Тростяне́цький парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований в місті Тростянець Сумської області.
ставок у парку | |
50°28′09″ пн. ш. 34°55′17″ сх. д. / 50.469317347327674383° пн. ш. 34.92165857672767260° сх. д.Координати: 50°28′09″ пн. ш. 34°55′17″ сх. д. / 50.469317347327674383° пн. ш. 34.92165857672767260° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Сумська область, м. Тростянець |
Найближче місто | Тростянець |
Площа | 256 (253) га |
Засновано | початок XIX століття |
Оператор | ДП «Тростянецький лісгосп», Нескучанське л-во. |
Тростянецький парк (Сумська область) | |
Тростянецький парк у Вікісховищі |
Загальна характеристика
Площа парку 253 гектари (за іншими даними — 256 га). Сучасний статус — з 1990 року. Перебуває у віданні ДП «Тростянецький лісгосп», Нескучанське л-во.
Парк розташований на західній околиці міста Тростянець, в урочищі Нескучному (звідси його друга назва — Нескучанський парк, або заповідник). Основу Нескучного складає дібровий лісовий масив природного походження. Композиційну вісь його складають три озера, які розташовані в руслі колишньої річки Тростинки (від неї й з'явилася назва міста). Загальна площа водойм — 18,4 га.
У Нескучанському парку є «Грот Німф» і Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція.
Рослинність парку
На схилах Тростянецького парку ростуть представники 40 родин, тобто понад 100 видів, рослин: дуб, ясен, липа, клен, береза, ільмові породи тощо. Ближче до водойм висаджені біогрупи сосни (чорної, австрійської, звичайної, веймутової), ялини та модрини.
У парковому деревостані трапляються дуби, вік яких сягає 300—400 років, діаметр — 2 і більше метрів, а висота — близько 30 метрів.
Історія створення
Згідно з даними Державного реєстру природно-заповідного фонду України, парк засновано на початку XIX століття нащадками Тимофія Васильовича Надаржинського, духівника царя Петра І. Від початку створення й до 1917 року парк змінив кількох господарів: Надаржинських, Корсакових, Голіциних. З 1874 року Нескучанська перлина належала цукрозаводчику Леопольду Кенігу.
Озера, які складають неповторну композиційну картину парку, були створені штучно. Перші два — на початку XIX століття. Період народження третього — 1980-ті роки. Водойми виникли шляхом побудови дамб на річці Тростинка.
У 1809 році (за часів князя Голіцина) на територія Нескучанського парку виник мальовничий «Грот Німф». Він був побудований на честь 100-річчя перемоги російського війська під Полтавою. У споруді влаштовувалися театралізовані вистави, де танцювали німфи (звідки й назва) та сильфіди. Існує легенда, що «Грот Німф» є «воротами» в підземний хід, який сягає монастиря в Охтирці.
На північному узліссі Кеніг у 1923 році побудував дім, у якому сьогодні міститься офіс Краснотростянецького відділення Українського науково-дослідного інституту лісового господарства. Це — найстаріша науково-дослідна установа лісового профілю в Україні, побудована на базі Тростянецького лісгоспу. У 1960-ті роки навколо держлісгоспу було насаджено дендропарк.
Наукова та культурна спадщина
Тростянецький парк-пам'ятка має велику естетичну, культурну й наукову цінність. Щороку там відбуваються пленери художників-пейзажистів, окремі роботи яких зберігаються в галереї маєтку Голіцина.
У Краснотростянецькому відділенні Українського науково-дослідного інституту лісового господарства починали свою наукову діяльність академіки А. Жуков, П. Погребняк, лісівник-дослідник П. Фальковський, лісівник-типолог П. Кожевніков. У Тростянецьких лісах проводили свої дослідження професори С. П'ятницький, Б. Шустов, Д. Лавриненко, П. Ізюмський та багато інших. Матеріали досліджень, забрані в тростянецьких лісах, займають значне місце в ряді монографій та капітальних робіт таких вчених: Г. Висоцького («О гидрологическом и метеорологическом влиянии лесов», 1949), М. Давидова («Чорна вільха Європейської частини СРСР», 1960 р.), В. Шумакова («Типы лесных культур и плодородие почв», 1963 р.), Д. Лавриненко («Взаимодействие древесных пород в различных типах леса», 1965 р.) та інших.
У 1864 році на території Тростянецького парку гостював композитор П. Чайковський, який був захоплений красою місцевої природи, про що писав у листі до своєї сестри. Тростянецькі смарагдові багатства бачив і український письменник А. Дімаров. Свої враження від побаченої краси він виклав у автобіографічному творі «Прожити й розповісти».
Проблеми охорони дендропарку Тростянець
Щорічно у парку різними видами рубок заготовлюється близько 400 м3 на площі близько 110 га, чим завдається істотний збиток біорізноманіттю.
Галерея
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тростянецький парк |
Примітки
- Игнатенко В. А. Боры, дубравы, перелески / В. А. Игнатенко, А. Я. Прокопенко. — Сумы: Редакционно-издательский отдел, 1990. — 17 с.
- Журнал «Столица и усадьба» (№ 54, 15 марта, 1916 года, Петроград).
- Прожити й розповісти: Повість про сімдесят літ / Анатолій Дімаров, Ред. Григорій Карпенко. — К.: Дніпро, 1997. — 320 с.
- Скільки лісу рубається у дендропарках України
Посилання
- Щодо історії та особливостей парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Тростянецький»
- Ландшафтний парк «Нескучне» на сайті «Енциклопедія пам'яток»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro Trostyane ckij park NAN Ukrayini roztashovanij v Chernigivskij oblasti div Trostyaneckij dendrologichnij park Trostyane ckij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij v misti Trostyanec Sumskoyi oblasti Trostyaneckij parkstavok u parkustavok u parku50 28 09 pn sh 34 55 17 sh d 50 469317347327674383 pn sh 34 92165857672767260 sh d 50 469317347327674383 34 92165857672767260 Koordinati 50 28 09 pn sh 34 55 17 sh d 50 469317347327674383 pn sh 34 92165857672767260 sh d 50 469317347327674383 34 92165857672767260Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Sumska oblast m TrostyanecNajblizhche mistoTrostyanecPlosha256 253 gaZasnovanopochatok XIX stolittyaOperatorDP Trostyaneckij lisgosp Neskuchanske l vo Trostyaneckij park Sumska oblast Trostyaneckij park u VikishovishiZagalna harakteristikaRuyini Grotu nimf Plosha parku 253 gektari za inshimi danimi 256 ga Suchasnij status z 1990 roku Perebuvaye u vidanni DP Trostyaneckij lisgosp Neskuchanske l vo Park roztashovanij na zahidnij okolici mista Trostyanec v urochishi Neskuchnomu zvidsi jogo druga nazva Neskuchanskij park abo zapovidnik Osnovu Neskuchnogo skladaye dibrovij lisovij masiv prirodnogo pohodzhennya Kompozicijnu vis jogo skladayut tri ozera yaki roztashovani v rusli kolishnoyi richki Trostinki vid neyi j z yavilasya nazva mista Zagalna plosha vodojm 18 4 ga U Neskuchanskomu parku ye Grot Nimf i Krasnotrostyanecka lisova naukovo doslidna stanciya Roslinnist parkuNa shilah Trostyaneckogo parku rostut predstavniki 40 rodin tobto ponad 100 vidiv roslin dub yasen lipa klen bereza ilmovi porodi tosho Blizhche do vodojm visadzheni biogrupi sosni chornoyi avstrijskoyi zvichajnoyi vejmutovoyi yalini ta modrini U parkovomu derevostani traplyayutsya dubi vik yakih syagaye 300 400 rokiv diametr 2 i bilshe metriv a visota blizko 30 metriv Istoriya stvorennyaZgidno z danimi Derzhavnogo reyestru prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini park zasnovano na pochatku XIX stolittya nashadkami Timofiya Vasilovicha Nadarzhinskogo duhivnika carya Petra I Vid pochatku stvorennya j do 1917 roku park zminiv kilkoh gospodariv Nadarzhinskih Korsakovih Golicinih Z 1874 roku Neskuchanska perlina nalezhala cukrozavodchiku Leopoldu Kenigu Ozera yaki skladayut nepovtornu kompozicijnu kartinu parku buli stvoreni shtuchno Pershi dva na pochatku XIX stolittya Period narodzhennya tretogo 1980 ti roki Vodojmi vinikli shlyahom pobudovi damb na richci Trostinka U 1809 roci za chasiv knyazya Golicina na teritoriya Neskuchanskogo parku vinik malovnichij Grot Nimf Vin buv pobudovanij na chest 100 richchya peremogi rosijskogo vijska pid Poltavoyu U sporudi vlashtovuvalisya teatralizovani vistavi de tancyuvali nimfi zvidki j nazva ta silfidi Isnuye legenda sho Grot Nimf ye vorotami v pidzemnij hid yakij syagaye monastirya v Ohtirci Na pivnichnomu uzlissi Kenig u 1923 roci pobuduvav dim u yakomu sogodni mistitsya ofis Krasnotrostyaneckogo viddilennya Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu lisovogo gospodarstva Ce najstarisha naukovo doslidna ustanova lisovogo profilyu v Ukrayini pobudovana na bazi Trostyaneckogo lisgospu U 1960 ti roki navkolo derzhlisgospu bulo nasadzheno dendropark Naukova ta kulturna spadshinaTrostyaneckij park pam yatka maye veliku estetichnu kulturnu j naukovu cinnist Shoroku tam vidbuvayutsya pleneri hudozhnikiv pejzazhistiv okremi roboti yakih zberigayutsya v galereyi mayetku Golicina U Krasnotrostyaneckomu viddilenni Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu lisovogo gospodarstva pochinali svoyu naukovu diyalnist akademiki A Zhukov P Pogrebnyak lisivnik doslidnik P Falkovskij lisivnik tipolog P Kozhevnikov U Trostyaneckih lisah provodili svoyi doslidzhennya profesori S P yatnickij B Shustov D Lavrinenko P Izyumskij ta bagato inshih Materiali doslidzhen zabrani v trostyaneckih lisah zajmayut znachne misce v ryadi monografij ta kapitalnih robit takih vchenih G Visockogo O gidrologicheskom i meteorologicheskom vliyanii lesov 1949 M Davidova Chorna vilha Yevropejskoyi chastini SRSR 1960 r V Shumakova Tipy lesnyh kultur i plodorodie pochv 1963 r D Lavrinenko Vzaimodejstvie drevesnyh porod v razlichnyh tipah lesa 1965 r ta inshih U 1864 roci na teritoriyi Trostyaneckogo parku gostyuvav kompozitor P Chajkovskij yakij buv zahoplenij krasoyu miscevoyi prirodi pro sho pisav u listi do svoyeyi sestri Trostyanecki smaragdovi bagatstva bachiv i ukrayinskij pismennik A Dimarov Svoyi vrazhennya vid pobachenoyi krasi vin viklav u avtobiografichnomu tvori Prozhiti j rozpovisti Problemi ohoroni dendroparku TrostyanecShorichno u parku riznimi vidami rubok zagotovlyuyetsya blizko 400 m3 na ploshi blizko 110 ga chim zavdayetsya istotnij zbitok bioriznomanittyu GalereyaDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trostyaneckij park Getmanskij nacionalnij prirodnij park Urochishe BoromlyaPrimitkiIgnatenko V A Bory dubravy pereleski V A Ignatenko A Ya Prokopenko Sumy Redakcionno izdatelskij otdel 1990 17 s Zhurnal Stolica i usadba 54 15 marta 1916 goda Petrograd Prozhiti j rozpovisti Povist pro simdesyat lit Anatolij Dimarov Red Grigorij Karpenko K Dnipro 1997 320 s Skilki lisu rubayetsya u dendroparkah UkrayiniPosilannyaShodo istoriyi ta osoblivostej parka pam yatki sadovo parkovogo mistectva Trostyaneckij Landshaftnij park Neskuchne na sajti Enciklopediya pam yatok