Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Тульський збройовий завод — найстаріше (засноване в 1712 році) російське підприємство оборонної промисловості, розташоване в м. Тула, одне з найвідоміших промислових підприємств Тульської області і всієї Росії. Входить до складу холдингової компанії «НПО „Высокоточные комплексы“» російської державної компанії «Ростех».
| Тульский оружейный завод ТОЗ | |
|---|---|
| | |
 | |
| 54°12′02″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 54.200555555583378009° пн. ш. 37.61483333336107648° сх. д.Координати: 54°12′02″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 54.200555555583378009° пн. ш. 37.61483333336107648° сх. д. | |
| Тип | ВАТ |
| Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство, відкрите акціонерне товариство і публічне акціонерне товариство[d] |
| Галузь | виробництво зброї |
| Спеціалізація | стрілецька зброя |
| Засновано | 1712 рік |
| Засновник(и) | Петро I |
| Штаб-квартира |  Російська імперія →  СРСР →  Росія: Тула |
| Попередні назви | Імператорський Тульський збройовий завод (1875-1912), Тульський Імператора Петра Великого збройовий завод (1912-1917) |
| Продукція | стрілецька зброя, |
| Виторг | 7 142 712 000 ₽ (2017)[1] |
| Операційний прибуток (EBIT) | 810 225 000 ₽ (2017)[1] |
| Чистий прибуток | 586 851 000 ₽ (2017)[1] |
| Активи | 18 048 071 000 ₽ (2017)[1] |
| Власний капітал | 1 565 039 000 ₽ (2017)[1] |
| Співробітники | 4000 осіб[2] |
| Холдингова компанія | Ростех |
| tulatoz.ru | |
| Нагороди |    d |
 Тульський збройовий завод у Вікісховищі | |
Також випускає мисливську та спортивну стрілецьку зброю для цивільного ринку.
Історія
Історія заводу до 1712 року
В 1595 році по наказу царя Федора I Івановича в Тулу, по їхньому проханню, були переселені 30 сімей деділівських ковалів, які мали досвід виготовлення саморобної зброї (самопалів). Для них на правому березі р. Упи розмістили ковальську слободу і поставили збройний двір, куди вони здавали виготовлену зброю і купували необхідні матеріали. Вони були зобов'язані постачати в казну пищалі, за що їм були надані особливі права. Число зброярів поступово росло і вони почали організовувати окремі збройові громади цехи, які виготовляли ту чи іншу зброю чи деталі до них.
В 1632 році голландський купець Андреас Вініус отримавши від царя Михайла Федоровича грамоту, заснував поблизу Тули завод по виготовленню заліза для виготовлення ядер і гармат. Невдовзі, в 1652 році, також поблизу Тули, біля села Ченцово голландцями Акемой і Марселісом був побудований інший завод — для виробництва різної зброї. Засновники цих заводів виписали з-закордону ливарників, молотобойців, зброярів й інших спеціалістів кількості до 600 осіб. За право будівництва заводів Вініус, Акема і Марселіс зобов'язувались навчати місцевих майстрів, в тому числі — і тульських зброярів.
Тульських зброярів в 1700 році нараховувалось уже понад 1 000 осіб. Зброярі частково виготовляли зброю у себе вдома, частково в невеликих майстернях, які були організовані окремими цехами. Крім зроярства вони займались й іншими ремеслами (таким чином в Тулі виникли відомі самоварні фабрики і заводи залізних виробів).
В 1695 році російським ковалем Микитою Демидовим був заснований приватний збройний завод. В 1705 році був заснований перший «Державний збройний двір», де було зібрано для роботи понад 800 осіб.
Історія заводу до початку ХХ століття
В 1712 році іменним наказом Петра І була заснована державна збройна фабрика, яка і стала сучасним Тульським збройним заводом. Фабрика почала роботу в 1714 році, а 1720 році на заводі вже працювало близько 1200 зброярів.
Спочатку, Тульський завод виробляв виключно військову зброю для потреб Російської армії. Уже в 1720 році кількість випущених тут рушниць досягла 22 тисяч.
В 1812 році, під час франко-російської війни уряд зобов'язав тульських зброярів здавати 13 000 рушниць, з яких 7 000 мали бути зроблені на заводі, 3 000 — вільними майстрами і ще 3 000 мали бути ремонтовані й перероблені.
З 1875 року, відразу після закінчення Михайлівської артилерійської академії, на Тульському заводі почав працювати Сергій Іванович Мосін. В 1880 році він був призначений начальником інструментальної майстерні. В 1891 році був затверджений варіант гвинтівки, яка потім отримала назву гвинтівка Мосіна-Нагана. В 1892 році на Тульському збройному заводі почалось виробництво гвинтівок цієї системи. Масове виробництво почалося в 1893 році. В 1907 році на заводі було налагоджено виробництво кулеметів Максима.
За наказом імператора Олександра ІІ від 13 вересня 1875 року Тульському заводу було присвоєно найменування «Імператорський Тульський збройний завод Головного артилерійського управління». 28 лютого 1912 року, у день відзначення 200-літнього ювілею Імператорського Тульського заводу, йому була присвоєна назва «Тульський Імператора Петра Великого збройний завод».
Історія заводу з початку ХХ століття
На початку ХХ століття на Тульському заводі вироблялась наступна кількість зброї:
| Рік | Гвинтівки | Револьвери | Кулемети | Кулеметні станки | Підривачі |
|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 150 000 | 53 200 | |||
| 1901 | 80 000 | 54 500 | |||
| 1902 | 55 000 | 53 500 | |||
| 1903 | 25 000 | 6 700 | |||
| 1904 | 80 700 | 36 400 | |||
| 1905 | 133 100 | 62 900 | |||
| 1906 | 95 200 | 62 900 | 145 | ||
| 1907 | 47 400 | 13 900 | 530 | ||
| 1908 | 24 100 | 25 100 | 910 | ||
| 1909 | 37 000 | 34 200 | 380 | ||
| 1910 | 24 000 | 16 600 | 700 | 430 | |
| 1911 | 11 600 | 30 300 | 590 | 200 | |
| 1912 | 12 700 | 51 700 | 980 | 510 | |
| 1913 | 12 860 | 87 200 | 913 | 490 | |
| 1914 | 259 000 | 76 000 | 1 300 | 800 | 277 000 |
| 1915 | 352 500 | 131 900 | 4 300 | 2 500 | 459 000 |
| 1916 | 648 800 | 180 700 | 11 100 | 8 000 | 677 400 |
| 1917 | 506 700 | 86 200 | 11 400 | 5 000 | 495 400 |
Найбільшу кількість зброї завод виготовляв під час воєн (Російсько-японської війни, Першої світової війни, Громадянської війни, Другої світової війни тощо). Пізніше на заводі почали виготовляти холодну зброю, а згодом — мисливську і спортивну.
У 1927 році на Тульському збройному заводі було побудоване Конструкторське бюро приладобудування, яке згодом було виділене зі складу заводу.
Під час німецько-радянської війни на заводі випускались самозарядні гвинтівки Токарєва, авіаційна гармата ШВАК, крупнокаліберний універсальний кулемет Березина, револьвер системи Нагана і пістолет ТТ.
В 1946 році при заводі було створене Тульське конструкторське бюро спортивної і мисливської зброї, а з 1950 року бюро стало самостійним підприємством.
Див. також
Примітки
- http://www.e-disclosure.ru/portal/files.aspx?id=3717&type=3
- Михайлов В. С. Очерки по истории военной промышленности
Джерела
- Офіційний сайт Тульського збройового заводу.
- Tula Arsenal
 | Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2019 Tulskij zbrojovij zavod najstarishe zasnovane v 1712 roci rosijske pidpriyemstvo oboronnoyi promislovosti roztashovane v m Tula odne z najvidomishih promislovih pidpriyemstv Tulskoyi oblasti i vsiyeyi Rosiyi Vhodit do skladu holdingovoyi kompaniyi NPO Vysokotochnye kompleksy rosijskoyi derzhavnoyi kompaniyi Rosteh Tulskij zbrojovij zavodTulskij oruzhejnyj zavod TOZLogotip54 12 02 pn sh 37 36 53 sh d 54 200555555583378009 pn sh 37 61483333336107648 sh d 54 200555555583378009 37 61483333336107648 Koordinati 54 12 02 pn sh 37 36 53 sh d 54 200555555583378009 pn sh 37 61483333336107648 sh d 54 200555555583378009 37 61483333336107648Tip VATOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya akcionerne tovaristvo vidkrite akcionerne tovaristvo i publichne akcionerne tovaristvo d Galuz virobnictvo zbroyiSpecializaciya strilecka zbroyaZasnovano 1712 rik Zasnovnik i Petro IShtab kvartira Rosijska imperiya SRSR Rosiya TulaPoperedni nazvi Imperatorskij Tulskij zbrojovij zavod 1875 1912 Tulskij Imperatora Petra Velikogo zbrojovij zavod 1912 1917 Produkciya strilecka zbroya Vitorg 7 142 712 000 2017 1 Operacijnij pributok EBIT 810 225 000 2017 1 Chistij pributok 586 851 000 2017 1 Aktivi 18 048 071 000 2017 1 Vlasnij kapital 1 565 039 000 2017 1 Spivrobitniki 4000 osib 2 Holdingova kompaniya Rostehtulatoz ruNagorodi d Tulskij zbrojovij zavod u Vikishovishi Takozh vipuskaye mislivsku ta sportivnu strilecku zbroyu dlya civilnogo rinku IstoriyaIstoriya zavodu do 1712 roku V 1595 roci po nakazu carya Fedora I Ivanovicha v Tulu po yihnomu prohannyu buli pereseleni 30 simej dedilivskih kovaliv yaki mali dosvid vigotovlennya samorobnoyi zbroyi samopaliv Dlya nih na pravomu berezi r Upi rozmistili kovalsku slobodu i postavili zbrojnij dvir kudi voni zdavali vigotovlenu zbroyu i kupuvali neobhidni materiali Voni buli zobov yazani postachati v kaznu pishali za sho yim buli nadani osoblivi prava Chislo zbroyariv postupovo roslo i voni pochali organizovuvati okremi zbrojovi gromadi cehi yaki vigotovlyali tu chi inshu zbroyu chi detali do nih V 1632 roci gollandskij kupec Andreas Vinius otrimavshi vid carya Mihajla Fedorovicha gramotu zasnuvav poblizu Tuli zavod po vigotovlennyu zaliza dlya vigotovlennya yader i garmat Nevdovzi v 1652 roci takozh poblizu Tuli bilya sela Chencovo gollandcyami Akemoj i Marselisom buv pobudovanij inshij zavod dlya virobnictva riznoyi zbroyi Zasnovniki cih zavodiv vipisali z zakordonu livarnikiv molotobojciv zbroyariv j inshih specialistiv kilkosti do 600 osib Za pravo budivnictva zavodiv Vinius Akema i Marselis zobov yazuvalis navchati miscevih majstriv v tomu chisli i tulskih zbroyariv Tulskih zbroyariv v 1700 roci narahovuvalos uzhe ponad 1 000 osib Zbroyari chastkovo vigotovlyali zbroyu u sebe vdoma chastkovo v nevelikih majsternyah yaki buli organizovani okremimi cehami Krim zroyarstva voni zajmalis j inshimi remeslami takim chinom v Tuli vinikli vidomi samovarni fabriki i zavodi zaliznih virobiv V 1695 roci rosijskim kovalem Mikitoyu Demidovim buv zasnovanij privatnij zbrojnij zavod V 1705 roci buv zasnovanij pershij Derzhavnij zbrojnij dvir de bulo zibrano dlya roboti ponad 800 osib Istoriya zavodu do pochatku HH stolittya V 1712 roci imennim nakazom Petra I bula zasnovana derzhavna zbrojna fabrika yaka i stala suchasnim Tulskim zbrojnim zavodom Fabrika pochala robotu v 1714 roci a 1720 roci na zavodi vzhe pracyuvalo blizko 1200 zbroyariv Budivlya zavodu Spochatku Tulskij zavod viroblyav viklyuchno vijskovu zbroyu dlya potreb Rosijskoyi armiyi Uzhe v 1720 roci kilkist vipushenih tut rushnic dosyagla 22 tisyach V 1812 roci pid chas franko rosijskoyi vijni uryad zobov yazav tulskih zbroyariv zdavati 13 000 rushnic z yakih 7 000 mali buti zrobleni na zavodi 3 000 vilnimi majstrami i she 3 000 mali buti remontovani j pererobleni Z 1875 roku vidrazu pislya zakinchennya Mihajlivskoyi artilerijskoyi akademiyi na Tulskomu zavodi pochav pracyuvati Sergij Ivanovich Mosin V 1880 roci vin buv priznachenij nachalnikom instrumentalnoyi majsterni V 1891 roci buv zatverdzhenij variant gvintivki yaka potim otrimala nazvu gvintivka Mosina Nagana V 1892 roci na Tulskomu zbrojnomu zavodi pochalos virobnictvo gvintivok ciyeyi sistemi Masove virobnictvo pochalosya v 1893 roci V 1907 roci na zavodi bulo nalagodzheno virobnictvo kulemetiv Maksima Za nakazom imperatora Oleksandra II vid 13 veresnya 1875 roku Tulskomu zavodu bulo prisvoyeno najmenuvannya Imperatorskij Tulskij zbrojnij zavod Golovnogo artilerijskogo upravlinnya 28 lyutogo 1912 roku u den vidznachennya 200 litnogo yuvileyu Imperatorskogo Tulskogo zavodu jomu bula prisvoyena nazva Tulskij Imperatora Petra Velikogo zbrojnij zavod Istoriya zavodu z pochatku HH stolittya Na pochatku HH stolittya na Tulskomu zavodi viroblyalas nastupna kilkist zbroyi Rik Gvintivki Revolveri Kulemeti Kulemetni stanki Pidrivachi 1900 150 000 53 200 1901 80 000 54 500 1902 55 000 53 500 1903 25 000 6 700 1904 80 700 36 400 1905 133 100 62 900 1906 95 200 62 900 145 1907 47 400 13 900 530 1908 24 100 25 100 910 1909 37 000 34 200 380 1910 24 000 16 600 700 430 1911 11 600 30 300 590 200 1912 12 700 51 700 980 510 1913 12 860 87 200 913 490 1914 259 000 76 000 1 300 800 277 000 1915 352 500 131 900 4 300 2 500 459 000 1916 648 800 180 700 11 100 8 000 677 400 1917 506 700 86 200 11 400 5 000 495 400 Najbilshu kilkist zbroyi zavod vigotovlyav pid chas voyen Rosijsko yaponskoyi vijni Pershoyi svitovoyi vijni Gromadyanskoyi vijni Drugoyi svitovoyi vijni tosho Piznishe na zavodi pochali vigotovlyati holodnu zbroyu a zgodom mislivsku i sportivnu U 1927 roci na Tulskomu zbrojnomu zavodi bulo pobudovane Konstruktorske byuro priladobuduvannya yake zgodom bulo vidilene zi skladu zavodu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni na zavodi vipuskalis samozaryadni gvintivki Tokaryeva aviacijna garmata ShVAK krupnokalibernij universalnij kulemet Berezina revolver sistemi Nagana i pistolet TT V 1946 roci pri zavodi bulo stvorene Tulske konstruktorske byuro sportivnoyi i mislivskoyi zbroyi a z 1950 roku byuro stalo samostijnim pidpriyemstvom Div takozhIzhevskij mashinobudivnij zavod KBPPrimitkihttp www e disclosure ru portal files aspx id 3717 amp type 3 Mihajlov V S Ocherki po istorii voennoj promyshlennostiDzherelaOficijnij sajt Tulskogo zbrojovogo zavodu Tula Arsenal Ce nezavershena stattya pro pidpriyemstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi