Володимир Пилипович Трі́буц (рос. Владимир Филиппович Трибуц; 15 (28) липня 1900, Санкт-Петербург — 30 серпня 1977, Москва) — радянський військово-морський діяч. Адмірал (31.05.1943) Військово-морського флоту СРСР, командувач Червонопрапорного Балтійського флоту (1939—1947). Член Центральної Ревізійної комісії ВКП(б) у 1941—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Доктор історичних наук (1972).
Володимир Пилипович Трібуц | |
---|---|
рос. Владимир Филиппович Трибуц | |
Народження | 15 (28) липня 1900 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Смерть | 30 серпня 1977 (77 років) Москва СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | ВМФ СРСР |
Рід військ | військово-морські сили |
Освіта | Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова |
Партія | КПРС |
Звання | Адмірал |
Командування | Балтійський флот (СРСР) |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії, Друга світова війна, Перша світова війна, Талліннська оборона, Блокада Ленінграда, Східно-Прусська операція і Виборзько-Петрозаводська операція |
Нагороди | |
Трібуц Володимир Пилипович у Вікісховищі |
Біографія
Походив із селян Мінської губернії. З 1914 року навчався у військово-фельдшерській школі в Кронштадті. Влітку 1917 року разом із маршовою ротою Волинського полку російської армії був направлений на фронт Першої світової війни. У грудні 1917 року закінчив Кронштадтську військово-фельдшерську школу.
У лютому 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії, воював під Нарвою проти німецьких військ. Служив у 1-му Північному летючому загоні матросів Робітничо-селянського Червоного флоту. У травні 1918 — жовтні 1922 року — лікарський помічник, фельдшер (Астрахансько-Каспійська, Волзько-Каспійська військова флотилія, Астраханський військово-морський госпіталь, ескадрений міноносець «Діяльний», «Ленін»).
У жовтні 1922 — жовтні 1926 року — курсант Військово-морського училища імені Фрунзе.
У жовтні 1926 — вересні 1929 року — командир башти, помічник вахтового, старший вахтовий, начальник лінійного корабля «Паризька Комуна» (Морські Сили Каспійського моря).
Член ВКП(б) з 1928 року.
У вересні 1929 — квітні 1932 року — навчання на військово-морському факультеті Військово-морської академії імені Ворошилова.
У квітні 1932 — 1935 року — старший помічник, в.о. командира лінійного корабля «Марат». У 1935 — січні 1937 року — командир ескадреного міноносця «Яків Свердлов» (Морські Сили Балтійського Моря, Балтійський флот).
У січні — липні 1937 року — начальник відділу бойової підготовки штабу Балтійського флоту.
У липні 1937 — лютому 1938 року — в.о. начальника штабу Балтійського флоту. У лютому 1938 — квітні 1939 року — начальник штабу Балтійського флоту.
З квітня 1939 по березень 1946 року — командувач Балтійського флоту. 28 січня 1940 присвоєно чергове військове звання флагман 1-го рангу, 4 червня 1940 року став віцеадміралом.
У початковий період Німецько-радянської війни керував діями сил флоту, який сприяв сухопутним військам на приморських напрямках, в обороні Таллінна, Ханко, Моонзундського архіпелагу, порушував комунікації противника в Балтійському морі. Організував та очолив перехід в серпні 1941 року сил флоту з Таллінна в Кронштадт і Ленінград.
Брав активну участь в організації та здійсненні оборони Ленінграда, на всіх її етапах (1941—1943): забезпечував взаємодію з сухопутними військами в операціях, що проводилися Червоною Армією; використовував підводні сили флоту для порушення комунікацій ворога в Балтійському морі і для боротьби з важкою і надважкою артилерією супротивника, яка обстрілювала місто.
На флоті з його ініціативи були створені групи морської артилерії, які спільно з артилерією Ленінградського фронту завдавали потужних ударів по ворожих батареях. У 1943—1944 роках брав участь у розробці та проведенні операцій по прориву блокади і розгрому противника в районі Ленінграда, а також в , Свірсько-Петрозаводській наступальних операціях, у ході яких сприяв військам Ленінградського і Карельського фронтів вогнем кораблів і берегової артилерії, висадкою морських тактичних десантів, діями морської авіації.
У результаті мінних постановок в зоні дії Балтійського флоту ВМС Німеччини паралізували дії Балтійського флоту. Втрати, понесені в цей час флотом не були подолані до кінця війни.
Надалі керував силами флоту в десантній операції по оволодінню островами Моонзундского архіпелагу, по наданню сприяння приморським флангам в наступальних операціях в Прибалтиці, Східній Пруссії і Східній Померанії.
З березня 1946 до січня 1947 року командував Північно-Балтійський флотом, з січня по травень 1947 року — 8-м Військово-морським флотом СРСР.
У травні 1947 — червні 1948 року — заступник головнокомандувача військ Далекого Сходу із військово-морських сил. У червні 1948 року відкликаний до Москви. У вересні 1948 — січні 1949 року — начальник Управління військово-морських навчальних закладів і старший морський начальник у Ленінграді. У березні 1949 — грудні 1951 року — начальник гідрографічного управління ВМФ СРСР. У червні — вересні 1948 та січні — березні 1949 року залишався в розпорядженні головнокомандувача ВМФ.
З січня 1952 року перейшов на посаду начальника кафедри і факультету Вищої військової академії імені Ворошилова. Спочатку — начальник кафедри надводних кораблів, з серпня 1953 року —начальник кафедри тактики вищих сполук, з грудня 1953 по липень 1956 року — начальник військово-морського факультету. З липня 1956 по серпень 1957 року —начальник групи дослідження оперативно-тактичних проблем Головного штабу ВМФ. До лютого 1961 року — адмірал-інспектор інспекції ВМФ Головної інспекції МО СРСР. Після виходу у відставку в 1961 році керував сектором Всесоюзного інституту наукової і технічної інформації. Доктор історичних наук (1970 рік).
Нагороди
- два ордени Леніна (1940, 21.02.1945)
- орден Жовтневої Революції (1970)
- чотири ордени Червоного Прапора (22.02.1943, 3.11.1944, 1944, 1948)
- два ордени Ушакова I ст. (22.07.1944, 28.06.1945)
- орден Нахімова І ст. (24.05.1945)
- орден Червоної Зірки (23.12.1935)
- Хрест Грюнвальда І ст. (Польща) (21.05.1946)
- Хрест Хоробрих (Польща) (19.12.1968)
- медалі
- іменна зброя (маузер, 1930)
Примітки
- Трібуц Володимир Пилипович [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Михайловский Николай Григорьевич. Адмирал Трибуц. — Москва : Издательство политической литературы, 1982. — 96 с. — (Герои Советской Родины) — 200 000 прим. (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Pilipovich Tri buc ros Vladimir Filippovich Tribuc 15 28 lipnya 1900 19000728 Sankt Peterburg 30 serpnya 1977 Moskva radyanskij vijskovo morskij diyach Admiral 31 05 1943 Vijskovo morskogo flotu SRSR komanduvach Chervonoprapornogo Baltijskogo flotu 1939 1947 Chlen Centralnoyi Revizijnoyi komisiyi VKP b u 1941 1952 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Doktor istorichnih nauk 1972 Volodimir Pilipovich Tribucros Vladimir Filippovich TribucNarodzhennya15 28 lipnya 1900 1900 07 28 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert30 serpnya 1977 1977 08 30 77 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist VMF SRSRRid vijskvijskovo morski siliOsvitaVijskovo morska akademiya imeni M G KuznyecovaPartiyaKPRSZvannya AdmiralKomanduvannyaBaltijskij flot SRSR Vijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Druga svitova vijna Persha svitova vijna Tallinnska oborona Blokada Leningrada Shidno Prusska operaciya i Viborzko Petrozavodska operaciyaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Leningrada Medal Za vzyattya Kenigsberga Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Nagorodi inshih krayin Legion Zaslug Komandor SShA Orden Hrest Gryunvalda 1 stupenya Tribuc Volodimir Pilipovich u VikishovishiBiografiyaPohodiv iz selyan Minskoyi guberniyi Z 1914 roku navchavsya u vijskovo feldsherskij shkoli v Kronshtadti Vlitku 1917 roku razom iz marshovoyu rotoyu Volinskogo polku rosijskoyi armiyi buv napravlenij na front Pershoyi svitovoyi vijni U grudni 1917 roku zakinchiv Kronshtadtsku vijskovo feldshersku shkolu U lyutomu 1918 roku dobrovilno vstupiv do lav Chervonoyi armiyi voyuvav pid Narvoyu proti nimeckih vijsk Sluzhiv u 1 mu Pivnichnomu letyuchomu zagoni matrosiv Robitnicho selyanskogo Chervonogo flotu U travni 1918 zhovtni 1922 roku likarskij pomichnik feldsher Astrahansko Kaspijska Volzko Kaspijska vijskova flotiliya Astrahanskij vijskovo morskij gospital eskadrenij minonosec Diyalnij Lenin U zhovtni 1922 zhovtni 1926 roku kursant Vijskovo morskogo uchilisha imeni Frunze U zhovtni 1926 veresni 1929 roku komandir bashti pomichnik vahtovogo starshij vahtovij nachalnik linijnogo korablya Parizka Komuna Morski Sili Kaspijskogo morya Chlen VKP b z 1928 roku U veresni 1929 kvitni 1932 roku navchannya na vijskovo morskomu fakulteti Vijskovo morskoyi akademiyi imeni Voroshilova U kvitni 1932 1935 roku starshij pomichnik v o komandira linijnogo korablya Marat U 1935 sichni 1937 roku komandir eskadrenogo minonoscya Yakiv Sverdlov Morski Sili Baltijskogo Morya Baltijskij flot U sichni lipni 1937 roku nachalnik viddilu bojovoyi pidgotovki shtabu Baltijskogo flotu U lipni 1937 lyutomu 1938 roku v o nachalnika shtabu Baltijskogo flotu U lyutomu 1938 kvitni 1939 roku nachalnik shtabu Baltijskogo flotu Z kvitnya 1939 po berezen 1946 roku komanduvach Baltijskogo flotu 28 sichnya 1940 prisvoyeno chergove vijskove zvannya flagman 1 go rangu 4 chervnya 1940 roku stav viceadmiralom U pochatkovij period Nimecko radyanskoyi vijni keruvav diyami sil flotu yakij spriyav suhoputnim vijskam na primorskih napryamkah v oboroni Tallinna Hanko Moonzundskogo arhipelagu porushuvav komunikaciyi protivnika v Baltijskomu mori Organizuvav ta ocholiv perehid v serpni 1941 roku sil flotu z Tallinna v Kronshtadt i Leningrad Brav aktivnu uchast v organizaciyi ta zdijsnenni oboroni Leningrada na vsih yiyi etapah 1941 1943 zabezpechuvav vzayemodiyu z suhoputnimi vijskami v operaciyah sho provodilisya Chervonoyu Armiyeyu vikoristovuvav pidvodni sili flotu dlya porushennya komunikacij voroga v Baltijskomu mori i dlya borotbi z vazhkoyu i nadvazhkoyu artileriyeyu suprotivnika yaka obstrilyuvala misto Na floti z jogo iniciativi buli stvoreni grupi morskoyi artileriyi yaki spilno z artileriyeyu Leningradskogo frontu zavdavali potuzhnih udariv po vorozhih batareyah U 1943 1944 rokah brav uchast u rozrobci ta provedenni operacij po prorivu blokadi i rozgromu protivnika v rajoni Leningrada a takozh v Svirsko Petrozavodskij nastupalnih operaciyah u hodi yakih spriyav vijskam Leningradskogo i Karelskogo frontiv vognem korabliv i beregovoyi artileriyi visadkoyu morskih taktichnih desantiv diyami morskoyi aviaciyi U rezultati minnih postanovok v zoni diyi Baltijskogo flotu VMS Nimechchini paralizuvali diyi Baltijskogo flotu Vtrati poneseni v cej chas flotom ne buli podolani do kincya vijni Nadali keruvav silami flotu v desantnij operaciyi po ovolodinnyu ostrovami Moonzundskogo arhipelagu po nadannyu spriyannya primorskim flangam v nastupalnih operaciyah v Pribaltici Shidnij Prussiyi i Shidnij Pomeraniyi Z bereznya 1946 do sichnya 1947 roku komanduvav Pivnichno Baltijskij flotom z sichnya po traven 1947 roku 8 m Vijskovo morskim flotom SRSR U travni 1947 chervni 1948 roku zastupnik golovnokomanduvacha vijsk Dalekogo Shodu iz vijskovo morskih sil U chervni 1948 roku vidklikanij do Moskvi U veresni 1948 sichni 1949 roku nachalnik Upravlinnya vijskovo morskih navchalnih zakladiv i starshij morskij nachalnik u Leningradi U berezni 1949 grudni 1951 roku nachalnik gidrografichnogo upravlinnya VMF SRSR U chervni veresni 1948 ta sichni berezni 1949 roku zalishavsya v rozporyadzhenni golovnokomanduvacha VMF Z sichnya 1952 roku perejshov na posadu nachalnika kafedri i fakultetu Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni Voroshilova Spochatku nachalnik kafedri nadvodnih korabliv z serpnya 1953 roku nachalnik kafedri taktiki vishih spoluk z grudnya 1953 po lipen 1956 roku nachalnik vijskovo morskogo fakultetu Z lipnya 1956 po serpen 1957 roku nachalnik grupi doslidzhennya operativno taktichnih problem Golovnogo shtabu VMF Do lyutogo 1961 roku admiral inspektor inspekciyi VMF Golovnoyi inspekciyi MO SRSR Pislya vihodu u vidstavku v 1961 roci keruvav sektorom Vsesoyuznogo institutu naukovoyi i tehnichnoyi informaciyi Doktor istorichnih nauk 1970 rik Nagorodidva ordeni Lenina 1940 21 02 1945 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1970 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 22 02 1943 3 11 1944 1944 1948 dva ordeni Ushakova I st 22 07 1944 28 06 1945 orden Nahimova I st 24 05 1945 orden Chervonoyi Zirki 23 12 1935 Hrest Gryunvalda I st Polsha 21 05 1946 Hrest Horobrih Polsha 19 12 1968 medali imenna zbroya mauzer 1930 PrimitkiTribuc Volodimir Pilipovich 17 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaMihajlovskij Nikolaj Grigorevich Admiral Tribuc Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1982 96 s Geroi Sovetskoj Rodiny 200 000 prim ros Posilannya