Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимошик Мико ла Степа нович Тимо шик нар 18 січня 1956 с Данина Ніжинс

Тимошик Микола

Тимошик Микола
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимошик.

Мико́ла Степа́нович Тимо́шик (нар. 18 січня 1956, с. Данина Ніжинський район Чернігівська область) — український науковець, журналіст, публіцист, літературний критик, видавець.

Микола Степанович Тимошик
image
Народився18 січня 1956(1956-01-18) (68 років)
Данина, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країнаimage Україна
Діяльністьнауковець, журналіст, публіцист, літературний критик, видавець, викладач університету, історик літератури
Alma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1978)
Галузьтеорія літератури[1], історія літератури[1], журналістика[1], публіцистика[1] і видавнича справа[1]
ЗакладКиївський національний університет культури і мистецтв
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Відомий завдяки:дослідженням життя та діяльності Івана Огієнка
Нагороди
академік Академії наук вищої школи України

Доктор філологічних наук (1997), професор (2002). Академік Академії наук вищої школи України (з 2005 року). Завідувач кафедри видавничої справи та мережевих видань факультету журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв.

Член Національної спілки журналістів України (від 1981 року). Член Національної спілки письменників України (від 2000 року). Голова Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка). Засновник і директор науково-видавничого центру .

Був заступником голови Навчально-методичної комісії з масової комунікації при Міністерстві освіти та науки України. Член Експертної ради Національної програми «Українська книга» при Держтелерадіо України. Експерт щорічної акції «Книжка року» часопису «Книжник-ревю».

Біографія

Микола Тимошик народився в селянській родині. Батько Степан Єлізарович (1918—1996) 1944 року повернувся з фронтів Другої світової війни інвалідом першої групи. Мати Галина Іванівна (1925—1996) все життя пропрацювала в колгоспній ланці й на тваринницькій фермі. Її батька на початку колективізації за незгоду вступати до колгоспу розкуркулили та виселили на Соловки.

Закінчивши школу, 1973 року Микола вступив на факультет журналістики Київського університету. 1975 року поїздка до Львова, коли Микола вперше потрапив на Західну Україну, справила на студента Тимошика колосальне враження: екскурсії старовинним містом, орган у костелі, особлива атмосфера й культура.

1978 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Відмовився від цільової аспірантури.

Протягом восьми років (від серпня 1978 року серпня 1986 року) працював у редакції обласної газети «Радянська Буковина» (Чернівці) — кореспондентом, старшим кореспондентом, власним кореспондентом, завідувачем відділу. Після публікації одного із перших нарисів «Дипломи однієї сім'ї» (за 26 лютого 1978 року) Миколу Тимошика намагалися навіть «притягнути до відповідальності» за те, що не узгодив матеріалу із місцевим відділом держбезпеки, бо герой нарису не хотів колись іти до колгоспу.

Від серпня 1986 року до лютого 1987 року — головний редактор обласної комсомольської газети «Молодий буковинець» (Чернівці).

Далі перейшов на роботу в Київ. Від лютого 1987 року до грудня 1988 року Микола Тимошик працював інструктором сектору преси ЦК ЛКСМУ.

Від січня 1989 року до серпня 1990 року — член редколегії, редактор першої категорії Головвидаву Держкомвидаву України.

Від серпня 1990 року до грудня 1998 року — завідувач редакції, головний редактор (від 1992 року) видавництва «Либідь» при Київському університеті.

Від грудня 1998 року до серпня 1999 року — директор Науково-видавничого центру «Наша культура і наука».

Від 1991 року — старший викладач, доцент, від вересня 1999 року — професор. У 2002—2010 роках — завідувач кафедри видавничої справи та редагування[недоступне посилання] Інституту журналістики Київського університету. Викладає нормативні курси «Основи видавничої справи та редагування», «Авторське право» та «Історія видавничої справи».

Стажувався в Колегії Святого Андрія Манітобського університету (Канада, 1997, 2000), Українському вільному університеті (Мюнхен, 1998), Інституті перепідготовки журналістів Fojo (Швеція, 2003), Міжнародному Андалузькому університеті (Іспанія, 2006).

Оскільки Микола Тимошик першим з українських учених ретельно опрацював наявні в Києві, Львові, Кам'янці-Подільському, а також у Швейцарії архівні матеріали про життя й діяльність Івана Огієнка, упорядкував і вперше видав в Україні його найголовніші фундаментальні твори, а також своє докторське дослідження «Голгофа Івана Огієнка», Колегія Святого Андрія у Вінніпезі та Конссисторія Української православної церкви в Канаді вважали за доцільне підтримати його подальші досліди цієї тематики й надати йому допомогу в опрацювання восени 1997 року архіву митрополита Іларіона, що зберігається в Консисторії УПЦ у Канаді .

Виступав із лекціями в навчальних і наукових закладах Бельгії, Великої Британії, Іспанії, Ізраїлю, Канади, Китаю, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Франції, Швейцарії, Швеції.

Дружина Надія Вікторівна (* 1960) — заступник директора Київської загальноосвітньої школи № 155. Дочка Аліна (* 1983) — бакалавр міжнародних відносин, магістр журналістики. Син Ярослав (* 1986) — студент Київського університету.

Захоплюється колекціонуванням стародруків, подорожами.

Творча діяльність

Захистив:

  • кандидатську дисертацію «Молодіжна преса України: структура, управління, функціонування на сучасному етапі (1985—1990)»,
  • докторську дисертацію «Українознавчі проблеми в науковій, публіцистичній, редакторській і видавничій діяльності Івана Огієнка».

Автор понад 200 публікацій з історії українського друкованого слова, історії цензури в Україні, теорії та практики сучасної журналістики і книговидання, зокрема

  • підручників «Історія видавничої справи» (2003), (2007), «Основи редагування» (2019)
  • навчального посібника «Видавнича справа та редагування» (2004)
  • виробничо-практичного видання «Видавничий бізнес» (2005)
  • практичних посібників «Книга для автора, редактора, видавця» (2006), (2010), «Як редагувати книжкові та газетно-журнальні видання» (2012)
  • монографій:
    • Голгофа Івана Огієнка: українознавчі проблеми в державотворчій, науковій, редакторській та видавничій діяльності. — К.: Заповіт, 1997. — 231 с. —
    • Її величність — книга. Історія видавничої справи Київського університету. 1834—1999. — К.: Наша культура і наука, 1999. — 308 с.
    • «Лишусь навіки з чужиною…»: митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження. — К.; Вініпег: Укр. православний Собор Св. Покрови; «Наша культура і наука», 2000. — 545 с. —
    • Дмитро Степовик. Життя і наукова діяльність. — К.: Архангельський Глас, 2008. — 650 с.
    • Історія одного журналістського курсу: в мемуарах, щоденниках, інтерв'ю, замальовках, записках, есеях, документах, світлинах. — К.: Наша культура і наука, 2008. — 472 с. —
    • Українська молодіжна преса в останній період існування СРСР (1986—1991). — К.: Наша культура і наука, 2010. — 238 с. —
    • «Українець я є, і ніщо українське не сміє бути мені чужим»: націоналістична ідея в житті й діяльності Євгена Онацького. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. — 60 с.
    • Українська книга і преса в Італії. — К.: Наша культура і наука, 2015. — 351 с. —
    • Українська книга: історична місія та реалії: Публіцистика — К.: Б-ка газети «Літературна Україна», 2016. — 180 с.
    • Запізніле вороття. — К.: Наша культура і наука, 2017. — 392 с.
    • Його бій за державність. — К.: Наша культура і наука, 2017. — 375 с. —
    • Село. Т. 1: Зійти з безпам'ятства. — К.: Ярославів Вал, 2017. — 2017. — 418 с. —
    • Село. Т. 2: Трудний шлях відмосковлення. — К.: Ярославів Вал, 2017. — 579 с. —
    • Українська книга і світ. — К.: Наша культура і наука; Вашингтон: Український університет, 2018. — 516 с. —
    • Іван Огієнко: «Як ти українець…». — К.: Парламентське видавництво, 2019. — 525 с. —
    • Українська журналістика в діаспорі: Велика Британія. — К.: Наша культура і наука, 2021. — 510 с. —
    • Українське книговидання в діаспорі: Велика Британія. — К.: Наша культура і наука, 2021. — 482 с. —
    • Українці у Великій Британії. — Київ: Парламентське видавництво, 2021. — 600 с. —
    • Материн заповіт у рушнику 1933-го: автобіогр. канва життя, біобібліогр. показник із нагоди 65-річчя. — К.: Наша культура і наука, 2022. — 591 с. —
    • Змосковлення Буковини. 1940—1990. За документами архівів та матеріалами преси. Кн. 1 : Ментальність. Культура. Література — Чернівці: Букрек, 2023. — 446 с. —
    • Тоталітарна журналістика. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2024. — 520 с. — -00

Упорядник, автор і видавець понад 26 книг із журналістики, видавничої справи, українознавства, численних виданих текстів лекцій.

Переклав із російської мови книгу «Українське питання».

Ведучий авторських програм на першому каналі Національного радіо: «Божа іскра Івана Огієнка» (1996—1997), «На перехрестях долі» (1998—1999), «Сторінками історії» (2002—2003), «Запізніле вороття» (2003, 2005).

Відзнаки

  • Лауреат премій імені Івана Огієнка (1995), Якова Гальчевського, С. Русової, П. Величковського та міжнародної премії родини Воскобійників (США)
  • Нагороджений орденами Святого Архистратига Михаїла (2003), Рівноапостольного князя Володимира (2006, УПЦ КП)
  • Лауреат Літературної премії імені Івана Франка (2009, за книгу «Історія видавничої справи»)
  • Почесна грамота Верховної Ради України
  • Медаль Петра Могили (Міністерство освіти та науки України)
  • Народна Шевченківська премія (2019, за двотомник «Село»)
  • Лауреат Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка (2023, за вагомий внесок у розбудову Незалежної України, утвердження державності української мови, розвиток національної культури, дослідження історичної пам'яті, формування національні свідомості, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім'я України)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Тимошик Микола. «Лишусь навіки з чужиною…». — Вінніпег — Київ, 2000. — С. 7
  3. ТОТАЛІТАРНА ЖУРНАЛІСТИКА
  4. http://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/тимошик-микола-степанович/
  5. Степовик Д. В. Талант, спрямований до України. Миколі Тимошику — 50
  6. Тимошик став лауреатом Народної Шевченківської премії

Література

  • Солонець Олександр. Микола Тимошик. «Наша книга обкладена найбільшим податком у світі» // Слово просвіти. — 2004. — 15—21 квітня.

Посилання

  • Тимошик Микола. Біблографія праць з журналістики і видавничої справи і редагування [ 5 липня 2016 у Wayback Machine.]
  • Микола Тимошик [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.]‬ — ‪Google Академія‬

‎

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timoshik Miko la Stepa novich Timo shik nar 18 sichnya 1956 s Danina Nizhinskij rajon Chernigivska oblast ukrayinskij naukovec zhurnalist publicist literaturnij kritik vidavec Mikola Stepanovich TimoshikNarodivsya18 sichnya 1956 1956 01 18 68 rokiv Danina Nizhinskij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina UkrayinaDiyalnistnaukovec zhurnalist publicist literaturnij kritik vidavec vikladach universitetu istorik literaturiAlma materFakultet zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1978 Galuzteoriya literaturi 1 istoriya literaturi 1 zhurnalistika 1 publicistika 1 i vidavnicha sprava 1 ZakladKiyivskij nacionalnij universitet kulturi i mistectvVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Vidomij zavdyaki doslidzhennyam zhittya ta diyalnosti Ivana OgiyenkaNagorodiVseukrayinska premiya imeni Ivana Ogiyenka Premiya imeni Yakova Galchevskogo Premiya imeni Ivana Franka u galuzi informacijnoyi diyalnostiakademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini Doktor filologichnih nauk 1997 profesor 2002 Akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini z 2005 roku Zaviduvach kafedri vidavnichoyi spravi ta merezhevih vidan fakultetu zhurnalistiki i mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini vid 1981 roku Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 2000 roku Golova Fundaciyi imeni mitropolita Ilariona Ogiyenka Zasnovnik i direktor naukovo vidavnichogo centru Buv zastupnikom golovi Navchalno metodichnoyi komisiyi z masovoyi komunikaciyi pri Ministerstvi osviti ta nauki Ukrayini Chlen Ekspertnoyi radi Nacionalnoyi programi Ukrayinska kniga pri Derzhteleradio Ukrayini Ekspert shorichnoyi akciyi Knizhka roku chasopisu Knizhnik revyu BiografiyaMikola Timoshik narodivsya v selyanskij rodini Batko Stepan Yelizarovich 1918 1996 1944 roku povernuvsya z frontiv Drugoyi svitovoyi vijni invalidom pershoyi grupi Mati Galina Ivanivna 1925 1996 vse zhittya propracyuvala v kolgospnij lanci j na tvarinnickij fermi Yiyi batka na pochatku kolektivizaciyi za nezgodu vstupati do kolgospu rozkurkulili ta viselili na Solovki Zakinchivshi shkolu 1973 roku Mikola vstupiv na fakultet zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu 1975 roku poyizdka do Lvova koli Mikola vpershe potrapiv na Zahidnu Ukrayinu spravila na studenta Timoshika kolosalne vrazhennya ekskursiyi starovinnim mistom organ u kosteli osobliva atmosfera j kultura 1978 roku zakinchiv fakultet zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu Vidmovivsya vid cilovoyi aspiranturi Protyagom vosmi rokiv vid serpnya 1978 roku serpnya 1986 roku pracyuvav u redakciyi oblasnoyi gazeti Radyanska Bukovina Chernivci korespondentom starshim korespondentom vlasnim korespondentom zaviduvachem viddilu Pislya publikaciyi odnogo iz pershih narisiv Diplomi odniyeyi sim yi za 26 lyutogo 1978 roku Mikolu Timoshika namagalisya navit prityagnuti do vidpovidalnosti za te sho ne uzgodiv materialu iz miscevim viddilom derzhbezpeki bo geroj narisu ne hotiv kolis iti do kolgospu Vid serpnya 1986 roku do lyutogo 1987 roku golovnij redaktor oblasnoyi komsomolskoyi gazeti Molodij bukovinec Chernivci Dali perejshov na robotu v Kiyiv Vid lyutogo 1987 roku do grudnya 1988 roku Mikola Timoshik pracyuvav instruktorom sektoru presi CK LKSMU Vid sichnya 1989 roku do serpnya 1990 roku chlen redkolegiyi redaktor pershoyi kategoriyi Golovvidavu Derzhkomvidavu Ukrayini Vid serpnya 1990 roku do grudnya 1998 roku zaviduvach redakciyi golovnij redaktor vid 1992 roku vidavnictva Libid pri Kiyivskomu universiteti Vid grudnya 1998 roku do serpnya 1999 roku direktor Naukovo vidavnichogo centru Nasha kultura i nauka Vid 1991 roku starshij vikladach docent vid veresnya 1999 roku profesor U 2002 2010 rokah zaviduvach kafedri vidavnichoyi spravi ta redaguvannya nedostupne posilannya Institutu zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu Vikladaye normativni kursi Osnovi vidavnichoyi spravi ta redaguvannya Avtorske pravo ta Istoriya vidavnichoyi spravi Stazhuvavsya v Kolegiyi Svyatogo Andriya Manitobskogo universitetu Kanada 1997 2000 Ukrayinskomu vilnomu universiteti Myunhen 1998 Instituti perepidgotovki zhurnalistiv Fojo Shveciya 2003 Mizhnarodnomu Andaluzkomu universiteti Ispaniya 2006 Oskilki Mikola Timoshik pershim z ukrayinskih uchenih retelno opracyuvav nayavni v Kiyevi Lvovi Kam yanci Podilskomu a takozh u Shvejcariyi arhivni materiali pro zhittya j diyalnist Ivana Ogiyenka uporyadkuvav i vpershe vidav v Ukrayini jogo najgolovnishi fundamentalni tvori a takozh svoye doktorske doslidzhennya Golgofa Ivana Ogiyenka Kolegiya Svyatogo Andriya u Vinnipezi ta Konssistoriya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Kanadi vvazhali za docilne pidtrimati jogo podalshi doslidi ciyeyi tematiki j nadati jomu dopomogu v opracyuvannya voseni 1997 roku arhivu mitropolita Ilariona sho zberigayetsya v Konsistoriyi UPC u Kanadi Vistupav iz lekciyami v navchalnih i naukovih zakladah Belgiyi Velikoyi Britaniyi Ispaniyi Izrayilyu Kanadi Kitayu Nimechchini Polshi Rosiyi Serbiyi Franciyi Shvejcariyi Shveciyi Druzhina Nadiya Viktorivna 1960 zastupnik direktora Kiyivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 155 Dochka Alina 1983 bakalavr mizhnarodnih vidnosin magistr zhurnalistiki Sin Yaroslav 1986 student Kiyivskogo universitetu Zahoplyuyetsya kolekcionuvannyam starodrukiv podorozhami Tvorcha diyalnistZahistiv kandidatsku disertaciyu Molodizhna presa Ukrayini struktura upravlinnya funkcionuvannya na suchasnomu etapi 1985 1990 doktorsku disertaciyu Ukrayinoznavchi problemi v naukovij publicistichnij redaktorskij i vidavnichij diyalnosti Ivana Ogiyenka Avtor ponad 200 publikacij z istoriyi ukrayinskogo drukovanogo slova istoriyi cenzuri v Ukrayini teoriyi ta praktiki suchasnoyi zhurnalistiki i knigovidannya zokrema pidruchnikiv Istoriya vidavnichoyi spravi 2003 2007 Osnovi redaguvannya 2019 navchalnogo posibnika Vidavnicha sprava ta redaguvannya 2004 virobnicho praktichnogo vidannya Vidavnichij biznes 2005 praktichnih posibnikiv Kniga dlya avtora redaktora vidavcya 2006 2010 Yak redaguvati knizhkovi ta gazetno zhurnalni vidannya 2012 monografij Golgofa Ivana Ogiyenka ukrayinoznavchi problemi v derzhavotvorchij naukovij redaktorskij ta vidavnichij diyalnosti K Zapovit 1997 231 s ISBN 5 7707 1045 4 Yiyi velichnist kniga Istoriya vidavnichoyi spravi Kiyivskogo universitetu 1834 1999 K Nasha kultura i nauka 1999 308 s Lishus naviki z chuzhinoyu mitropolit Ilarion Ivan Ogiyenko i ukrayinske vidrodzhennya K Vinipeg Ukr pravoslavnij Sobor Sv Pokrovi Nasha kultura i nauka 2000 545 s ISBN 966 95575 5 0 Dmitro Stepovik Zhittya i naukova diyalnist K Arhangelskij Glas 2008 650 s Istoriya odnogo zhurnalistskogo kursu v memuarah shodennikah interv yu zamalovkah zapiskah eseyah dokumentah svitlinah K Nasha kultura i nauka 2008 472 s ISBN 978 966 7821 46 3 Ukrayinska molodizhna presa v ostannij period isnuvannya SRSR 1986 1991 K Nasha kultura i nauka 2010 238 s ISBN 978 966 7821 49 4 Ukrayinec ya ye i nisho ukrayinske ne smiye buti meni chuzhim nacionalistichna ideya v zhitti j diyalnosti Yevgena Onackogo Ivano Frankivsk Misto NV 2015 60 s Ukrayinska kniga i presa v Italiyi K Nasha kultura i nauka 2015 351 s ISBN 978 966 7821 61 6 Ukrayinska kniga istorichna misiya ta realiyi Publicistika K B ka gazeti Literaturna Ukrayina 2016 180 s Zapiznile vorottya K Nasha kultura i nauka 2017 392 s Jogo bij za derzhavnist K Nasha kultura i nauka 2017 375 s ISBN 978 966 7821 66 1 Selo T 1 Zijti z bezpam yatstva K Yaroslaviv Val 2017 2017 418 s ISBN 978 617 605 008 7 Selo T 2 Trudnij shlyah vidmoskovlennya K Yaroslaviv Val 2017 579 s ISBN 978 617 605 009 4 Ukrayinska kniga i svit K Nasha kultura i nauka Vashington Ukrayinskij universitet 2018 516 s ISBN 979 966 7821 69 2 Ivan Ogiyenko Yak ti ukrayinec K Parlamentske vidavnictvo 2019 525 s ISBN 978 966 922 153 7 Ukrayinska zhurnalistika v diaspori Velika Britaniya K Nasha kultura i nauka 2021 510 s ISBN 978 966 7821 72 2 Ukrayinske knigovidannya v diaspori Velika Britaniya K Nasha kultura i nauka 2021 482 s ISBN 978 966 7821 73 9 Ukrayinci u Velikij Britaniyi Kiyiv Parlamentske vidavnictvo 2021 600 s ISBN 9789669221827 Materin zapovit u rushniku 1933 go avtobiogr kanva zhittya biobibliogr pokaznik iz nagodi 65 richchya K Nasha kultura i nauka 2022 591 s ISBN 978 966 7821 74 6 Zmoskovlennya Bukovini 1940 1990 Za dokumentami arhiviv ta materialami presi Kn 1 Mentalnist Kultura Literatura Chernivci Bukrek 2023 446 s ISBN 978 966 997 198 2 Totalitarna zhurnalistika Kam yanec Podilskij Ruta 2024 520 s ISBN 978 966 0000 000 00 Uporyadnik avtor i vidavec ponad 26 knig iz zhurnalistiki vidavnichoyi spravi ukrayinoznavstva chislennih vidanih tekstiv lekcij Pereklav iz rosijskoyi movi knigu Ukrayinske pitannya Veduchij avtorskih program na pershomu kanali Nacionalnogo radio Bozha iskra Ivana Ogiyenka 1996 1997 Na perehrestyah doli 1998 1999 Storinkami istoriyi 2002 2003 Zapiznile vorottya 2003 2005 VidznakiLaureat premij imeni Ivana Ogiyenka 1995 Yakova Galchevskogo S Rusovoyi P Velichkovskogo ta mizhnarodnoyi premiyi rodini Voskobijnikiv SShA Nagorodzhenij ordenami Svyatogo Arhistratiga Mihayila 2003 Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira 2006 UPC KP Laureat Literaturnoyi premiyi imeni Ivana Franka 2009 za knigu Istoriya vidavnichoyi spravi Pochesna gramota Verhovnoyi Radi Ukrayini Medal Petra Mogili Ministerstvo osviti ta nauki Ukrayini Narodna Shevchenkivska premiya 2019 za dvotomnik Selo Laureat Vseukrayinskoyi premiyi imeni Borisa Grinchenka 2023 za vagomij vnesok u rozbudovu Nezalezhnoyi Ukrayini utverdzhennya derzhavnosti ukrayinskoyi movi rozvitok nacionalnoyi kulturi doslidzhennya istorichnoyi pam yati formuvannya nacionalni svidomosti prosvitnicku i podvizhnicku diyalnist v im ya Ukrayini PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Timoshik Mikola Lishus naviki z chuzhinoyu Vinnipeg Kiyiv 2000 S 7 TOTALITARNA ZhURNALISTIKA http labs journ univ kiev ua spring2017 timoshik mikola stepanovich Stepovik D V Talant spryamovanij do Ukrayini Mikoli Timoshiku 50 Timoshik stav laureatom Narodnoyi Shevchenkivskoyi premiyiLiteraturaSolonec Oleksandr Mikola Timoshik Nasha kniga obkladena najbilshim podatkom u sviti Slovo prosviti 2004 15 21 kvitnya PosilannyaTimoshik Mikola Biblografiya prac z zhurnalistiki i vidavnichoyi spravi i redaguvannya 5 lipnya 2016 u Wayback Machine Mikola Timoshik 10 bereznya 2022 u Wayback Machine Google Akademiya

Дата публікації:
Топ