Тоса Міцумоті

Тоса Міцумоті (бл. 1496 —1550) — японський художник періоду Муроматі. Представник школи Тоса.

Тоса Міцумоті
土佐 光茂
«Автопортрет»
Народився	бл. 1496 Кіото
Помер	1550 Сакай, Префектура Осака, Японія
Підданство	Японія
Діяльність	художник
Відомий завдяки	художник
Відомі учні	Тоса Міцуйосі
Напрямок	Школа Тоса
Рід	рід Тоса
Батько	Тоса Міцунобу
Діти	2 сини
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив зі знатного роду Тоса, що були спадковими придворними живописцями імператорів. Єдиний син Тоса Міцунобу, голови Бюро живопису імператорського двору і голови митців сьогунату Муроматі. Народився близько 1496 року в Кіото. Навчався малюванню у батька. Згодом спільно з останнім виконував замовлення для імператорського двору й сьогунів роду Асікага.

Між 1522 і 1525 роками після смерті батька очолив Бюро живопису і став придворним художником. Згодом вправно поєднував державну кар'єру з розбудовою школи Тоса, яка отримувала численні замовлення. 1528 році отримав нижню ступінь п'ятого рангу. 1531 року призначено першим заступником міністра покарань. 1532 року надано старшу ступінь п'ятого рангу.

Після смерті у 1550 році Тоса Міцумоті його справу послідовно продовжили сини Тоса Міцумото і Тоса Міцуйосі.

Творчість

Частина сувою «Історія храму Куваномі»

Загалом наслідував стиль, засновником якого став Тоса Міцунобу. Разом з тим більше приділяв уваги деталям і декоративності. Виконував роботи для імператорського двору (відзначають фусума 1543 року), портрети сьогунів (відомим серед них є Асікаґа Йосіхару, 1550 рік), фусума (розсувні двері) для палацу сьогунів Нідзьо.

Тоса Міцумоті також є автором декількох релігійних робіт 1536 року, що зберігаються в храмі Дайго-дзі в Кіото. У 1550 році створив фрески в монастирі Каннон-дзі (сучасна префектура Сіга). Серед найкращих його творів є сувої «Історія храму Куваномі» (1532 рік) і «Історія храму Тайма» (1531 рік), які віднесено до Важливих культурних пам'яток Японії.

Джерела

• Tazawa, Yutaka: Tosa Mitsumochi. In: Biographical Dictionary of Japanese Art. Kodansha International, 1981. .
• Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 13, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (), p. 740—741.