Михайло Герасимович Ткачук (* 11 серпня 1885, м. Київ — † 1972, м. Щецин, Польща) — генерал-хорунжий Армії УНР.
Михайло Герасимович Ткачук | |
---|---|
Генерал-хорунжий | |
Загальна інформація | |
Народження | 11 серпня 1885 Київ |
Смерть | 1972 Щецин, Польща |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви | |
Командування | |
вартовий отаман штабу Армії УНР | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Закінчив Вінницьке реальне училище, Чугуївське піхотне юнкерське училище (1909), вийшов підпоручиком до 4-го стрілецького полку (Кутно), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — підполковник.
В українській армії з грудня 1917 р.: уповноважений з українізації 10-го армійського корпусу.
У 1918 р. — помічник командира 30-го пішого Канівського полку Армії Української Держави. 20 жовтня 1918 р. — командир всіх дієвих частин, які були виділені 2-м Подільським корпусом до складу Осадного корпусу Дієвої Армії УНР. З 2 червня 1919 р. — командир 2-го пішого Берестейського полку Дієвої армії УНР. З 22 липня 1919 р. — помічник командира 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР. З 21 листопада 1919 р. — командир 1-го збірного Північного полку Дієвої армії УНР (зведеного з 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР). Учасник Першого Зимового походу: з 28 січня 1920 р. — вартовий отаман та начальник постачання Дієвої армії УНР. З червня 1920 р. — вартовий отаман штабу Армії УНР.
З 13 серпня 1920 р. — військовий представник уряду УНР при польській місії для переговорів з представниками Радянської Росії у Ризі. 11 травня 1921 року Омелянович-Павленко в часі розслідування «справи генерала Базильського» підписує наказ про призначення генерала Ткачука командиром 1-ї Запорізької дивізії, втім вже 27 травня його змінює генерал А. Вовк.
Помер в 1972 році у місті Щецин, Польща де похований на місцевому цвинтарі.
Вшанування пам'яті
28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито Пам'ятник старшинам Армії УНР — уродженцям Києва. Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Михайла Ткачука.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Олег Шатайло. Спадкоємці козацької слави.
- Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby z martwych wstala Ukraina. Przemysl 2015. s. 202
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Gerasimovich Tkachuk 11 serpnya 1885 m Kiyiv 1972 m Shecin Polsha general horunzhij Armiyi UNR Mihajlo Gerasimovich Tkachuk General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya11 serpnya 1885 1885 08 11 KiyivSmert1972 1972 Shecin PolshaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna I Zimovij PohidKomanduvannyavartovij otaman shtabu Armiyi UNRNagorodi ta vidznakiOrden Zaliznij hrest UNR ZhittyepisZakinchiv Vinnicke realne uchilishe Chuguyivske pihotne yunkerske uchilishe 1909 vijshov pidporuchikom do 4 go strileckogo polku Kutno u skladi yakogo brav uchast u Pershij svitovij vijni Ostannye zvannya u rosijskij armiyi pidpolkovnik V ukrayinskij armiyi z grudnya 1917 r upovnovazhenij z ukrayinizaciyi 10 go armijskogo korpusu U 1918 r pomichnik komandira 30 go pishogo Kanivskogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi 20 zhovtnya 1918 r komandir vsih diyevih chastin yaki buli vidileni 2 m Podilskim korpusom do skladu Osadnogo korpusu Diyevoyi Armiyi UNR Z 2 chervnya 1919 r komandir 2 go pishogo Berestejskogo polku Diyevoyi armiyi UNR Z 22 lipnya 1919 r pomichnik komandira 1 yi Pivnichnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 21 listopada 1919 r komandir 1 go zbirnogo Pivnichnogo polku Diyevoyi armiyi UNR zvedenogo z 1 yi Pivnichnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Uchasnik Pershogo Zimovogo pohodu z 28 sichnya 1920 r vartovij otaman ta nachalnik postachannya Diyevoyi armiyi UNR Z chervnya 1920 r vartovij otaman shtabu Armiyi UNR Z 13 serpnya 1920 r vijskovij predstavnik uryadu UNR pri polskij misiyi dlya peregovoriv z predstavnikami Radyanskoyi Rosiyi u Rizi 11 travnya 1921 roku Omelyanovich Pavlenko v chasi rozsliduvannya spravi generala Bazilskogo pidpisuye nakaz pro priznachennya generala Tkachuka komandirom 1 yi Zaporizkoyi diviziyi vtim vzhe 27 travnya jogo zminyuye general A Vovk Pomer v 1972 roci u misti Shecin Polsha de pohovanij na miscevomu cvintari Vshanuvannya pam yatiPam yatnik starshinam Armiyi UNR urodzhencyam Kiyeva na yakomu vikarbuvano im ya Mihajla Tkachuka 28 travnya 2011 roku u mikrorajoni Obolon bulo vidkrito Pam yatnik starshinam Armiyi UNR urodzhencyam Kiyeva Pam yatnik yavlyaye soboyu zbilshenu kopiyu ordena Hrest Simona Petlyuri Bilsh nizh dvometrovij Hrest Simona Petlyuri vstanovlenij na postamenti na yakomu z chotiroh storin svitu zakripleni memorialni doshki z imenami 34 starshin Armiyi UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi yaki buli urodzhencyami Kiyeva imena yakih vdalosya vstanoviti istorikam Sered inshogo vigraviruvane j im ya Mihajla Tkachuka DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Oleg Shatajlo Spadkoyemci kozackoyi slavi Aleksander Kolanczuk Umarli aby z martwych wstala Ukraina Przemysl 2015 s 202