Не плутати з Українським національно державним союзом об єднанням поміркованих українських партій та організацій опозиці

Не плутати з Українським національно-державним союзом — об'єднанням поміркованих українських партій та організацій, опозиційних Українській Державі гетьмана П.Скоропадського, що діяло в 1918-1919..

Український національно-державний союз (УНДС) — українська політична партія в діаспорі, була створена на з'їзді у Новому Ульмі (Німеччина) 25—26 травня 1946 року з кількох груп: міжвоєнних емігрантських діячів, лояльних до екзильного центру УНР, колишніх військовиків УНР, повоєнної східно-української еміграції, головно з так званої харківської громадськості, та західно-українських поміркованих діячів, які під час другої світової війни переважно співпрацювали у системі УЦК.

До Головної управи обрано Тимоша Олесіюка, головою Ради В. Доленка. УНДС був співтворцем Української Національної Ради, а його діяч Б. Іваницький став її головою.

Другий з'їзд в Майнц-Кастелі 2—3 вересня 1947 року змінив структуру УНДС, обрав Центральний Комітет на чолі з М. Олексієвим; з 1950 року головою став М. Лівицький, з 1967 року — Т. Леонтій. Центральний комітет розташовувався в Німеччині. Споріднені організації УНДС діяли в Австралії, Англії, Канаді, США, Франції.

Невдовзі деякі середовища відокремилися від УНДС і створили свої партії:

діячі харківської групи оформили 1948 року Союз земель соборної України — Селянську Партію (Володимир Доленко, В. Дубровський та ін.);
1950 року група К. Паньківського, Михайла Ветухова і М. Шлемкевича створила у США Союз Українських Національних Демократів.

Окремі члени з колегії УЦК також відійшли, й УНДС звузився до прихильників президента УНР в екзилі Миколи Лівицького. Діяч УНДС Теофіль Леонтій був довголітнім головою Виконавчого органу УНРади.

Пресові органи:

Пресовий орган УНДС — місячник «Мета» (1953—1972), що згодом стала напівофіціозом Державного Центру УНР в екзилі;
Короткий час у 1950-их роках виходив «Бюлетень УНДС» у США, а згодом, як його продовження, у 1960-их роках у Нью-Йорку видавався у форматі двомісячника поновлений журнал «Тризуб» (редактором обох видань був інж. ); 4 випуски «Бібліотеки українського державника» тощо.

Крім згаданих, видатні діячі: Євген Ґловінський, М. Кабачків, В. Соловій, О. Юрченко та ген.: М. Омелянович-Павленко, М. Садовський, О. Вишнівський, А. Валійський.

Примітки

Тризуб». [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] — Нью-Йорк, 1963. — Ч. 25. — 22 с. — С. 1—8

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
«Десятилітній шлях», Торонто, 1958

Посилання

Архів журнала «Тризуб» [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.] в електронній бібліотеці diasporiana.org.ua

[1] Тризуб». [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] — Нью-Йорк, 1963. — Ч. 25. — 22 с. — С. 1—8