Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трансатлантичний переліт Олкока і Брауна 14—15 червня 1919 року — перший безпосадковий трансатлантичний переліт із Сент-Джонса (Ньюфаундленд) до [en] (Ірландія), який здійснили на переробленому бомбардувальнику [en] за 16 годин 28 хвилин британські льотчики [ru] і [ru]. Пройдено відстань 3040 км із середньою швидкістю 190 км/год.
Передісторія
1 квітня 1913 року газета Daily Mail призначила нагороду 10 000 фунтів стерлінгів тому, хто перший перетне Атлантичний океан на літаку не більше ніж за 72 години. Оголошення сповіщало:
Ми пропонуємо 10 000 фунтів тому, хто перетне Атлантичний океан з будь-якого пункту в Америці до будь-якого пункту в Великій Британії та Ірландії. Зрозуміло, цей політ над Атлантикою можна здійснити в будь-якому напрямку. Премія може бути присуджена льотчику будь-якої національності. Машина, на якій він полетить, може бути як англійською, так і будь-якого іноземного виробництва.
З початку Першої світової війни в 1914 році приз скасували, але 1918 року редакція знову повернулася до колишньої ідеї. Олкок і Браун, як досвідчені пілоти, з досвідом бойових дій (обидва побували в полоні, відповідно, у Туреччині та Німеччині), запропонували свої послуги фірмі Vickers. Їхня пропозиція збіглася з необхідністю підтримати національний престиж Великої Британії: 8 травня 1919 року уряд США підготував чотири гідролітаки для перельоту за маршрутом Нью-Йорк — Ньюфаундленд — Азорські острови — Португалія — Англія. З чотирьох літаків лише один — NC-4 — дійшов до кінця дистанції, екіпажу знадобилося на це 23 дні (польотний час 57 годин 16 хвилин), тому США не могли претендувати на приз Daily Mail. Переліт був дуже дорогим, оскільки безпеку забезпечували 50 суден американського флоту, розміщених уздовж траси перельоту як для відстеження погоди, так і для порятунку авіаторів на випадок аварії.
У підготовці британського трансатлантичного перельоту брали участь кілька англійських фірм, які готували свої літаки: Vickers, [en], та [en]. Вирішено здійснити переліт з заходу на схід, оскільки над Північною Атлантикою вітри дмуть саме в цьому напрямку, а для можливостей техніки 1910-х років дистанція була граничною. 18 травня стартували команди Sopwith і Martinsyde. Другий літак упав на старті, те саме сталося через два місяці з командою Handley Page. Команда за 4 години після вильоту потрапила в атмосферний фронт, а далі двигун став перегріватися. Довелося здійснювати екстрене приводнення поруч з данським пароплавом, який і підібрав авіаторів за 850 миль від узбережжя Ірландії. Пілотів Гоукера і Маккензі-Ґріва за мужність нагороджено половинною сумою призу — 5000 фунтів.
Політ
Олкок і Браун довго не могли знайти відповідного майданчика для зльоту, побачивши крах двох перевантажених літаків на старті. Далі багато часу зайняло очікування стабільно сприятливої погоди, причому 10 і 11 червня дув шквалистий вітер. До того часу британська преса вже рясніла звинуваченнями на адресу «нерішучих» авіаторів. Поліпшення погоди намітилося 13 червня, однак під час заправки літаків не витримав ваги амортизатор шасі, після чого довелося злити весь бензин і відремонтувати шасі. Ремонт і заправка тривали всю ніч.
На світанку 14 червня в сильний західний вітер пілоти стартували, причому літак пробіг понад 300 метрів, перш ніж відірвався від злітної смуги. Машина перевантажена навіть на максимальних обертах двигунів не могла піднятися вище 400 м, в цих умовах екіпаж потрапив у суцільну хмарність. В тумані зламався вітряк електрогенератора, внаслідок чого льотчики залишилися без радіозв'язку та підігріву льотних костюмів. Сліпий політ тривав 7 годин, через неякісне паливо прогоріла вихлопна труба правого двигуна, а потім вихлоп розігрів до червоного дротяну розтяжку крила, але вона витримала до кінця перельоту.
До 19:30 у міру витрачання палива стало можливо набирати висоту, з хмарності вийшли на 1800 м. За зірками вдалося визначити, що пройдено 1400 км — близько половини шляху до Ірландії. Середня швидкість виявилася вищою від розрахункової — 160 км/год. Прийнято рішення знизитися до 1200 м — кромки хмарності.
О третій годині ночі літак потрапив у грозовий фронт, Олкок втратив орієнтацію і звалився в штопор, вирвавшись із хмарності на висоті 150 м над штормовим океаном. Попри максимальні оберти двигунів, літак іноді опинявся на висоті не більше 15 м, пілотам здавалося, що вони можуть доторкнутися до хвиль. Через дощ зі снігом почалося стрімке обмерзання літака, а сніг став забивати карбюратори двигунів, правий мотор зупинився. Браун, ризикуючи життям, пробрався по обмерзлому крилу до двигуна і запустив його. Після зупинки лівого двигуна, Брауну довелося п'ять разів повторювати цю операцію.
Вранці 15 червня вийшли з хмар і через 40 хвилин побачили ірландське узбережжя. Олкок зорієнтувався за щоглою радіостанції Кліфдена і вирішив спробувати сісти. Поруч було зелене поле, яке виявилося болотом, і місцеві жителі намагалися жестами показати, що воно непридатне для посадки. Льотчики вирішили, що їх вітають. Після торкання шасі загрузло в ґрунті й літак [ru], втім, не зазнавши серйозних ушкоджень. Пілоти також не постраждали. Виявилося, що в баках залишалося ще 1200 л палива, що дозволило б долетіти до Англії.
Після перельоту
Олкок і Браун стали національними героями. Крім призу 10000 фунтів, вони отримали 2000 гіней від тютюнової компанії і приз 1000 фунтів як перші британські піддані, що перелетіли через океан. Обох зведено в лицарі. 18 грудня 1919 року Олкок розбився поблизу Руана під час обльоту гідролітака для Паризького авіасалону. Браун помер 4 жовтня 1948 року.
На місці старту і посадки Олкока і Брауна встановлено пам'ятники. 1954 року їх парну статую встановлено в аеропорту Хітроу, також пам'ятник встановлено в Манчестері — на батьківщині Олкока. Літак зберігся і був встановлений у Музеї науки в Південному Кенсінгтоні. 1969 року випущено марку на честь 50-річчя перельоту.
1994 року побудовано копію літака Vickers Vimy, на якій відомий рекордсмен Стів Фоссет 2—3 липня 2005 року повторив досягнення Олкока і Брауна. Однак Фоссет і другий пілот Марк Реболц здійснили посадку на полі для гольфу в Коннемарі.
Див. також
Посилання
- Alcock and brown's plane at the London Science Museum (англ.)
- Brooklands Museum website (англ.)
- Colum McCann fiction short story based on Alcock and brown's flight (англ.)
- «The Transatlantic Flight» (англ.) — стаття про політ у Flight за 1919 рік
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transatlantichnij perelit Olkoka i Brauna 14 15 chervnya 1919 roku pershij bezposadkovij transatlantichnij perelit iz Sent Dzhonsa Nyufaundlend do en Irlandiya yakij zdijsnili na pereroblenomu bombarduvalniku en za 16 godin 28 hvilin britanski lotchiki ru i ru Projdeno vidstan 3040 km iz serednoyu shvidkistyu 190 km god Start iz Sent Dzhonsa 14 chervnya 1919 rokuPeredistoriya1 kvitnya 1913 roku gazeta Daily Mail priznachila nagorodu 10 000 funtiv sterlingiv tomu hto pershij peretne Atlantichnij okean na litaku ne bilshe nizh za 72 godini Ogoloshennya spovishalo Mi proponuyemo 10 000 funtiv tomu hto peretne Atlantichnij okean z bud yakogo punktu v Americi do bud yakogo punktu v Velikij Britaniyi ta Irlandiyi Zrozumilo cej polit nad Atlantikoyu mozhna zdijsniti v bud yakomu napryamku Premiya mozhe buti prisudzhena lotchiku bud yakoyi nacionalnosti Mashina na yakij vin poletit mozhe buti yak anglijskoyu tak i bud yakogo inozemnogo virobnictva Z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci priz skasuvali ale 1918 roku redakciya znovu povernulasya do kolishnoyi ideyi Olkok i Braun yak dosvidcheni piloti z dosvidom bojovih dij obidva pobuvali v poloni vidpovidno u Turechchini ta Nimechchini zaproponuvali svoyi poslugi firmi Vickers Yihnya propoziciya zbiglasya z neobhidnistyu pidtrimati nacionalnij prestizh Velikoyi Britaniyi 8 travnya 1919 roku uryad SShA pidgotuvav chotiri gidrolitaki dlya perelotu za marshrutom Nyu Jork Nyufaundlend Azorski ostrovi Portugaliya Angliya Z chotiroh litakiv lishe odin NC 4 dijshov do kincya distanciyi ekipazhu znadobilosya na ce 23 dni polotnij chas 57 godin 16 hvilin tomu SShA ne mogli pretenduvati na priz Daily Mail Perelit buv duzhe dorogim oskilki bezpeku zabezpechuvali 50 suden amerikanskogo flotu rozmishenih uzdovzh trasi perelotu yak dlya vidstezhennya pogodi tak i dlya poryatunku aviatoriv na vipadok avariyi U pidgotovci britanskogo transatlantichnogo perelotu brali uchast kilka anglijskih firm yaki gotuvali svoyi litaki Vickers en ta en Virisheno zdijsniti perelit z zahodu na shid oskilki nad Pivnichnoyu Atlantikoyu vitri dmut same v comu napryamku a dlya mozhlivostej tehniki 1910 h rokiv distanciya bula granichnoyu 18 travnya startuvali komandi Sopwith i Martinsyde Drugij litak upav na starti te same stalosya cherez dva misyaci z komandoyu Handley Page Komanda za 4 godini pislya vilotu potrapila v atmosfernij front a dali dvigun stav peregrivatisya Dovelosya zdijsnyuvati ekstrene privodnennya poruch z danskim paroplavom yakij i pidibrav aviatoriv za 850 mil vid uzberezhzhya Irlandiyi Pilotiv Goukera i Makkenzi Griva za muzhnist nagorodzheno polovinnoyu sumoyu prizu 5000 funtiv PolitOlkok i Braun dovgo ne mogli znajti vidpovidnogo majdanchika dlya zlotu pobachivshi krah dvoh perevantazhenih litakiv na starti Dali bagato chasu zajnyalo ochikuvannya stabilno spriyatlivoyi pogodi prichomu 10 i 11 chervnya duv shkvalistij viter Do togo chasu britanska presa vzhe ryasnila zvinuvachennyami na adresu nerishuchih aviatoriv Polipshennya pogodi namitilosya 13 chervnya odnak pid chas zapravki litakiv ne vitrimav vagi amortizator shasi pislya chogo dovelosya zliti ves benzin i vidremontuvati shasi Remont i zapravka trivali vsyu nich Na svitanku 14 chervnya v silnij zahidnij viter piloti startuvali prichomu litak probig ponad 300 metriv persh nizh vidirvavsya vid zlitnoyi smugi Mashina perevantazhena navit na maksimalnih obertah dviguniv ne mogla pidnyatisya vishe 400 m v cih umovah ekipazh potrapiv u sucilnu hmarnist V tumani zlamavsya vitryak elektrogeneratora vnaslidok chogo lotchiki zalishilisya bez radiozv yazku ta pidigrivu lotnih kostyumiv Slipij polit trivav 7 godin cherez neyakisne palivo progorila vihlopna truba pravogo dviguna a potim vihlop rozigriv do chervonogo drotyanu roztyazhku krila ale vona vitrimala do kincya perelotu Do 19 30 u miru vitrachannya paliva stalo mozhlivo nabirati visotu z hmarnosti vijshli na 1800 m Za zirkami vdalosya viznachiti sho projdeno 1400 km blizko polovini shlyahu do Irlandiyi Serednya shvidkist viyavilasya vishoyu vid rozrahunkovoyi 160 km god Prijnyato rishennya znizitisya do 1200 m kromki hmarnosti O tretij godini nochi litak potrapiv u grozovij front Olkok vtrativ oriyentaciyu i zvalivsya v shtopor virvavshis iz hmarnosti na visoti 150 m nad shtormovim okeanom Popri maksimalni oberti dviguniv litak inodi opinyavsya na visoti ne bilshe 15 m pilotam zdavalosya sho voni mozhut dotorknutisya do hvil Cherez dosh zi snigom pochalosya strimke obmerzannya litaka a snig stav zabivati karbyuratori dviguniv pravij motor zupinivsya Braun rizikuyuchi zhittyam probravsya po obmerzlomu krilu do dviguna i zapustiv jogo Pislya zupinki livogo dviguna Braunu dovelosya p yat raziv povtoryuvati cyu operaciyu Olkok i Braun poruch zi skapotuvalim litakom 15 chervnya 1919 roku Vranci 15 chervnya vijshli z hmar i cherez 40 hvilin pobachili irlandske uzberezhzhya Olkok zoriyentuvavsya za shogloyu radiostanciyi Klifdena i virishiv sprobuvati sisti Poruch bulo zelene pole yake viyavilosya bolotom i miscevi zhiteli namagalisya zhestami pokazati sho vono nepridatne dlya posadki Lotchiki virishili sho yih vitayut Pislya torkannya shasi zagruzlo v grunti j litak ru vtim ne zaznavshi serjoznih ushkodzhen Piloti takozh ne postrazhdali Viyavilosya sho v bakah zalishalosya she 1200 l paliva sho dozvolilo b doletiti do Angliyi Pislya perelotuOlkok i Braun stali nacionalnimi geroyami Krim prizu 10000 funtiv voni otrimali 2000 ginej vid tyutyunovoyi kompaniyi i priz 1000 funtiv yak pershi britanski piddani sho pereletili cherez okean Oboh zvedeno v licari 18 grudnya 1919 roku Olkok rozbivsya poblizu Ruana pid chas oblotu gidrolitaka dlya Parizkogo aviasalonu Braun pomer 4 zhovtnya 1948 roku Na misci startu i posadki Olkoka i Brauna vstanovleno pam yatniki 1954 roku yih parnu statuyu vstanovleno v aeroportu Hitrou takozh pam yatnik vstanovleno v Manchesteri na batkivshini Olkoka Litak zberigsya i buv vstanovlenij u Muzeyi nauki v Pivdennomu Kensingtoni 1969 roku vipusheno marku na chest 50 richchya perelotu 1994 roku pobudovano kopiyu litaka Vickers Vimy na yakij vidomij rekordsmen Stiv Fosset 2 3 lipnya 2005 roku povtoriv dosyagnennya Olkoka i Brauna Odnak Fosset i drugij pilot Mark Rebolc zdijsnili posadku na poli dlya golfu v Konnemari Div takozhPershij perelit Pivdennoyi AtlantikiPosilannyaAlcock and brown s plane at the London Science Museum angl Brooklands Museum website angl Colum McCann fiction short story based on Alcock and brown s flight angl The Transatlantic Flight angl stattya pro polit u Flight za 1919 rik