Тула про імена

Тула про імена — глава «Молодшої Едди» Сноррі Стурлусона, остання частина Мови поезії. Являє собою поетизований перелік імен, які використовуються в поезії на означення імен, велетнів, людей, тварин та зброї. Ця поезія присутня не у всіх манускриптах Едди й виступає як самостійний твір; імовірно, що вона є пізнішим додаванням до оригінального твору Сноррі. Існує припущення, що «Тула про імена» могла навіть послужити джерелом «Молодшої Едди». Доволі часто цю частину викидають з видань та перекладів Едди Сноррі.

Примітки

1. Sverrir Tómasson, «The Middle Ages: Old Icelandic Prose» in A History of Icelandic Literature, ed. Daisy Neijmann, Histories of Scandinavian Literature 5, Lincoln, Nebraska/London: University of Nebraska with The American-Scandinavian Foundation, 2006, , pp. 64-173, p. 157 [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.].
2. Anthony Faulkes, tr. and ed., Snorri Sturluson, Edda, Everyman Library, 1987, p. xii [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.], reissued London: Dent, 1998, , p. xvi.
3. Jan de Vries, Altnordische Literaturgeschichte volume 2, Berlin: de Gruyter, 1967, pp. 225-26 [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (нім.)

Посилання

• «Тула про імена» в оригіналі та англомовному перекладі [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.] (строфи 1-20; продовження: Prose Edda homepage [ 18 січня 2016 у Wayback Machine.])