Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Томас Брюс 3 й граф ЕлґінНародився26 вересня 1656 1656 09 26 3 1 Помер16 грудня 1741 1741 12 16 1 2 85 років Брюссель Бе

Томас Брюс, 3-й граф Елґін

Томас Брюс, 3-й граф Елґін

 

Томас Брюс, 3-й граф Елґін
image
Народився26 вересня 1656(1656-09-26)[3][1][…]
Помер16 грудня 1741(1741-12-16)[1][2](85 років)
Брюссель, Бельгія
ПохованняБрюссель[d]
Країнаimage Шотландія
Діяльністьполітик
Знання мованглійська
Членствоd і d
Титулd
Посадаd, d, d, d, d і d
РідКлан Брюс
БатькоРоберт Брюс, 1-й граф Ейлсбері[5]
Матиd[5]
Брати, сестриd[5]
У шлюбі зd[5] і d[5]
Дітиd[5], d, d[5] і d[2]
image

Томас Брюс, 2-й граф Ейлсбері і 3-й граф Елґін (26 вересня 1656 — 16 грудня 1741), який звався лордом Брюсом між 1663 і 1685 роками, — англійський політик і мемуарист. Він був сином Роберта Брюса, 2-го графа Елґіна, і леді Діани Ґрей. Його бабусею і дідусем по материнській лінії були , і леді Енн Сесіл, дочка Вільяма Сесіла, 2-го графа Ексетера. Його Мемуари, які були опубліковані лише через деякий час після його смерті, є цінним джерелом для історії Англії останньої чверті сімнадцятого століття.

Раннє життя

Лорд Брюс був обраний членом парламенту від Мальборо між 1679 і 1681 роками та від Вілтшира в 1685 році. У 1676 році він став джентльменом спальні. З 1685 року, коли він успадкував титул графа, до 1688 року він був лордом Спальні, лордом-лейтенантом Бедфордширу та Гантінґдонширу (останнього за відсутності графа Сендвіча ) і був почесним пажем під час коронації короля. Яків II 23 квітня 1685 р. Він був відданий Чарльзу ІІ, який на смертному одрі зазначив: «Я бачу, що ти любиш мене присмерті, як любив за життя»; Пізніше Брюс написав про смерть Чарльза: «Так закінчилися мої щасливі дні при дворі, і досі я оплакую свою втрату». Він також під враженням від брата Чарльза і його наступника Якова II, хоча він не був сліпий до його недоліків як правителя.

Сім'я

image
Елізабет, графиня Ейлсбері (1656–1697)

Він одружився вперше з леді Елізабет Сеймур, дочкою Генрі Сеймура, лорда Бошама та Мері Капелл і онукою Вільяма Сеймура, 2-го герцога Сомерсета, 31 серпня 1676 р. Вона померла в 1697 році від передчасних пологів, очевидно, викликаних неправдивим повідомленням про те, що її чоловіка стратили за зраду. У них було троє дітей:

  • (1679–1685)
  • Чарльз Брюс, 4-й граф Елґін (1682–1747)
  • Леді Елізабет Брюс (1689–1745) вийшла заміж за Джорджа Бруденелла, 3-го графа Кардіґана, і мала нащадків.

Вдруге він одружився з Шарлоттою д'Аржанто, графинею д'Есне, у Брюсселі (Сен-Жак-сюр-Куденберґ) 27 квітня 1700 року. У них була одна дочка:

  • Леді Марі-Тереза Брюс (1704–1736) вийшла заміж за принца Максиміліана Еммануеля Горнського і мала з ним дітей,

Подальше життя

Він був одним із чотирьох аристократів, які продовжували підтримувати Якова II після того, як принц Оранський відплив до Англії. 18 грудня 1688 року він супроводжував короля Якова до Рочестера, коли той втік з Лондона. Сам Елґін вирішив залишитися в Англії; він був готовий у короткий термін запропонувати свою підтримку новому режиму, хоча його лояльність до нього завжди викликала глибоку підозру.

image
Герб графа Елґіна

У травні 1695 року лорда Елґіна звинуватили, майже напевно з поважними підставами, у змові з метою реставрації короля Якова II, і в лютому 1696 року він був ув'язнений у лондонському Тауері , але випущений через рікпід заставу і зміг виїхати з Англії до Брюсселя. Після понад 40 років вигнання він помер у Брюсселі й був там похований.

Деякі історики звинуватили його в подвійній грі, коли він присягнув на вірність Вільгельму III під час планування реставрації Якова; інші стверджують, що його справжня лояльність була до інституту монархії, і що він підтримував будь-якого монарха, який здавався найкращим для правління в будь-який момент часу. Вільгельм III явно не вважав його небезпечним персонажем, про що свідчить той факт, що він залишився в спокої, коли втік з Англії; йому пощастило мати дуже багато друзів і дуже мало ворогів. Здається, приблизно з 1710 року він міг повернутися до Англії, але на той час він щасливо оселився в Брюсселі, де вдруге одружився з любові на Шарлотті, графині д'Есне, і, оскільки він міг отримати принаймні частину доходу від своїх англійських маєтків, він не мав гострої потреби і не мав явного бажання повертатися додому.

Характер

image
Скульптура Фонтан Мінерви, яку Томас Брюс подарував жителям Брюсселя на знак подяки, 1751 (Брюссель, Place du Grand Sablon ).

Здається, що Ейлсбері майже повсюдно любили навіть його політичні опоненти, оскільки він мав репутацію людини відвертої, порядної та чесної вчинками. Чарльз II явно любив його і довіряв йому до ступеня, незвичного для такої потаємної людини; Яків II також любив його, і Людовик XIV вважав його чи не єдиним британським дворянином, який не керувався виключно особистими інтересами. Хоча він сам міняв прихильність, він не мав поваги до опортуністів: він ненавидів Сандерленда (хоча визнавав, що той був приємним у компанії) і в 1689 році сказав своєму двоюрідному брату Денбі, що за його зраду Якову II він заслуговує на те, щоб йому «добре дали по голові».

Мемуари

Ейлсбері присвятив багато років написанню своїх «Мемуарів», які були опубліковані лише в 1890 році. Історики високо оцінили їх, особливо за яскраві портрети провідних діячів британського життя, зокрема Якова II, Вільгельма III, Денбі, Сандерленда, Лодердейла та Галіфакса. Мабуть, найяскравішою рисою мемуарів є абсолютна відданість автора Карлу II, якого він називає: «мій добрий і милостивий пан, найкращий, який будь-коли панував над нами».

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #122502248 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  5. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  6. Ailesbury, Earl of Memoirs Edited by W.E. Buckley London 1890
  7. Burke, Bernard (1866). A Genealogical History of the Dormant, Abeyant, Forfeited, and Extinct Peerages of the British Empire. Harrison. с. 81.
  8. Molly McClain, "Harsh and Unjust Slanders": The Duchess of Beaufort and her Daughter Quarrel over the Seymour Estate," Wiltshire Archaeological & Natural History Magazine, 96 (2003): 98-110
  9. Low, Sidney (1884). The Dictionary of English History. Cassell. с. 22. Thomas Bruce 3rd Earl of Elgin.
  10. Chapman, Hester Privileged Persons Baylis and Son London 1966
  11. Kenyon J.P. Robert Spencer, Earl of Sunderland Longman Green and Co. 1958

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tomas Bryus 3 j graf ElginNarodivsya26 veresnya 1656 1656 09 26 3 1 Pomer16 grudnya 1741 1741 12 16 1 2 85 rokiv Bryussel BelgiyaPohovannyaBryussel d Krayina ShotlandiyaDiyalnistpolitikZnannya movanglijskaChlenstvod i dTituldPosadad d d d d i dRidKlan BryusBatkoRobert Bryus 1 j graf Ejlsberi 5 Matid 5 Brati sestrid 5 U shlyubi zd 5 i d 5 Ditid 5 d d 5 i d 2 Mediafajli u Vikishovishi Tomas Bryus 2 j graf Ejlsberi i 3 j graf Elgin 26 veresnya 1656 16 grudnya 1741 yakij zvavsya lordom Bryusom mizh 1663 i 1685 rokami anglijskij politik i memuarist Vin buv sinom Roberta Bryusa 2 go grafa Elgina i ledi Diani Grej Jogo babuseyu i didusem po materinskij liniyi buli i ledi Enn Sesil dochka Vilyama Sesila 2 go grafa Eksetera Jogo Memuari yaki buli opublikovani lishe cherez deyakij chas pislya jogo smerti ye cinnim dzherelom dlya istoriyi Angliyi ostannoyi chverti simnadcyatogo stolittya Rannye zhittyaLord Bryus buv obranij chlenom parlamentu vid Malboro mizh 1679 i 1681 rokami ta vid Viltshira v 1685 roci U 1676 roci vin stav dzhentlmenom spalni Z 1685 roku koli vin uspadkuvav titul grafa do 1688 roku vin buv lordom Spalni lordom lejtenantom Bedfordshiru ta Gantingdonshiru ostannogo za vidsutnosti grafa Sendvicha i buv pochesnim pazhem pid chas koronaciyi korolya Yakiv II 23 kvitnya 1685 r Vin buv viddanij Charlzu II yakij na smertnomu odri zaznachiv Ya bachu sho ti lyubish mene prismerti yak lyubiv za zhittya Piznishe Bryus napisav pro smert Charlza Tak zakinchilisya moyi shaslivi dni pri dvori i dosi ya oplakuyu svoyu vtratu Vin takozh pid vrazhennyam vid brata Charlza i jogo nastupnika Yakova II hocha vin ne buv slipij do jogo nedolikiv yak pravitelya Sim yaElizabet grafinya Ejlsberi 1656 1697 Vin odruzhivsya vpershe z ledi Elizabet Sejmur dochkoyu Genri Sejmura lorda Boshama ta Meri Kapell i onukoyu Vilyama Sejmura 2 go gercoga Somerseta 31 serpnya 1676 r Vona pomerla v 1697 roci vid peredchasnih pologiv ochevidno viklikanih nepravdivim povidomlennyam pro te sho yiyi cholovika stratili za zradu U nih bulo troye ditej 1679 1685 Charlz Bryus 4 j graf Elgin 1682 1747 Ledi Elizabet Bryus 1689 1745 vijshla zamizh za Dzhordzha Brudenella 3 go grafa Kardigana i mala nashadkiv Vdruge vin odruzhivsya z Sharlottoyu d Arzhanto grafineyu d Esne u Bryusseli Sen Zhak syur Kudenberg 27 kvitnya 1700 roku U nih bula odna dochka Ledi Mari Tereza Bryus 1704 1736 vijshla zamizh za princa Maksimiliana Emmanuelya Gornskogo i mala z nim ditej Podalshe zhittyaVin buv odnim iz chotiroh aristokrativ yaki prodovzhuvali pidtrimuvati Yakova II pislya togo yak princ Oranskij vidpliv do Angliyi 18 grudnya 1688 roku vin suprovodzhuvav korolya Yakova do Rochestera koli toj vtik z Londona Sam Elgin virishiv zalishitisya v Angliyi vin buv gotovij u korotkij termin zaproponuvati svoyu pidtrimku novomu rezhimu hocha jogo loyalnist do nogo zavzhdi viklikala gliboku pidozru Gerb grafa Elgina U travni 1695 roku lorda Elgina zvinuvatili majzhe napevno z povazhnimi pidstavami u zmovi z metoyu restavraciyi korolya Yakova II i v lyutomu 1696 roku vin buv uv yaznenij u londonskomu Taueri ale vipushenij cherez rikpid zastavu i zmig viyihati z Angliyi do Bryusselya Pislya ponad 40 rokiv vignannya vin pomer u Bryusseli j buv tam pohovanij Deyaki istoriki zvinuvatili jogo v podvijnij gri koli vin prisyagnuv na virnist Vilgelmu III pid chas planuvannya restavraciyi Yakova inshi stverdzhuyut sho jogo spravzhnya loyalnist bula do institutu monarhiyi i sho vin pidtrimuvav bud yakogo monarha yakij zdavavsya najkrashim dlya pravlinnya v bud yakij moment chasu Vilgelm III yavno ne vvazhav jogo nebezpechnim personazhem pro sho svidchit toj fakt sho vin zalishivsya v spokoyi koli vtik z Angliyi jomu poshastilo mati duzhe bagato druziv i duzhe malo vorogiv Zdayetsya priblizno z 1710 roku vin mig povernutisya do Angliyi ale na toj chas vin shaslivo oselivsya v Bryusseli de vdruge odruzhivsya z lyubovi na Sharlotti grafini d Esne i oskilki vin mig otrimati prinajmni chastinu dohodu vid svoyih anglijskih mayetkiv vin ne mav gostroyi potrebi i ne mav yavnogo bazhannya povertatisya dodomu HarakterSkulptura Fontan Minervi yaku Tomas Bryus podaruvav zhitelyam Bryusselya na znak podyaki 1751 Bryussel Place du Grand Sablon Zdayetsya sho Ejlsberi majzhe povsyudno lyubili navit jogo politichni oponenti oskilki vin mav reputaciyu lyudini vidvertoyi poryadnoyi ta chesnoyi vchinkami Charlz II yavno lyubiv jogo i doviryav jomu do stupenya nezvichnogo dlya takoyi potayemnoyi lyudini Yakiv II takozh lyubiv jogo i Lyudovik XIV vvazhav jogo chi ne yedinim britanskim dvoryaninom yakij ne keruvavsya viklyuchno osobistimi interesami Hocha vin sam minyav prihilnist vin ne mav povagi do oportunistiv vin nenavidiv Sanderlenda hocha viznavav sho toj buv priyemnim u kompaniyi i v 1689 roci skazav svoyemu dvoyuridnomu bratu Denbi sho za jogo zradu Yakovu II vin zaslugovuye na te shob jomu dobre dali po golovi MemuariEjlsberi prisvyativ bagato rokiv napisannyu svoyih Memuariv yaki buli opublikovani lishe v 1890 roci Istoriki visoko ocinili yih osoblivo za yaskravi portreti providnih diyachiv britanskogo zhittya zokrema Yakova II Vilgelma III Denbi Sanderlenda Loderdejla ta Galifaksa Mabut najyaskravishoyu risoyu memuariv ye absolyutna viddanist avtora Karlu II yakogo vin nazivaye mij dobrij i milostivij pan najkrashij yakij bud koli panuvav nad nami PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Deutsche Nationalbibliothek Record 122502248 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Kindred Britain d Track Q75653886 Ailesbury Earl of Memoirs Edited by W E Buckley London 1890 Burke Bernard 1866 A Genealogical History of the Dormant Abeyant Forfeited and Extinct Peerages of the British Empire Harrison s 81 Molly McClain Harsh and Unjust Slanders The Duchess of Beaufort and her Daughter Quarrel over the Seymour Estate Wiltshire Archaeological amp Natural History Magazine 96 2003 98 110 Low Sidney 1884 The Dictionary of English History Cassell s 22 Thomas Bruce 3rd Earl of Elgin Chapman Hester Privileged Persons Baylis and Son London 1966 Kenyon J P Robert Spencer Earl of Sunderland Longman Green and Co 1958

Дата публікації:
Топ