Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Третьяков Батько Посада Діти Дружина Мати Третьяков Петро Миколайов

Третьяков Петро Миколайович

Третьяков Петро Миколайович
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Третьяков.

Третьяков Петро Миколайович
рос. Третьяков Пётр Николаевич
Народився12 листопада 1909(1909-11-12)
Кострома
Помер12 червня 1976(1976-06-12) (66 років)
Ленінград
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьісторик, археолог, славіст, етнограф, викладач університету
Alma materЛенінградський державний університет
Галузьархеологія
ЗакладІнститут археології РАН
Вчене званнячлен-кореспондент РАН
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Аспіранти, докторантиd
d
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
image
image image

Третьяков Петро Миколайович (рос. Третьяко́в Пётр Никола́евич, *12 листопада 1909 р., м. Кострома — †12 червня 1976 р., м. Ленінград) — радянський археолог-славіст, доктор історичних наук, член-кореспондент АН СРСР, старший науковий співробітник Інституту археології АН СРСР, директор Інституту слов'янознавства РАН. Автор численних праць, присвячених походженню й найдавнішої історії східних слов'ян (Березняки), історик Київської Русі та виникнення давньоруської народності. Лауреат Сталінської премії (у 1952 р.).

Праці

  • «Костромские курганы». Известия Гос. Академии Истории Материальной Культуры, Т.XIV, вып.6-7, 1931 г., с. 1-38 (рос.)
  • «Калужская экспедиция Государственной академии истории материальной культуры им. Н. Я. Марра» 1936 г. СА (№ 4), 1937 г., с. 328–330 (рос.)
  • «Расселение древне-русских племен по археологическим данным». СА (№ 4), 1937 г., с. 33-51 (рос.)
  • «Северные восточно-славянские племена. Вопросы этногонии северных славянских племён». МИА 1941 г. (6), с. 22-26 (рос.)
  • «Северные восточно-славянские племена. Реконструкция поселения у д. Березняки». МИА 1941 г. (6), с. 19-20 (рос.)
  • П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков. «Курганный могильник у с. Боршева (П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков. Древнерусские поселения на Дону. Материалы и исследования по археологии СССР» — МИА(8), г. Москва-Ленинград, 1948 г., c. 79-91) (рос.)
  • «Материалы по археологии верхнего Поволжья», Институт археологии Академии наук СССР, 1950 г. (рос.)
  • «Памятники Зарубинецкой культуры», АН СССР, 1959 г. (рос.)
  • «Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге (Введение. Этнический процесс и Археология…Заключение)», г. Москва-Ленинград, 1966 г., c. 5-10, c. 301–305 (рос.)
  • «Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге», изд. «Наука», 1966 г. (рос.)
  • «Восточные славяне и балтийский субстрат». СЭ, 1967 г. (№ 4), с. 110–118 (рос.)
  • «Зарубинецкая культура и Поднепровские славяне», СА, 1968 г. (№ 4), с. 58-68 (рос.)
  • «Об истоках культуры роменско-борщевской древнерусской группировки». СА, 1969 г. (№ 4), с. 78-90 (рос.)
  • «У истоков древнерусской народности», изд. «Наука», 1970 г. (рос.)
  • «По следам древних славянских племен», г. Ленинград, изд. «Наука», 1982 г. (опубликовано посмертно под ред. Б. А. Рыбакова и Э. А. Сымоновича, научных оппонентов Третьякова). (рос.)

Критика його праць радянськими вченими

image Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

Джерела

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2002. — Т. 15. — 552 с. — 10 000 экз. — (Т. 15). (біл.)
  • «Третьяков Пётр Николаевич» / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — г. Москва: «Советская энциклопедия» (БСЭ), 1969–1978 г. (рос.)

Посилання

  • Персональна сторінка Петра Николаевича Третьякова на офіційному сайті РАН (рос.) (рос.)
  • (рос.)
  • (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tretyakov Batko Posada Diti Druzhina Mati Tretyakov Petro Mikolajovichros Tretyakov Pyotr NikolaevichNarodivsya12 listopada 1909 1909 11 12 KostromaPomer12 chervnya 1976 1976 06 12 66 rokiv LeningradPohovannyadKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnististorik arheolog slavist etnograf vikladach universitetuAlma materLeningradskij derzhavnij universitetGaluzarheologiyaZakladInstitut arheologiyi RANVchene zvannyachlen korespondent RANNaukovij stupindoktor istorichnih naukAspiranti doktorantid dChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodi Tretyakov Petro Mikolajovich ros Tretyako v Pyotr Nikola evich 12 listopada 1909 r m Kostroma 12 chervnya 1976 r m Leningrad radyanskij arheolog slavist doktor istorichnih nauk chlen korespondent AN SRSR starshij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi AN SRSR direktor Institutu slov yanoznavstva RAN Avtor chislennih prac prisvyachenih pohodzhennyu j najdavnishoyi istoriyi shidnih slov yan Bereznyaki istorik Kiyivskoyi Rusi ta viniknennya davnoruskoyi narodnosti Laureat Stalinskoyi premiyi u 1952 r Praci Kostromskie kurgany Izvestiya Gos Akademii Istorii Materialnoj Kultury T XIV vyp 6 7 1931 g s 1 38 ros Kaluzhskaya ekspediciya Gosudarstvennoj akademii istorii materialnoj kultury im N Ya Marra 1936 g SA 4 1937 g s 328 330 ros Rasselenie drevne russkih plemen po arheologicheskim dannym SA 4 1937 g s 33 51 ros Severnye vostochno slavyanskie plemena Voprosy etnogonii severnyh slavyanskih plemyon MIA 1941 g 6 s 22 26 ros Severnye vostochno slavyanskie plemena Rekonstrukciya poseleniya u d Bereznyaki MIA 1941 g 6 s 19 20 ros P P Efimenko P N Tretyakov Kurgannyj mogilnik u s Borsheva P P Efimenko P N Tretyakov Drevnerusskie poseleniya na Donu Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR MIA 8 g Moskva Leningrad 1948 g c 79 91 ros Materialy po arheologii verhnego Povolzhya Institut arheologii Akademii nauk SSSR 1950 g ros Pamyatniki Zarubineckoj kultury AN SSSR 1959 g ros Finno ugry balty i slavyane na Dnepre i Volge Vvedenie Etnicheskij process i Arheologiya Zaklyuchenie g Moskva Leningrad 1966 g c 5 10 c 301 305 ros Finno ugry balty i slavyane na Dnepre i Volge izd Nauka 1966 g ros Vostochnye slavyane i baltijskij substrat SE 1967 g 4 s 110 118 ros Zarubineckaya kultura i Podneprovskie slavyane SA 1968 g 4 s 58 68 ros Ob istokah kultury romensko borshevskoj drevnerusskoj gruppirovki SA 1969 g 4 s 78 90 ros U istokov drevnerusskoj narodnosti izd Nauka 1970 g ros Po sledam drevnih slavyanskih plemen g Leningrad izd Nauka 1982 g opublikovano posmertno pod red B A Rybakova i E A Symonovicha nauchnyh opponentov Tretyakova ros Kritika jogo prac radyanskimi vchenimiCe nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PrimitkiDzherelaBelaruskaya encyklapedyya U 18 t T 15 Sledaviki Tryo Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2002 T 15 552 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0251 2 T 15 bil Tretyakov Pyotr Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya Glavn red A M Prohorov 3 e izd Toma 1 30 g Moskva Sovetskaya enciklopediya BSE 1969 1978 g ros PosilannyaPersonalna storinka Petra Nikolaevicha Tretyakova na oficijnomu sajti RAN ros ros ros ros

Дата публікації:
Топ