Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ста н термодинамі чної систе ми сукупність значень деякої кількості фізичних величин що характеризує макроскопічні фізич

Термодинамічний стан

Термодинамічний стан

Ста́н термодинамі́чної систе́ми — сукупність значень деякої кількості фізичних величин, що характеризує макроскопічні фізичні властивості тіла (системи тіл) та визначає їх фізичний стан. Термодинамічна система може перебувати у різних станах, що можуть відрізнятися температурою, тиском, об'ємом, густиною тощо. Такі величини, що характеризують стан системи як єдиного цілого, називаються термодинамічними параметрами стану.

Два стани тіла (системи тіл) вважаються відмінними, якщо для них неоднакові значення хоча б одного з термодинамічних параметрів.

У термодинаміці для характеристики стану системи найчастіше користуються такими трьома величинами: тиском р, молярним об'ємом v і температурою Т. Зв'язок між параметрами стану термодинамічної системи можна виразити рівнянням стану. У найпростішому випадку для ідеального газу залежність між об'ємом, тиском і температурою виражається рівнянням Менделєєва — Клапейрона.

Види станів

Якщо параметри стану термодинамічної системи мають цілком певне значення і з часом не змінюються при незмінних зовнішніх умовах, то така система перебуває в стані рівноваги. Коли ж параметри стану змінюються з часом, то в системі відбувається термодинамічний процес. Прикладом термодинамічного процесу може бути зміна об'єму газу, що супроводжується зміною тиску й температури.

Стан системи, що не змінюється в часі називається стаціонарним. Якщо стаціонарний стан системи, не зумовлений перебігом якогось зовнішнього відносно системи процесу, то такий стан називається термодинамічною рівновагою.

Нерівноважний стан — стан системи, виведеної з термодинамічної рівноваги. У системі, що знаходиться в нерівноважному стані, відбуваються необоротні процеси, які прагнуть повернути систему у стан термодинамічної рівноваги, за умови відсутності чинників, що перешкоджають цьому, наприклад, відведення (або підведення) енергії чи речовини з системи. В іншому випадку, можливим є стаціонарний (що не змінюється з часом) нерівноважний стан.

Процес повернення термодинамічної системи до рівноважного стану після виведення її з цього стану називають релаксацією.

Стандартний термодинамічний стан

  • 1. Вибраний термодинамічний стан, відносно якого обчислюються термодинамічні величини компонентів даної фази. У

найпростішому випадку це може бути стан чистого компонента чи компонента в дуже розведеному розчині. Взагалі, це набір умов, вибраних для зручності порівняння термодинамічних властивостей. Стандартними станами вважаються:

    • а) для газів у випадку чистих речовин — це газ при стандартному тиску, з допущенням, що газ поводиться як ідеальний;
    • б) для чистої фази, чи суміші, чи розчинника в рідкому чи твердому стані — це стан чистої речовини в рідкій чи твердій фазі при стандартному тиску;
    • в) для розчиненого (солюта) в розчині — це (гіпотетичний) стан при стандартній моляльності, стандартному тиску чи стандартній концентрації, що поводить себе як безконечно розбавлений розчин;
    • г) для чистої речовини, концепція стандартного стану прийнятна до речовини з добре визначеним агрегатним станом з точно встановленим, але довільно вибраним стандартним тиском.

Температура не включається в означення стандартного стану і повинна вказуватися, але коли не наводиться, то відповідає 25 °C.

  • 2. Стан системи, при якому речовина перебуває в своїй найстабільнішій формі за стандартних умов, тиск 1·105 Па та температура 298 К.

Функції стану термодинамічної системи

Функцією стану називають таку фізичну характеристику системи, зміна якої під час переходу системи з одного стану до іншого не залежить від виду відповідного цьому переходу термодинамічного процесу, а повністю визначається значеннями параметрів початкового і кінцевого станів. Функції станів включають у свій перелік екстенсивні (залежні від маси) та інтенсивні (не залежні від маси) величини.

До екстенсивних величин належать:

До інтенсивних величин належать:

Див. також

Примітки

  1. Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К., 2007. — С. 164.

Джерела

  • Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Переклад з 8-го переробл. і випр. вид. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — .
  • Яворский Б. М., Селезнев Ю. А. Справочное реководство по физике для поступающих в вузы и для самообразования. — 4-е изд., испр. — М.: Наука. — Гл. ред. физ-мат. лит., 1989—576 с. —
  • Теплотехніка: підручник для студ. вищих техн. навч. закл. / Б. Х. Драганов [та ін.]; За ред. Б. Х. Драганова. — К.: ІНКОС, 2005. — 504 с. —
  • Буляндра О. Ф. Технічна термодинаміка: Підручн. для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. — К.: Техніка, 2001. — 320 с.
  • Швець І. Т., Кіраковський Н. Ф. Загальна теплотехніка та теплові двигуни. — К.: Вища школа, 1977. — 269 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sta n termodinami chnoyi siste mi sukupnist znachen deyakoyi kilkosti fizichnih velichin sho harakterizuye makroskopichni fizichni vlastivosti tila sistemi til ta viznachaye yih fizichnij stan Termodinamichna sistema mozhe perebuvati u riznih stanah sho mozhut vidriznyatisya temperaturoyu tiskom ob yemom gustinoyu tosho Taki velichini sho harakterizuyut stan sistemi yak yedinogo cilogo nazivayutsya termodinamichnimi parametrami stanu Dva stani tila sistemi til vvazhayutsya vidminnimi yaksho dlya nih neodnakovi znachennya hocha b odnogo z termodinamichnih parametriv U termodinamici dlya harakteristiki stanu sistemi najchastishe koristuyutsya takimi troma velichinami tiskom r molyarnim ob yemom v i temperaturoyu T Zv yazok mizh parametrami stanu termodinamichnoyi sistemi mozhna viraziti rivnyannyam stanu U najprostishomu vipadku dlya idealnogo gazu zalezhnist mizh ob yemom tiskom i temperaturoyu virazhayetsya rivnyannyam Mendelyeyeva Klapejrona Vidi stanivYaksho parametri stanu termodinamichnoyi sistemi mayut cilkom pevne znachennya i z chasom ne zminyuyutsya pri nezminnih zovnishnih umovah to taka sistema perebuvaye v stani rivnovagi Koli zh parametri stanu zminyuyutsya z chasom to v sistemi vidbuvayetsya termodinamichnij proces Prikladom termodinamichnogo procesu mozhe buti zmina ob yemu gazu sho suprovodzhuyetsya zminoyu tisku j temperaturi Stan sistemi sho ne zminyuyetsya v chasi nazivayetsya stacionarnim Yaksho stacionarnij stan sistemi ne zumovlenij perebigom yakogos zovnishnogo vidnosno sistemi procesu to takij stan nazivayetsya termodinamichnoyu rivnovagoyu Nerivnovazhnij stan stan sistemi vivedenoyi z termodinamichnoyi rivnovagi U sistemi sho znahoditsya v nerivnovazhnomu stani vidbuvayutsya neoborotni procesi yaki pragnut povernuti sistemu u stan termodinamichnoyi rivnovagi za umovi vidsutnosti chinnikiv sho pereshkodzhayut comu napriklad vidvedennya abo pidvedennya energiyi chi rechovini z sistemi V inshomu vipadku mozhlivim ye stacionarnij sho ne zminyuyetsya z chasom nerivnovazhnij stan Proces povernennya termodinamichnoyi sistemi do rivnovazhnogo stanu pislya vivedennya yiyi z cogo stanu nazivayut relaksaciyeyu Standartnij termodinamichnij stan1 Vibranij termodinamichnij stan vidnosno yakogo obchislyuyutsya termodinamichni velichini komponentiv danoyi fazi U najprostishomu vipadku ce mozhe buti stan chistogo komponenta chi komponenta v duzhe rozvedenomu rozchini Vzagali ce nabir umov vibranih dlya zruchnosti porivnyannya termodinamichnih vlastivostej Standartnimi stanami vvazhayutsya a dlya gaziv u vipadku chistih rechovin ce gaz pri standartnomu tisku z dopushennyam sho gaz povoditsya yak idealnij b dlya chistoyi fazi chi sumishi chi rozchinnika v ridkomu chi tverdomu stani ce stan chistoyi rechovini v ridkij chi tverdij fazi pri standartnomu tisku v dlya rozchinenogo solyuta v rozchini ce gipotetichnij stan pri standartnij molyalnosti standartnomu tisku chi standartnij koncentraciyi sho povodit sebe yak bezkonechno rozbavlenij rozchin g dlya chistoyi rechovini koncepciya standartnogo stanu prijnyatna do rechovini z dobre viznachenim agregatnim stanom z tochno vstanovlenim ale dovilno vibranim standartnim tiskom Temperatura ne vklyuchayetsya v oznachennya standartnogo stanu i povinna vkazuvatisya ale koli ne navoditsya to vidpovidaye 25 C 2 Stan sistemi pri yakomu rechovina perebuvaye v svoyij najstabilnishij formi za standartnih umov tisk 1 105 Pa ta temperatura 298 K Funkciyi stanu termodinamichnoyi sistemiFunkciyeyu stanu nazivayut taku fizichnu harakteristiku sistemi zmina yakoyi pid chas perehodu sistemi z odnogo stanu do inshogo ne zalezhit vid vidu vidpovidnogo comu perehodu termodinamichnogo procesu a povnistyu viznachayetsya znachennyami parametriv pochatkovogo i kincevogo staniv Funkciyi staniv vklyuchayut u svij perelik ekstensivni zalezhni vid masi ta intensivni ne zalezhni vid masi velichini Do ekstensivnih velichin nalezhat vnutrishnya energiya U entalpiya H entropiya S izohorno izotermnij potencial vilna energiya Gelmgolca F izobarno izotermnij potencial vilna energiya Gibbsa G Do intensivnih velichin nalezhat temperatura gustina v yazkist tisk koncentraciya molyarni ta pitomi velichini Div takozhTermodinamichni parametri Termodinamichni procesiPrimitkiYavorskij B M Detlaf A A Lebedyev A K 2007 S 164 DzherelaYavorskij B M Detlaf A A Lebedyev A K Dovidnik z fiziki dlya inzheneriv ta studentiv vishih navchalnih zakladiv Pereklad z 8 go pererobl i vipr vid T Navchalna kniga Bogdan 2007 1040 s ISBN 966 692 818 3 Yavorskij B M Seleznev Yu A Spravochnoe rekovodstvo po fizike dlya postupayushih v vuzy i dlya samoobrazovaniya 4 e izd ispr M Nauka Gl red fiz mat lit 1989 576 s ISBN 5 02 014031 7 Teplotehnika pidruchnik dlya stud vishih tehn navch zakl B H Draganov ta in Za red B H Draganova K INKOS 2005 504 s ISBN 966 8347 23 4 Bulyandra O F Tehnichna termodinamika Pidruchn dlya studentiv energ spec vish navch zakladiv K Tehnika 2001 320 s ISBN 966 575 103 4 Shvec I T Kirakovskij N F Zagalna teplotehnika ta teplovi dviguni K Visha shkola 1977 269 s

Дата публікації:
Топ