Томіслав Івіч

Томислав Івич (сербохорв. Tomislav Ivić, нар. 30 червня 1933, Спліт — пом. 24 червня 2011, Спліт) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Томислав Івич
Томислав Івич
Томислав Івич у 1976 році
Особисті дані
Народження	30 червня 1933(1933-06-30)
	Спліт, Югославія
Смерть	24 червня 2011(2011-06-24) (77 років)
	Спліт, Хорватія
Поховання	^d^[1]
Громадянство	Югославія  Хорватія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1953–1957 «Спліт» 125 (?) 1957–1963 «Хайдук» (Спліт) 11 (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1967–1968 «Спліт» 1968–1972 «Хайдук» (Спліт) (мол.) 1972–1973 «Шибеник» 1973–1974 СФРЮ 1973–1976 «Хайдук» (Спліт) 1976–1978 «Аякс» 1978–1980 «Хайдук» (Спліт) 1980–1983 «Андерлехт» 1983–1984 «Галатасарай» 1984–1985 «Динамо» (Загреб) 1985–1986 «Авелліно» 1986 «Панатінаїкос» 1986–1987 «Хайдук» (Спліт) 1987–1988 «Порту» 1988–1990 «Парі Сен-Жермен» 1990–1991 «Атлетіко» 1991 «Марсель» 1992 «Бенфіка» 1993–1994 «Порту» 1994 Хорватія (в.о.) 1995 «Монако» (помічник) 1995 «Фенербахче» 1995–1996 ОАЕ 1996 «Аль-Васл» 1997 «Хайдук» (Спліт) 1998 Іран 1998–1999 «Стандард» (Льєж) 2000 «Стандард» (Льєж) 2001 «Марсель» 2003–2004 «Аль-Іттіхад»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У квітні 2007 року Івич був визнаний найуспішнішим тренером в історії світового футболу за версією італійської газети La Gazzetta dello Sport. Протягом тренерської кар'єри Томислав очолював команди в 14 різних країнах, а також працював з чотирма національними збірними, вигравши за цей час титули в семи країнах (Югославія, Нідерланди, Бельгія, Греція, Португалія, Іспанія і Франція), зокрема вісім чемпіонатів (3 — в Югославії, і по одному в Нідерландах, Бельгії, Греції, Португалії та Франції), 6 національних кубків (4 в Югославії і по одному в Іспанії і Португалії), а також Суперкубок УЄФА і Міжконтинентальний кубок.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1953 року виступами за команду «Спліт» з рідного міста, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 125 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Спліта», був основним гравцем команди.

1957 року перейшов до клубу «Хайдук» (Спліт), за який відіграв 6 сезонів. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Хайдук» (Спліт) у 1963 році.

Кар'єра тренера

Після закінчення вищої тренерської школи в Белграді, 1967 року Івич повернувся в «Спліт», де працював один сезон, після цього чотири роки тренував юнацький склад «Хайдука».

1972 року Томислав став головним тренером «Шибеника», а в 1973 році повернувся в «Хайдук» на місце головного тренера, де виграв два чемпіонати — в 1974 і 1975 роках і чотири Кубки — 1972, 1973, 1974 і 1976 років. Паралельно у 1973—1974 роках разом з Миляном Миляничем, , та Милованом Чиричем сформував тренерський штаб збірної СФРЮ, який вивів команду на чемпіонат світу 1974 року.

З 1976 до 1978 року очолював амстердамський «Аякс», з яким виграв чемпіонат Нідерландів, після чого повернувся в «Хайдук», де знову виграє чемпіонат у 1979 році.

З 1980 по 1983 рік Івич тренував бельгійський «Андерлехт», з яким у першому ж сезоні виграв чемпіонат.

Томислав Івич у 1987 році під час роботи з «Порту».

З 1983 по 1987 рік очолював турецький «Галатасарай», «Динамо» (Загреб), італійське «Авелліно» і сім турів тренував грецький «Панатінаїкос», після чого ненадовго ненадовго повернувся в «Хайдук».

У 1987 році Івич став головним тренером португальського «Порту», з яким в одному сезоні завойовує чотири трофеї — стає чемпіоном Португалії, а також володарем Кубка Португалії, Суперкубка УЄФА і Міжконтинентального кубка.

З 1988 року два сезони очолював французький «Парі Сен-Жермен», по завершенні яких перейшов до іспанського «Атлетіко» і в 1991 році з мадридським клубом завоював Кубок Іспанії, після чого повернувся до Франції і в сезоні 1991/92 очолював «Марсель», з яким виграв французький чемпіонат.

У сезоні 1992/93 Івич тренував лісабонську «Бенфіку», а в сезоні 1993/94 повернувся в «Порту».

З 1994 року працював спортивним директором збірної Хорватії, після відсторонення УЄФА тренера збірної Мирослава Блажевича Івич в одному матчі навіть виконував обов'язки головного тренера збірної, в якому хорвати 18 листопада 1994 року обіграли в гостях збірну Італії (2:1). В підсумку згодом ця перемога дозволила хорватам випередити італійців і зайняти перше місце у групі та кваліфікуватись на Євро-1996. У той же час, коли він був директором команди, Івич був прийнятий на роботу як консультант у «Монако», а другу половину сезону працював тренером у турецькому «Фенербахче».

Після Євро Івич ненадовго очолює «Аль-Васл» з Об'єднаних Арабських Еміратів, а також працює і з самою збірною ОАЕ, з якою стає фіналістом домашнього Кубка Азії 1996 року, де еміратці не зазнали жодної поразки і лише у фіналі поступились в серії пенальті збірній Саудівської Аравії.

1997 року тренер ненадовго повернувся в «Хайдук», де обійняв посаду віце-президента клубу, а також протягом чотирьох турів працював головним тренером команди.

У січні 1998 року хорватський фахівець очолив збірну Ірану, але вже в травні покинув клуб і став працювати у бельгійському «Стандарді» (Льєж), який з перервами очолював до 2000 року, а 2001 року знову недовго був головним тренером «Марселя».

Останнім місцем тренерської роботи Івича був аравійський клуб «Аль-Іттіхад», головним тренером команди якого Томислав Івич був до 2004 року.

По завершенні тренерської кар'єри оселився в своєму рідному місті Спліт. В останні роки мав проблеми з серцем і діабет.

Помер 24 червня 2011 року у місті Спліт, лише за тиждень до свого 78-го дня народження.

Титули і досягнення

Як тренера

• Чемпіон Югославії (3):

«Хайдук» (Спліт): , ,

• Володар Кубка Югославії (3):

«Хайдук» (Спліт): , ,

• Чемпіон Нідерландів (1):

«Аякс»: 1976–77

• Чемпіон Бельгії (1):

«Андерлехт»:

• Чемпіон Португалії (1):

«Порту»:

• Володар Кубка Португалії (2):

«Порту»: ,

• Володар Суперкубка Португалії з футболу (1):

«Порту»: 1993

• Володар Кубка Іспанії (1):

«Атлетіко Мадрид»: 1990—91

• Володар Суперкубка Європи (1):

«Порту»: 1987

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Порту»: 1987

• Срібний призер Кубка Азії: 1996

Особисті

• Найкращий тренер в історії футболу — 36 місце (World Soccer)
• Найкращий тренер в історії футболу — 42 місце (France Football)

Примітки

1. https://lovrinac.hr/trazilica-pokojnika/
2. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
3. Maxim Olenev (19 липня 1999). . rsssf.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
4. Staff. . the-afc.com. Asian Football Confederation. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
5. Staff (1 грудня 2004). . espnfc.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
6. Staff (25 червня 2011). . UEFA.com. UEFA. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
7. Hajdukovi Treneri [ 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.], Website von Hajduk Split, gesichtet am 8. Januar 2009
8. Legendarische trainer Tomislav Ivić overleden [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.], De Standaard], 24 June 2011; retrieved 26 June 2011.
9. . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
10. . Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 14 січня 2020.
11. . BeSoccer (en-EN) . 29 березня 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2019.

Посилання

• Томислав Івич на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)