracyam profesora Kolumbijskogo universitetu Svoyim isnuvannyam cej termin zavdyachuye mangetenskomu literatoru Dzhozefu Gouldu vipusknikovi Garvardu yakij u seredini 1930 h rokiv zayaviv pro svij namir yakij vtim tak i ne bulo realizovano napisati knigu pid nazvoyu Usna istoriya nashogo chasu A vzhe u akademichnomu konteksti ce ponyattya usna istoriya vpershe zastosovuye Alan Nevins u 1938 roci ns Nezvazhayuchi na te sho okremi doslidzhennya iz zastosuvannyam metodu usnoyi istoriyi provodilisya she v 1930 40 h rokah institucijne oformlennya cej napryam otrimav lishe u 1948 roci koli zusillyami Alana Nevinsa ta jogo poslidovnikiv bulo stvoreno Centr doslidzhennya usnoyi istoriyi pri Kolumbijskomu universiteti u Nyu Jorku U period strimkogo rozvitku usnoyi istoriyi naprikinci 1960 h u 1970 h rr povsyudno vinikayut novi oseredki zapochatkovuyutsya arhivi ta kolekciyi realizuyutsya veliki j mali proekti u najriznomanitnishih dilyankah Bulo stvoreno klyuchovi centri z usnoyi istoriyi ta fahovi asociaciyi U 1966 r postala Asociaciya usnoyi istoriyi u SShA kilkist chleniv yakoyi za nastupne desyatilittya zroslo na poryadok zi 100 do ponad tisyachi osib u 1970 Avstraliyi u 1975 Kanadi u 1973 Velikij Britaniyi U 1996 r na IH mizhnarodnij konferenciyi z usnoyi istoriyi v Geteborzi Shveciya bulo oficijno stvoreno Mizhnarodnu asociaciyu usnoyi istoriyi Avstralijskij doslidnik Alister Tomson vidokremiv chotiri taki paradigmi Persha paradigma 1940 seredina 1960 h rr Povoyennij renesans spogadu yak dzherela narodnoyi istoriyi Ce buv chas stanovlennya usnoistorichnih doslidzhen Usna istoriya rozglyadalas yak nova galuz istoriografiyi Cej period buv pov yazanij iz diyalnistyu pershih fahivciv u cij dilyanci Alana Nevinsa ta Luyiza Stara Druga paradigma Kinec 1960 1970 ti rr Rozvitok postpozitivistskih pidhodiv do pam yati ta sub yektivnosti Cya paradigma chastkovo bula vidpoviddyu na pozitivistsku kritiku bilshosti tradicijnih istorikiv dokumentalistiv z konservativnimi politichnimi poglyadami yaki poboyuvalis demokratizmu narodnoyi istoriyi people s history ta atakuvali nenadijnist pam yati yak yiyi golovnu slabku lanku Tretya paradigma 1980 ti rr Transformaciya rozuminnya roli usnogo istorika yak interv yuera ta analitika Transformaciya stosuvalas zmini pidhodu do ob yektivnosti usnoistorichnih doslidzhen U nauku prijshla generaciya usnih istorikiv sho zdobula u comu napryamku fahovu osvitu Taki yakisni zmini u skladi doslidnikiv stimulyuvali burhlivu diskusiyu pro spivvidnoshennya akademichnosti j amatorstva v usnij istoriyi adzhe ostannya z odnogo boku pragnula zdobuti status povnocinnoyi naukovoyi disciplini z inshogo bula socialno spryamovanoyu ta mala micni zv yazki iz gromadami Same u cej period usna istoriya ostatochno institucionalizuyetsya zdobuvaye akademichne viznannya yak osobliva dilyanka doslidzhen Chetverta paradigma 1990 pochatok 2000 h rr Cifrova revolyuciya Elektronna poshta ta Internet bezperechno spriyayut mizhnarodnomu dialogovi usnoyi istoriyi Novi cifrovi tehnologiyi pereinakshuyut ustaleni shlyahi zapisu zberigannya katalogizaciyi interpretuvannya poshirennya ta prezentaciyi usnih istorij Usna istoriya ta mizhdisciplinarni studiyiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cherez svoyu specifiku usna istoriya ye dotichnoyu do bagatoh gumanitarnih nauk a same etnografiyi narodoznavstva etnologiyi sociologiyi psihologiyi politologiyi folkloristiki movoznavstva zhurnalistiki tosho Usna istoriya na tli perelichenih disciplin predstavlena yak metodologiya a ne yak okrema galuz Vlasne usni dzherela zastosovuyutsya usima perelichenimi disciplinami u yakosti empirichnogo materialu Najblizhche do ploshini usnoyi istoriyi u sogodnishnomu yiyi rozuminni znahodyatsya krayeznavchi ta narodoznavchi studiyi Zbirannya fiksaciya narodnih mifiv legend perekaziv zrazkiv narodnoyi tvorchosti prodovzhilo ta zbereglo kolis tradicijnu praktiku zvernennya do usnih dzherel Zv yazok usnoyi istoriyi z etnografiyeyu krayeznavstvom regionalnoyu istoriyeyu etnologiyeyu folkloristikoyu ye nastilki tisnim sho uyaviti yih okremo dosit skladno Do spektru sumizhnih galuzej sho najblizhche znahodyatsya do usnoyi istoriyi neodminno slid vidnesti takozh i zhurnalistiku yaka hocha sama j zalishayetsya ostoron procesu istorichnoyi rekonstrukciyi minulogo u naukovomu plani prote produkt ciyeyi galuzi statti periodichnih gazetnih ta zhurnalnih vidan stvorenij na osnovi metodu interv yuvannya davno stav nevid yemnoyu skladovoyu dzherelnoyi bazi istorichnih doslidzhen Slid nagolositi j na vzayemozv yazku usnoyi istoriyi z dovoli shirokim spektrom nauk yaki vhodyat do movoznavchogo ryadu fonetikoyu lingvistikoyu orfoepiyeyu leksikologiyeyu tekstologiyeyu tosho Danij zv yazok proglyadayetsya peredusim na stadiyi obrobki dzherela sho yavlyaye soboyu transkribuvannya fonogrami zapisu tobto peretvorennya zvuku na tekst Pri comu v osnovu mizhdisciplinarnogo dialogu v comu vipadku pokladeno gramotne zastosuvannya principiv viznachenih movnimi naukami Otzhe usnij istorik tobto doslidnik sho pracyuye z usnimi dzherelami v silu specifiki svoyeyi roboti mozhe vvazhati sebe fahivcem odrazu z ciloyi nizki gumanitarnih nauk z pomizh yakih ye disciplini virazno istorichni krayeznavstvo etnografiya tak i inshi bilsh viddaleni vid nogo nauki sociologiya psihologiya zhurnalistika movoznavchi disciplini tosho Usna istoriya v konteksti istorichnoyi naukiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Na dumku istorikiv dzherela povinni mati tri klyuchovi yakosti fiksovana forma dokladna hronologiya dokazovist povidomlennya Usna istoriya nimi ne volodiye ale ce ne oznachaye sho vona ne maye prava na isnuvannya Adzhe usna istoriya ye najmogutnishim resursom socialnoyi istoriyi Usna spadshina daye mozhlivist glibokogo opisovogo vidtvorennya ale sama vona v ostatochnomu rahunku potraplyaye v pastku dribnogo masshtabu U nij ne slid shukati rushijni sili poyasnyuvalnih teorij istorika Sila usnoyi istoriyi ce sila bud yakoyi metodologichno kompetentnoyi istoriyi Vona zalezhit vid diapazonu j rozumnosti vikoristannya bagatoh tipiv dzherel yaki poyednuyutsya Cej obov yazok stosuyetsya ne tilki usnih istorikiv yak praktikiv nizhchogo mistectva Ruh do postpismovoyi po novomu globalnoyi elektronnoyi usnoyi j vizualnoyi kulturi sprostovuye profesijnu samoocinku tradicijnoyi istoriografiyi sho gruntuyetsya na dokumentah Na dumku Gvina Prinsa usi istoriki rivni pered cim viklikom a polova robota bezcinne dopovnennya do kabinetnoyi roboti Usna istoriya z yiyi nyuansami gumannistyu chasto z emociyami j zavzhdi z rozvinutim skepticizmom shodo povnoti istorichnoyi praci nasampered zvertayetsya do takih istorichnih momentiv praci istorika yak tradiciya i pam yat minule i suchasne DzherelaAlister Tomson Monash Avstraliya Chotiri zmini paradigm v usnij istoriyi Suchasnij oglyad radikalnogo potencialu usnoyi istoriyi div u vstupi do Green J Engaging in people s history the Massachusetts History Workshop Presenting the Past Essays on History and the Public Edited by S P Benson et al Philadelphia 1986 P 337 359 Usna istoriya Metodichni rekomendaciyi Vseukrayinskij kruglij stil Usna istoriya v Ukrayini suchasnist ta perspektivi Centr usnoyi istoriyi Melitopolskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Usna istoriya teoriya i praktika Grinchenko G G Usna istoriya Metodichni rekomendaciyi z organizaciyi doslidzhennya Dlya studentiv i aspirantiv H Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2007 Kis O Usna istoriya stanovlennya problematika metodologichni zasadi Ukrayina moderna Chislo 11 2007 S 7 20 Sereda V Males L Usna istoriya yak metod i metodologiya deyaki problemi stvorennya ta interpretaciyi usnoistorichnih dzherel Ukrayina moderna Chislo 11 2007 S 159 165 LiteraturaUsna istoriya lyudi ta doli uklad T V Kuznec ta in Uman Vid Sochinskij M M 2018 132 s ISBN 966 304 290 9 Usna istoriya Ukrayini navch posib B Chornomaz Kiyiv Talkom 2019 160 s ISBN 617 7685 71 4 PosilannyaPro Naukovo doslidnu laboratoriya Istorichne krayeznavstvo Umanshini yaka realizovuye naukovij proekt Storinki usnoyi istoriyi Umanshini