Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тро́цький Віта́лій Микола́йович (нар. 19 грудня 1835 — пом. 9 травня 1901) — російський воєначальник і державний діяч, військовий губернатор Сирдар'їнської області, генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії.
| Віталій Миколайович Троцький | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Народження | 19 грудня 1835 Волосківці, Менський район, Україна | |||||||||||
| Смерть | 9 травня 1901 (65 років) Вільнюс, Російська імперія | |||||||||||
| Країна |  Російська імперія | |||||||||||
| Освіта | Академія Генерального штабу | |||||||||||
| Звання |  Генерал від інфантерії | |||||||||||
| Війни / битви | Кримська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Життєпис
Народився 19 грудня 1835 р. на хуторі, що належав його батьку і розташовувався поблизу с. Волосківці (нині Менського району Чернігівської області). На дев'ятому році життя батько віддав Віталія до 1-го Московського кадетського корпусу, у якому він навчався 8 років.
По закінченні корпусу 13 серпня 1853 р. В.Троцький отримав звання поручика і був направлений до Казанського єгерського полку. Командуючи ротою цього полку, у 1854 р. бере участь у походах до Молдавії і Криму. Зокрема, під час Східної війни брав участь у невдалій для Росії битві на р. Альма (Крим) 8 вересня 1854 р. 18-річний командир роти В.Троцький вивів 4-ий батальйон свого полку з-під ворожого вогню і за це був удостоєний першої бойової нагороди.
У березні 1855 р. Віталій Миколайович був переведений до лейб-гвардії Гатчинського полку та отримав звання підпоручика гвардії.
У 1858 р. поступив до Миколаївської академії Генерального штабу.
17 квітня 1860 р. йому присвоєне звання поручика лейб-гвардії Гатчинського полку.
З 1862 р. — працівник Генштабу. 22 січня 1862 р. він уже штабс-капітан Генерального штабу, а 4 січня 1863 р. отримує звання капітана.
У 1863—1866 рр. — помічник редактора військової газети «Русский инвалид».
З 27 травня 1866 р. по 21 липня 1867 р. — начальник штабу військ Туркестанської області. 30 серпня 1866 р. був підвищений до звання підполковника. З 12 листопада 1866 р. — полковник. Учасник Бухарської військової кампанії (перебував у загоні генерал-майора Д.Романовського).
З 21 липня 1867 по 1 листопада 1869 р. — начальник штабу військ Сир-Дар'їнської області.
З 1 листопада 1869 р. по 10 січня 1873 р. — помічник командуючого військами Сир-Дар'їнської області.
У серпні 1870 р. бере участь у Шахризабської військової експедиції як начальник штабу експедиційного загону. Зокрема, брав участь у штурмі і здобутті м. Китаба, за що 14 серпня 1870 р. отримав звання генерал-майора й орден св. Анни 2-го ступеня.
Влітку 1871 р. Віталій Миколайович бере учать у поході генерал-лейтенанта Г.Колпаковського по підкоренню Кульджинського ханства.
В 1872 р. в Москві редагував збірник «Русский Туркестан».
З 10 січня 1873 р. по 5 травня 1878 р. — начальник штабу Туркестанського військового округу.
1873 р. — учасник Хівинського походу (як начальник похідного штабу Туркестанського загону).
1876—1877 рр. — В.Троцький перебував у Петербурзі, де займався складанням історії Хівинського походу — «Материалы для описания Хивинского похода 1873 года» (видані у 1881—1882 рр.).
За наказом імператора Олександра ІІ В.Троцький наприкінці 1877 р. повертається до Туркестану.
З 5 травня 1878 р. по 18 лютого 1883 р. — на посаді губернатора Сир-Дар'їнської області і командуючого військами, які у ній дислокувалися. Влітку 1878 р. В.Троцький бере участь у так званому Джамському поході або поході до Індії (демонстрація військових сил Росії, яка була спрямована проти Англії).
30 серпня 1880 р. — підвищений до звання генерал-лейтенанта.
З 18 лютого по 16 березня 1883 р. — начальник 25-ї піхотної дивізії.
З 1 березня 1883 до 13 серпня 1889 р. — начальник штабу Кавказького військового округу.
З 13 серпня 1889 по 22 січня 1890 р. — командир 16-го армійського корпусу.
З 22 січня 1890 р. — помічник командуючого військами Київського військового округу генерала від інфантерії М.Драгомирова.
1894 р. — підвищений до звання генерала від інфантерії.
З 25 лютого 1895 р. — командуючий військами Віленського військового округу.
З 6 грудня 1897 р. — генерал-губернатор Віленський, Ковенський і Гродненський (продовжував обіймати і попередню посаду).
Помер 9 травня 1901 р. Причина смерті — крововилив у шлунок.
Прах генерала був похований у рідному селі Волосківці 11 травня 1901 р. на території родинного маєтку (у саду), в склепі, біля могил його батьків.
Нагороди
- 1854 — орден св. Анни 4-го ступеня
- 1870 — орден св. Анни 2-го ступеня
- 1872 — орден св. Володимира 2-го ступеня
- 1873 — орден св. Станіслава 1-го ступеня та золота зброя
- 1874 — орден Лева і Сонця (Персія)
- 1875 — орден св. Георгія 3-го ступеня.
- 1878 — орден св. Анни 1-го ступеня
- 1884 — орден св. Володимира 2-го ступеня
- 1887 — орден Білого Орла
- 1893 — орден Східної Зірки з алмазами (Бухара)
- 1896 — орден св. О.Невського (1898 — отримав діамантові знаки до нього)
- 1898 — орден св. Олександра (Болгарія)
Родина
- Батько — підпоручик у відставці Микола Іванович (1793 р.н.; учасник закордонних походів російської армії 1813 р.)
- мати — Минодора Дмитрівна Пащенко
- Брати — Микола (1817 р.н.), Віктор (1823 р.н., підполковник у відставці).
- Син (один із 5-ох) — Віталій Віталійович, на 1909 р. штабс-капітан 1-ї гренадерської артилерійської бригади.
Примітки
- Судейкин В. Виталий Николаевич Троцкий // Русская старина. — 1903. -№ 5. — С. 243.
- http://svoboda.fm/culture/Culture/214392.html «Забуті герої»: генерал від інфантерії Віталій Миколайович Троцький
- Федорченко В. Н. Свита российских императоров. — М., 2005. — Т. 2. — С. 352—353.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tro ckij Vita lij Mikola jovich nar 19 grudnya 1835 18351219 pom 9 travnya 1901 rosijskij voyenachalnik i derzhavnij diyach vijskovij gubernator Sirdar yinskoyi oblasti general ad yutant general vid infanteriyi Vitalij Mikolajovich TrockijNarodzhennya19 grudnya 1835 1835 12 19 Voloskivci Menskij rajon UkrayinaSmert9 travnya 1901 1901 05 09 65 rokiv Vilnyus Rosijska imperiyaKrayinaRosijska imperiyaOsvitaAkademiya Generalnogo shtabuZvannya General vid infanteriyiVijni bitviKrimska vijnaNagorodiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trockij ZhittyepisNarodivsya 19 grudnya 1835 r na hutori sho nalezhav jogo batku i roztashovuvavsya poblizu s Voloskivci nini Menskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Na dev yatomu roci zhittya batko viddav Vitaliya do 1 go Moskovskogo kadetskogo korpusu u yakomu vin navchavsya 8 rokiv Po zakinchenni korpusu 13 serpnya 1853 r V Trockij otrimav zvannya poruchika i buv napravlenij do Kazanskogo yegerskogo polku Komanduyuchi rotoyu cogo polku u 1854 r bere uchast u pohodah do Moldaviyi i Krimu Zokrema pid chas Shidnoyi vijni brav uchast u nevdalij dlya Rosiyi bitvi na r Alma Krim 8 veresnya 1854 r 18 richnij komandir roti V Trockij viviv 4 ij bataljon svogo polku z pid vorozhogo vognyu i za ce buv udostoyenij pershoyi bojovoyi nagorodi U berezni 1855 r Vitalij Mikolajovich buv perevedenij do lejb gvardiyi Gatchinskogo polku ta otrimav zvannya pidporuchika gvardiyi U 1858 r postupiv do Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu 17 kvitnya 1860 r jomu prisvoyene zvannya poruchika lejb gvardiyi Gatchinskogo polku Z 1862 r pracivnik Genshtabu 22 sichnya 1862 r vin uzhe shtabs kapitan Generalnogo shtabu a 4 sichnya 1863 r otrimuye zvannya kapitana U 1863 1866 rr pomichnik redaktora vijskovoyi gazeti Russkij invalid Z 27 travnya 1866 r po 21 lipnya 1867 r nachalnik shtabu vijsk Turkestanskoyi oblasti 30 serpnya 1866 r buv pidvishenij do zvannya pidpolkovnika Z 12 listopada 1866 r polkovnik Uchasnik Buharskoyi vijskovoyi kampaniyi perebuvav u zagoni general majora D Romanovskogo Z 21 lipnya 1867 po 1 listopada 1869 r nachalnik shtabu vijsk Sir Dar yinskoyi oblasti Z 1 listopada 1869 r po 10 sichnya 1873 r pomichnik komanduyuchogo vijskami Sir Dar yinskoyi oblasti U serpni 1870 r bere uchast u Shahrizabskoyi vijskovoyi ekspediciyi yak nachalnik shtabu ekspedicijnogo zagonu Zokrema brav uchast u shturmi i zdobutti m Kitaba za sho 14 serpnya 1870 r otrimav zvannya general majora j orden sv Anni 2 go stupenya Vlitku 1871 r Vitalij Mikolajovich bere uchat u pohodi general lejtenanta G Kolpakovskogo po pidkorennyu Kuldzhinskogo hanstva V 1872 r v Moskvi redaguvav zbirnik Russkij Turkestan Z 10 sichnya 1873 r po 5 travnya 1878 r nachalnik shtabu Turkestanskogo vijskovogo okrugu 1873 r uchasnik Hivinskogo pohodu yak nachalnik pohidnogo shtabu Turkestanskogo zagonu 1876 1877 rr V Trockij perebuvav u Peterburzi de zajmavsya skladannyam istoriyi Hivinskogo pohodu Materialy dlya opisaniya Hivinskogo pohoda 1873 goda vidani u 1881 1882 rr Za nakazom imperatora Oleksandra II V Trockij naprikinci 1877 r povertayetsya do Turkestanu Z 5 travnya 1878 r po 18 lyutogo 1883 r na posadi gubernatora Sir Dar yinskoyi oblasti i komanduyuchogo vijskami yaki u nij dislokuvalisya Vlitku 1878 r V Trockij bere uchast u tak zvanomu Dzhamskomu pohodi abo pohodi do Indiyi demonstraciya vijskovih sil Rosiyi yaka bula spryamovana proti Angliyi 30 serpnya 1880 r pidvishenij do zvannya general lejtenanta Z 18 lyutogo po 16 bereznya 1883 r nachalnik 25 yi pihotnoyi diviziyi Z 1 bereznya 1883 do 13 serpnya 1889 r nachalnik shtabu Kavkazkogo vijskovogo okrugu Z 13 serpnya 1889 po 22 sichnya 1890 r komandir 16 go armijskogo korpusu Z 22 sichnya 1890 r pomichnik komanduyuchogo vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu generala vid infanteriyi M Dragomirova 1894 r pidvishenij do zvannya generala vid infanteriyi Z 25 lyutogo 1895 r komanduyuchij vijskami Vilenskogo vijskovogo okrugu Z 6 grudnya 1897 r general gubernator Vilenskij Kovenskij i Grodnenskij prodovzhuvav obijmati i poperednyu posadu Pomer 9 travnya 1901 r Prichina smerti krovoviliv u shlunok Prah generala buv pohovanij u ridnomu seli Voloskivci 11 travnya 1901 r na teritoriyi rodinnogo mayetku u sadu v sklepi bilya mogil jogo batkiv Nagorodi1854 orden sv Anni 4 go stupenya 1870 orden sv Anni 2 go stupenya 1872 orden sv Volodimira 2 go stupenya 1873 orden sv Stanislava 1 go stupenya ta zolota zbroya 1874 orden Leva i Soncya Persiya 1875 orden sv Georgiya 3 go stupenya 1878 orden sv Anni 1 go stupenya 1884 orden sv Volodimira 2 go stupenya 1887 orden Bilogo Orla 1893 orden Shidnoyi Zirki z almazami Buhara 1896 orden sv O Nevskogo 1898 otrimav diamantovi znaki do nogo 1898 orden sv Oleksandra Bolgariya RodinaPortal Chernigivshina Batko pidporuchik u vidstavci Mikola Ivanovich 1793 r n uchasnik zakordonnih pohodiv rosijskoyi armiyi 1813 r mati Minodora Dmitrivna Pashenko Brati Mikola 1817 r n Viktor 1823 r n pidpolkovnik u vidstavci Sin odin iz 5 oh Vitalij Vitalijovich na 1909 r shtabs kapitan 1 yi grenaderskoyi artilerijskoyi brigadi PrimitkiSudejkin V Vitalij Nikolaevich Trockij Russkaya starina 1903 5 S 243 http svoboda fm culture Culture 214392 html Zabuti geroyi general vid infanteriyi Vitalij Mikolajovich Trockij Fedorchenko V N Svita rossijskih imperatorov M 2005 T 2 S 352 353 Poperednik General lejtenant 1867 1877 Vijskovij gubernator Sirdar yinskoyi oblasti 5 travnya 1878 1883 Nastupnik General lejtenant Grodekov Mikola Ivanovich 1883 1893