Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трипартійна коаліція (1945–1947 рр.) — коаліція лівих та лівоцентристських політичних партій Франції (СФІО, ФКП, МРП), що формувала три останніх уряди Тимчасового режиму у Франції та перший уряд Четвертої французької республіки.
Ліві сили Франції після Другої світової війни
Після звільнення Франції від німецьких окупантів та відновлення її суверенітету у сіспільстві значно посилився вплив лівих та лівоцентристських сил. Найбільшою новою політичною силою став Народно-республіканський рух (МРП), що виник у листопаді 1944 р. Його керівниками стали видатні діячі Опору — Жорж Бідо та Моріс Шуман. Програма МРП була заснована на ідеології християнського соціалізму та містила положення про часткову націоналізацію банків і промисловості, державне керування економікою, участь робітників в управлінні підприємством. Зовнішньополітичний курс руху був спрямований на об'єднання країн Західної Європи у «Сполучені Штати Європи».
В перші роки після звільнення Франції генеральний секретар СФІО Д. Мейєр, якому в роки Другої світової війни вдалось відновити партію в підпіллі, спробував зробити її соціал-демократичною подібно до Лейбористської у Великій Британії, тобто об'єднати на платформі ревізіонізму соціалістів, профспілки та лівих католиків. У 1946 р. питання щодо реорганізації СФІО обговорювалось на першому післявоєнному з'їзді соціалістів, де проти лінії Мейєра на «відхід від марксизму» різко виступив Гі Молле — один з нових молодих лідерів партії. Більшість соціалістів підтримала Гі Молле, обравши його генеральним секретарем, відтак висловилась за те, щоб СФІО залишилась класовою партією. Хоча й за часів Гі Молле СФІО не відмовилась від теорії Леона Блюма про «здійснення влади». Це дозволило соціалістам в роки Четвертої республіки не лише брати участь у численних коаліційних урядах, але й неодноразово їх очолювати. Завдяки участі у русі Опору СФІО посилила свої позиції у суспільстві. У 1946 р. її чисельність перевищила максимальний довоєнний рівень та досягла 350 тис. чол. В партії посилилось ліве крило, що говорило про свою прихильність до марксизму. Його вплив виявився у «Декларації принципів», що була прийнята СФІО у 1946 р. В цьому документі, який відтворював деякі марксистські положення, СФІО знову (як і в «Хартії єдності» 1905 р.) оголошувала себе «партією класової боротьби» та «партією головним чином революційною». Вона проголошувала свій намір ліквідувати капіталістичний режим, знищити класи, передати засоби виробництва і обміну у власність колективу, проте не містила питання щодо диктатури пролетаріату. У грудні 1944 р. Комуністична і Соціалістична партії організували постійну Погоджувальну раду.
Комуністи як одна з головних сил руху Опору також користувались великою підтримкою в суспільстві. Їх позиція під час війни стала більш компромісною. Комуністична партія (ФКП) виступала за співробітництво з іншими антифашистськими силами, закликала робітників утриматись від страйків. Для комуністів залишались актуальними розширення системи соціального захисту, націоналізація головних галузей промисловості та фінансової системи.
Вибори до Установчих зборів
21 жовтня 1945 р. у Франції відбулися перші після перемоги вільні вибори і референдум з питання про скликання Установчих зборів. На виборах комуністи завоювали 152 мандати, МРП — 152, соціалісти — 142, радикали — 29. Збори обрали де Голля главою уряду, до якого ввійшли 5 комуністів, 5 соціалістів, 5 членів МРП і 6 голлістів. Заступником прем'єр-міністра став лідер ФКП Моріс Торез.
Уряди трипартійної коаліції
Через незгоду з втручанням Установчих зборів у діяльність уряду Шарль де Голль 20 січня 1946 р. оголосив про свою відставку. З цього часу протягом року уряди формувала трипартійна коаліція МРП, СФІО та ФКП. Перший коаліційний уряд (26 січня — 12 червня 1946 р.) очолив соціаліст Фелікс Гуен, 23 червня 1946 р. його змінив на посаді народний республіканець Жорж Бідо (прем'єр-міністр до 28 листопада 1946 р.)
Уряди Гуена та Бідо провели низку реформ. У 1946 р. були націоналізовані головні страхові компанії, а також електроенергетична та газова промисловість країни. Державний сектор, таким чином, значно збільшився. Він випускав 15-20% промислової продукції та контролював 35-40% капіталовкладень.
Чималих успіхів було досягнуто у галузі соціального забезпечення. У 1945 р. відновили 40-годинний робочий тиждень. Знову запроваджувались 2-тижневі оплачувані відпустки для робітників та 3-тижневі для службовців. Була створена єдина державна система соціального страхування, що поширювалась на всіх найманих працівників.
Прийняття нової Конституції
Головна боротьба в цей час розгорнулась за майбутню Конституцію Французької Республіки. Якщо комуністи та, спочатку, соціалісти виступали за передачу повноти влади Національним зборам одночасно з ліквідацією інститутів верхньої палати — Сенату — та Президента, то МРП, радикали та правоцентристи жадали посилити виконавчу владу (уряд, Президент), зберігши також Сенат. Лівий проект був провалений на референдумі 5 травня 1946 р. Після цього відбулись нові вибори до Установчих зборів, внаслідок яких трипартійна коаліція була збережена.
Коаліційні сили змогли домовитись про компромісний варіант Конституції, відкинувши як пропозиції де Голля щодо сильної президентської влади, так і ідеї попереднього проекту лівих. Був збережений двопалатний парламент, проте повноваження Президента значно обмежили. 13 жовтня 1946 р. Конституція була ухвалена на референдумі, що знаменувало юридичне оформлення Четвертої Республіки у Франції. Перехідний уряд Леона Блюма (16 грудня 1946 — 16 січня 1947 рр.)передав владу в країні Президентові Венсану Оріолю та новому коаліційному кабінету соціаліста Рамадьє.
Розпад трипартійної коаліції
З кінця 1946 р. взаємостосунки між учасниками трипартійної коаліції загострились. Лідери СФІО відмовились від участі у Погоджувальній раді з комуністами. Леон Блюм в цей час висунув на противагу тоталітарному комунізму ідею демократичного чи гуманістичного соціалізму, що відкидав диктатуру пролетаріату. Блюм заперечував класовий характер французької демократії та закликав підтримувати союзницькі відносини з Великою Британією та США. 5 травня 1947 р. комуністи були виведені зі складу уряду, що остаточно зруйнувало трипартійну коаліцію.
Примітки
- Канинская Г. Н. Что в имени твоем?: О французских левых // Французский ежегодник. — М., 2009.
- Смирнов В. П. Новейшая история Франции. — М., 1979. — С. 230.
- Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. М., 2001. — С. 186–187.
- Трубайчук А., Шевченко В. Шарль де Голль. К., 1997. С. 57.
- История Франции. Т. 3. М., 1973. С. 310–312.
- Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. М., 2001. — С. 195–196.
- Смирнов В. П. Новейшая история Франции. — М., 1979. — С. 256–258.
Література
- Конституція 1946 року (французькою мовою)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tripartijna koaliciya 1945 1947 rr koaliciya livih ta livocentristskih politichnih partij Franciyi SFIO FKP MRP sho formuvala tri ostannih uryadi Timchasovogo rezhimu u Franciyi ta pershij uryad Chetvertoyi francuzkoyi respubliki Livi sili Franciyi pislya Drugoyi svitovoyi vijniPislya zvilnennya Franciyi vid nimeckih okupantiv ta vidnovlennya yiyi suverenitetu u sispilstvi znachno posilivsya vpliv livih ta livocentristskih sil Najbilshoyu novoyu politichnoyu siloyu stav Narodno respublikanskij ruh MRP sho vinik u listopadi 1944 r Jogo kerivnikami stali vidatni diyachi Oporu Zhorzh Bido ta Moris Shuman Programa MRP bula zasnovana na ideologiyi hristiyanskogo socializmu ta mistila polozhennya pro chastkovu nacionalizaciyu bankiv i promislovosti derzhavne keruvannya ekonomikoyu uchast robitnikiv v upravlinni pidpriyemstvom Zovnishnopolitichnij kurs ruhu buv spryamovanij na ob yednannya krayin Zahidnoyi Yevropi u Spolucheni Shtati Yevropi Gi Molle V pershi roki pislya zvilnennya Franciyi generalnij sekretar SFIO D Mejyer yakomu v roki Drugoyi svitovoyi vijni vdalos vidnoviti partiyu v pidpilli sprobuvav zrobiti yiyi social demokratichnoyu podibno do Lejboristskoyi u Velikij Britaniyi tobto ob yednati na platformi revizionizmu socialistiv profspilki ta livih katolikiv U 1946 r pitannya shodo reorganizaciyi SFIO obgovoryuvalos na pershomu pislyavoyennomu z yizdi socialistiv de proti liniyi Mejyera na vidhid vid marksizmu rizko vistupiv Gi Molle odin z novih molodih lideriv partiyi Bilshist socialistiv pidtrimala Gi Molle obravshi jogo generalnim sekretarem vidtak vislovilas za te shob SFIO zalishilas klasovoyu partiyeyu Hocha j za chasiv Gi Molle SFIO ne vidmovilas vid teoriyi Leona Blyuma pro zdijsnennya vladi Ce dozvolilo socialistam v roki Chetvertoyi respubliki ne lishe brati uchast u chislennih koalicijnih uryadah ale j neodnorazovo yih ocholyuvati Zavdyaki uchasti u rusi Oporu SFIO posilila svoyi poziciyi u suspilstvi U 1946 r yiyi chiselnist perevishila maksimalnij dovoyennij riven ta dosyagla 350 tis chol V partiyi posililos live krilo sho govorilo pro svoyu prihilnist do marksizmu Jogo vpliv viyavivsya u Deklaraciyi principiv sho bula prijnyata SFIO u 1946 r V comu dokumenti yakij vidtvoryuvav deyaki marksistski polozhennya SFIO znovu yak i v Hartiyi yednosti 1905 r ogoloshuvala sebe partiyeyu klasovoyi borotbi ta partiyeyu golovnim chinom revolyucijnoyu Vona progoloshuvala svij namir likviduvati kapitalistichnij rezhim znishiti klasi peredati zasobi virobnictva i obminu u vlasnist kolektivu prote ne mistila pitannya shodo diktaturi proletariatu U grudni 1944 r Komunistichna i Socialistichna partiyi organizuvali postijnu Pogodzhuvalnu radu Komunisti yak odna z golovnih sil ruhu Oporu takozh koristuvalis velikoyu pidtrimkoyu v suspilstvi Yih poziciya pid chas vijni stala bilsh kompromisnoyu Komunistichna partiya FKP vistupala za spivrobitnictvo z inshimi antifashistskimi silami zaklikala robitnikiv utrimatis vid strajkiv Dlya komunistiv zalishalis aktualnimi rozshirennya sistemi socialnogo zahistu nacionalizaciya golovnih galuzej promislovosti ta finansovoyi sistemi Vibori do Ustanovchih zboriv21 zhovtnya 1945 r u Franciyi vidbulisya pershi pislya peremogi vilni vibori i referendum z pitannya pro sklikannya Ustanovchih zboriv Na viborah komunisti zavoyuvali 152 mandati MRP 152 socialisti 142 radikali 29 Zbori obrali de Gollya glavoyu uryadu do yakogo vvijshli 5 komunistiv 5 socialistiv 5 chleniv MRP i 6 gollistiv Zastupnikom prem yer ministra stav lider FKP Moris Torez Uryadi tripartijnoyi koaliciyiCherez nezgodu z vtruchannyam Ustanovchih zboriv u diyalnist uryadu Sharl de Goll 20 sichnya 1946 r ogolosiv pro svoyu vidstavku Z cogo chasu protyagom roku uryadi formuvala tripartijna koaliciya MRP SFIO ta FKP Pershij koalicijnij uryad 26 sichnya 12 chervnya 1946 r ocholiv socialist Feliks Guen 23 chervnya 1946 r jogo zminiv na posadi narodnij respublikanec Zhorzh Bido prem yer ministr do 28 listopada 1946 r Uryadi Guena ta Bido proveli nizku reform U 1946 r buli nacionalizovani golovni strahovi kompaniyi a takozh elektroenergetichna ta gazova promislovist krayini Derzhavnij sektor takim chinom znachno zbilshivsya Vin vipuskav 15 20 promislovoyi produkciyi ta kontrolyuvav 35 40 kapitalovkladen Chimalih uspihiv bulo dosyagnuto u galuzi socialnogo zabezpechennya U 1945 r vidnovili 40 godinnij robochij tizhden Znovu zaprovadzhuvalis 2 tizhnevi oplachuvani vidpustki dlya robitnikiv ta 3 tizhnevi dlya sluzhbovciv Bula stvorena yedina derzhavna sistema socialnogo strahuvannya sho poshiryuvalas na vsih najmanih pracivnikiv Prijnyattya novoyi KonstituciyiGolovna borotba v cej chas rozgornulas za majbutnyu Konstituciyu Francuzkoyi Respubliki Yaksho komunisti ta spochatku socialisti vistupali za peredachu povnoti vladi Nacionalnim zboram odnochasno z likvidaciyeyu institutiv verhnoyi palati Senatu ta Prezidenta to MRP radikali ta pravocentristi zhadali posiliti vikonavchu vladu uryad Prezident zberigshi takozh Senat Livij proekt buv provalenij na referendumi 5 travnya 1946 r Pislya cogo vidbulis novi vibori do Ustanovchih zboriv vnaslidok yakih tripartijna koaliciya bula zberezhena Koalicijni sili zmogli domovitis pro kompromisnij variant Konstituciyi vidkinuvshi yak propoziciyi de Gollya shodo silnoyi prezidentskoyi vladi tak i ideyi poperednogo proektu livih Buv zberezhenij dvopalatnij parlament prote povnovazhennya Prezidenta znachno obmezhili 13 zhovtnya 1946 r Konstituciya bula uhvalena na referendumi sho znamenuvalo yuridichne oformlennya Chetvertoyi Respubliki u Franciyi Perehidnij uryad Leona Blyuma 16 grudnya 1946 16 sichnya 1947 rr peredav vladu v krayini Prezidentovi Vensanu Oriolyu ta novomu koalicijnomu kabinetu socialista Ramadye Rozpad tripartijnoyi koaliciyiZ kincya 1946 r vzayemostosunki mizh uchasnikami tripartijnoyi koaliciyi zagostrilis Lideri SFIO vidmovilis vid uchasti u Pogodzhuvalnij radi z komunistami Leon Blyum v cej chas visunuv na protivagu totalitarnomu komunizmu ideyu demokratichnogo chi gumanistichnogo socializmu sho vidkidav diktaturu proletariatu Blyum zaperechuvav klasovij harakter francuzkoyi demokratiyi ta zaklikav pidtrimuvati soyuznicki vidnosini z Velikoyu Britaniyeyu ta SShA 5 travnya 1947 r komunisti buli vivedeni zi skladu uryadu sho ostatochno zrujnuvalo tripartijnu koaliciyu PrimitkiKaninskaya G N Chto v imeni tvoem O francuzskih levyh Francuzskij ezhegodnik M 2009 Smirnov V P Novejshaya istoriya Francii M 1979 S 230 Smirnov V P Franciya v HH veke M 2001 S 186 187 Trubajchuk A Shevchenko V Sharl de Goll K 1997 S 57 Istoriya Francii T 3 M 1973 S 310 312 Smirnov V P Franciya v HH veke M 2001 S 195 196 Smirnov V P Novejshaya istoriya Francii M 1979 S 256 258 LiteraturaKonstituciya 1946 roku francuzkoyu movoyu