Троїцький район — муніципальне утворення в Челябінській області Росії.
Троїцький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Троицкий район | |||||
| |||||
Муніципальне утворення: муніципальний район | |||||
місто | Троїцьк | ||||
Країна | Росія | ||||
Область | Челябінська область | ||||
Номерний знак | 74, 174 | ||||
Офіційна мова | російська | ||||
Населення | |||||
- повне | 26 261 (2015) | ||||
- густота | 5,72 | ||||
Площа | |||||
- повна | 4 591 км² | ||||
Часовий пояс | MSK+2 () | ||||
Дата заснування | 20 лютого 1924 | ||||
Голова районної адміністрації | Шаталова Людмила Володимирівна | ||||
Вебсайт | troitsk-rayon.ru | ||||
|
Адміністративний центр — місто Троїцьк (не входить до складу району).
Географія
Площа території — 4591 км².
Історія
Освоєння земель Південного Зауралля почалося в першій половині XVIII століття. В 1743 році для захисту південно-східних кордонів Російської імперії від набігів кочівників (киргиз-кайсацьких племен) заснували . Будівництвом керував Іван Іванович Неплюєв. У тому ж році І. І. Неплюєв заклав фортецю Троїцьку. Також були засновані опорні пункти: сторожові форпости (Стрілецьке, Вовківське, Підгірне), редути (Ключевський, Нижньосанарський), кордони, пікети, в яких несли сторожову службу оренбурзькі козаки.
Протягом XIX століття активно тривало освоєння цієї території козаками, що було пов'язано з будівництвом Нової прикордонної лінії. Виниклим тут населеним пунктам давалися назви, пов'язані з місцями боїв і перемог третього Відділення Оренбурзького козацького війська в складі російських військ: Клястицьк, Берлін.
У середині XIX століття край став заселятися селянами з України та центру Росії. Вони, розміщуючись групами, і дали в знак пам'яті про батьківщину назви селам Чорноморка, Харківський, Херсонський, Саратовський, Тамбовський.
2 травня 1784 року в Уфимському намісництві був утворений Троїцький повіт з поселень, прилеглих до Троїцької фортеці, селищ Верхньоуральського, Челябінського та ін. повітів, з 1796 року з утворенням Оренбурзької губернії м. Троїцьк і Троїцький повіт увійшли до її складу.
3 вересня 1919 року постановою Президії ВЦВК була утворена Челябінська губернія, в яку увійшов Троїцький повіт. В 1922 році Троїцький повіт являв 12 станиць, 196 сільських рад. Коли була утворена Уральська область, до її складу увійшли 15 округів, включаючи Троїцький округ, що складався з 12 районів (Троїцький повіт, велика частина , частково і ).
Постановою Президії Уральського облвиконкому № 15 від 20 лютого 1924 року затверджений проєкт районування, згідно з яким 16 сільських рад і 151 населений пункт утворили Троїцький район.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Troyickij rajon Troyickij rajon municipalne utvorennya v Chelyabinskij oblasti Rosiyi Troyickij rajon ros Troickij rajon Gerb Prapor Municipalne utvorennya municipalnij rajon misto Troyick Krayina Rosiya Oblast Chelyabinska oblast Nomernij znak 74 174 Oficijna mova rosijska Naselennya povne 26 261 2015 gustota 5 72 Plosha povna 4 591 km Chasovij poyas MSK 2 UTC 5 Data zasnuvannya 20 lyutogo 1924 Golova rajonnoyi administraciyi Shatalova Lyudmila Volodimirivna Vebsajt troitsk rayon ru Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Troyickij rajon Administrativnij centr misto Troyick ne vhodit do skladu rajonu GeografiyaPlosha teritoriyi 4591 km IstoriyaOsvoyennya zemel Pivdennogo Zaurallya pochalosya v pershij polovini XVIII stolittya V 1743 roci dlya zahistu pivdenno shidnih kordoniv Rosijskoyi imperiyi vid nabigiv kochivnikiv kirgiz kajsackih plemen zasnuvali Budivnictvom keruvav Ivan Ivanovich Neplyuyev U tomu zh roci I I Neplyuyev zaklav fortecyu Troyicku Takozh buli zasnovani oporni punkti storozhovi forposti Strilecke Vovkivske Pidgirne reduti Klyuchevskij Nizhnosanarskij kordoni piketi v yakih nesli storozhovu sluzhbu orenburzki kozaki Protyagom XIX stolittya aktivno trivalo osvoyennya ciyeyi teritoriyi kozakami sho bulo pov yazano z budivnictvom Novoyi prikordonnoyi liniyi Viniklim tut naselenim punktam davalisya nazvi pov yazani z miscyami boyiv i peremog tretogo Viddilennya Orenburzkogo kozackogo vijska v skladi rosijskih vijsk Klyastick Berlin U seredini XIX stolittya kraj stav zaselyatisya selyanami z Ukrayini ta centru Rosiyi Voni rozmishuyuchis grupami i dali v znak pam yati pro batkivshinu nazvi selam Chornomorka Harkivskij Hersonskij Saratovskij Tambovskij 2 travnya 1784 roku v Ufimskomu namisnictvi buv utvorenij Troyickij povit z poselen prileglih do Troyickoyi forteci selish Verhnouralskogo Chelyabinskogo ta in povitiv z 1796 roku z utvorennyam Orenburzkoyi guberniyi m Troyick i Troyickij povit uvijshli do yiyi skladu 3 veresnya 1919 roku postanovoyu Prezidiyi VCVK bula utvorena Chelyabinska guberniya v yaku uvijshov Troyickij povit V 1922 roci Troyickij povit yavlyav 12 stanic 196 silskih rad Koli bula utvorena Uralska oblast do yiyi skladu uvijshli 15 okrugiv vklyuchayuchi Troyickij okrug sho skladavsya z 12 rajoniv Troyickij povit velika chastina chastkovo i Postanovoyu Prezidiyi Uralskogo oblvikonkomu 15 vid 20 lyutogo 1924 roku zatverdzhenij proyekt rajonuvannya zgidno z yakim 16 silskih rad i 151 naselenij punkt utvorili Troyickij rajon