Гаряча точка Тристан вулканічна гаряча точка яка розташована у південній частині Атлантичного океану і відповідальна за

Гаряча точка Тристан — вулканічна гаряча точка, яка розташована у південній частині Атлантичного океану і відповідальна за вулканічну активність у цьому регіоні. Вважається, що через неї виникли острів Тристан-да-Кунья архіпелагу Тристан-да-Кунья та на Африканській плиті.

Гаряча точка Тристан позначена на мапі цифрою 42.

Цю гарячу точку також тісно пов'язують з базальтовими траповими провінціями Парана та Етендека, які сформувались над гарячою точкою під час формування (розкриття) Південного Атлантичного Океану.

Гаряча точка острову Гоф також пов'язана з траповими провінціями Парана та Етендека через хребет Валвіс.

Примітки

Плити, плюми та парадигми (англ.)
Mohriak, W. U., Rosendahl, B. R., Turner, J. P., and Valente, S. C., 2002, Crustal architecture of South Atlantic volcanic margins. In Volcanic rifted margins, Geological Society of America Special Paper 362, eds. M. A. Menzies, S. L. Klemperer, C. J. Ebinger, and J. Bakerm, pp. 159-202
O'Neill, C.; Müller, R. D.; Steinberger, B. (2003). (PDF). Earth and Planetary Science Letters. 215: 151—168. Bibcode:2003E&PSL.215..151O. doi:10.1016/S0012-821X(03)00368-6. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 1 липня 2014.
O'Connor, J. M.; le Roex, A. P. (1992). South Atlantic hot spot-plume systems. 1: Distribution of volcanism in time and space. Earth and Planetary Science Letters. 113: 343—364. Bibcode:1992E&PSL.113..343O. doi:10.1016/0012-821X(92)90138-L.

Координати: 37° пд. ш. 12° зх. д. / 37° пд. ш. 12° зх. д. / -37; -12

Це незавершена стаття з вулканології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Плити, плюми та парадигми (англ.)

[2] Mohriak, W. U., Rosendahl, B. R., Turner, J. P., and Valente, S. C., 2002, Crustal architecture of South Atlantic volcanic margins. In Volcanic rifted margins, Geological Society of America Special Paper 362, eds. M. A. Menzies, S. L. Klemperer, C. J. Ebinger, and J. Bakerm, pp. 159-202

[3] O'Neill, C.; Müller, R. D.; Steinberger, B. (2003). (PDF). Earth and Planetary Science Letters. 215: 151—168. Bibcode:2003E&PSL.215..151O. doi:10.1016/S0012-821X(03)00368-6. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 1 липня 2014.

[4] O'Connor, J. M.; le Roex, A. P. (1992). South Atlantic hot spot-plume systems. 1: Distribution of volcanism in time and space. Earth and Planetary Science Letters. 113: 343—364. Bibcode:1992E&PSL.113..343O. doi:10.1016/0012-821X(92)90138-L.