Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Угровеськ Угровськ давньоруське місто яке подкуди помилково відносять до Червенських городів адже його виникнення датуют

Угровськ

Угровськ

Угровеськ, Угровськ — давньоруське місто, яке подкуди помилково відносять до Червенських городів (адже його виникнення датують ХІІ ст.), яке розташовувалося при впадінні річки Угерка в Західний Буг. Локалізація міста дискусійна. Одні дослідники пов'язують його із с. Угруськ Люблінського воєводства (Польща) на лівому березі річки Західний Буг. Інші — ототожнюють з городищем поблизу села Новоугрузьке Любомльського району Волинської області (на правому березі Зах. Бугу), де розкопками виявлено археологічні матеріали ХІІ—ХІІІ ст. та сліди якоїсь будівлі, можливо башти. Остання локалізація наразі підкріплена археологічними дослідженнями С. Панишка (див. нижче).

Історія

Служило центром конгломерату Забузьких міст (імовірно князівства), в який поруч з Угровськом входили Верещин, Комів, Столп'є та Щекарів (суч. Красностав).

Уперше згадку про місто зустрічаємо на початку XIII ст. У літописній статті за 1204 р. говориться: «Олександр прия Угровеск, Вєрєщин, Столп, Комов и дал Василькови Бєлз». Поділ колишніх володінь Олександра Всеволодовича був відносно добровільним. Останній не завоював забузькі міста силою, а залишив їх за собою, поступившись Белзом на користь Василька. Під час археологічних розкопок виявлено фрагменти валикоподібних вінчиків, відносяться до другої половини XII ст. До цього ж часу можна віднести і ряд індивідуальних знахідок, зокрема голівку руків'я меча. Ці археологічні джерела не суперечать припущенню, що Угровськ виник у період князювання на Волині Романа. До цього ж часу, імовірно, можна віднести і появу інших міст Угровського конгломерату, на що опосередковано вказують їх перші літописні згадки на початку XIII ст. 

Невдовзі по смерті Романа Мстиславича під Завихостом, Забужжя було захоплене польським князем Лешком Білим. Літописна стаття 1213 р. фіксує повернення цього регіону під владу руських князів: «Данило же возврлтившуся к домови и ех а с Братом и прия Берєстий, и Угровеск и Верєщин и Столп Комов и всю Украйну». Хронологічними дослідженнями встановлено, що Романовичі відібрали Володимир у Олександра Всеволодовича у 1214 р., а Угровськ разом з іншими містами повернули у 1217 р. (чи в 1219 р.). Таким чином реально розпочати будівельні роботи в цьому місті Данило міг тільки після цього.

Зауважимо, що ми маємо чітку літописну вказівку на те, що Угровськ був споруджений Данилом Романовичем, коли той повернувся княжити у Володимирі. Як було вказано вище, поселення тут існувало з середини XII ст. Очевидно, що у даному випадку йдеться не про спорудження міста, а про його перебудову, або будівництво укріплень.

В повідомленнях за 1204 та 1213 р. (1219 р.) послідовність перерахування забузьких міст однакова, і, що особливо важливо, в обох випадках Угровськ згадується першим. Ця обставина, на думку С. Панишка, вказує на провідну роль цього міста в регіоні як імовірного адміністративного центру князівства.

У давньоруських літописах впродовж 1204—1268 рр. Угровськ згадується сім разів. Крім того, згадуються угровчани та монастир Св. Данила (Стовпника), що знаходився в місті. Вже сама кількість згадок вказує на помітну роль міста в житті південно-західної Русі у XIII ст. В Угровську до заснування Холма розташовувалося православне єпископство. Локалізація міста дискусійна, адже давньоруський Угровськ станом на ХХ ст. дав початок трьом населеним пунктам: с. Угруськ та Воля Угруська на лівому (польському) березі і с. Новоугрузьке на правому (українському) березі Бугу. Спочатку досілдники пов'язували його з городищами на лівому березі р. Західний Буг. Проте, С. Панишко показав нявність давньоруського городища на правому березі поблизу с. Новоугрузьке. Городище знаходиться на правому березі Західного Бугу, на відстані 1,7 км на північ від прикордонної застави. Воно займає піщане підвищення, що підноситься на 3,0 м над рівнем заплави. У південній частині цього підвищення знаходиться стрімкий останець, вершину якого в давньоруський період займав дитинець. Висота останця над рівнем заплави —11,0 м, а над рівнем окольного міста — близько 9,0 м. Дитинець відомий як урочище «Старина» або «Церковка». Поверхня окольного міста поступово понижується в південному напрямку, де піщане підвищення переходить у добре морфологічно виражену позитивну форму рельєфу, що має назву «Стовп». Саме тут у 30-х роках був знайдений скарб срібних гривен. Для означення простору між дитинцем та «Стовпом» інколи вживалось поняття «Стовпове поле». Загальні розміри городища (дитинця та окольного міста) — 800,0×350,0 м. Від території окольного міста дитинець відмежований глибоким ровом. По краях окольного міста в кількох місцях простежуються валоподібні підвищення.

З південного сходу окольне місто обмежене заболоченим озером, що має характерну Х-подібну форму. Можливо, воно має штучне походження і становить собою ділянку давнього рову.

Переважна більшість поверхні окольного міста зруйнована. Тут культурний шар зберігся тільки в західній частині підвищення та в районі «Стовпа». Матеріали з культурного шару окольного міста датуються XII—XIII ст. та пізнім середньовіччям.

До нашого часу збереглась тільки невелика частина дитинця городища, що розмивається Західним Бугом. По краю його майданчика площею 0,2 га проходить дуже розсунутий вал заввишки до 1,0 м. Сліди валу помітні також на південно-східному схилі останця. Очевидно, цей вал зв'язував в одну систему оборонні споруди дитинця та окольного міста. За переказами місцевих жителів у 30-х роках під час руйнування дитинця Західним Бугом тут у кручі спостерігались заглиблені об'єкти, зокрема ями, що були заповнені обвугленим зерном. На внутрішньому схилі валу, що захищав дитинець з півночі, був закладений шурф розміром 1,5×1,0 м. На цій ділянці під верхнім дерновим шаром потужністю 0,3 м залягало скупчення каміння, битої цегли та гумусу. Нижче цього скупчення знаходився чистий материковий пісок. Потужність скупчення в межах шурфу становила 0,3—0,4 м. Складається враження, що дане скупчення є культурним шаром дитинця, який був використаний для спорудження валу. Серед битої цегли та каміння знайдено велику кількість фрагментів кераміки, вінчики якої мали округлий валик на кінці. Тут же виявлено фрагменти скляних браслетів. Ці речі датуються XII—XIII ст. Найбільший інтерес серед знахідок становить брущата цеглина розміром 24 х 11,5 х 9 см. Її знахідка на думку С. Панишка свідчить про наявність тут монументальної споруди, імовірно, церкви.

У 1205 році в Угровеську містився вже осідок окремої православної єпархії, яку в 1240 році, Данило Галицький переніс до м. Холма. З часу будівництва Холма історія власне Угровського конгломерату (імовірно князівства) закінчується, але не зважаючи на втрату столичної ролі, перенесення єпископської кафедри та монголо-татарський погром, Угровськ продовжував існувати як значне місто і релігійний центр, оскільки тут діяв центральний монастир Холмського князівства. Тут зокрема розташовувався Данилів монастир, імовірно релігійний центр всього Забужжя (в самому Холмі літопис монастирів не згадує). 

У 1268 р. в Данилівському монастирі в Угровську деякий час перебував литовський князь Войшелк син Міндовга та хрещений батько Юрія Львовича. Перебування Войшелка у цьому монастирі було тривалим, оскільки звідси він послав гінця до свого духовного наставника Григорія, ігумена монастиря у Полонному. Григорій, що був дуже мудрою і святою людиною, приїздив до Угровська і настановляв князя на чернече життя. У літописній статті за 1262 р. зазначається, що раніше (у 1254—1255 рр.) Войшелк жив у монастирі в Полонному, де ігуменом був вищезгаданий Григорій. Проте у статті 1255 р. обставини життя Войшелка після хрещення описані дещо інакше. Там вказано, що одразу після хрещення він прибув до Холма і саме тут прийняв чернецтво. Ці події відбувалися 1254 р.

Про час припинення життя в Угровську достовірних даних немає, але можна припустити, що це рубіж ХІІІ-XIV ст., принаймні кераміка початку XIV ст. з внутрішньою закраїною на вінчику тут відсутня. Очевидно, досліджені на дитинці поховання відносяться до кладовища, що з'явилось тут після затихання життя на території городища.

Якщо виходити з підтвердженої археологічно версії С. Панишка, Угровськ розташовувався на правому березі Бугу, тобто знаходиться на терені суч. України, решта Угровського конгломерату міст — зараз у Люблінському воєводстві Польщі, тобто на Закерзонні, біля кордону з Україною.

Див. також

Примітки

  1. Енциклопедія історії України
  2. Парнікоза, Іван (14.08.2017). . http://h.ua (українська) . http://h.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 14.08.2010.

Джерела та література

image Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ugrovesk Ugrovsk davnoruske misto yake podkudi pomilkovo vidnosyat do Chervenskih gorodiv adzhe jogo viniknennya datuyut HII st yake roztashovuvalosya pri vpadinni richki Ugerka v Zahidnij Bug Lokalizaciya mista diskusijna Odni doslidniki pov yazuyut jogo iz s Ugrusk Lyublinskogo voyevodstva Polsha na livomu berezi richki Zahidnij Bug Inshi ototozhnyuyut z gorodishem poblizu sela Novougruzke Lyubomlskogo rajonu Volinskoyi oblasti na pravomu berezi Zah Bugu de rozkopkami viyavleno arheologichni materiali HII HIII st ta slidi yakoyis budivli mozhlivo bashti Ostannya lokalizaciya narazi pidkriplena arheologichnimi doslidzhennyami S Panishka div nizhche IstoriyaSluzhilo centrom konglomeratu Zabuzkih mist imovirno knyazivstva v yakij poruch z Ugrovskom vhodili Vereshin Komiv Stolp ye ta Shekariv such Krasnostav Upershe zgadku pro misto zustrichayemo na pochatku XIII st U litopisnij statti za 1204 r govoritsya Oleksandr priya Ugrovesk Vyeryeshin Stolp Komov i dal Vasilkovi Byelz Podil kolishnih volodin Oleksandra Vsevolodovicha buv vidnosno dobrovilnim Ostannij ne zavoyuvav zabuzki mista siloyu a zalishiv yih za soboyu postupivshis Belzom na korist Vasilka Pid chas arheologichnih rozkopok viyavleno fragmenti valikopodibnih vinchikiv vidnosyatsya do drugoyi polovini XII st Do cogo zh chasu mozhna vidnesti i ryad individualnih znahidok zokrema golivku rukiv ya mecha Ci arheologichni dzherela ne superechat pripushennyu sho Ugrovsk vinik u period knyazyuvannya na Volini Romana Do cogo zh chasu imovirno mozhna vidnesti i poyavu inshih mist Ugrovskogo konglomeratu na sho oposeredkovano vkazuyut yih pershi litopisni zgadki na pochatku XIII st Nevdovzi po smerti Romana Mstislavicha pid Zavihostom Zabuzhzhya bulo zahoplene polskim knyazem Leshkom Bilim Litopisna stattya 1213 r fiksuye povernennya cogo regionu pid vladu ruskih knyaziv Danilo zhe vozvrltivshusya k domovi i eh a s Bratom i priya Beryestij i Ugrovesk i Veryeshin i Stolp Komov i vsyu Ukrajnu Hronologichnimi doslidzhennyami vstanovleno sho Romanovichi vidibrali Volodimir u Oleksandra Vsevolodovicha u 1214 r a Ugrovsk razom z inshimi mistami povernuli u 1217 r chi v 1219 r Takim chinom realno rozpochati budivelni roboti v comu misti Danilo mig tilki pislya cogo Zauvazhimo sho mi mayemo chitku litopisnu vkazivku na te sho Ugrovsk buv sporudzhenij Danilom Romanovichem koli toj povernuvsya knyazhiti u Volodimiri Yak bulo vkazano vishe poselennya tut isnuvalo z seredini XII st Ochevidno sho u danomu vipadku jdetsya ne pro sporudzhennya mista a pro jogo perebudovu abo budivnictvo ukriplen V povidomlennyah za 1204 ta 1213 r 1219 r poslidovnist pererahuvannya zabuzkih mist odnakova i sho osoblivo vazhlivo v oboh vipadkah Ugrovsk zgaduyetsya pershim Cya obstavina na dumku S Panishka vkazuye na providnu rol cogo mista v regioni yak imovirnogo administrativnogo centru knyazivstva U davnoruskih litopisah vprodovzh 1204 1268 rr Ugrovsk zgaduyetsya sim raziv Krim togo zgaduyutsya ugrovchani ta monastir Sv Danila Stovpnika sho znahodivsya v misti Vzhe sama kilkist zgadok vkazuye na pomitnu rol mista v zhitti pivdenno zahidnoyi Rusi u XIII st V Ugrovsku do zasnuvannya Holma roztashovuvalosya pravoslavne yepiskopstvo Lokalizaciya mista diskusijna adzhe davnoruskij Ugrovsk stanom na HH st dav pochatok trom naselenim punktam s Ugrusk ta Volya Ugruska na livomu polskomu berezi i s Novougruzke na pravomu ukrayinskomu berezi Bugu Spochatku dosildniki pov yazuvali jogo z gorodishami na livomu berezi r Zahidnij Bug Prote S Panishko pokazav nyavnist davnoruskogo gorodisha na pravomu berezi poblizu s Novougruzke Gorodishe znahoditsya na pravomu berezi Zahidnogo Bugu na vidstani 1 7 km na pivnich vid prikordonnoyi zastavi Vono zajmaye pishane pidvishennya sho pidnositsya na 3 0 m nad rivnem zaplavi U pivdennij chastini cogo pidvishennya znahoditsya strimkij ostanec vershinu yakogo v davnoruskij period zajmav ditinec Visota ostancya nad rivnem zaplavi 11 0 m a nad rivnem okolnogo mista blizko 9 0 m Ditinec vidomij yak urochishe Starina abo Cerkovka Poverhnya okolnogo mista postupovo ponizhuyetsya v pivdennomu napryamku de pishane pidvishennya perehodit u dobre morfologichno virazhenu pozitivnu formu relyefu sho maye nazvu Stovp Same tut u 30 h rokah buv znajdenij skarb sribnih griven Dlya oznachennya prostoru mizh ditincem ta Stovpom inkoli vzhivalos ponyattya Stovpove pole Zagalni rozmiri gorodisha ditincya ta okolnogo mista 800 0 350 0 m Vid teritoriyi okolnogo mista ditinec vidmezhovanij glibokim rovom Po krayah okolnogo mista v kilkoh miscyah prostezhuyutsya valopodibni pidvishennya Z pivdennogo shodu okolne misto obmezhene zabolochenim ozerom sho maye harakternu H podibnu formu Mozhlivo vono maye shtuchne pohodzhennya i stanovit soboyu dilyanku davnogo rovu Perevazhna bilshist poverhni okolnogo mista zrujnovana Tut kulturnij shar zberigsya tilki v zahidnij chastini pidvishennya ta v rajoni Stovpa Materiali z kulturnogo sharu okolnogo mista datuyutsya XII XIII st ta piznim serednovichchyam Do nashogo chasu zbereglas tilki nevelika chastina ditincya gorodisha sho rozmivayetsya Zahidnim Bugom Po krayu jogo majdanchika plosheyu 0 2 ga prohodit duzhe rozsunutij val zavvishki do 1 0 m Slidi valu pomitni takozh na pivdenno shidnomu shili ostancya Ochevidno cej val zv yazuvav v odnu sistemu oboronni sporudi ditincya ta okolnogo mista Za perekazami miscevih zhiteliv u 30 h rokah pid chas rujnuvannya ditincya Zahidnim Bugom tut u kruchi sposterigalis zaglibleni ob yekti zokrema yami sho buli zapovneni obvuglenim zernom Na vnutrishnomu shili valu sho zahishav ditinec z pivnochi buv zakladenij shurf rozmirom 1 5 1 0 m Na cij dilyanci pid verhnim dernovim sharom potuzhnistyu 0 3 m zalyagalo skupchennya kaminnya bitoyi cegli ta gumusu Nizhche cogo skupchennya znahodivsya chistij materikovij pisok Potuzhnist skupchennya v mezhah shurfu stanovila 0 3 0 4 m Skladayetsya vrazhennya sho dane skupchennya ye kulturnim sharom ditincya yakij buv vikoristanij dlya sporudzhennya valu Sered bitoyi cegli ta kaminnya znajdeno veliku kilkist fragmentiv keramiki vinchiki yakoyi mali okruglij valik na kinci Tut zhe viyavleno fragmenti sklyanih brasletiv Ci rechi datuyutsya XII XIII st Najbilshij interes sered znahidok stanovit brushata ceglina rozmirom 24 h 11 5 h 9 sm Yiyi znahidka na dumku S Panishka svidchit pro nayavnist tut monumentalnoyi sporudi imovirno cerkvi U 1205 roci v Ugrovesku mistivsya vzhe osidok okremoyi pravoslavnoyi yeparhiyi yaku v 1240 roci Danilo Galickij perenis do m Holma Z chasu budivnictva Holma istoriya vlasne Ugrovskogo konglomeratu imovirno knyazivstva zakinchuyetsya ale ne zvazhayuchi na vtratu stolichnoyi roli perenesennya yepiskopskoyi kafedri ta mongolo tatarskij pogrom Ugrovsk prodovzhuvav isnuvati yak znachne misto i religijnij centr oskilki tut diyav centralnij monastir Holmskogo knyazivstva Tut zokrema roztashovuvavsya Daniliv monastir imovirno religijnij centr vsogo Zabuzhzhya v samomu Holmi litopis monastiriv ne zgaduye U 1268 r v Danilivskomu monastiri v Ugrovsku deyakij chas perebuvav litovskij knyaz Vojshelk sin Mindovga ta hreshenij batko Yuriya Lvovicha Perebuvannya Vojshelka u comu monastiri bulo trivalim oskilki zvidsi vin poslav gincya do svogo duhovnogo nastavnika Grigoriya igumena monastirya u Polonnomu Grigorij sho buv duzhe mudroyu i svyatoyu lyudinoyu priyizdiv do Ugrovska i nastanovlyav knyazya na cherneche zhittya U litopisnij statti za 1262 r zaznachayetsya sho ranishe u 1254 1255 rr Vojshelk zhiv u monastiri v Polonnomu de igumenom buv vishezgadanij Grigorij Prote u statti 1255 r obstavini zhittya Vojshelka pislya hreshennya opisani desho inakshe Tam vkazano sho odrazu pislya hreshennya vin pribuv do Holma i same tut prijnyav chernectvo Ci podiyi vidbuvalisya 1254 r Pro chas pripinennya zhittya v Ugrovsku dostovirnih danih nemaye ale mozhna pripustiti sho ce rubizh HIII XIV st prinajmni keramika pochatku XIV st z vnutrishnoyu zakrayinoyu na vinchiku tut vidsutnya Ochevidno doslidzheni na ditinci pohovannya vidnosyatsya do kladovisha sho z yavilos tut pislya zatihannya zhittya na teritoriyi gorodisha Yaksho vihoditi z pidtverdzhenoyi arheologichno versiyi S Panishka Ugrovsk roztashovuvavsya na pravomu berezi Bugu tobto znahoditsya na tereni such Ukrayini reshta Ugrovskogo konglomeratu mist zaraz u Lyublinskomu voyevodstvi Polshi tobto na Zakerzonni bilya kordonu z Ukrayinoyu Div takozhChervenski gorodiPrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini Parnikoza Ivan 14 08 2017 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 16 chervnya 2017 Procitovano 14 08 2010 Dzherela ta literaturaPetegirich V Ugrovsk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 207 ISBN 978 966 00 1359 9 Panishko S Do problemi lokalizaciyi davnoruskogo Ugrovska Kiyivska starovina 5 317 1997 s 168 177 Panishko S Ugrovske knyazivstvo Danila Romanovicha Korol Danilo Romanovich i jogo misce v ukrayinskij istoriyi Lviv VMS 2003 S 58 65 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ