Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Урукагіна, Уруінімгіна (зустрічаються також варіанти Уруїнімгіна та Уругугіна) — правительЛагашу в XXIV столітті до нашої ери. Перший відомий історії соціальний реформатор. Самостійно правив 6 чи 7 років.
| Урукагіна | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 століття до н. е. Межиріччя, Ірак |
| Помер | невідомо |
| Діяльність | суверен |
| Magnum opus | d |
| Посада | король |
| |
Урукагіна за походженням належав до лагашської знаті — його батько Енгільса був великим сановником. Сам Урукагіна був свояком останнього царя з династії Ур-Нанше Лугальанди.
Передумови
Попередній правитель Лагаша — енсі Лугальанда розорив усю країну поборами і присвоїв собі значну частину храмових багатств, а храмовим господарством почав керувати як своїм. Врешті він так допік лагашцям, що був усунутий від влади внаслідок насильницького перевороту. Однак переворот пройшов безкровно і навіть Лугальанда обійшовся лише втратою влади, але зберіг життя. Новим енсі став Урукагіна.
Про те якими були дореформені порядки можна уявити як за документами попередників Урукагіни так і по тій картині зловживань яку він малює в своїх надписах на противагу власним діям.
Враховуючи велику роль храмів у всіх тих подіях слід вказати на те яке місце вони займали в економічному житті шумерських міст. З одного боку храмам належала дуже значна частина, часом до половини усіх земель. Але з іншого боку ці землі не сприймалися і не були чужими для громадян. В Шумері де усе життя громади гуртувалося навколо храмів, їх володіння фактично були громадськими.
По-перше, існував численний прошарок жерців, які сприймалися саме як слуги бога, робітники божого господарства, а не як окрема наділена якимись особливими здібностями (святістю) верства. В шумерській мові немає ніяких слідів які свідчили б про те, що жерці розглядаються якось окремо від інших людей. Жрець це за шумерськими поняттями не призвання, а робота. Це не наділені божою благодаттю особи, а такі ж само люди як і всі інші, які тільки працюють в храмі. Тож жрецтво, особливо низове, в жодному разі не було відокремлене від суспільства, а становило природну частину громади.
По-друге, при храмах з їх величезним господарством існував значний прошарок ремісників які у винагороду за свої послуги отримували ділянки з храмових земель. Для цих людей свій храм був головним джерелом доходу і звісно вони були зацікавлені в його процвітанні.
По-третє, значну частину земель, храми традиційно здавали в оренду вільним громадянам під вельми помірну орендну плату в 1/6-1/8 врожаю. В цілому, з одного боку храмам належала дуже значна частка майна та доходів шумерських міст, але з іншого боку значна, а певно й більша їх частина в тій чи іншій формі поверталася в громаду чи була їй доступна. Тож люди сприймали «майно бога» до певної міри як своє, а утиски храмів били по широким верствам населення.
Енсі та знать завдяки своїй владі, економічній потузі, а нерідко і використовуючи насильство захоплювали майно простих лагашців та храмів і поневолювали простолюд. Якщо раніше храмове майно вважалося власністю богів — Нінгірсу, Баби тощо, а енсі лише управляв ними, то найближчі попередники Урукагіни почали оголошувати усе це власністю своєю, своїх дружин та дітей. Храмове майно починає використовуватися в особистих інтересах правителів які вже не хочуть ділитися з народом. Енсі не оголосили себе власником майна в малих храмах на околицях держави, але в значній мірі вони самі та їх чиновники розглядали і ці господарства як власні. Вони брали худобу з цих храмів для обробітку своїх земель, відбирали худобу, що належала жерцям, віддавали розпорядження щодо храмових запасів зерна тощо. Людей, що традиційно орендували в храмів землю тепер змушували окрім звичної оренди ще й платити за цю землю податки правителю. Це все відбувалося в умовах коли внаслідок росту населення та конфіскації частини громадських земель на свою користь енсі та знаттю розмір середнього наділу вільного общинника скоротився мало не до півгектара.
Якщо раніше рибалки, пастухи, моряки самі сплачували податки, то тепер енсі почав розглядати їх не як самостійних людей, а як працівників свого господарства і приставляв до човнів, сіток, стад чиновників які на місці збирали податки. Так само стародавні громадські суди було замінено на підконтрольні енсі, як вказує Урукагіна в своєму надписі «Починаючи з північного кордону області Нгірсу і до моря були поставлені судові чиновники». Раніше чоловіка який відбував трудову повинність міг замінити молодший брат, тепер і підлітків залучили до іригаційних робіт причому на відміну від дорослих їм взагалі не видавали пайка.
Опорою влади енсі було військо яке набиралося в основному з найбагатших людей. Ці привілейовані воїни звалися «вояки енсі» в той час як прості вояки з тих, що отримували ділянки від правителя чи храму — «нижчими». Цих нижчих та членів їх родин знать нещадно визискувала, в надписах Урукагіни згадуються випадки, коли в таких вояків чи їх вдів їх командири видурювали майно змушуючи продати те, що їм сподобалося за номінальними цінами. Взагалі, схоже чиновники енсі та знать постійно обманювали простолюд при збиранні податків, при позиках, номінальних продажах чи взагалі використовували пряме насильство. Про різницю в чисельності привілейованих верств та основної маси населення свідчить той факт, що після реформи Урукагіни кількість повноправних громадян зросла в десятеро.
Повстання
Врешті сваволя й зловживання енсі та знаті так допекли «дітям Лагашу», тобто членам сільських громад, «нижчим» воїнам, ремісникам, жерцям особливо з приміських храмів тощо, що вони повстали і здійснили насильницький, хоч і безкровний переворот. Слід зауважити, що повсталі не лише переважали знать числом, але й мали військовий досвід, адже більшість вояків були на їх стороні, та й прості люди брали участь в ополченні. Вождем повстання, як це часто траплялося й потім в історії, став представник знаті Урукагіна. Чи щиро він підтримував повстанців чи просто вирішив скористатися моментом аби захопити владу невідомо.
Переворот пройшов успішно — Лугальанду було зміщено, але при цьому не постраждав ні він сам ні члени його родини. Енсі став Урукагіна, зі звітних документів відомо, що в перший же рік його правління розмір пайка який видавався громадянам під час громадських робіт було подвоєно. Схоже новий правитель одразу вирішив показати народу, що той не помилився з вождем. Навпаки кількість важкоозброєних вояків які раніше отримували пайок було зменшено втричі. Схоже Урукагіна залишив лише тих, хто під час повстання перейшов на його сторону. Однак зате цим воякам пайок видавався вчетверо більший за той, що вони отримували при Лугальанді.
Реформи
У цей час місто Кіш, яке було гегемоном в північному Шумері, ослабло і втратило свій вплив. Тож на другий рік правління Урукагіна прийняв титул лугаля і повністю зосередив у своїх руках політичну владу. Він також укріпив Нгірсу де знаходився головний храм країни присвячений богові Нінгірсу. Ймовірно саме цим роком датується головний надпис Урукагіни, в якому розповідається про його будівельні роботи, становище народу за попередників та власні реформи.
Урукагіна знизив податки як з сільських громад, так і з ремісників. Були відізвані чиновники з господарств, які прямо не належали енсі, однак у сільських громадах їх залишили. Молодших братів перестали залучати до громадських робіт, а за саму участь в суспільних роботах було збільшено пайки. Урукагіна обмежив сваволю чиновників і спеціальним указом заборонив зазіхати на майно та особисту свободу найбідніших людей. Усі привласнені окремими людьми храмові землі були повернені богам, себто храмам. Також, було проведено цензову реформу, внаслідок якої кількість повноправних громадян зросла вдесятеро, з однієї сари до десяти.
Урукагіна видавав закони, які мали захистити громадян Лагашу від «боргової кабали, потрав, крадіжок, вбивств і грабунку будинків. Щоб сироті й удові сильний нічого не заподіяв, він уклав з Нінгірсу цей заповіт».
Урукагіна дуже пишався тим, що колишніх невільників «повернув до матерів». Шумерською цей вислів звучить як «амагі». Сучасними мовами його зазвичай перекладають як «свобода» — відтак царя Лагаша вважають першим, хто вжив це слово в історії людства.
Урукагіна відновив права та привілеї храмів, їх майно знову стало вважатися «майном бога», а правитель перестав втручатися у справи храмового господарства. Однак, одночасно він знизив плату за виконання жерцями обрядів — крок в інтересах простолюду. Крім того, Урукагіна відновив судову організацію в сільських громадах. Усі ці реформи правитель видав за договір з головним богом Лагашу Нінгірсу, а себе оголосив виконавцем його волі.
Відомо, що надалі Урукагіна продовжував свої реформи, зміцнив права «нижчих» воїнів на їхні володіння, а також провів важливі реформи у сімейному праві. Якщо до того часу жінки мали право на розлучення і нерідко практикували поліандрію, то Урукагіна це заборонив і встановив за подібне суворе покарання.
Загалом реформаторське правління тривало 6 років і, якщо вірити документам, Лагаш в цей час процвітав — збереглися надписи з повідомленнями Урукагіни про будівництво храмів та каналів.
Війна з Уммою
Під час правління Урукагіни розпочалася війна з традиційним ворогом Лагашу Уммою. Щодо неї серед істориків існують різні погляди — в радянські часи вважалося, що реформи викликали занепокоєння в сусідніх державах, що призвело до ворожості щодо Лагашу. З іншого боку відомо, що війну розпочав саме Урукагіна і не проти якихось реакційних сил, а проти традиційного ворога Лагашу Умми, тож можливо відчувши власну силу та підтримку населення, Урукагіна просто вирішив отримати ще й славу полководця. Спершу Урукагіні вдалося захопити кілька міст та полоненних, але його успіхи схоже налякали сусідів — Умму підтримав Урук та деякі інші шумерські міста.
Загалом війна була невдалою для реформатора. До певної міри вона відображена в господарчих документах того часу. Втрати на війні та перебування у війську призвели до значного скорочення працівників державних та храмових господарств. Про масштаби свідчить той факт, що в переліках робітників які отримують пайок довоєнних та часів війни нерідко збігається лише 1/4 чи 1/3 імен. Розлад господарського життя призводить і до зменшення розміру пайків. Якщо для вільних общинників воно склало лише 10 %, то пайки державних рабів були скорочені в 2-3 рази. А під кінець, на 6 рік правління Урукагіни пайки не видавалися робітникам цілий рік.
На 4 році правління Урукагіни уммці на чолі з Лугальзагесі сплюндрували та захопили майже половину Лагашу. Захопили загарбники й однойменне місто. До нас дійшла елегія, написана одним з прихильників Урукагіни. Він оплакує біди своєї батьківщини і перераховує храми сплюндровані та пограбовані військами Лугальзагесі. В цьому переліку немає храму Нінгірсу, тож певно столицю Нгірсу ворогам узяти не вдалося. Очевидно Урукагіна та його вояки сховалися за передбачливо збудованими стінами. Невдовзі Лугальзагесі в якого назрівала війна з Шаррум-кеном покинув Лагаш. Однак перед тим він проголосив скасування усіх реформ Урукагіни.
Відомо, що пізніше Лагаш повністю завоював уже Шаррум-кен. Після цього про долю Урукагіни нічого не відомо, але він схоже зберіг життя, а можливо і певну владу.
Примітки
- Це власне два різних прочитання одного імені, спершу використовували фонетичне прочитання Урукагіна, потім почали по іншому читати другий знак і перейшли до Уруінімгіна, але наприкінці ХХ століття повернулися до старого прочитання. Як воно насправді невідомо, але Урукагіна звучить краще.
- . Історична правда. 2019-09-24. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- Спершу енсі, потім для війни з Уммою прийняв титул лугаля.
- Точніше не скажеш з усіма цими різними хронологіями.
- Сар — традиційна шумерська міра 3600. Оскільки шумерійці користувалися змішаною системою числення, яка спиралася на 10 та 60, 3600 було для них круглим числом. Звісно вказані Урукагіною цифри заокруглені, але дають враження про масштаби реформи та розмір самого Лагашу.
Джерела
- . Історична правда. 2019-09-24. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- В. И. Авдиев, История Древнего Востока, Издание второе, дополненное и переработанное. Государственное издательство политической литературы, 1953
- Всемирная история. Энциклопедия: в 10-ти т./Ред. И. Лурье, М. Полтавский.- М.:Госдарственное издательство политической литературы, 1956 г. — с.748
Посилання
- Древнейшие царские надписи, или как начиналась история (надпись Урукагины на глиняных конусах (Ukg. 4-5)) [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urukagina Uruinimgina zustrichayutsya takozh varianti Uruyinimgina ta Urugugina pravitelLagashu v XXIV stolitti do nashoyi eri Pershij vidomij istoriyi socialnij reformator Samostijno praviv 6 chi 7 rokiv UrukaginaNarodivsya25 stolittya do n e Mezhirichchya IrakPomernevidomoDiyalnistsuverenMagnum opusdPosadakorol Mediafajli u VikishovishiDokument 4 roku pravlinnya Urukagini Urukagina za pohodzhennyam nalezhav do lagashskoyi znati jogo batko Engilsa buv velikim sanovnikom Sam Urukagina buv svoyakom ostannogo carya z dinastiyi Ur Nanshe Lugalandi PeredumoviPoperednij pravitel Lagasha ensi Lugalanda rozoriv usyu krayinu poborami i prisvoyiv sobi znachnu chastinu hramovih bagatstv a hramovim gospodarstvom pochav keruvati yak svoyim Vreshti vin tak dopik lagashcyam sho buv usunutij vid vladi vnaslidok nasilnickogo perevorotu Odnak perevorot projshov bezkrovno i navit Lugalanda obijshovsya lishe vtratoyu vladi ale zberig zhittya Novim ensi stav Urukagina Pro te yakimi buli doreformeni poryadki mozhna uyaviti yak za dokumentami poperednikiv Urukagini tak i po tij kartini zlovzhivan yaku vin malyuye v svoyih nadpisah na protivagu vlasnim diyam Vrahovuyuchi veliku rol hramiv u vsih tih podiyah slid vkazati na te yake misce voni zajmali v ekonomichnomu zhitti shumerskih mist Z odnogo boku hramam nalezhala duzhe znachna chastina chasom do polovini usih zemel Ale z inshogo boku ci zemli ne sprijmalisya i ne buli chuzhimi dlya gromadyan V Shumeri de use zhittya gromadi gurtuvalosya navkolo hramiv yih volodinnya faktichno buli gromadskimi Po pershe isnuvav chislennij prosharok zherciv yaki sprijmalisya same yak slugi boga robitniki bozhogo gospodarstva a ne yak okrema nadilena yakimis osoblivimi zdibnostyami svyatistyu verstva V shumerskij movi nemaye niyakih slidiv yaki svidchili b pro te sho zherci rozglyadayutsya yakos okremo vid inshih lyudej Zhrec ce za shumerskimi ponyattyami ne prizvannya a robota Ce ne nadileni bozhoyu blagodattyu osobi a taki zh samo lyudi yak i vsi inshi yaki tilki pracyuyut v hrami Tozh zhrectvo osoblivo nizove v zhodnomu razi ne bulo vidokremlene vid suspilstva a stanovilo prirodnu chastinu gromadi Po druge pri hramah z yih velicheznim gospodarstvom isnuvav znachnij prosharok remisnikiv yaki u vinagorodu za svoyi poslugi otrimuvali dilyanki z hramovih zemel Dlya cih lyudej svij hram buv golovnim dzherelom dohodu i zvisno voni buli zacikavleni v jogo procvitanni Po tretye znachnu chastinu zemel hrami tradicijno zdavali v orendu vilnim gromadyanam pid velmi pomirnu orendnu platu v 1 6 1 8 vrozhayu V cilomu z odnogo boku hramam nalezhala duzhe znachna chastka majna ta dohodiv shumerskih mist ale z inshogo boku znachna a pevno j bilsha yih chastina v tij chi inshij formi povertalasya v gromadu chi bula yij dostupna Tozh lyudi sprijmali majno boga do pevnoyi miri yak svoye a utiski hramiv bili po shirokim verstvam naselennya Ensi ta znat zavdyaki svoyij vladi ekonomichnij potuzi a neridko i vikoristovuyuchi nasilstvo zahoplyuvali majno prostih lagashciv ta hramiv i ponevolyuvali prostolyud Yaksho ranishe hramove majno vvazhalosya vlasnistyu bogiv Ningirsu Babi tosho a ensi lishe upravlyav nimi to najblizhchi poperedniki Urukagini pochali ogoloshuvati use ce vlasnistyu svoyeyu svoyih druzhin ta ditej Hramove majno pochinaye vikoristovuvatisya v osobistih interesah praviteliv yaki vzhe ne hochut dilitisya z narodom Ensi ne ogolosili sebe vlasnikom majna v malih hramah na okolicyah derzhavi ale v znachnij miri voni sami ta yih chinovniki rozglyadali i ci gospodarstva yak vlasni Voni brali hudobu z cih hramiv dlya obrobitku svoyih zemel vidbirali hudobu sho nalezhala zhercyam viddavali rozporyadzhennya shodo hramovih zapasiv zerna tosho Lyudej sho tradicijno orenduvali v hramiv zemlyu teper zmushuvali okrim zvichnoyi orendi she j platiti za cyu zemlyu podatki pravitelyu Ce vse vidbuvalosya v umovah koli vnaslidok rostu naselennya ta konfiskaciyi chastini gromadskih zemel na svoyu korist ensi ta znattyu rozmir serednogo nadilu vilnogo obshinnika skorotivsya malo ne do pivgektara Yaksho ranishe ribalki pastuhi moryaki sami splachuvali podatki to teper ensi pochav rozglyadati yih ne yak samostijnih lyudej a yak pracivnikiv svogo gospodarstva i pristavlyav do chovniv sitok stad chinovnikiv yaki na misci zbirali podatki Tak samo starodavni gromadski sudi bulo zamineno na pidkontrolni ensi yak vkazuye Urukagina v svoyemu nadpisi Pochinayuchi z pivnichnogo kordonu oblasti Ngirsu i do morya buli postavleni sudovi chinovniki Ranishe cholovika yakij vidbuvav trudovu povinnist mig zaminiti molodshij brat teper i pidlitkiv zaluchili do irigacijnih robit prichomu na vidminu vid doroslih yim vzagali ne vidavali pajka Oporoyu vladi ensi bulo vijsko yake nabiralosya v osnovnomu z najbagatshih lyudej Ci privilejovani voyini zvalisya voyaki ensi v toj chas yak prosti voyaki z tih sho otrimuvali dilyanki vid pravitelya chi hramu nizhchimi Cih nizhchih ta chleniv yih rodin znat neshadno viziskuvala v nadpisah Urukagini zgaduyutsya vipadki koli v takih voyakiv chi yih vdiv yih komandiri viduryuvali majno zmushuyuchi prodati te sho yim spodobalosya za nominalnimi cinami Vzagali shozhe chinovniki ensi ta znat postijno obmanyuvali prostolyud pri zbiranni podatkiv pri pozikah nominalnih prodazhah chi vzagali vikoristovuvali pryame nasilstvo Pro riznicyu v chiselnosti privilejovanih verstv ta osnovnoyi masi naselennya svidchit toj fakt sho pislya reformi Urukagini kilkist povnopravnih gromadyan zrosla v desyatero PovstannyaVreshti svavolya j zlovzhivannya ensi ta znati tak dopekli dityam Lagashu tobto chlenam silskih gromad nizhchim voyinam remisnikam zhercyam osoblivo z primiskih hramiv tosho sho voni povstali i zdijsnili nasilnickij hoch i bezkrovnij perevorot Slid zauvazhiti sho povstali ne lishe perevazhali znat chislom ale j mali vijskovij dosvid adzhe bilshist voyakiv buli na yih storoni ta j prosti lyudi brali uchast v opolchenni Vozhdem povstannya yak ce chasto traplyalosya j potim v istoriyi stav predstavnik znati Urukagina Chi shiro vin pidtrimuvav povstanciv chi prosto virishiv skoristatisya momentom abi zahopiti vladu nevidomo Perevorot projshov uspishno Lugalandu bulo zmisheno ale pri comu ne postrazhdav ni vin sam ni chleni jogo rodini Ensi stav Urukagina zi zvitnih dokumentiv vidomo sho v pershij zhe rik jogo pravlinnya rozmir pajka yakij vidavavsya gromadyanam pid chas gromadskih robit bulo podvoyeno Shozhe novij pravitel odrazu virishiv pokazati narodu sho toj ne pomilivsya z vozhdem Navpaki kilkist vazhkoozbroyenih voyakiv yaki ranishe otrimuvali pajok bulo zmensheno vtrichi Shozhe Urukagina zalishiv lishe tih hto pid chas povstannya perejshov na jogo storonu Odnak zate cim voyakam pajok vidavavsya vchetvero bilshij za toj sho voni otrimuvali pri Lugalandi ReformiU cej chas misto Kish yake bulo gegemonom v pivnichnomu Shumeri oslablo i vtratilo svij vpliv Tozh na drugij rik pravlinnya Urukagina prijnyav titul lugalya i povnistyu zoserediv u svoyih rukah politichnu vladu Vin takozh ukripiv Ngirsu de znahodivsya golovnij hram krayini prisvyachenij bogovi Ningirsu Jmovirno same cim rokom datuyetsya golovnij nadpis Urukagini v yakomu rozpovidayetsya pro jogo budivelni roboti stanovishe narodu za poperednikiv ta vlasni reformi Urukagina zniziv podatki yak z silskih gromad tak i z remisnikiv Buli vidizvani chinovniki z gospodarstv yaki pryamo ne nalezhali ensi odnak u silskih gromadah yih zalishili Molodshih brativ perestali zaluchati do gromadskih robit a za samu uchast v suspilnih robotah bulo zbilsheno pajki Urukagina obmezhiv svavolyu chinovnikiv i specialnim ukazom zaboroniv zazihati na majno ta osobistu svobodu najbidnishih lyudej Usi privlasneni okremimi lyudmi hramovi zemli buli poverneni bogam sebto hramam Takozh bulo provedeno cenzovu reformu vnaslidok yakoyi kilkist povnopravnih gromadyan zrosla vdesyatero z odniyeyi sari do desyati Urukagina vidavav zakoni yaki mali zahistiti gromadyan Lagashu vid borgovoyi kabali potrav kradizhok vbivstv i grabunku budinkiv Shob siroti j udovi silnij nichogo ne zapodiyav vin uklav z Ningirsu cej zapovit Urukagina duzhe pishavsya tim sho kolishnih nevilnikiv povernuv do materiv Shumerskoyu cej visliv zvuchit yak amagi Suchasnimi movami jogo zazvichaj perekladayut yak svoboda vidtak carya Lagasha vvazhayut pershim hto vzhiv ce slovo v istoriyi lyudstva Urukagina vidnoviv prava ta privileyi hramiv yih majno znovu stalo vvazhatisya majnom boga a pravitel perestav vtruchatisya u spravi hramovogo gospodarstva Odnak odnochasno vin zniziv platu za vikonannya zhercyami obryadiv krok v interesah prostolyudu Krim togo Urukagina vidnoviv sudovu organizaciyu v silskih gromadah Usi ci reformi pravitel vidav za dogovir z golovnim bogom Lagashu Ningirsu a sebe ogolosiv vikonavcem jogo voli Vidomo sho nadali Urukagina prodovzhuvav svoyi reformi zmicniv prava nizhchih voyiniv na yihni volodinnya a takozh proviv vazhlivi reformi u simejnomu pravi Yaksho do togo chasu zhinki mali pravo na rozluchennya i neridko praktikuvali poliandriyu to Urukagina ce zaboroniv i vstanoviv za podibne suvore pokarannya Zagalom reformatorske pravlinnya trivalo 6 rokiv i yaksho viriti dokumentam Lagash v cej chas procvitav zbereglisya nadpisi z povidomlennyami Urukagini pro budivnictvo hramiv ta kanaliv Vijna z UmmoyuPid chas pravlinnya Urukagini rozpochalasya vijna z tradicijnim vorogom Lagashu Ummoyu Shodo neyi sered istorikiv isnuyut rizni poglyadi v radyanski chasi vvazhalosya sho reformi viklikali zanepokoyennya v susidnih derzhavah sho prizvelo do vorozhosti shodo Lagashu Z inshogo boku vidomo sho vijnu rozpochav same Urukagina i ne proti yakihos reakcijnih sil a proti tradicijnogo voroga Lagashu Ummi tozh mozhlivo vidchuvshi vlasnu silu ta pidtrimku naselennya Urukagina prosto virishiv otrimati she j slavu polkovodcya Spershu Urukagini vdalosya zahopiti kilka mist ta polonennih ale jogo uspihi shozhe nalyakali susidiv Ummu pidtrimav Uruk ta deyaki inshi shumerski mista Zagalom vijna bula nevdaloyu dlya reformatora Do pevnoyi miri vona vidobrazhena v gospodarchih dokumentah togo chasu Vtrati na vijni ta perebuvannya u vijsku prizveli do znachnogo skorochennya pracivnikiv derzhavnih ta hramovih gospodarstv Pro masshtabi svidchit toj fakt sho v perelikah robitnikiv yaki otrimuyut pajok dovoyennih ta chasiv vijni neridko zbigayetsya lishe 1 4 chi 1 3 imen Rozlad gospodarskogo zhittya prizvodit i do zmenshennya rozmiru pajkiv Yaksho dlya vilnih obshinnikiv vono sklalo lishe 10 to pajki derzhavnih rabiv buli skorocheni v 2 3 razi A pid kinec na 6 rik pravlinnya Urukagini pajki ne vidavalisya robitnikam cilij rik Na 4 roci pravlinnya Urukagini ummci na choli z Lugalzagesi splyundruvali ta zahopili majzhe polovinu Lagashu Zahopili zagarbniki j odnojmenne misto Do nas dijshla elegiya napisana odnim z prihilnikiv Urukagini Vin oplakuye bidi svoyeyi batkivshini i pererahovuye hrami splyundrovani ta pograbovani vijskami Lugalzagesi V comu pereliku nemaye hramu Ningirsu tozh pevno stolicyu Ngirsu vorogam uzyati ne vdalosya Ochevidno Urukagina ta jogo voyaki shovalisya za peredbachlivo zbudovanimi stinami Nevdovzi Lugalzagesi v yakogo nazrivala vijna z Sharrum kenom pokinuv Lagash Odnak pered tim vin progolosiv skasuvannya usih reform Urukagini Vidomo sho piznishe Lagash povnistyu zavoyuvav uzhe Sharrum ken Pislya cogo pro dolyu Urukagini nichogo ne vidomo ale vin shozhe zberig zhittya a mozhlivo i pevnu vladu PrimitkiCe vlasne dva riznih prochitannya odnogo imeni spershu vikoristovuvali fonetichne prochitannya Urukagina potim pochali po inshomu chitati drugij znak i perejshli do Uruinimgina ale naprikinci HH stolittya povernulisya do starogo prochitannya Yak vono naspravdi nevidomo ale Urukagina zvuchit krashe Istorichna pravda 2019 09 24 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2019 Spershu ensi potim dlya vijni z Ummoyu prijnyav titul lugalya Tochnishe ne skazhesh z usima cimi riznimi hronologiyami Sar tradicijna shumerska mira 3600 Oskilki shumerijci koristuvalisya zmishanoyu sistemoyu chislennya yaka spiralasya na 10 ta 60 3600 bulo dlya nih kruglim chislom Zvisno vkazani Urukaginoyu cifri zaokrugleni ale dayut vrazhennya pro masshtabi reformi ta rozmir samogo Lagashu Dzherela Istorichna pravda 2019 09 24 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2019 V I Avdiev Istoriya Drevnego Vostoka Izdanie vtoroe dopolnennoe i pererabotannoe Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1953 Vsemirnaya istoriya Enciklopediya v 10 ti t Red I Lure M Poltavskij M Gosdarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1956 g s 748PosilannyaDrevnejshie carskie nadpisi ili kak nachinalas istoriya nadpis Urukaginy na glinyanyh konusah Ukg 4 5 23 listopada 2011 u Wayback Machine