Тулча — повітове місто і порт в північній Добруджі (Румунія) над долишнім Дунаєм на Георгіївському гирлі. Населення на 2002 рік становило 92 тис. мешканців. Центр жудця Тулча.
Тулча рум. Tulcea | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
45°11′ пн. ш. 28°48′ сх. д. / 45.183° пн. ш. 28.800° сх. д.Координати: 45°11′ пн. ш. 28°48′ сх. д. / 45.183° пн. ш. 28.800° сх. д. | |||||
Країна | Румунія | ||||
Регіон | Тульча | ||||
Адмінцентр | d | ||||
Столиця для | Тульча (жудець) | ||||
Засновано | 1570 | ||||
Площа | 115 км² | ||||
Населення | 91 875 тис. осіб (2002) | ||||
Висота НРМ | 30 ± 1 м | ||||
Географічна зона | Добруджа | ||||
Міста-побратими | Ольборг (1970), Веркендам, Апрілія, Фратта-Полезіне, Ровіго, Амасья, Ізмаїл, Іліо, Шумен, Ольборґ (1970), d (27 травня 2003)[1] | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | TL | ||||
GeoNames | 8334861 | ||||
OSM | ↑2367044 ·R (Тульча) | ||||
Поштові індекси | 820002–820249 | ||||
Міська влада | |||||
d | Constantin Hogea | ||||
Вебсайт | primaria-tulcea.ro | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Тулча у Вікісховищі |
Українство
У Тулчанському повіті (у якому живуть всі українці Добруджі) є бл. 20 сіл, що в них мешкають українці — бл. 26 000 (дані 1950-х рр.) або 10 % всього населення. Живуть також русини — старообрядці липовани.
Історія
У 7 ст. до Р. Х. тут виникла грецька колонія від міста Мілет. Римляни перейменували місто в Егісус.
У 10 столітті у східному передмісті Тульчі існувала столиця імперії Святослава — Переяславець.
У 16 ст. тут побудовано османську фортецю. У 19 ст. місто було важливим торговим містом зерна й риби.
Господарство
Головна риболовецька база країни. Називають «рибною столицею Румунії». Харчова промисловість, судноремонт; виробництво глинозему, виробів з очерету, обробка мармуру. Рибний і торговий річковий порт, судноверф; рибоконс. заводи і холодильники; будівельна промисловість.
Архітектура, культура
Красива набережна; старовинні торгові ряди. Мечеть Азізіє (1863), синагога. Монумент незалежності (1904). Український ринок. Музеї археологічний, етнографічний, художній (1870 р.), дельти Дунаю (з акваріумом). Народні фестивалі дунайських країн.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Янко Драґанов (1859—1932) — болгарський військовий.
Примітки
- Атлас світу, 2005.
- Румунія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тулча |
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tulcha povitove misto i port v pivnichnij Dobrudzhi Rumuniya nad dolishnim Dunayem na Georgiyivskomu girli Naselennya na 2002 rik stanovilo 92 tis meshkanciv Centr zhudcya Tulcha Tulcha rum Tulcea gerb praporTulchaOsnovni dani45 11 pn sh 28 48 sh d 45 183 pn sh 28 800 sh d 45 183 28 800 Koordinati 45 11 pn sh 28 48 sh d 45 183 pn sh 28 800 sh d 45 183 28 800 Krayina RumuniyaRegion TulchaAdmincentr dStolicya dlya Tulcha zhudec Zasnovano 1570Plosha 115 km Naselennya 91 875 tis osib 2002 Visota NRM 30 1 mGeografichna zona DobrudzhaMista pobratimi Olborg 1970 Verkendam Apriliya Fratta Polezine Rovigo Amasya Izmayil Ilio Shumen Olborg 1970 d 27 travnya 2003 1 Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv TLGeoNames 8334861OSM 2367044 R Tulcha Poshtovi indeksi 820002 820249 Miska vlada d Constantin HogeaVebsajt primaria tulcea ro Mapa Tulcha u VikishovishiUkrayinstvoU Tulchanskomu poviti u yakomu zhivut vsi ukrayinci Dobrudzhi ye bl 20 sil sho v nih meshkayut ukrayinci bl 26 000 dani 1950 h rr abo 10 vsogo naselennya Zhivut takozh rusini staroobryadci lipovani IstoriyaU 7 st do R H tut vinikla grecka koloniya vid mista Milet Rimlyani perejmenuvali misto v Egisus U 10 stolitti u shidnomu peredmisti Tulchi isnuvala stolicya imperiyi Svyatoslava Pereyaslavec U 16 st tut pobudovano osmansku fortecyu U 19 st misto bulo vazhlivim torgovim mistom zerna j ribi GospodarstvoGolovna ribolovecka baza krayini Nazivayut ribnoyu stoliceyu Rumuniyi Harchova promislovist sudnoremont virobnictvo glinozemu virobiv z ocheretu obrobka marmuru Ribnij i torgovij richkovij port sudnoverf ribokons zavodi i holodilniki budivelna promislovist Arhitektura kulturaKrasiva naberezhna starovinni torgovi ryadi Mechet Aziziye 1863 sinagoga Monument nezalezhnosti 1904 Ukrayinskij rinok Muzeyi arheologichnij etnografichnij hudozhnij 1870 r delti Dunayu z akvariumom Narodni festivali dunajskih krayin Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Yanko Draganov 1859 1932 bolgarskij vijskovij PrimitkiPortal Rumuniya Atlas svitu 2005 Rumuniya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tulcha Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi