Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ту́ла (рос. Ту́ла) — місто в Росії, обласний центр Тульської області. Через місто протікає річка Упа.
| місто Тула | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Розташування міста Тула | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації |  Тульська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 70401000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 70701000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1146 | ||||
| Населення | ▼ 487 841 (2015) | ||||
| Площа | 145 км² | ||||
| Поштовий індекс | 300000–300999 | ||||
| Телефонний код | +7 4872 | ||||
| Географічні координати: | 54°12′ пн. ш. 37°37′ сх. д. / 54.200° пн. ш. 37.617° сх. д.Координати: 54°12′ пн. ш. 37°37′ сх. д. / 54.200° пн. ш. 37.617° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3; влітку +4 | ||||
| Вебсторінка | tula.ru | ||||
|
| |||||
| | |||||
Назва
Микола Карамзін стверджував, що місто Тула було назване ім'ям цариці Тайдули, дружини хана Золотої Орди Джанібека.
Володимир Даль у своєму словнику тлумачить слово «Тула» так:
Тула — скритне, недоступне місце, рос. затулье, рос. притулье для захисту, притулку, чи для заключення. З цим може бути пов'язана назва міста.
Назву міста також пов'язують із річкою , що протікає містом. Хоча її назва, ймовірніше, походить від назви міста.
Існує також версія, менш вивчена, що ґрунтується на значенні слова «тула» у старотюркських мовах, з яких воно перекладається як «силою брати, віднімати».
Історія
Тула — одне з найстаріших міст Росії, вперше згадується в Никонівському літописі в описі військових подій 1146 року:
 | Святослав Ольгович, йде в Рязань, та був во Мценську і в Тулі, і в Дубку, на Дону, та в Єльці, і в Пронську, та прийшов в Рязань на Оку. |  |
Незважаючи на це, Никонівський літопис, що був складений в XVI столітті, не може служити підставою для реконструкції подій XII століття. На думку ряду істориків, згадка Тули під 1146 роком є пізнішою вставкою літописця XVI століття, що переконливо доведено працями А. М. Насонова, Б. М. Клосса, В. Л. Єгорова, М. К. Фоміна.
Перше ж достовірна згадка Тули міститься в договірній грамоті великого князя Московського Дмитра Івановича з великим князем Рязанським Олегом Івановичем 1382 року у зв'язку з її приналежністю до володінь цариці Тайдули.
До середини XVII століття, коли кордон Московії перемістився південніше, Тула з міста-фортеці поступово перетворюється на промисловий центр. Розвиток традиційного для міста ковальського ремесла підтримували московські князі, що потребували своєї залізовиробничої та збройної промисловості.
Початком збройної справи можна вважати 1595 рік, коли цар Федір I Іванович звільнив тульських «самопальних» ковалів від податку та земських повинностей, зобов'язав їх виготовляти казенну зброю. Перші залізовиробничі підприємства були побудовані голландцем А. Вініусом у 15 верстах від Тули, в селі Торхово на річці Тулиця. Потім його компаньйонами відкривались нові підприємства, що виробляли не тільки військові, але й господарські металеві вироби. З кінця XVII століття залізовиробнича промисловість Тули переходить до Микити Демидова.
На початку XVIII століття ремісницьке виробництво зброї змінюється заводським. За наказом Петра I в 1712 році в Тулі відбудовують перший у державі збройний завод. Тула стає визнаним центром виробництва зброї та металевих виробів, що збувалися по всій Російській імперії.
У 1777—1796 роках Тула була центром Тульського намісництва Російської імперії. З 1796 року Тула — центр губернії.
1812 року Тула відзначилася поставками зброї (в 1812—1814 роках у місті виготовлено та забезпечено регулярну армію 600 тисячами рушниць). Також тут формувалися бригади так званих ополченців у складі російської армії.
На початку XX століття місто залишалося глибоко провінційним. Про нього залишив спогад український політик, майбутній міністр УНР Микола Ковалевський:
| | Тула справляла досисть гнітюче враження глухої російської провінції. Головна вулиця називалася Київська, бо через Тулу йшов великий шлях в Україну. Ця Київська вулиця - єдина велика вулиця в місті, ділила Тулу на дві великі частини. Маленькі патерові будинки переважно з дерева, брудні вулички і кілька церков, надавали специфічний характер Тулі. Тульський збройний завод був єдиною ознакою живішого економічного життя Тули. В літі засипане курявою, а зимою снігом, місто це, здавалося, спало непробудним сном. Навіть тульчани, яких я зустрічав на вулиці, виглядали якимось заспаними... | |
.
У 1917 році в Тулі діяло товариство Просвіта.
Період Другої світової війни
Восени 1941-го під Тулою 45 днів тривали бої Червоної армії проти танкової бригади генерала Гудеріана.
| Цей розділ потребує доповнення. (травень 2008) |
Демографія
Населення Тули за даними на 2007 рік становить 504 тис. осіб.
| Рік | 1990 | 1999 | 2001 | 2003 | 2005 |
|---|---|---|---|---|---|
| Число новонароджених, на 1000 населення | 10 | 5,9 | 7 | 7,8 | 7,6 |
| Число померлих, на 1000 населення | 12,9 | 18 | 19,2 | 20,2 | 19,3 |
| Приріст (зменшення), на 1000 населення | −2,9 | −12,2 | −12,2 | −12,4 | −11,7 |
Докладніше: [ru]
Пам'ятки
Культура
Музеї
- Тульський державний музей зброї
- Тульський обласний художній музей
- Тульський обласний краєзнавчий музей
- Музей «Тульські самовари»
- Музей «Тульський пряник»
- Музей «Стара Тульська аптека»
- Меморіальний музей М. І. Бєлобородова
- Дом-музей В. В. Вересаева
- Історико-меморіальний музей Демидових
Театри, цирк і філармонія
- Тульський державний академічний театр драми імені М. Горького
- Тульський обласний театр юного глядача
- Тульський театр ляльок
- Муніципальний театр «Ермітаж»
- Тульський камерний драматичний театр
- Тульський цирк
- Тульська обласна філармонія
Відомі уродженці
- Аверков Павло Петрович — український художник декоративно-ужиткового мистецтва;
- Іванюшкіна Тетяна Анатоліївна — українська волейболістка, майстер спорту міжнародного класу;
- Махотін Альберт Олександрович (1930—1993) — український живописець.
Примітки
- Карамзин Н. М. Предания веков / Сост., вступ. ст. Г. П. Макогоненко; комм. Г. П. Макогоненко и М. В. Иванова;— Ил. В. В. Лукашова. — М.: Правда, 1988. — С. 361
- Фомин Н. К. К вопросу о так называемом первом летописном упоминании Тулы в Никоновской летописи под 1146 годом // Дмитрий Донской и эпоха возрождения Руси. События, памятники, традиции. Тула, 2001. с. 172—173
- Ковалевський М. М. При джерелах боротьби — Іннсбрук, 1960. — С. 137
- Робітнича газета, Київ, 26.11.1917
Посилання
- Тула // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 323-324.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тула |
- www.tula.ru — офіційний сайт «Тула».
- Офіційний сайт Тульського Державного Університету [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Тульського Державного драматичного театру [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Тула — про місто, фотогалерея [ 21 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Музей «Тульський пряник» [ 30 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Природа в Тульській області [ 13 квітня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tu la ros Tu la misto v Rosiyi oblasnij centr Tulskoyi oblasti Cherez misto protikaye richka Upa misto TulaGerb PraporRoztashuvannya mista TulaKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tulska oblastKod ZKATU 70401000000Kod ZKTMO 70701000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1146Naselennya 487 841 2015 Plosha 145 km Poshtovij indeks 300000 300999Telefonnij kod 7 4872Geografichni koordinati 54 12 pn sh 37 37 sh d 54 200 pn sh 37 617 sh d 54 200 37 617 Koordinati 54 12 pn sh 37 37 sh d 54 200 pn sh 37 617 sh d 54 200 37 617Chasovij poyas 3 vlitku 4Vebstorinka tula ru Tula u VikishovishiNazvaMikola Karamzin stverdzhuvav sho misto Tula bulo nazvane im yam carici Tajduli druzhini hana Zolotoyi Ordi Dzhanibeka Volodimir Dal u svoyemu slovniku tlumachit slovo Tula tak Tula skritne nedostupne misce ros zatule ros pritule dlya zahistu pritulku chi dlya zaklyuchennya Z cim mozhe buti pov yazana nazva mista Nazvu mista takozh pov yazuyut iz richkoyu sho protikaye mistom Hocha yiyi nazva jmovirnishe pohodit vid nazvi mista Isnuye takozh versiya mensh vivchena sho gruntuyetsya na znachenni slova tula u starotyurkskih movah z yakih vono perekladayetsya yak siloyu brati vidnimati IstoriyaTula odne z najstarishih mist Rosiyi vpershe zgaduyetsya v Nikonivskomu litopisi v opisi vijskovih podij 1146 roku Svyatoslav Olgovich jde v Ryazan ta buv vo Mcensku i v Tuli i v Dubku na Donu ta v Yelci i v Pronsku ta prijshov v Ryazan na Oku Nezvazhayuchi na ce Nikonivskij litopis sho buv skladenij v XVI stolitti ne mozhe sluzhiti pidstavoyu dlya rekonstrukciyi podij XII stolittya Na dumku ryadu istorikiv zgadka Tuli pid 1146 rokom ye piznishoyu vstavkoyu litopiscya XVI stolittya sho perekonlivo dovedeno pracyami A M Nasonova B M Klossa V L Yegorova M K Fomina Pershe zh dostovirna zgadka Tuli mistitsya v dogovirnij gramoti velikogo knyazya Moskovskogo Dmitra Ivanovicha z velikim knyazem Ryazanskim Olegom Ivanovichem 1382 roku u zv yazku z yiyi prinalezhnistyu do volodin carici Tajduli Do seredini XVII stolittya koli kordon Moskoviyi peremistivsya pivdennishe Tula z mista forteci postupovo peretvoryuyetsya na promislovij centr Rozvitok tradicijnogo dlya mista kovalskogo remesla pidtrimuvali moskovski knyazi sho potrebuvali svoyeyi zalizovirobnichoyi ta zbrojnoyi promislovosti Pochatkom zbrojnoyi spravi mozhna vvazhati 1595 rik koli car Fedir I Ivanovich zvilniv tulskih samopalnih kovaliv vid podatku ta zemskih povinnostej zobov yazav yih vigotovlyati kazennu zbroyu Pershi zalizovirobnichi pidpriyemstva buli pobudovani gollandcem A Viniusom u 15 verstah vid Tuli v seli Torhovo na richci Tulicya Potim jogo kompanjonami vidkrivalis novi pidpriyemstva sho viroblyali ne tilki vijskovi ale j gospodarski metalevi virobi Z kincya XVII stolittya zalizovirobnicha promislovist Tuli perehodit do Mikiti Demidova Na pochatku XVIII stolittya remisnicke virobnictvo zbroyi zminyuyetsya zavodskim Za nakazom Petra I v 1712 roci v Tuli vidbudovuyut pershij u derzhavi zbrojnij zavod Tula staye viznanim centrom virobnictva zbroyi ta metalevih virobiv sho zbuvalisya po vsij Rosijskij imperiyi U 1777 1796 rokah Tula bula centrom Tulskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Z 1796 roku Tula centr guberniyi 1812 roku Tula vidznachilasya postavkami zbroyi v 1812 1814 rokah u misti vigotovleno ta zabezpecheno regulyarnu armiyu 600 tisyachami rushnic Takozh tut formuvalisya brigadi tak zvanih opolchenciv u skladi rosijskoyi armiyi Na pochatku XX stolittya misto zalishalosya gliboko provincijnim Pro nogo zalishiv spogad ukrayinskij politik majbutnij ministr UNR Mikola Kovalevskij Tula spravlyala dosist gnityuche vrazhennya gluhoyi rosijskoyi provinciyi Golovna vulicya nazivalasya Kiyivska bo cherez Tulu jshov velikij shlyah v Ukrayinu Cya Kiyivska vulicya yedina velika vulicya v misti dilila Tulu na dvi veliki chastini Malenki paterovi budinki perevazhno z dereva brudni vulichki i kilka cerkov nadavali specifichnij harakter Tuli Tulskij zbrojnij zavod buv yedinoyu oznakoyu zhivishogo ekonomichnogo zhittya Tuli V liti zasipane kuryavoyu a zimoyu snigom misto ce zdavalosya spalo neprobudnim snom Navit tulchani yakih ya zustrichav na vulici viglyadali yakimos zaspanimi U 1917 roci v Tuli diyalo tovaristvo Prosvita Dokladnishe div ru Period Drugoyi svitovoyi vijni Voseni 1941 go pid Tuloyu 45 dniv trivali boyi Chervonoyi armiyi proti tankovoyi brigadi generala Guderiana Cej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2008 DemografiyaNaselennya Tuli za danimi na 2007 rik stanovit 504 tis osib Rik 1990 1999 2001 2003 2005Chislo novonarodzhenih na 1000 naselennya 10 5 9 7 7 8 7 6Chislo pomerlih na 1000 naselennya 12 9 18 19 2 20 2 19 3Pririst zmenshennya na 1000 naselennya 2 9 12 2 12 2 12 4 11 7 Dokladnishe ru Pam yatkiTulskij kremlKulturaMuzeyi Tulskij derzhavnij muzej zbroyi Tulskij oblasnij hudozhnij muzej Tulskij oblasnij krayeznavchij muzej Muzej Tulski samovari Muzej Tulskij pryanik Muzej Stara Tulska apteka Memorialnij muzej M I Byeloborodova Dom muzej V V Veresaeva Istoriko memorialnij muzej DemidovihTeatri cirk i filarmoniya Tulskij derzhavnij akademichnij teatr drami imeni M Gorkogo Tulskij oblasnij teatr yunogo glyadacha Tulskij teatr lyalok Municipalnij teatr Ermitazh Tulskij kamernij dramatichnij teatr Tulskij cirk Tulska oblasna filarmoniyaVidomi urodzhenciGolovna kategoriya Urodzhenci Tuli Averkov Pavlo Petrovich ukrayinskij hudozhnik dekorativno uzhitkovogo mistectva Ivanyushkina Tetyana Anatoliyivna ukrayinska volejbolistka majster sportu mizhnarodnogo klasu Mahotin Albert Oleksandrovich 1930 1993 ukrayinskij zhivopisec PrimitkiKaramzin N M Predaniya vekov Sost vstup st G P Makogonenko komm G P Makogonenko i M V Ivanova Il V V Lukashova M Pravda 1988 S 361 Fomin N K K voprosu o tak nazyvaemom pervom letopisnom upominanii Tuly v Nikonovskoj letopisi pod 1146 godom Dmitrij Donskoj i epoha vozrozhdeniya Rusi Sobytiya pamyatniki tradicii Tula 2001 s 172 173 Kovalevskij M M Pri dzherelah borotbi Innsbruk 1960 S 137 Robitnicha gazeta Kiyiv 26 11 1917PosilannyaTula Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 323 324 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tulawww tula ru oficijnij sajt Tula Oficijnij sajt Tulskogo Derzhavnogo Universitetu 10 travnya 2019 u Wayback Machine Oficijnij sajt Tulskogo Derzhavnogo dramatichnogo teatru 10 travnya 2008 u Wayback Machine Tula pro misto fotogalereya 21 kvitnya 2008 u Wayback Machine Muzej Tulskij pryanik 30 kvitnya 2008 u Wayback Machine Priroda v Tulskij oblasti 13 kvitnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi