Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
LGM-25C Тайтен II (англ. LGM-25C Titan II, [’taɪtən] — «Титан») — міжконтинентальна балістична ракета, розроблена в США в кінці 1950-х — початку 1960-х років на основі ракети HGM-25A Titan I. Стояла на озброєнні з 1963 по 1987 рік. На її базі створені ракети-носії Titan II GLV та Titan 23G.
Пуск ракеты LGM-25C | ||||
Призначення | МБР | |||
---|---|---|---|---|
Країна | США | |||
Розміри | ||||
Діаметр | 3,05 м м | |||
Маса | 154 т кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Історія запусків | ||||
Всього запусків | 106 | |||
Успішних | 101 | |||
Невдалих | 5 | |||
Перший запуск | 12 березня 1962 | |||
Останній запуск | 18 жовтня 2003 |
LGM-25C є глибокою модернізацією HGM-25A . У порівнянні з першим «Титаном» ракета здатна вивести на орбіту вдвічі більшу вагу. LGM-25C є рекордсменом серед американських МБР за вагою, що закидається, і потужності ядерного заряду — 9 мегатонн.
Історія
Проєкт удосконаленого «Титану» був представлений компанією Glenn L. Martin у червні 1960 року під позначенням SM-68B. Ракета була в півтора раза важчою за HGM-25A, зі збільшеним діаметром другого ступеня і з подовженим першим ступенем. На ній було застосовано ракетне паливо тривалого зберігання, що значно скорочувало час — всього до 58 секунд — для підготовки пуску, і дозволяло запускати ракету безпосередньо з шахти, не піднімаючи попередньо на поверхню. Водночас, суміш аерозину і тетраоксиду діазоту є вкрай токсичною і легкозаймистою, що у разі витоку призводило до миттєвого вибуху.
Перший тестовий запуск ракети вже під позначенням LGM-25C було виконано у грудні 1961 року. Ракета була оснащена найбільшою бойовою частиною, яка коли-небудь застосовувалася на американських ракетах: W-53 потужністю 9 Мт. Близько 50 ракет LGM-25C були розгорнуті до 1963 року і склали кістяк наземних стратегічних ядерних сил до розгортання «Мінітменів».
Конструкція
Ракета «Титан II» була, подібно до свого попередника, виконана двоступеневою, але була при рівних розмірах майже наполовину важчою; її вага у повністю заправленому стані перевищувала 150 тонн. Її двигуни працювали на комбінації аерозину-50 та тетраоксиду діазоту; обидва компоненти могли тривалий час зберігатися в баках ракети й мали високу енергетичну ефективність. Проте, паливна суміш була вкрай токсична і дуже небезпечна в експлуатації — будь-який витік міг призвести до вибуху, що спричинило руйнування як мінімум двох ракет.
Перший ступінь ракети був оснащений двокамерним ракетним двигуном «Аероджет» LR-87. Двигун розвивав тягу до 1900 кілоньютонів. Другий ступінь оснащувався двигуном «Аероджет» LR-91, що розвивав тягу до 445 кілоньютонів. На відміну від першого «Титану», обидві ступені були однакового діаметра. Паливні баки не були носійними і розміщувалися всередині ґратчастого каркаса, зовні прикритого зовнішньою обшивкою ракети.
Перша система наведення, використана LGM-25C, була розроблена компанією AC Spark Plug. Вона містила інерційний вимірювальний блок, розроблений на основі креслень MIT Draper Labs. Як автомат наведення ракети використовувався комп'ютер IBM ASC-15. Пізніше система була замінена більш сучасною DUSGS (Delco Universal Space Guidance System).
Всі розгорнуті ракети «Титан II» несли бойову частину з термоядерним зарядом W53, тротиловим еквівалентом близько 9 мегатонн. Це була найпотужніша бойова частина, колись розгорнута на американській балістичній ракеті. Через значну вагу, тільки «Титан II» міг доставити W53 на міжконтинентальні дистанції, що й визначило довголіття цієї ракети.
W53 призначалася для руйнування укріплених заглиблених споруд. Детонація бойової частини цього типу біля поверхні створювала область великих руйнувань радіусом понад 10 кілометрів; світлове та теплове випромінювання могли викликати пожежі та опіки в радіусі до 30 кілометрів. З урахуванням порівняно високої точності ракети — ймовірне кругове відхилення не перевищувало 1,5 км — «Титан II» міг бути використаний для поразки навіть таких потужних захищених споруд як Об'єкт 825ГТС в Балаклаві.
Розгортання
У 1960-х — 1980-х ракети були розгорнуті в трьох позиційних районах: в Аризоні, Арканзасі та Канзасі (по 18 ракет). Ракети перебували на озброєнні трьох стратегічних ракетних крил — 308-го на авіабазі Літтл-Рок, штат Арканзас, 381-го на авіабазі МакКоннел, штат Канзас, і 309-го на авіабазі Девіс-Монтейн у штаті Арізона. Існував також експериментальний ескадрон на космодромі Ванденберг, який мав три пускові шахти. Планувалося розгортання ще одного ракетного крила на авіабазі Гріфінс у Нью-Йорку, але від цих планів відмовилися.
Ракети у складі крила розгорталися двома ескадронами по дев'ять ракет у кожному. Пускові шахти «Титан II» були суттєво спрощеною версією пускового комплексу «Титан I»; кожен комплекс складався із залізобетонної шахти з ракетою, з'єднаного з шахтою тунелями технічного бункера і заглибленого куполоподібного командного центру, що примикає до нього, в основі якого розташовувалися резервні дизель-генератори. Запуск ракети здійснювався прямо з шахти гарячим стартом; тобто двигуни першого ступеня запалювалися всередині шахти.
Кількість «чергових» LGM-25C за роками:
- 1963 — 56
- 1964 — 59
- 1965 — 59
- 1966 — 60
- 1967 — 63
- 1968 — 59
- 1969 — 60
- 1970 — 57
- 1971 — 58
- 1972 — 57
- 1973 — 57
- 1974 — 57
- 1975 — 57
- 1976 — 58
- 1977 — 57
- 1978 — 57
- 1979 — 57
- 1980 — 56
- 1981 — 56
- 1983 — 53
- 1984 — 43
- 1985 — 21
- 1986 — 9
Ракети «Титан II» були єдиним типом рідиннопаливних МБР на озброєнні ВПС США після 1965 року. Їх збереження на озброєнні було пов'язане з тим, що тільки «Титан II» могли нести надважкі термоядерні бойові частини W-53, еквівалентом 9 мегатонн. Ці гігантські боєголовки призначалися для поразки особливо захищених цілей, на кшталт бункерів командування, баз підводних човнів та подібних укріплених споруд. Ракети «Мінітмен», хоч і дешевші та простіші в експлуатації, не могли нести бойові частини еквівалентом понад 1,5 мегатонни. В результаті, 60 присутніх на чергуванні «Титан II» несли загальний мегатоннаж у 540 мегатонн — або майже 40 % загального мегатоннажу на всіх МБР ВПС США.
У 1970-х з ракетами LGM-25C відбулися два великі інциденти, викликані швидкопсувною ізоляцією і витоком палива. 19 вересня 1980 року стався вибух МБР Titan II в Арканзасі, катастрофа, яка лише дивом не призвела до тяжких наслідків. Лише з липня 1982 року ракети стали знімати з чергування. Остання була виведена із шахти 5 травня 1987 року. Всі ракети зберігаються на авіабазі Девіс-Монтен в Арізоні .
На основі LGM-25C були розроблені ракети-носії Titan II GLV і Titan 23G, які використовувалися в НАСА, зокрема в програмі Джеміні.
Див. також
- Титан-1
- Р-16
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 30 січня 2022.
- (рос.). Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 13 вересня 2009.
- Умовний термін, що використовується визначення сумарної потужності всіх боєголовок конкретного типу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Titan 2 perenapravlyaye syudi pro ukrayinske krano montazhne sudno div Titan 2 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno LGM 25C Tajten II angl LGM 25C Titan II taɪten Titan mizhkontinentalna balistichna raketa rozroblena v SShA v kinci 1950 h pochatku 1960 h rokiv na osnovi raketi HGM 25A Titan I Stoyala na ozbroyenni z 1963 po 1987 rik Na yiyi bazi stvoreni raketi nosiyi Titan II GLV ta Titan 23G LGM 25C Titan II Pusk rakety LGM 25CPusk rakety LGM 25CPriznachennya MBRKrayina SShARozmiriDiametr 3 05 m mMasa 154 t kgSporidneni raketiIstoriya zapuskivVsogo zapuskiv 106Uspishnih 101Nevdalih 5Pershij zapusk 12 bereznya 1962Ostannij zapusk 18 zhovtnya 2003 LGM 25C ye glibokoyu modernizaciyeyu HGM 25A U porivnyanni z pershim Titanom raketa zdatna vivesti na orbitu vdvichi bilshu vagu LGM 25C ye rekordsmenom sered amerikanskih MBR za vagoyu sho zakidayetsya i potuzhnosti yadernogo zaryadu 9 megatonn IstoriyaProyekt udoskonalenogo Titanu buv predstavlenij kompaniyeyu Glenn L Martin u chervni 1960 roku pid poznachennyam SM 68B Raketa bula v pivtora raza vazhchoyu za HGM 25A zi zbilshenim diametrom drugogo stupenya i z podovzhenim pershim stupenem Na nij bulo zastosovano raketne palivo trivalogo zberigannya sho znachno skorochuvalo chas vsogo do 58 sekund dlya pidgotovki pusku i dozvolyalo zapuskati raketu bezposeredno z shahti ne pidnimayuchi poperedno na poverhnyu Vodnochas sumish aerozinu i tetraoksidu diazotu ye vkraj toksichnoyu i legkozajmistoyu sho u razi vitoku prizvodilo do mittyevogo vibuhu Pershij testovij zapusk raketi vzhe pid poznachennyam LGM 25C bulo vikonano u grudni 1961 roku Raketa bula osnashena najbilshoyu bojovoyu chastinoyu yaka koli nebud zastosovuvalasya na amerikanskih raketah W 53 potuzhnistyu 9 Mt Blizko 50 raket LGM 25C buli rozgornuti do 1963 roku i sklali kistyak nazemnih strategichnih yadernih sil do rozgortannya Minitmeniv KonstrukciyaRaketa Titan II bula podibno do svogo poperednika vikonana dvostupenevoyu ale bula pri rivnih rozmirah majzhe napolovinu vazhchoyu yiyi vaga u povnistyu zapravlenomu stani perevishuvala 150 tonn Yiyi dviguni pracyuvali na kombinaciyi aerozinu 50 ta tetraoksidu diazotu obidva komponenti mogli trivalij chas zberigatisya v bakah raketi j mali visoku energetichnu efektivnist Prote palivna sumish bula vkraj toksichna i duzhe nebezpechna v ekspluataciyi bud yakij vitik mig prizvesti do vibuhu sho sprichinilo rujnuvannya yak minimum dvoh raket Pershij stupin raketi buv osnashenij dvokamernim raketnim dvigunom Aerodzhet LR 87 Dvigun rozvivav tyagu do 1900 kilonyutoniv Drugij stupin osnashuvavsya dvigunom Aerodzhet LR 91 sho rozvivav tyagu do 445 kilonyutoniv Na vidminu vid pershogo Titanu obidvi stupeni buli odnakovogo diametra Palivni baki ne buli nosijnimi i rozmishuvalisya vseredini gratchastogo karkasa zovni prikritogo zovnishnoyu obshivkoyu raketi Persha sistema navedennya vikoristana LGM 25C bula rozroblena kompaniyeyu AC Spark Plug Vona mistila inercijnij vimiryuvalnij blok rozroblenij na osnovi kreslen MIT Draper Labs Yak avtomat navedennya raketi vikoristovuvavsya komp yuter IBM ASC 15 Piznishe sistema bula zaminena bilsh suchasnoyu DUSGS Delco Universal Space Guidance System Vsi rozgornuti raketi Titan II nesli bojovu chastinu z termoyadernim zaryadom W53 trotilovim ekvivalentom blizko 9 megatonn Ce bula najpotuzhnisha bojova chastina kolis rozgornuta na amerikanskij balistichnij raketi Cherez znachnu vagu tilki Titan II mig dostaviti W53 na mizhkontinentalni distanciyi sho j viznachilo dovgolittya ciyeyi raketi W53 priznachalasya dlya rujnuvannya ukriplenih zagliblenih sporud Detonaciya bojovoyi chastini cogo tipu bilya poverhni stvoryuvala oblast velikih rujnuvan radiusom ponad 10 kilometriv svitlove ta teplove viprominyuvannya mogli viklikati pozhezhi ta opiki v radiusi do 30 kilometriv Z urahuvannyam porivnyano visokoyi tochnosti raketi jmovirne krugove vidhilennya ne perevishuvalo 1 5 km Titan II mig buti vikoristanij dlya porazki navit takih potuzhnih zahishenih sporud yak Ob yekt 825GTS v Balaklavi RozgortannyaU 1960 h 1980 h raketi buli rozgornuti v troh pozicijnih rajonah v Arizoni Arkanzasi ta Kanzasi po 18 raket Raketi perebuvali na ozbroyenni troh strategichnih raketnih kril 308 go na aviabazi Littl Rok shtat Arkanzas 381 go na aviabazi MakKonnel shtat Kanzas i 309 go na aviabazi Devis Montejn u shtati Arizona Isnuvav takozh eksperimentalnij eskadron na kosmodromi Vandenberg yakij mav tri puskovi shahti Planuvalosya rozgortannya she odnogo raketnogo krila na aviabazi Grifins u Nyu Jorku ale vid cih planiv vidmovilisya Raketi u skladi krila rozgortalisya dvoma eskadronami po dev yat raket u kozhnomu Puskovi shahti Titan II buli suttyevo sproshenoyu versiyeyu puskovogo kompleksu Titan I kozhen kompleks skladavsya iz zalizobetonnoyi shahti z raketoyu z yednanogo z shahtoyu tunelyami tehnichnogo bunkera i zagliblenogo kupolopodibnogo komandnogo centru sho primikaye do nogo v osnovi yakogo roztashovuvalisya rezervni dizel generatori Zapusk raketi zdijsnyuvavsya pryamo z shahti garyachim startom tobto dviguni pershogo stupenya zapalyuvalisya vseredini shahti Kilkist chergovih LGM 25C za rokami 1963 56 1964 59 1965 59 1966 60 1967 63 1968 59 1969 60 1970 57 1971 58 1972 57 1973 57 1974 57 1975 57 1976 58 1977 57 1978 57 1979 57 1980 56 1981 56 1983 53 1984 43 1985 21 1986 9 Raketi Titan II buli yedinim tipom ridinnopalivnih MBR na ozbroyenni VPS SShA pislya 1965 roku Yih zberezhennya na ozbroyenni bulo pov yazane z tim sho tilki Titan II mogli nesti nadvazhki termoyaderni bojovi chastini W 53 ekvivalentom 9 megatonn Ci gigantski boyegolovki priznachalisya dlya porazki osoblivo zahishenih cilej na kshtalt bunkeriv komanduvannya baz pidvodnih chovniv ta podibnih ukriplenih sporud Raketi Minitmen hoch i deshevshi ta prostishi v ekspluataciyi ne mogli nesti bojovi chastini ekvivalentom ponad 1 5 megatonni V rezultati 60 prisutnih na cherguvanni Titan II nesli zagalnij megatonnazh u 540 megatonn abo majzhe 40 zagalnogo megatonnazhu na vsih MBR VPS SShA U 1970 h z raketami LGM 25C vidbulisya dva veliki incidenti viklikani shvidkopsuvnoyu izolyaciyeyu i vitokom paliva 19 veresnya 1980 roku stavsya vibuh MBR Titan II v Arkanzasi katastrofa yaka lishe divom ne prizvela do tyazhkih naslidkiv Lishe z lipnya 1982 roku raketi stali znimati z cherguvannya Ostannya bula vivedena iz shahti 5 travnya 1987 roku Vsi raketi zberigayutsya na aviabazi Devis Monten v Arizoni Na osnovi LGM 25C buli rozrobleni raketi nosiyi Titan II GLV i Titan 23G yaki vikoristovuvalisya v NASA zokrema v programi Dzhemini Div takozhTitan 1 R 16Primitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2022 ros Arhiv originalu za 9 kvitnya 2012 Procitovano 13 veresnya 2009 Umovnij termin sho vikoristovuyetsya viznachennya sumarnoyi potuzhnosti vsih boyegolovok konkretnogo tipu