Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У́жинець — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 498 осіб. У с. Ужинець встановлено пам'ятний знак на вшанування живцем спалених жителів села Людвіківка.
| село Ужинець | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Громада | Млинівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1508-1510 |
| Населення | 498 |
| Площа | 7,94 км² |
| Густота населення | 62,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35107 |
| Телефонний код | +380 3659 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°31′59″ пн. ш. 25°39′42″ сх. д. / 50.53306° пн. ш. 25.66167° сх. д.Координати: 50°31′59″ пн. ш. 25°39′42″ сх. д. / 50.53306° пн. ш. 25.66167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 214 м |
| Водойми | річка Ужанка (була до 1941 року) |
| Відстань до обласного центру | 5 км до смт Млинів, 22 до Луцька, 15 км до Дубно, а також 58 км до обласного центру - Рівне. км |
| Найближча залізнична станція | ст. Дубно |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
| Карта | |
  Ужинець | |
 Ужинець | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Походження назви
Назва села походить від висохлої річки Вужанка (Ужанка), де водилися вужі.
Літературні згадки
Перше письмове
Село "Ужинцов" згадується в акті від 15 липня 1568 р. в скарзі пана Яна Монтовта-Коблинського про нанесення побоїв його селянам в с. Ужинець і про погрози вбити його війта селянами дорогостайського урядника Яна Муховецького (опис актів Київського центрального архіву).
Друга згадка
Ще раз Ужинець згадано як власність володимирського подкоморія князя Олександра Семашка в акті від 16 квітня 1572 р. — в скарзі Войтеха Рижицького від імені стольника великого князівства Литовського Миколи Дорогостайського на володимирського підкоморія Олександра Семашка та його дружину Варвару Олександрівну про те, що на Великдень вночі з неділі на понеділок (квітня 1572 р.) злодійським чином викотили (переселили) з Коблино в Дорогостаї два приналежні скаржнику сімейства — Олишка Андрійовича з дружиною та трьома синами та Барната з жінкою та дітьми. При цьому зазначено, що намісник скаржника Рижицький знайшов слід крадіжки в с. Ужинець, але війт Ужинецький цей слід знищив.
Історичні пам'ятки
В 1886 р. в селі зведена дерев'яна церква імені Різдва Пресвятої Богородиці.
Перша світова війна
Село на кінець XIX ст. належало графу Ходкевичу. В кінці XIX ст. організовано церковно-приходську двокласну школу
Влітку 1919 р., відтісняючи білополяків, в Ужинець прибув Таращанський полк, а з часом — С. М. Будьонний із своїм штабом. Два тижні пробув він у селі. Поселився і жив у Н. Возняка, а штаб розміщувався в К. Радчука. Двічі в Ужинець із Дубно приїздив К. Є. Ворошилов, проводив мітинги.
Три батраки пана Ходкевича із Ужинця приєдналися до Будьонного і воювали проти білополяків.
У 1930-х роках великим земельним власником у селі був пан Ходкевич. Тут він мав у користуванні 468 гектарів орної землі та 1280 гектарів лісу. Селянам, які проживали у 120 дворах, належало 711 гектарів землі та 48 гектарів лісу.
Друга світова війна
Радянську владу у 1939 р. в Ужинці встановлено таким чином. У вересні на перехресті доріг Луцьк — Дубно, Млинів — Рівне зупинилася танкова колона. Звістка про це миттю донеслася до села. Зорганізувалася колона, яка із хлібом та сіллю вийшла назустріч військовій радянській частині.
А наступного дня біля школи люд зібрався на мітинг. Перед селянами виступив офіцер, котрий привітав селян із визволенням, розповів про райдужне життя у Радянському Союзі. Опісля вибрали місцеве самоврядування (сільком). Першим головою цього комітету став Олександр Миколайович Панасюк. У подальшому його чекали сталінські концтабори. Реабілітований.
У правління першого колгоспу, започаткованого навесні 1940 р., входили Іларіон Микитович Шендера, Василь Васильович Щупак, Никифор Євдокимович Возняк, Парфен Тимофійович Чернушко. Останнього обрали головою.
Найстрашнішим лихом для жителів Ужинця стала нацистська окупація. Перші жертви гітлерівців — сільський активіст Петро Ващук та тодішній голова сільської ради Іван Ільчук. Понад два десятки ужинецьких юнаків та дівчат стали остарбайтерами у Німеччині.
Коли на луцькому автошляху було обстріляно німецький автомобіль, окупанти ще більш озвіріли. Вони спланували криваву акцію. Спалили цілу вулицю із 12 хат. Зокрема у полум'ї загинула вся сім'я Григорія Котюка. 15-річна дочка вирвалася із будівлі. Почала втікати до лісу. За нею погналися на танку. Коли до лісу залишалося метрів п'ятдесят, відкрили стрілянину з кулемета. А потім убієнну підім'яла ще й танкова гусениця.
Нараховувалося у колгоспі всього 12 індивідуальних господарств. Усі вони були спалені під час німецької окупації. Зайняли Ужинець німці 25 червня 1941 р., а відступили з нього березня 1944 р. На фронтах війни загинуло 19 із 66 жителів Ужинця. Біля Ужинця був хутір, який з'явився після реформи 1861 р. Називали його Людвіковкою. Назва пов'язана з іменем одного із панів Ходкевичів Людвіка. Цей хутір заселили виключно польські поселенці. Влітку 1943 р. нацисти повністю спалили Людвіковку. А було в селі понад 40 господарств. Усі жителі загинули у вогні.
Особливо жорстоко окупанти розправилися із сім'ями Філарета Шендери, Харитин Семенюк, над якими перед стратою жорстоко познущалися.
Єдиний, хто міг врятуватися, був Янек Антонович. Він сокирою розбив дах підпаленого будинку, плигнув на клуню, потім скотився на землю. Не випускаючи з рук сокири, вдарив оторопілого від несподіванки гітлерівця, а потім побіг до лісу. За крок до схованки його наздогнала ворожа куля.
А познущалися над Людвіковкою загарбники за те, що вночі невідомі вбили німецького вартового, що охороняв конюшню, де нацисти тримали коней, і забрали всіх цих коней. Ось виникла думка, що це хтось із людвиківців месників навів… Відповідно комендант Млинівського району Шнайдер дав наказ знищити село.
Історична цінність
| Цей розділ потребує доповнення. |
Певний час Ужинець був центром сільської ради. До цієї сільради належало село Каролінка (Королинка).
Таку назву поселення одержало від імені дочки панів Ходкевичів.
В Ужинці пан Ходкевич мав 468 га орної землі та 1280 га лісу. Натомість за 120 селянським дворами було закріплено 711 га землі та 48 га лісу.
Гучних подій, широкомасштабних акцій село не пам'ятає. Воно споконвіку жило тихим мирним життям. І все ж окремі документи стверджують, що селяни Каролінки не були приковані до єдиної лише праці на землі, вони проявляли також громадську, політичну активність. Цікавою з цього приводу є «Книга приговоров схода ІІ-го Каролинковского товарищества Волынской губернии Дубенского уезда Млыновской волости». Аналізуючи архівний документ, журналіст В. М. Худик робить висновок, що у дореволюційний час не всі селяни господарювали одноосібно. Вони створювали щось на зразок нинішніх акціонерних товариств. Держава виділила їм певні кошти для закупівлі с/г реманенту, землю. Є підстави вважати, що членом такої громади міг стати громадянин, селянин-незаможник. Так, у "Книге приговоров", зокрема, вказується: «…получено в ссуду 3730 рублей сроком с 1 января 1899 г на 28 лет»
Позику, безперечно, потрібно було вчасно гасити: «…полугодовой платеж банку 125 рублей 89 копеек должен вноситься или в Волынское отделение Крестьянского отделения Поземельного Банка, или в Уездное Казначейство не позже 1 апреля й 2 октября каждого года». Одразу ж на другій сторінці документа «Первоначальный состав товарищества» бачимо, що тут на перших порах налічувалося 17 чоловік. Цікаво, що в списку значаться прізвища не лише жителів Каролінки і Ужинця, а й інших населених пунктів. Тут записаний Аксентій Іванович Стеблюк-Стебильський з Млинова, Віктор Михайлович Коробій з Підгаєць, а також декілька мешканців Муравиці.
У «Книге приговоров» бачимо «Извлечение из Устава Крестьянского Поземельного Банка», трохи нижче видрукувані «Правила о крестьянских товариществах, приобретающих земли при содействии Крестьянского Поземельного Банка». В цих правилах —17 пунктів. Процитуємо лише окремі з них. «…Впредь до окончательного погашения выданной из Банка ссуды товарищества могут принимать в состав свой новых членов, разрешать отдельным чинам передачу их долей или частей оных другим товарищам, й выделить в личное владение отдельных товарищей соответствующие их долям участки земли…».
У «Правилах» також вказано, що громада має право на землі, «оставшиеся после членов товарищества, умерших без наследников, участки товарищей, отказавшихся от участия в товариществе».
Документи свідчать, що члени громади вибирали на своїх зібраннях старосту строком на три роки. В його обов'язки входило зокрема: «охранение должного порядка на сходе, руководство суждениями в счет подаваемых голосов». Виборний повинен був слідкувати за справним внесенням платежів, а також виконувати постанови зібрань «о взыскании недоимок в платежах Банку с неисправных плательщиков, при содействии, в необходимьіх случаях, членов полиции».
Земельного законодавства, як бачимо, суворо дотримувались і в минулому столітті. Одержав землю — господарюй. Держава тебе в цьому навіть заохочує, дає позику, разом з тим мусиш вчасно розрахуватись. Чому ж розпалось «Товарищество»? Це пов'язано з першою світовою війною. Потім уже нічого не вирішували селяни. Настали нові часи, заспівали нових пісень. Правда, сумних, бо спочатку впряглися в польське ярмо, потім знемагали під гітлерівським чоботом. Нарешті вигнали окупантів. Почали господарювати по-новому. У 1944 р. Каролінка пам'ятає півгодинний нерівний бій між частинами НКВС та загоном УПА, який потрапив в оточення. Щоб дезорієнтувати противника, потрібно було комусь викликати вогонь на себе. На це зголосилися Ананій Потапчук (1924 р.н.) із села Мошків та Степан Сацкж (1918 р.н.) із Головчиць. Обоє успішно виконали завдання. Але занадто дорогою ціною — загинули смертю хоробрих. 25 серпня 1996 р. відбулося перезахоронення останків воїнів Української Повстанчої Армії. На цю сумну процесію зібралися сотні громадян. Приїхали делегації з Млинова, Дубна, Луцька, Рівного.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Млинівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району.
Овіта
У селі є школа (наразі не працює). Престольний празник — на другу Пречисту. На Трійцю 1992 р. в Ужинці відбулася велика траурна процесія, в якій взяли участь сотні людей. Перезахоронювали останки бійців УПА Л.Лебедь, В.Савонюка, Б.Лебедя, Ф.Похода і П.Марцинкевича, А.Лесика, 3.Шевчука, Я.Никитюка та ще чотирьох невідомих, які загинули 1945 р. в бою із загоном НКВС. На місці перезахоронення на пагорбі височить пам'ятний знак у вигляді хреста.
Див. також
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Церква Ужинець Млинівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 19 вересня 2021.
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U zhinec selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 498 osib U s Uzhinec vstanovleno pam yatnij znak na vshanuvannya zhivcem spalenih zhiteliv sela Lyudvikivka selo Uzhinec Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Dubenskij rajon Gromada Mlinivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1508 1510 Naselennya 498 Plosha 7 94 km Gustota naselennya 62 72 osib km Poshtovij indeks 35107 Telefonnij kod 380 3659 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 31 59 pn sh 25 39 42 sh d 50 53306 pn sh 25 66167 sh d 50 53306 25 66167 Koordinati 50 31 59 pn sh 25 39 42 sh d 50 53306 pn sh 25 66167 sh d 50 53306 25 66167 Serednya visota nad rivnem morya 214 m Vodojmi richka Uzhanka bula do 1941 roku Vidstan do oblasnogo centru 5 km do smt Mliniv 22 do Lucka 15 km do Dubno a takozh 58 km do oblasnogo centru Rivne km Najblizhcha zaliznichna stanciya st Dubno Misceva vlada Adresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1 Karta Uzhinec Uzhinec Mapa Uzhinec u VikishovishiIstoriyaPohodzhennya nazvi Nazva sela pohodit vid visohloyi richki Vuzhanka Uzhanka de vodilisya vuzhi Literaturni zgadki Pershe pismove Selo Uzhincov zgaduyetsya v akti vid 15 lipnya 1568 r v skarzi pana Yana Montovta Koblinskogo pro nanesennya poboyiv jogo selyanam v s Uzhinec i pro pogrozi vbiti jogo vijta selyanami dorogostajskogo uryadnika Yana Muhoveckogo opis aktiv Kiyivskogo centralnogo arhivu Druga zgadka She raz Uzhinec zgadano yak vlasnist volodimirskogo podkomoriya knyazya Oleksandra Semashka v akti vid 16 kvitnya 1572 r v skarzi Vojteha Rizhickogo vid imeni stolnika velikogo knyazivstva Litovskogo Mikoli Dorogostajskogo na volodimirskogo pidkomoriya Oleksandra Semashka ta jogo druzhinu Varvaru Oleksandrivnu pro te sho na Velikden vnochi z nedili na ponedilok kvitnya 1572 r zlodijskim chinom vikotili pereselili z Koblino v Dorogostayi dva prinalezhni skarzhniku simejstva Olishka Andrijovicha z druzhinoyu ta troma sinami ta Barnata z zhinkoyu ta ditmi Pri comu zaznacheno sho namisnik skarzhnika Rizhickij znajshov slid kradizhki v s Uzhinec ale vijt Uzhineckij cej slid znishiv Istorichni pam yatki V 1886 r v seli zvedena derev yana cerkva imeni Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Persha svitova vijna Selo na kinec XIX st nalezhalo grafu Hodkevichu V kinci XIX st organizovano cerkovno prihodsku dvoklasnu shkolu Vlitku 1919 r vidtisnyayuchi bilopolyakiv v Uzhinec pribuv Tarashanskij polk a z chasom S M Budonnij iz svoyim shtabom Dva tizhni probuv vin u seli Poselivsya i zhiv u N Voznyaka a shtab rozmishuvavsya v K Radchuka Dvichi v Uzhinec iz Dubno priyizdiv K Ye Voroshilov provodiv mitingi Tri batraki pana Hodkevicha iz Uzhincya priyednalisya do Budonnogo i voyuvali proti bilopolyakiv U 1930 h rokah velikim zemelnim vlasnikom u seli buv pan Hodkevich Tut vin mav u koristuvanni 468 gektariv ornoyi zemli ta 1280 gektariv lisu Selyanam yaki prozhivali u 120 dvorah nalezhalo 711 gektariv zemli ta 48 gektariv lisu Druga svitova vijna Radyansku vladu u 1939 r v Uzhinci vstanovleno takim chinom U veresni na perehresti dorig Luck Dubno Mliniv Rivne zupinilasya tankova kolona Zvistka pro ce mittyu doneslasya do sela Zorganizuvalasya kolona yaka iz hlibom ta sillyu vijshla nazustrich vijskovij radyanskij chastini A nastupnogo dnya bilya shkoli lyud zibravsya na miting Pered selyanami vistupiv oficer kotrij privitav selyan iz vizvolennyam rozpoviv pro rajduzhne zhittya u Radyanskomu Soyuzi Opislya vibrali misceve samovryaduvannya silkom Pershim golovoyu cogo komitetu stav Oleksandr Mikolajovich Panasyuk U podalshomu jogo chekali stalinski konctabori Reabilitovanij U pravlinnya pershogo kolgospu zapochatkovanogo navesni 1940 r vhodili Ilarion Mikitovich Shendera Vasil Vasilovich Shupak Nikifor Yevdokimovich Voznyak Parfen Timofijovich Chernushko Ostannogo obrali golovoyu Najstrashnishim lihom dlya zhiteliv Uzhincya stala nacistska okupaciya Pershi zhertvi gitlerivciv silskij aktivist Petro Vashuk ta todishnij golova silskoyi radi Ivan Ilchuk Ponad dva desyatki uzhineckih yunakiv ta divchat stali ostarbajterami u Nimechchini Koli na luckomu avtoshlyahu bulo obstrilyano nimeckij avtomobil okupanti she bilsh ozvirili Voni splanuvali krivavu akciyu Spalili cilu vulicyu iz 12 hat Zokrema u polum yi zaginula vsya sim ya Grigoriya Kotyuka 15 richna dochka virvalasya iz budivli Pochala vtikati do lisu Za neyu pognalisya na tanku Koli do lisu zalishalosya metriv p yatdesyat vidkrili strilyaninu z kulemeta A potim ubiyennu pidim yala she j tankova gusenicya Narahovuvalosya u kolgospi vsogo 12 individualnih gospodarstv Usi voni buli spaleni pid chas nimeckoyi okupaciyi Zajnyali Uzhinec nimci 25 chervnya 1941 r a vidstupili z nogo bereznya 1944 r Na frontah vijni zaginulo 19 iz 66 zhiteliv Uzhincya Bilya Uzhincya buv hutir yakij z yavivsya pislya reformi 1861 r Nazivali jogo Lyudvikovkoyu Nazva pov yazana z imenem odnogo iz paniv Hodkevichiv Lyudvika Cej hutir zaselili viklyuchno polski poselenci Vlitku 1943 r nacisti povnistyu spalili Lyudvikovku A bulo v seli ponad 40 gospodarstv Usi zhiteli zaginuli u vogni Osoblivo zhorstoko okupanti rozpravilisya iz sim yami Filareta Shenderi Haritin Semenyuk nad yakimi pered stratoyu zhorstoko poznushalisya Yedinij hto mig vryatuvatisya buv Yanek Antonovich Vin sokiroyu rozbiv dah pidpalenogo budinku plignuv na klunyu potim skotivsya na zemlyu Ne vipuskayuchi z ruk sokiri vdariv otoropilogo vid nespodivanki gitlerivcya a potim pobig do lisu Za krok do shovanki jogo nazdognala vorozha kulya A poznushalisya nad Lyudvikovkoyu zagarbniki za te sho vnochi nevidomi vbili nimeckogo vartovogo sho ohoronyav konyushnyu de nacisti trimali konej i zabrali vsih cih konej Os vinikla dumka sho ce htos iz lyudvikivciv mesnikiv naviv Vidpovidno komendant Mlinivskogo rajonu Shnajder dav nakaz znishiti selo Istorichna cinnistCej rozdil potrebuye dopovnennya Pevnij chas Uzhinec buv centrom silskoyi radi Do ciyeyi silradi nalezhalo selo Karolinka Korolinka Taku nazvu poselennya oderzhalo vid imeni dochki paniv Hodkevichiv V Uzhinci pan Hodkevich mav 468 ga ornoyi zemli ta 1280 ga lisu Natomist za 120 selyanskim dvorami bulo zakripleno 711 ga zemli ta 48 ga lisu Guchnih podij shirokomasshtabnih akcij selo ne pam yataye Vono spokonviku zhilo tihim mirnim zhittyam I vse zh okremi dokumenti stverdzhuyut sho selyani Karolinki ne buli prikovani do yedinoyi lishe praci na zemli voni proyavlyali takozh gromadsku politichnu aktivnist Cikavoyu z cogo privodu ye Kniga prigovorov shoda II go Karolinkovskogo tovarishestva Volynskoj gubernii Dubenskogo uezda Mlynovskoj volosti Analizuyuchi arhivnij dokument zhurnalist V M Hudik robit visnovok sho u dorevolyucijnij chas ne vsi selyani gospodaryuvali odnoosibno Voni stvoryuvali shos na zrazok ninishnih akcionernih tovaristv Derzhava vidilila yim pevni koshti dlya zakupivli s g remanentu zemlyu Ye pidstavi vvazhati sho chlenom takoyi gromadi mig stati gromadyanin selyanin nezamozhnik Tak u Knige prigovorov zokrema vkazuyetsya polucheno v ssudu 3730 rublej srokom s 1 yanvarya 1899 g na 28 let Poziku bezperechno potribno bulo vchasno gasiti polugodovoj platezh banku 125 rublej 89 kopeek dolzhen vnositsya ili v Volynskoe otdelenie Krestyanskogo otdeleniya Pozemelnogo Banka ili v Uezdnoe Kaznachejstvo ne pozzhe 1 aprelya j 2 oktyabrya kazhdogo goda Odrazu zh na drugij storinci dokumenta Pervonachalnyj sostav tovarishestva bachimo sho tut na pershih porah nalichuvalosya 17 cholovik Cikavo sho v spisku znachatsya prizvisha ne lishe zhiteliv Karolinki i Uzhincya a j inshih naselenih punktiv Tut zapisanij Aksentij Ivanovich Steblyuk Stebilskij z Mlinova Viktor Mihajlovich Korobij z Pidgayec a takozh dekilka meshkanciv Muravici U Knige prigovorov bachimo Izvlechenie iz Ustava Krestyanskogo Pozemelnogo Banka trohi nizhche vidrukuvani Pravila o krestyanskih tovarishestvah priobretayushih zemli pri sodejstvii Krestyanskogo Pozemelnogo Banka V cih pravilah 17 punktiv Procituyemo lishe okremi z nih Vpred do okonchatelnogo pogasheniya vydannoj iz Banka ssudy tovarishestva mogut prinimat v sostav svoj novyh chlenov razreshat otdelnym chinam peredachu ih dolej ili chastej onyh drugim tovarisham j vydelit v lichnoe vladenie otdelnyh tovarishej sootvetstvuyushie ih dolyam uchastki zemli U Pravilah takozh vkazano sho gromada maye pravo na zemli ostavshiesya posle chlenov tovarishestva umershih bez naslednikov uchastki tovarishej otkazavshihsya ot uchastiya v tovarishestve Dokumenti svidchat sho chleni gromadi vibirali na svoyih zibrannyah starostu strokom na tri roki V jogo obov yazki vhodilo zokrema ohranenie dolzhnogo poryadka na shode rukovodstvo suzhdeniyami v schet podavaemyh golosov Vibornij povinen buv slidkuvati za spravnim vnesennyam platezhiv a takozh vikonuvati postanovi zibran o vzyskanii nedoimok v platezhah Banku s neispravnyh platelshikov pri sodejstvii v neobhodimih sluchayah chlenov policii Zemelnogo zakonodavstva yak bachimo suvoro dotrimuvalis i v minulomu stolitti Oderzhav zemlyu gospodaryuj Derzhava tebe v comu navit zaohochuye daye poziku razom z tim musish vchasno rozrahuvatis Chomu zh rozpalos Tovarishestvo Ce pov yazano z pershoyu svitovoyu vijnoyu Potim uzhe nichogo ne virishuvali selyani Nastali novi chasi zaspivali novih pisen Pravda sumnih bo spochatku vpryaglisya v polske yarmo potim znemagali pid gitlerivskim chobotom Nareshti vignali okupantiv Pochali gospodaryuvati po novomu U 1944 r Karolinka pam yataye pivgodinnij nerivnij bij mizh chastinami NKVS ta zagonom UPA yakij potrapiv v otochennya Shob dezoriyentuvati protivnika potribno bulo komus viklikati vogon na sebe Na ce zgolosilisya Ananij Potapchuk 1924 r n iz sela Moshkiv ta Stepan Sackzh 1918 r n iz Golovchic Oboye uspishno vikonali zavdannya Ale zanadto dorogoyu cinoyu zaginuli smertyu horobrih 25 serpnya 1996 r vidbulosya perezahoronennya ostankiv voyiniv Ukrayinskoyi Povstanchoyi Armiyi Na cyu sumnu procesiyu zibralisya sotni gromadyan Priyihali delegaciyi z Mlinova Dubna Lucka Rivnogo 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Mlinivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Mlinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Dubenskogo rajonu OvitaU seli ye shkola narazi ne pracyuye Prestolnij praznik na drugu Prechistu Na Trijcyu 1992 r v Uzhinci vidbulasya velika traurna procesiya v yakij vzyali uchast sotni lyudej Perezahoronyuvali ostanki bijciv UPA L Lebed V Savonyuka B Lebedya F Pohoda i P Marcinkevicha A Lesika 3 Shevchuka Ya Nikityuka ta she chotiroh nevidomih yaki zaginuli 1945 r v boyu iz zagonom NKVS Na misci perezahoronennya na pagorbi visochit pam yatnij znak u viglyadi hresta Div takozhUrochishe Karolina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cerkva Uzhinec Mlinivskij rajon decerkva org ua Procitovano 19 veresnya 2021 https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv