І́штван Ти́са (угор. Tisza István, *22 квітня 1861, Пешт — †31 жовтня 1918, Будапешт) — угорський політичний діяч, двічі прем'єр-міністр Угорського королівства (1903–1905, 1913–1917), граф.
Іштван Тиса | |
---|---|
угор. Tisza István | |
Ім'я при народженні | угор. Tisza István Imre Lajos Pál |
Народився | 22 квітня 1861 Пешт |
Помер | 31 жовтня 1918 (57 років) Будапешт, Угорське королівство |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Національність | угорець |
Діяльність | політик, дипломат |
Галузь | політика[1] |
Alma mater | Оксфордський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[2] |
Знання мов | угорська[3][4] і німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | Угорська академія наук |
Титул | граф |
Посада | прем'єр-міністр Угорського королівства |
Партія | Ліберальна партія, Національна партія праці |
Конфесія | кальвініст |
Рід | d |
Батько | Кальман Тиса |
Мати | d[5] |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d[5] |
Нагороди | |
|
Біографія
Іштван Тиса народився 22 квітня 1861 року в Пешті (за іншими даними — Гест, комітат ) у кальвіністській дворянській родині з Трансільванії. Син Кальмана Тиси, угорського прем'єр-міністра в 1875–1890 роках.
Вивчав правознавство у Берліні, Гейдельберзі та Будапешті. Здобув докторський ступінь з політології у Оксфордському університеті. Кумиром для Тиси був Отто фон Бісмарк, що справило вплив на його подальші політичні погляди.
З 1886 року — депутат Державних зборів від Ліберальної партії. Після приходу партії до влади, з 3 листопада 1903 по 18 червня 1905 років — прем'єр-міністр Угорського королівства. Іштван Тиса був прихильником союзу з Німеччиною і противником антисемітизму. Виступав за економічні реформи та індустріалізацію. У 1897 році отримав титул графа.
З 1910 року — очільник Національної партії праці. У 1912 році Тиса був головою нижньої палати парламенту, а 10 червня 1913 року вдруге став прем'єр міністром.
У 1914 році Іштван Тиса виступив проти війни з Сербією, адже вважав, що збільшення кількості слов'янських народів у імперії неминуче призведе до руйнації дуалістичної системи. Після отримання гарантій від Австрії щодо неприєднання сербських територій, 7 липня Тиса заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії.
15 червня 1917 року пішов у відставку. Брав участь в боях на Італійському фронті, згодом повернувся до Угорщини.
Тиса був вбитий повстанцями у власному будинку в ході «революції айстр» 31 жовтня 1918 року внаслідок четвертого замаху на нього. У 1921 році, після повалення комуністичного режиму в Угорщині, було проведено розслідування злочину і заарештовано шість осіб, причетних до вбивства.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118998897 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Lundy D. R. The Peerage
- Джолл Дж. Истоки первой мировой войны. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. — С. 29-73
Посилання
- Иштван Тиса // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978 (рос.)
- Сайт, присвячений Іштвану Тисі [ 10 липня 2010 у Wayback Machine.] (угор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I shtvan Ti sa ugor Tisza Istvan 22 kvitnya 1861 Pesht 31 zhovtnya 1918 Budapesht ugorskij politichnij diyach dvichi prem yer ministr Ugorskogo korolivstva 1903 1905 1913 1917 graf Ishtvan Tisaugor Tisza IstvanIm ya pri narodzhenniugor Tisza Istvan Imre Lajos PalNarodivsya22 kvitnya 1861 1861 04 22 PeshtPomer31 zhovtnya 1918 1918 10 31 57 rokiv Budapesht Ugorske korolivstvoGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistugorecDiyalnistpolitik diplomatGaluzpolitika 1 Alma materOksfordskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 2 Znannya movugorska 3 4 i nimeckaUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoUgorska akademiya naukTitulgrafPosadaprem yer ministr Ugorskogo korolivstvaPartiyaLiberalna partiya Nacionalna partiya praciKonfesiyakalvinistRiddBatkoKalman TisaMatid 5 Brati sestrid i dU shlyubi zdDitid 5 NagorodiKavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaIshtvan Tisa narodivsya 22 kvitnya 1861 roku v Peshti za inshimi danimi Gest komitat u kalvinistskij dvoryanskij rodini z Transilvaniyi Sin Kalmana Tisi ugorskogo prem yer ministra v 1875 1890 rokah Vivchav pravoznavstvo u Berlini Gejdelberzi ta Budapeshti Zdobuv doktorskij stupin z politologiyi u Oksfordskomu universiteti Kumirom dlya Tisi buv Otto fon Bismark sho spravilo vpliv na jogo podalshi politichni poglyadi Z 1886 roku deputat Derzhavnih zboriv vid Liberalnoyi partiyi Pislya prihodu partiyi do vladi z 3 listopada 1903 po 18 chervnya 1905 rokiv prem yer ministr Ugorskogo korolivstva Ishtvan Tisa buv prihilnikom soyuzu z Nimechchinoyu i protivnikom antisemitizmu Vistupav za ekonomichni reformi ta industrializaciyu U 1897 roci otrimav titul grafa Z 1910 roku ochilnik Nacionalnoyi partiyi praci U 1912 roci Tisa buv golovoyu nizhnoyi palati parlamentu a 10 chervnya 1913 roku vdruge stav prem yer ministrom U 1914 roci Ishtvan Tisa vistupiv proti vijni z Serbiyeyu adzhe vvazhav sho zbilshennya kilkosti slov yanskih narodiv u imperiyi neminuche prizvede do rujnaciyi dualistichnoyi sistemi Pislya otrimannya garantij vid Avstriyi shodo nepriyednannya serbskih teritorij 7 lipnya Tisa zayaviv pro neobhidnist zbrojnogo vistupu proti Serbiyi Ishtvan Tisa z druzhinoyu 1904 rik 15 chervnya 1917 roku pishov u vidstavku Brav uchast v boyah na Italijskomu fronti zgodom povernuvsya do Ugorshini Tisa buv vbitij povstancyami u vlasnomu budinku v hodi revolyuciyi ajstr 31 zhovtnya 1918 roku vnaslidok chetvertogo zamahu na nogo U 1921 roci pislya povalennya komunistichnogo rezhimu v Ugorshini bulo provedeno rozsliduvannya zlochinu i zaareshtovano shist osib prichetnih do vbivstva PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 118998897 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Dzholl Dzh Istoki pervoj mirovoj vojny Rostov na Donu Feniks 1998 S 29 73PosilannyaIshtvan Tisa Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Sajt prisvyachenij Ishtvanu Tisi 10 lipnya 2010 u Wayback Machine ugor