Урасенке (яп. 表千家) — одна з трьох шкіл японської чайної церемонії. Разом із [ja] і [ja] є однією з трьох гілок дому Сен, який походить від Сен-но Рікю, сукупно відомих як Сансенке, або «три доми Сен» (三千家).
Назва «Урасенке», яке буквально означає «задній дім Сен», виникло через розташування садиби цієї гілки сім'ї стосовно того, що спочатку було переднім будинком (омоте) маєтку Сен. Це також стосується й назви «Омотесенке», яка буквально означає «передній дім Сен». Назва «Мушякоджісенке», іншої з трьох гілок дому, походить від того, що садиба дому розташовувалася на вулиці Мусякоджі.
Історія
Три доми Сен походять від нащадків Сен-но Рікю, що жив у період Адзуті-Момояма і є історично найважливішою фігурою в японській чайній церемонії.
Рідним містом Рікю був Сакаї у провінції Ідзумі (нині префектура Осака). Але коли його діяльність зосередилася в Кіото, він тримав будинок там. Також у нього був зять, Сен-но Сьоан, який був одружений з його дочкою Окаме; Рікю переїхав із Сакаї в Кіото, залишивши свого сина Сен-но-Доана піклуватися про сімейний будинок і справи в Сакаї. Звідси пішли дві гілки дому Сен (Сенке), звані Сакаї-Сенке (酒井千家) і Кьо-Сенке (京千家).
Кьо-Сенке, очолюваний Сен-но Сьоаном, в результаті оселилися в будинку на вулиці Огава, поруч із храмом Хомподзі; будинок і маєток — це початковий маєток Сен в Кіото. По смерті Рікю, і Сен-но Доан з Сакаї-Сенке, і Сен-но Соан з Кьо-Сенке, неминуче потрапили в немилість Тойотомі Хідейосі, який став причиною самоспалення Ріцю, також ризикували втратити свої життя, чому й ховалися, щоб захистити свої доми та сім'ї. Однак через кілька місяців вони обидва змогли повернутися додому.
Зрештою, Сен-но Доан, повернувшись до Сакаї, не залишив наступників, які могли б продовжити гілку Сакаї-Сенке. З іншого боку, Сен-но Сеан, коли повертався додому в Кіото, вже мав сина [ja] від дружини Окаме, який змінив його на посаді глави Кьо-Сенке.
У Сотана було п'ятеро нащадків: двоє старших, Кано Сосецу (пом. 1652) та Ітіо Сосю (1605—1676), були його синами, народженими його першою дружиною Окаме. Після її смерті Сотан знову одружився; друга його дружина народила двох синів — Косіна Соса (1613—1672) і Сенсо Сосіцу (1622—1697) — і дочку Куре. Перший і другий його сини, Кано Сосецу та Ітіо Сосю, ще юними стали жити самостійно, а четвертий син, Сенсо Сосіцу, також залишив дім юнаком, щоб учитися в місцевого лікаря [ja]. Але 1645 року Сенсо повернувся додому через передчасну смерть Гентаку, а після, за підтримки свого батька Сотана, вивчився на знавця тяною, як і його старший брат Косін Соса, спадкоємець дому.
Примітки
- Urasenke Chado Textbook = 英文 裏千家茶道文化入門 / 千宗室[監修], 今日庵[編集], 裏千家インターナショナルアソシエーション[翻訳]. — 京都 : 淡交社, 2011. — 231頁. — 頁200. — .
- 京都 (JTBの新日本ガイド). — 東京 : 日本交通公社出版事業局, 1990. — 446頁. — .
- 酒井千家 // 利休大事典 / 熊倉功夫著. — 京都 : 淡交社, 1989. — 831頁. — .
- 京千家 // 利休大事典 / 熊倉功夫著. — 京都 : 淡交社, 1989. — 831頁. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urasenke yap 表千家 odna z troh shkil yaponskoyi chajnoyi ceremoniyi Razom iz ja i ja ye odniyeyu z troh gilok domu Sen yakij pohodit vid Sen no Rikyu sukupno vidomih yak Sansenke abo tri domi Sen 三千家 Vorota Kabutomon v istorichnij mayetok Urasenke Konnitian u Kioto Nazva Urasenke yake bukvalno oznachaye zadnij dim Sen viniklo cherez roztashuvannya sadibi ciyeyi gilki sim yi stosovno togo sho spochatku bulo perednim budinkom omote mayetku Sen Ce takozh stosuyetsya j nazvi Omotesenke yaka bukvalno oznachaye perednij dim Sen Nazva Mushyakodzhisenke inshoyi z troh gilok domu pohodit vid togo sho sadiba domu roztashovuvalasya na vulici Musyakodzhi IstoriyaTri domi Sen pohodyat vid nashadkiv Sen no Rikyu sho zhiv u period Adzuti Momoyama i ye istorichno najvazhlivishoyu figuroyu v yaponskij chajnij ceremoniyi Ridnim mistom Rikyu buv Sakayi u provinciyi Idzumi nini prefektura Osaka Ale koli jogo diyalnist zoseredilasya v Kioto vin trimav budinok tam Takozh u nogo buv zyat Sen no Soan yakij buv odruzhenij z jogo dochkoyu Okame Rikyu pereyihav iz Sakayi v Kioto zalishivshi svogo sina Sen no Doana pikluvatisya pro simejnij budinok i spravi v Sakayi Zvidsi pishli dvi gilki domu Sen Senke zvani Sakayi Senke 酒井千家 i Ko Senke 京千家 Ko Senke ocholyuvanij Sen no Soanom v rezultati oselilisya v budinku na vulici Ogava poruch iz hramom Hompodzi budinok i mayetok ce pochatkovij mayetok Sen v Kioto Po smerti Rikyu i Sen no Doan z Sakayi Senke i Sen no Soan z Ko Senke neminuche potrapili v nemilist Tojotomi Hidejosi yakij stav prichinoyu samospalennya Ricyu takozh rizikuvali vtratiti svoyi zhittya chomu j hovalisya shob zahistiti svoyi domi ta sim yi Odnak cherez kilka misyaciv voni obidva zmogli povernutisya dodomu Zreshtoyu Sen no Doan povernuvshis do Sakayi ne zalishiv nastupnikiv yaki mogli b prodovzhiti gilku Sakayi Senke Z inshogo boku Sen no Sean koli povertavsya dodomu v Kioto vzhe mav sina ja vid druzhini Okame yakij zminiv jogo na posadi glavi Ko Senke Stela bilya vorit Kabutomon v istorichnomu mayetku Urasenke sho poznachaye misce sadibi Konnitian Sen no Sotana U Sotana bulo p yatero nashadkiv dvoye starshih Kano Sosecu pom 1652 ta Itio Sosyu 1605 1676 buli jogo sinami narodzhenimi jogo pershoyu druzhinoyu Okame Pislya yiyi smerti Sotan znovu odruzhivsya druga jogo druzhina narodila dvoh siniv Kosina Sosa 1613 1672 i Senso Sosicu 1622 1697 i dochku Kure Pershij i drugij jogo sini Kano Sosecu ta Itio Sosyu she yunimi stali zhiti samostijno a chetvertij sin Senso Sosicu takozh zalishiv dim yunakom shob uchitisya v miscevogo likarya ja Ale 1645 roku Senso povernuvsya dodomu cherez peredchasnu smert Gentaku a pislya za pidtrimki svogo batka Sotana vivchivsya na znavcya tyanoyu yak i jogo starshij brat Kosin Sosa spadkoyemec domu PrimitkiUrasenke Chado Textbook 英文 裏千家茶道文化入門 千宗室 監修 今日庵 編集 裏千家インターナショナルアソシエーション 翻訳 京都 淡交社 2011 231頁 頁200 ISBN 978 4 473 03696 4 京都 JTBの新日本ガイド 東京 日本交通公社出版事業局 1990 446頁 ISBN 978 4 533 01144 3 酒井千家 利休大事典 熊倉功夫著 京都 淡交社 1989 831頁 ISBN 978 4 473 01110 7 京千家 利休大事典 熊倉功夫著 京都 淡交社 1989 831頁 ISBN 978 4 473 01110 7