«Укра́дене ща́стя» — п'єса українського письменника Івана Франка. Вперше надрукована у 1894 році в журналі «Зоря» ( № 9, с. 202 – 207; № 10, с. 225 – 227; № 11, с. 250 – 252; № 12, с. 276 – 280). Окремим виданням п’єса вийшла того ж року у Львові. За життя письменника було здійснено три окремих видання п'єси (друге - Львів, 1901, третє - Київ, 1909). У текст другого видання І. Франко вніс декілька виправлень змістового та стилістичного характеру.
Украдене щастя | ||||
---|---|---|---|---|
Титульна сторінка другого видання драми І.Франка «Украдене щастя» (1901 р.) | ||||
Жанр | драма | |||
Форма | п'єса | |||
Автор | Іван Франко | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1893 | |||
Видавництво | Журнал «Зоря» | |||
Видання | 1894 | |||
| ||||
Цей твір у Вікіцитатах | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Дійові особи
- Микола Задорожний — чоловік, літ 45, невеликого росту, похилий, рухи повільні.
- Анна — його жінка, молодиця, літ 25.
- Михайло Гурман — жандарм, високий, здоровий мужчина, літ З0.
- Олекса Бабич — селянин, літ 40, сусід Миколи.
- Настя — його жінка, літ 35.
- Війт — селянин, літ 50.
- Шльома — орендар.
- Селяни, селянки, парубки і дівчата, музики і т. і.
Історія створення
І. Франко написав драму на конкурс, що був оголошений 18 березня 1891 р. Письменник подав п'єсу на конкурс наприкінці вересня. В січні 1893 р. драма була відзначена другою премією і рекомендована для постановки. Осип Маковей у статті «Д-р Іван Франко» («Зоря», 1896, 1, с. 19) стверджує, що спочатку драма мала назву «Жандарм», але цензура не дозволила «виставляти на позорище такої важної в суспільності людини, як жандарм». Драму рекомендували до постановки на сцені після того, як автор замінив жандарма поштарем. В зміненій на вимогу цензури редакції драма не публікувалася.
Основа п'єси
За свідченням самого І.Франка, в основі п'єси лежить народна , яка мала декілька варіантів, один з яких письменник опублікував у праці «Жіноча неволя в руських піснях народних» (Львів, 1883, с. 44 – 50). Ще три варіанти пісні, записані різними особами в селах Галичини, І.Франко надрукував у журналі «Житє і слово» (1895, т. IV, кн. 4, с. 91 – 95) під рубрикою «Із уст народу». Один із них, записаний приятелькою Франка Михайлиною Рошкевич 1878 року від селянки Явдохи Чигур у селі Лолині Долинського повіту, став сюжетною основою драматичного твору письменника. Цей варіант відрізнявся трагічним розв'язанням конфлікту, виразнішою індивідуалізацією героїв, у ньому було яскраво виражене прагнення селян до справедливої свободи .
Перші постановки
Перша постановка п'єси «Украдене щастя» відбулася у Львові на сцені театру товариства «Руська бесіда» 16 листопада 1893 р. П'єсу поставив Кость Підвисоцький, який і виконав роль Миколи Задорожного. Анну грала Антоніна Осиповичева, а Михайла Гурмана, поштаря — Степан Янович (батько Леся Курбаса).
Про величезний успіх драми свідчить той факт, що на другій виставі глядачі влаштували авторові бурхливу овацію, а молодь піднесла йому на сцені лавровий вінок. Виставі були присвячені численні статті. Зокрема, театральний оглядач Теофіл Мерунович писав, що твір Франка має «дійсні мистецькі прикмети» і що для драми характерні «жива і послідовна акція, гарна мова, правда і міра, що характеризують високий талант». Оглядач робить висновок, що поява в Україні «Украденого щастя» — «це політична подія», що така драма для української сцени є «оригінальним твором, де кожна сцена, кожний вислів дихають правдою… Це вірний вираз оригінальних прикмет українського народу».
До кінця 1893 року п'єсу, окрім Львова, було поставлено ще у дванадцяти містах Галичини, де вистави мали сценічний успіх, за висловом Франка, завжди і скрізь там, де її добре грали.
На початку лютого 1904 року за режисурою Івана Карпенка-Карого драму було вперше поставлено у Києві в приміщенні театру «Бергоньє» в першій редакції Франка. Ролі виконували: Микола — Карпенко-Карий, Анна — Любов Ліницька, Михайло — Микола Садовський.
П'єса на оперній сцені
- У 1924 році за однойменною драмою Івана Франка чеський композитор Владімір Амброс написав оперу «Украдене щастя». Опера була поставлена Народним театром у Брно (1925) і Оломоуці (1927).
- У 1960 році український композитор Юлій Мейтус також створив оперу на основі цієї п’єси.
Екранізації
Література
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Украдене щастя |
У Вікіджерелах є Про шандаря |
- . Іван Франко. Енциклопедія життя і творчості. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
- «Украдене щастя» в е-бібліотеці «ЛітАрхів»
- . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukra dene sha stya p yesa ukrayinskogo pismennika Ivana Franka Vpershe nadrukovana u 1894 roci v zhurnali Zorya 9 s 202 207 10 s 225 227 11 s 250 252 12 s 276 280 Okremim vidannyam p yesa vijshla togo zh roku u Lvovi Za zhittya pismennika bulo zdijsneno tri okremih vidannya p yesi druge Lviv 1901 tretye Kiyiv 1909 U tekst drugogo vidannya I Franko vnis dekilka vipravlen zmistovogo ta stilistichnogo harakteru Ukradene shastyaTitulna storinka drugogo vidannya drami I Franka Ukradene shastya 1901 r Zhanr dramaForma p yesaAvtor Ivan FrankoMova ukrayinskaNapisano 1893Vidavnictvo Zhurnal Zorya Vidannya 1894 Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ukradene shastya znachennya Dijovi osobiMikola Zadorozhnij cholovik lit 45 nevelikogo rostu pohilij ruhi povilni Anna jogo zhinka molodicya lit 25 Mihajlo Gurman zhandarm visokij zdorovij muzhchina lit Z0 Oleksa Babich selyanin lit 40 susid Mikoli Nastya jogo zhinka lit 35 Vijt selyanin lit 50 Shloma orendar Selyani selyanki parubki i divchata muziki i t i Istoriya stvorennyaI Franko napisav dramu na konkurs sho buv ogoloshenij 18 bereznya 1891 r Pismennik podav p yesu na konkurs naprikinci veresnya V sichni 1893 r drama bula vidznachena drugoyu premiyeyu i rekomendovana dlya postanovki Osip Makovej u statti D r Ivan Franko Zorya 1896 1 s 19 stverdzhuye sho spochatku drama mala nazvu Zhandarm ale cenzura ne dozvolila vistavlyati na pozorishe takoyi vazhnoyi v suspilnosti lyudini yak zhandarm Dramu rekomenduvali do postanovki na sceni pislya togo yak avtor zaminiv zhandarma poshtarem V zminenij na vimogu cenzuri redakciyi drama ne publikuvalasya Osnova p yesiZa svidchennyam samogo I Franka v osnovi p yesi lezhit narodna yaka mala dekilka variantiv odin z yakih pismennik opublikuvav u praci Zhinocha nevolya v ruskih pisnyah narodnih Lviv 1883 s 44 50 She tri varianti pisni zapisani riznimi osobami v selah Galichini I Franko nadrukuvav u zhurnali Zhitye i slovo 1895 t IV kn 4 s 91 95 pid rubrikoyu Iz ust narodu Odin iz nih zapisanij priyatelkoyu Franka Mihajlinoyu Roshkevich 1878 roku vid selyanki Yavdohi Chigur u seli Lolini Dolinskogo povitu stav syuzhetnoyu osnovoyu dramatichnogo tvoru pismennika Cej variant vidriznyavsya tragichnim rozv yazannyam konfliktu viraznishoyu individualizaciyeyu geroyiv u nomu bulo yaskravo virazhene pragnennya selyan do spravedlivoyi svobodi Pershi postanovkiPersha postanovka p yesi Ukradene shastya vidbulasya u Lvovi na sceni teatru tovaristva Ruska besida 16 listopada 1893 r P yesu postaviv Kost Pidvisockij yakij i vikonav rol Mikoli Zadorozhnogo Annu grala Antonina Osipovicheva a Mihajla Gurmana poshtarya Stepan Yanovich batko Lesya Kurbasa Pro velicheznij uspih drami svidchit toj fakt sho na drugij vistavi glyadachi vlashtuvali avtorovi burhlivu ovaciyu a molod pidnesla jomu na sceni lavrovij vinok Vistavi buli prisvyacheni chislenni statti Zokrema teatralnij oglyadach Teofil Merunovich pisav sho tvir Franka maye dijsni mistecki prikmeti i sho dlya drami harakterni zhiva i poslidovna akciya garna mova pravda i mira sho harakterizuyut visokij talant Oglyadach robit visnovok sho poyava v Ukrayini Ukradenogo shastya ce politichna podiya sho taka drama dlya ukrayinskoyi sceni ye originalnim tvorom de kozhna scena kozhnij visliv dihayut pravdoyu Ce virnij viraz originalnih prikmet ukrayinskogo narodu Do kincya 1893 roku p yesu okrim Lvova bulo postavleno she u dvanadcyati mistah Galichini de vistavi mali scenichnij uspih za vislovom Franka zavzhdi i skriz tam de yiyi dobre grali Na pochatku lyutogo 1904 roku za rezhisuroyu Ivana Karpenka Karogo dramu bulo vpershe postavleno u Kiyevi v primishenni teatru Bergonye v pershij redakciyi Franka Roli vikonuvali Mikola Karpenko Karij Anna Lyubov Linicka Mihajlo Mikola Sadovskij P yesa na opernij sceniU 1924 roci za odnojmennoyu dramoyu Ivana Franka cheskij kompozitor Vladimir Ambros napisav operu Ukradene shastya Opera bula postavlena Narodnim teatrom u Brno 1925 i Olomouci 1927 U 1960 roci ukrayinskij kompozitor Yulij Mejtus takozh stvoriv operu na osnovi ciyeyi p yesi EkranizaciyiUkradene shastya 1952 Ukradene shastya 1984 Ukradene shastya 2004 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Ukradene shastya U Vikidzherelah ye Pro shandarya Ivan Franko Enciklopediya zhittya i tvorchosti Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2020 Ukradene shastya v e biblioteci LitArhiv Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2020 Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2020