То́пчине — село в Україні, в Магдалинівській селищній громаді Новомосковського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 становить 960 осіб.
село Топчине | |
---|---|
Військовий меморіал | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Новомосковський район |
Громада | Магдалинівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12100050330082979 |
Облікова картка | Топчине |
Основні дані | |
Населення | 960 |
Поштовий індекс | 51132 |
Телефонний код | +380 5691 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°57′04″ пн. ш. 34°47′32″ сх. д. / 48.95111° пн. ш. 34.79222° сх. д.Координати: 48°57′04″ пн. ш. 34°47′32″ сх. д. / 48.95111° пн. ш. 34.79222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 100 м |
Відстань до обласного центру | 67 км |
Відстань до районного центру | 12 км |
Найближча залізнична станція | Губиниха |
Відстань до залізничної станції | 40 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | Новомосковський район, с. Топчине, вул. Центральна, 10 |
Сільський голова | Коваль Володимир Володимирович |
Карта | |
Топчине | |
Топчине | |
Мапа | |
Топчине у Вікісховищі |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.
Географія
Село Топчино знаходиться у степовій зоні Придніпровської низовини на півночі Дніпропетровської області, біля витоків річки Прядівка. Нижче за течією примикає село Прядівка Дніпровського району. На річці зроблено кілька загат. Через село проходить автомобільна дорога Т 0413.
Топчине розташоване на відстані 50 кілометрів від обласного центру.
Історія
Цей розділ не містить . (лютий 2021) |
Цей розділ містить текст, що не відповідає . (лютий 2021) |
Заснування села
Топчине засноване у другій половині 18 століття. Першими на його території оселилися переселенці з південних полків Гетьманщини, зокрема Полтавського, почали освоювати землі Дикого поля, ставили хати мазанки. Саме в цей період почалося закріпачення селян. Після 1770 року безкраї степи разом з переселенцями були подаровані і стали власністю майорші Параски Григорівни Магденко — дочки другої дружини полтавського поміщика Магденка. Відтоді селяни навколишніх хуторів стали кріпаками, нинішній районний центр отримав назву Магдалинівка, а хутори на місці нинішнього села — Топчине, за прізвищем сім'ї переселенця Топки.
Лише через 3 роки після опублікування царського маніфесту 1861 року селяни отримали можливість викупити землю (по дві десятини замість чотирьох) по надмірно високій ціні — 47 карбованців за десятину замість 18.
На рубежі ХІХ — ХХ століть тут знаходилися землі пана Волкова. Найману працю використовували також заможні селяни: Черненко Василь, Стеценко Микита, Колісник Олексій, Підварченко Василь, Краснов Олексій, Женило Мусій. У центрі села, поруч з церквою та корчмою, що належала Краснову Олексію, був невеликий будиночок. Одна кімната, заставлена довгими чорними партами, голі стіни, темний коридор. Це школа. Не всі діти мали можливість учитися. Над усім селом височіла церква, священиком був Стефановський Олександр (мав 40 десятин землі та найманих робітників).
1886 року тут мешкало 826 осіб у 152 подвір'ях. Мало статус села і входило до Гупалівської волості Новомосковського повіту.
ХХ століття
Жителі села брали участь у Першій світовій війні.
Хвиля революції 1917 року докотилась і до нашого краю. Не хотіли люди миритися зі своїм тяжким становищем. Особливо молодь. Юнаки часто збиралися разом, розповідали один одному чутки про події в місті, готувалися й самі взяти участь у боротьбі за щастя, за волю, за кращу долю. Це Манойло Василь, Манойло Данило, Дворецький Андрій, Соколянський Іван, Шляховий Лука, Манойло Федосій. У грудні 1917 року в село приїхали робітники. Проводились мітинги, були обрані комісії. Для обліку і вилучення поміщицької землі створили земельну комісію і передали на збереження майно пана Волкова старшому робітникові І. Ф. Рогозі. Землі куркулів також взято на облік (вирішено залишити по 16 десятин). У перший комітет селянських депутатів був обраний Манойло Федосій Григорович. Селяни отримували земельні наділи з частки, яку було забрано в пана Волкова. А в квітні 1918 року на територію Магдалинівщини увійшов загін німецьких окупантів, групи австрійців робили бандитські напади на жителів с. Топчине, а за ними налітав і каральний загін, на чолі якого стояв колишній офіцер-чорносотенець Чернов А. І.. Після революції в Німеччині (коли остання відкликала свої війська) на околицях села з'являлися банди махновців, григор'євців, черновців. На Топчинських хуторах діяла і банда Зінченка. Побували тут кадети і бандити отамана Марусі. У липні 1918 року село захопили денікінці. Вони повернули старі порядки, забрали в селян землю. Знову завмерло село. Але за настороженою тишею почувався неспокій, непокора людська. Незабаром пройшли через село частини Червоної армії, просуваючись з Полтави до Дніпра. Не стало пана Волкова, розстріляли багатія Черненка Василя. Селяни отримали земельні наділи.
27 грудня 1919 року в Магдалинівський волості було встановлено Радянську владу.
Всіма справами в селі керувала партійна організація, створена Дворецьким Андрієм Борисовичем. У 1925 році Бережний Макар Данилович вступив до лав ВЛКСМ (приймали в м. Новомосковську) і створив у селі комсомольську організацію. У 1926 році був організований перший піонерський загін (Бережним М. Д., Тарасенком Л. М., Вовком М. С., Вовком О. О.). Налічував цей загін 10 піонерів. У цьому ж році, виступаючи на зльоті в Жданівській волості, загін одержав першу премію (бібліотечку) за виконання віршів, за першу піонерську форму. Під керівництвом учителя Попова піонери насаджували сад біля школи, збирали на полях колоски, ходили на тік віяти зерно. Активними піонерами були брати Шаповали Іван та Володимир.
У період 1927-28 рр. були створені товариства спільного обробітку землі, так зване «машинове» господарство, організатори якого разом купляли сільськогосподарський реманент. Навесні в селі з'явився перший трактор, керував яким комсомолець Горбонос С. Н.
У селі раніше була побудована красива церква, яку згодом перероблено під клуб, а в період окупації там знову відновили церкву. У вересні 1941 року в Топчино вступили нацистські загарбники. Знову неволя, знову з ранку до пізньої ночі працювали, знову для дітей тільки 4 класи. Період окупації чорною сторінкою ввійшов в історію села. Так, 4 березня 1943 року нацисти розстріляли комсомольця Івана Сидоровича Ковіку. Садиба колгоспниці Токар М. Ю. була явочною квартирою партизанського загону. Ризикуючи своїм життям, вона переховувала чотирьох поранених червоноармійців (М. Ю. Токар нагороджена медаллю «За відвагу»). Багато молоді нацисти забрали в неволю, в Німеччину на каторжні роботи. Дехто так і не повернувся.
У вересні 1943 року в село вступили війська Радянської Армії. Пішли воювати з ворогом 501 чол., з них 356 чоловіків, синів, братів не повернулися до рідних домівок в Топчине.
Післявоєнний період
1946 сталіністи знову вдалися до Голодомору, тримаючи все чоловіче населення далеко від села, у своїй армії. Церкву знову перетворили на клуб, поглумившись із почуттів віруючих людей.
У післявоєнний період на території села було три колгоспи: «П'ятирічка», «Іскра» та «Боротьба», які поступово об'єдналися в один: ім. Хрущова (1955 рік). А з приєднанням Тарасівського колгоспу «ім. Петровського» та колгоспу «Червоний хлібороб» (колишньої Солодовницької) було створено колгосп «ім. Свердлова», який мав 8004 га землі в тому числі орної 7227 га.
У різний час в названих колгоспах головами працювали: Будило А. І., Горбонос А. С., Кабашний Г. І., Бережний М. Д., Шляховий Л. М., Машталір Д. Д., Пшінько М. П., Заїка Є. Т., Поляков А. С., Кащенко Є. І., Анащенко А. Д., Лавріненко М. А.
У повоєнний період колгоспи стали економічно зростати. Так, в колгоспі «Боротьба» була своя цегельня, у ній виробляли випалену цеглу, з якої був побудований корівник та інші госп. будівлі. Це при головуванні Машталіра Данила Дементійовича збудовано ставок на межі з Прядивкою. Всі земельні роботи виконувались вручну та за допомогою кінних волокуш. І вже 1948 року ставок наповнився водою. Другий ставок, в Топчино, побудували в 1955 році, але вже з допомогою скреперів, бульдозерів. У 1955 році дала струм своя колгоспна електростанція. Культурніше стали жити люди, в клубі показують кіно, є хороша бібліотека, у кожній оселі мають радіо, газети.
Зарплату платили мізерну. Гарантованої оплати в той час не було. За роботу нараховували трудодні, а на них видавали зерно.
Вирощували різні сільгоспкультури. Обробіток просапних у 1950-х роках проводився вручну. У той час було багато працюючих, з них створювалися ланки по 20-25 чол. в кожній. На території однієї бригади було 2-3 ланки, які змагалися між собою. У бригаді № 1 незмінна ланкова — депутат сільської ради Сухомлин Олена. Передовими доярками в 50-ті роки були Самарська Ліда, Пісоцька Поліна. В інших бригадах добивалися хороших результатів тваринники: Русин Надія, Топка Олександра, Демченко Марія, Камуз В. К., Омельченко О. Г. Почало розвиватися свинарство, у 80-х роках поголів'я свиней зросло до 5000, у роботі відзначилися Твердохліб Ольга, Подільошкіна Параска, Ткачова Параска. Довгий час ферму очолював Майний П. В.
1960 колгосп перейшов на гарантовану грошову оплату. Головою колгоспу у 1964 році був Пшінько М. П.
Зростав парк тракторів, сільгоспмашин. Кожна бригада, а їх було в колгоспі 4, мала в середньому 20 тракторів, і всі вони повністю забезпечені сільськогосподарським інвентарем. Очолювали в різний час ці бригади знаючі механізатори: Горбонос Т. П., Горбонос Г. П., Коблик І. К., Пісоцький В. С., Стряпан А. І., Велегура Ш. С. У рільничих бригадах керівниками були: Топка Г. А., Дерець А. Ф., Солодкий І. Ф., Душка Володимир, Гречка Л. К. Найкращі механізатори — це Ляпара О. М., Піцула Я. В., Геда І., Дроб'язко Г, Рекунович М. О., Колісник І. Г.
Ріс парк автомашин, яких налічувалося більше 40 одиниць. Завідували гаражем у різний час Хорольський Ф. О., Торяник О. О., Тарасенко А. Ф. Швидкими темпами розвивалось вівчарство. А почалось воно з невеликої ферми (ст. чабан Кондратенко І. І.). З приходом на посаду голови Кащенка Є. І. (1978 рік) стали купувати елітне поголів'я овець, реконструкцію старих і збудували нове приміщення нового вівцекомплексу. Вже 1984 року поголів'я сягало 12000. У той же час на базі нашого комплексу було проведено республіканський семінар з вівчарства. Найкращими чабанами були Рекунович І., Чута М., Халявка Г. С., Галушка В.
У 1974 році почалось будівництво доріг з твердим покриттям.
В цей же час вагомо виросли економічні показники. Проводилась реконструкція ферм, будівництво доріг у межах села, виросла заробітна плата колгоспників.
У 1986 році на посаду голови колгоспу було обрано Анащенка А. Д. У цьому ж році розпочалася газифікація села, і блакитний вогник запалав в оселях колгоспників.
Незалежна Україна
До 1991 року колгосп мав стабільну економіку. В 1993 році колгосп був реорганізований в КДСП «Хлібороб».
З 1991 року почався спад виробництва, з кожним роком зменшувалося поголів'я в тваринництві, зросли ціни на паливо.
У 2000 році селяни отримали земельні паї (7,5 га) у приватну власність.
До 2019 року було центром Топчинської сільської ради.
Сьогодення
У селі є школа, дитячий садок, ФАП, будинок культури, бібліотека. Працюють декілька дрібних сільськогосподарських підприємств.
Пам'ятки
Поблизу села знаходиться ентомологічний заказник місцевого значення Топчинський.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 398
Література
- То́пчине // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.398
Посилання
- Сайт Магдалинівської РДА
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To pchine selo v Ukrayini v Magdalinivskij selishnij gromadi Novomoskovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 stanovit 960 osib selo Topchine Vijskovij memorialVijskovij memorial Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Novomoskovskij rajon Gromada Magdalinivska selishna gromada Kod KATOTTG UA12100050330082979 Oblikova kartka Topchine Osnovni dani Naselennya 960 Poshtovij indeks 51132 Telefonnij kod 380 5691 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 57 04 pn sh 34 47 32 sh d 48 95111 pn sh 34 79222 sh d 48 95111 34 79222 Koordinati 48 57 04 pn sh 34 47 32 sh d 48 95111 pn sh 34 79222 sh d 48 95111 34 79222 Serednya visota nad rivnem morya 100 m Vidstan do oblasnogo centru 67 km Vidstan do rajonnogo centru 12 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gubiniha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 40 km Misceva vlada Adresa radi Novomoskovskij rajon s Topchine vul Centralna 10 Silskij golova Koval Volodimir Volodimirovich Karta Topchine Topchine Mapa Topchine u Vikishovishi Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 GeografiyaSelo Topchino znahoditsya u stepovij zoni Pridniprovskoyi nizovini na pivnochi Dnipropetrovskoyi oblasti bilya vitokiv richki Pryadivka Nizhche za techiyeyu primikaye selo Pryadivka Dniprovskogo rajonu Na richci zrobleno kilka zagat Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 0413 Topchine roztashovane na vidstani 50 kilometriv vid oblasnogo centru IstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2021 Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2021 Zasnuvannya sela Topchine zasnovane u drugij polovini 18 stolittya Pershimi na jogo teritoriyi oselilisya pereselenci z pivdennih polkiv Getmanshini zokrema Poltavskogo pochali osvoyuvati zemli Dikogo polya stavili hati mazanki Same v cej period pochalosya zakripachennya selyan Pislya 1770 roku bezkrayi stepi razom z pereselencyami buli podarovani i stali vlasnistyu majorshi Paraski Grigorivni Magdenko dochki drugoyi druzhini poltavskogo pomishika Magdenka Vidtodi selyani navkolishnih hutoriv stali kripakami ninishnij rajonnij centr otrimav nazvu Magdalinivka a hutori na misci ninishnogo sela Topchine za prizvishem sim yi pereselencya Topki Lishe cherez 3 roki pislya opublikuvannya carskogo manifestu 1861 roku selyani otrimali mozhlivist vikupiti zemlyu po dvi desyatini zamist chotiroh po nadmirno visokij cini 47 karbovanciv za desyatinu zamist 18 Na rubezhi HIH HH stolit tut znahodilisya zemli pana Volkova Najmanu pracyu vikoristovuvali takozh zamozhni selyani Chernenko Vasil Stecenko Mikita Kolisnik Oleksij Pidvarchenko Vasil Krasnov Oleksij Zhenilo Musij U centri sela poruch z cerkvoyu ta korchmoyu sho nalezhala Krasnovu Oleksiyu buv nevelikij budinochok Odna kimnata zastavlena dovgimi chornimi partami goli stini temnij koridor Ce shkola Ne vsi diti mali mozhlivist uchitisya Nad usim selom visochila cerkva svyashenikom buv Stefanovskij Oleksandr mav 40 desyatin zemli ta najmanih robitnikiv 1886 roku tut meshkalo 826 osib u 152 podvir yah Malo status sela i vhodilo do Gupalivskoyi volosti Novomoskovskogo povitu HH stolittya Zhiteli sela brali uchast u Pershij svitovij vijni Hvilya revolyuciyi 1917 roku dokotilas i do nashogo krayu Ne hotili lyudi miritisya zi svoyim tyazhkim stanovishem Osoblivo molod Yunaki chasto zbiralisya razom rozpovidali odin odnomu chutki pro podiyi v misti gotuvalisya j sami vzyati uchast u borotbi za shastya za volyu za krashu dolyu Ce Manojlo Vasil Manojlo Danilo Dvoreckij Andrij Sokolyanskij Ivan Shlyahovij Luka Manojlo Fedosij U grudni 1917 roku v selo priyihali robitniki Provodilis mitingi buli obrani komisiyi Dlya obliku i viluchennya pomishickoyi zemli stvorili zemelnu komisiyu i peredali na zberezhennya majno pana Volkova starshomu robitnikovi I F Rogozi Zemli kurkuliv takozh vzyato na oblik virisheno zalishiti po 16 desyatin U pershij komitet selyanskih deputativ buv obranij Manojlo Fedosij Grigorovich Selyani otrimuvali zemelni nadili z chastki yaku bulo zabrano v pana Volkova A v kvitni 1918 roku na teritoriyu Magdalinivshini uvijshov zagin nimeckih okupantiv grupi avstrijciv robili banditski napadi na zhiteliv s Topchine a za nimi nalitav i karalnij zagin na choli yakogo stoyav kolishnij oficer chornosotenec Chernov A I Pislya revolyuciyi v Nimechchini koli ostannya vidklikala svoyi vijska na okolicyah sela z yavlyalisya bandi mahnovciv grigor yevciv chernovciv Na Topchinskih hutorah diyala i banda Zinchenka Pobuvali tut kadeti i banditi otamana Marusi U lipni 1918 roku selo zahopili denikinci Voni povernuli stari poryadki zabrali v selyan zemlyu Znovu zavmerlo selo Ale za nastorozhenoyu tisheyu pochuvavsya nespokij nepokora lyudska Nezabarom projshli cherez selo chastini Chervonoyi armiyi prosuvayuchis z Poltavi do Dnipra Ne stalo pana Volkova rozstrilyali bagatiya Chernenka Vasilya Selyani otrimali zemelni nadili 27 grudnya 1919 roku v Magdalinivskij volosti bulo vstanovleno Radyansku vladu Vsima spravami v seli keruvala partijna organizaciya stvorena Dvoreckim Andriyem Borisovichem U 1925 roci Berezhnij Makar Danilovich vstupiv do lav VLKSM prijmali v m Novomoskovsku i stvoriv u seli komsomolsku organizaciyu U 1926 roci buv organizovanij pershij pionerskij zagin Berezhnim M D Tarasenkom L M Vovkom M S Vovkom O O Nalichuvav cej zagin 10 pioneriv U comu zh roci vistupayuchi na zloti v Zhdanivskij volosti zagin oderzhav pershu premiyu bibliotechku za vikonannya virshiv za pershu pionersku formu Pid kerivnictvom uchitelya Popova pioneri nasadzhuvali sad bilya shkoli zbirali na polyah koloski hodili na tik viyati zerno Aktivnimi pionerami buli brati Shapovali Ivan ta Volodimir U period 1927 28 rr buli stvoreni tovaristva spilnogo obrobitku zemli tak zvane mashinove gospodarstvo organizatori yakogo razom kuplyali silskogospodarskij remanent Navesni v seli z yavivsya pershij traktor keruvav yakim komsomolec Gorbonos S N U seli ranishe bula pobudovana krasiva cerkva yaku zgodom pererobleno pid klub a v period okupaciyi tam znovu vidnovili cerkvu U veresni 1941 roku v Topchino vstupili nacistski zagarbniki Znovu nevolya znovu z ranku do piznoyi nochi pracyuvali znovu dlya ditej tilki 4 klasi Period okupaciyi chornoyu storinkoyu vvijshov v istoriyu sela Tak 4 bereznya 1943 roku nacisti rozstrilyali komsomolcya Ivana Sidorovicha Koviku Sadiba kolgospnici Tokar M Yu bula yavochnoyu kvartiroyu partizanskogo zagonu Rizikuyuchi svoyim zhittyam vona perehovuvala chotiroh poranenih chervonoarmijciv M Yu Tokar nagorodzhena medallyu Za vidvagu Bagato molodi nacisti zabrali v nevolyu v Nimechchinu na katorzhni roboti Dehto tak i ne povernuvsya U veresni 1943 roku v selo vstupili vijska Radyanskoyi Armiyi Pishli voyuvati z vorogom 501 chol z nih 356 cholovikiv siniv brativ ne povernulisya do ridnih domivok v Topchine Pislyavoyennij period Avtobusna zupinka 1946 stalinisti znovu vdalisya do Golodomoru trimayuchi vse choloviche naselennya daleko vid sela u svoyij armiyi Cerkvu znovu peretvorili na klub poglumivshis iz pochuttiv viruyuchih lyudej U pislyavoyennij period na teritoriyi sela bulo tri kolgospi P yatirichka Iskra ta Borotba yaki postupovo ob yednalisya v odin im Hrushova 1955 rik A z priyednannyam Tarasivskogo kolgospu im Petrovskogo ta kolgospu Chervonij hliborob kolishnoyi Solodovnickoyi bulo stvoreno kolgosp im Sverdlova yakij mav 8004 ga zemli v tomu chisli ornoyi 7227 ga U riznij chas v nazvanih kolgospah golovami pracyuvali Budilo A I Gorbonos A S Kabashnij G I Berezhnij M D Shlyahovij L M Mashtalir D D Pshinko M P Zayika Ye T Polyakov A S Kashenko Ye I Anashenko A D Lavrinenko M A U povoyennij period kolgospi stali ekonomichno zrostati Tak v kolgospi Borotba bula svoya cegelnya u nij viroblyali vipalenu ceglu z yakoyi buv pobudovanij korivnik ta inshi gosp budivli Ce pri golovuvanni Mashtalira Danila Dementijovicha zbudovano stavok na mezhi z Pryadivkoyu Vsi zemelni roboti vikonuvalis vruchnu ta za dopomogoyu kinnih volokush I vzhe 1948 roku stavok napovnivsya vodoyu Drugij stavok v Topchino pobuduvali v 1955 roci ale vzhe z dopomogoyu skreperiv buldozeriv U 1955 roci dala strum svoya kolgospna elektrostanciya Kulturnishe stali zhiti lyudi v klubi pokazuyut kino ye horosha biblioteka u kozhnij oseli mayut radio gazeti Zarplatu platili mizernu Garantovanoyi oplati v toj chas ne bulo Za robotu narahovuvali trudodni a na nih vidavali zerno Viroshuvali rizni silgospkulturi Obrobitok prosapnih u 1950 h rokah provodivsya vruchnu U toj chas bulo bagato pracyuyuchih z nih stvoryuvalisya lanki po 20 25 chol v kozhnij Na teritoriyi odniyeyi brigadi bulo 2 3 lanki yaki zmagalisya mizh soboyu U brigadi 1 nezminna lankova deputat silskoyi radi Suhomlin Olena Peredovimi doyarkami v 50 ti roki buli Samarska Lida Pisocka Polina V inshih brigadah dobivalisya horoshih rezultativ tvarinniki Rusin Nadiya Topka Oleksandra Demchenko Mariya Kamuz V K Omelchenko O G Pochalo rozvivatisya svinarstvo u 80 h rokah pogoliv ya svinej zroslo do 5000 u roboti vidznachilisya Tverdohlib Olga Podiloshkina Paraska Tkachova Paraska Dovgij chas fermu ocholyuvav Majnij P V 1960 kolgosp perejshov na garantovanu groshovu oplatu Golovoyu kolgospu u 1964 roci buv Pshinko M P Zrostav park traktoriv silgospmashin Kozhna brigada a yih bulo v kolgospi 4 mala v serednomu 20 traktoriv i vsi voni povnistyu zabezpecheni silskogospodarskim inventarem Ocholyuvali v riznij chas ci brigadi znayuchi mehanizatori Gorbonos T P Gorbonos G P Koblik I K Pisockij V S Stryapan A I Velegura Sh S U rilnichih brigadah kerivnikami buli Topka G A Derec A F Solodkij I F Dushka Volodimir Grechka L K Najkrashi mehanizatori ce Lyapara O M Picula Ya V Geda I Drob yazko G Rekunovich M O Kolisnik I G Ris park avtomashin yakih nalichuvalosya bilshe 40 odinic Zaviduvali garazhem u riznij chas Horolskij F O Toryanik O O Tarasenko A F Shvidkimi tempami rozvivalos vivcharstvo A pochalos vono z nevelikoyi fermi st chaban Kondratenko I I Z prihodom na posadu golovi Kashenka Ye I 1978 rik stali kupuvati elitne pogoliv ya ovec rekonstrukciyu starih i zbuduvali nove primishennya novogo vivcekompleksu Vzhe 1984 roku pogoliv ya syagalo 12000 U toj zhe chas na bazi nashogo kompleksu bulo provedeno respublikanskij seminar z vivcharstva Najkrashimi chabanami buli Rekunovich I Chuta M Halyavka G S Galushka V U 1974 roci pochalos budivnictvo dorig z tverdim pokrittyam V cej zhe chas vagomo virosli ekonomichni pokazniki Provodilas rekonstrukciya ferm budivnictvo dorig u mezhah sela virosla zarobitna plata kolgospnikiv U 1986 roci na posadu golovi kolgospu bulo obrano Anashenka A D U comu zh roci rozpochalasya gazifikaciya sela i blakitnij vognik zapalav v oselyah kolgospnikiv Nezalezhna Ukrayina Do 1991 roku kolgosp mav stabilnu ekonomiku V 1993 roci kolgosp buv reorganizovanij v KDSP Hliborob Z 1991 roku pochavsya spad virobnictva z kozhnim rokom zmenshuvalosya pogoliv ya v tvarinnictvi zrosli cini na palivo U 2000 roci selyani otrimali zemelni payi 7 5 ga u privatnu vlasnist Do 2019 roku bulo centrom Topchinskoyi silskoyi radi SogodennyaU seli ye shkola dityachij sadok FAP budinok kulturi biblioteka Pracyuyut dekilka dribnih silskogospodarskih pidpriyemstv Pam yatkiPoblizu sela znahoditsya entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Topchinskij DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 398LiteraturaTo pchine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 398PosilannyaSajt Magdalinivskoyi RDA Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi