Травма щелепно-лицевої ділянки

Пошкодження черепно-лицевої ділянки за видом травмуючого агента поділяють на вогнепальні та невогнепальні.

Травма щелепно-лицевої ділянки
Спеціальність	щелепно-лицева хірургія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	S00, S02.2 і S02.9
MeSH	D005151

За характером пошкодження тканин — пошкодження м'яких та пошкодження твердих тканин.

Переломи лицевих кісток в мирний час складають від 3,2 до 3,8 % всіх переломів кісток скелету (Т. М. Лурьє). Переломи нижньої щелепи зустірчаються в 70,3 %, верхньої — 3,3 %, виличної кістки — 9,8 %, кісток носа — 8 %, травма зубів — 3,2 %, вогнепальні поранення лицевих кісток мирного часу — 0,7 %, множинні переломи кісток обличчя — 4,7 %.

Розрізняють невиробничу (побутова травма — 75,2 %, вулична — 5,1 %, спортивна — 3,5 %, транспортна — 6,9 %) і виробничу (промислова — 8,1 %, сільськогосподарська — 1,2 %)

Вивихи і переломи зубів

Вивих зуба

Лікування

Перелом зуба

Лікування

Вивихи висково-нижньощелепого суглоба

Лікування

Класифікація переломів

За етіологією:

• патологічні
• травматичні
• Запальні
• незапальні

За характером:

• повні
• неповні
• піднадокістні

За видом:

• закриті
• відкриті

За кількістю уламків:

• одинарні
• подвійні
• потрійні
• двосторонні
• множинні
• з дефектом кістки

За лінією перелома:

• поперечні
• косі
• поздовжні
• зигзагоподібні
• дирчасті
• дугові

За механізмом виникнення:

• прямі (в місці дії травмуючого чинника)
• непрямі

а) від перегину;
б) від згинання;
в) від розтягнення (розриву);
г) від зміщення;

Невогнепальні переломи лицевих кісток

Перелом альвеолярного відростка

Лікування

Перелом верхньої щелепи

Клініка

Перелом кісток носа

Перелом виличної кістки

Перелом нижньої щелепи

Клініка

Вогнепальні травми обличчя

Пошкодження м'яких тканин

Іммобілізація

Література

1. Васильєв Г. А. Хірургічна стоматологія. М., «Медицина», — 1981.
2. Бернадський Ю. Й. Травматологія і відновлююча хірургія. К., — 1985.