Плато н Петро вич Ткаче нко нар 1915 1915 пом 10 червня 1944 радянський військовик часів Другої світової війни командир

Плато́н Петро́вич Ткаче́нко (нар. 1915(1915) — пом. 10 червня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир танкової роти 260-го гвардійського окремого танкового полку прориву (Ленінградський фронт), гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1941).

Платон Петрович Ткаченко

Народження

1915
Федорівка

Смерть

10 червня 1944
Ленінградська область

Поховання

Богословське кладовище

Країна

УНР

Роки служби

1938–1944

Партія

ВКП(б)

Звання

Старший лейтенант

Війни / битви

радянсько-фінська війна
німецько-радянська війна

Нагороди

Ткаченко Платон Петрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткаченко.

Життєпис

Народився 1915 року в селі Федорівці, нині — Петрівський район Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Навчався в рідному селі, а згодом — в Олександрійському культосвітньому технікумі. Вчителював у Чечеліївській восьмирічці.

До лав РСЧА призваний в листопаді 1938 року. В травні 1939 року закінчив школу молодших командирів 35-ї Червонопрапорної легкотанкової бригади Ленінградського військового округу. Проходив службу в цій же бригаді командиром танку, помічником командира танкового взводу. Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. У 1940 році разом з бригадою передислокований до Київського особливого військового округу. З березня 1941 року — командир танка 43-ї танкової дивізії Київського ОВО.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь у прикордонних боях в Західній Україні, в танковій битві під Дубном, Київській оборонній операції. З серпня 1941 року — командир танку 10-го танкового полку 10-ї танкової бригади 38-ї армії Південно-Західного фронту.

24 вересня 1941 року в бою в районі села Войнівка Чутівського району Полтавської області екіпаж молодшого сержанта Ткаченка знищив протитанкову гармату і транспортну машину супротивника. 26 вересня, прикриваючи відхід свого підрозділу, знищив 2 міномети і протитанкову гармату ворога. 28 вересня поблизу селища Чутове захопив і доправив у своє розташування протитанкову гармату супротивника.

З березня 1942 року — молодший політрук, заступник політрука танкової роти 30-го навчального танкового полку в Уральському військовому окрузі. Того ж року закінчив курси при . З листопада 1942 року — заступник командира танкової роти з політчастини 30-го навчального танкового полку. Член ВКП(б) з 1942 року. В червні 1943 року закінчив курси командирів танкових рот при Ленінградській вищій офіцерській школі бронетанкових військ імені В. М. Молотова (м. Магнітогорськ).

У 1943 році старший лейтенант П. П. Ткаченко призначений командиром танкової роти танків КВ-2 260-го (з лютого 1944 року — 260-го гвардійського) окремого танкового полку прориву Ленінградського фронту. Брав участь в Ленінградсько-Новгородській наступальній операції.

10 червня 1944 року, в перший день Виборзької наступальної операції, 260-й гвардійський окремий танковий полк був введений у бій в полосі 21-ї армії Ленінградського фронту, маючи бойове завдання прорвати оборону фінських військ на річці Сестра (Карельський перешийок). Загинув у цьому бою.

Похований на Богословському цвинтарі в Санкт-Петербурзі (нині поховання втрачене).

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 грудня 1941 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, молодшому сержанту Ткаченку Платону Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 574).

Також бів нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Пам'ять

Ім'ям Платона Ткаченка названо одну з вулиць Федорівки. На стіні будинку, в якому він жив, встановлено меморіальну дошку.

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР "«О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 5 ноября 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1941. — 5 января (№ 1 (160)). — С. 1.

Література

Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 299–300.

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР "«О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 5 ноября 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1941. — 5 января (№ 1 (160)). — С. 1.